Ухвала

від 11.07.2012 по справі 2-263/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" липня 2012 р. м. Київ К-555/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007 року по справі № 2-а-263/07 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007 року, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (правонаступника Державної податкової інспекції у місті Маріуполі Донецької області) задоволено. Визнано протиправними податкові повідомлення-рішення №000010150/0 від 05.12.2006 та №000010150/3 від 16.05.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6353,14грн.

Рішення судів мотивовано відсутністю підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі-Закон України №2181-ІІІ), згідно якого штрафні санкції застосовуються у разі виявлення факту заниження податкового зобов'язання у вигляді недоплати минулих податкових періодів, а у даному випадку мала місце помилка допущена в уточнюючому розрахунку.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, відповідач 29.12.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 24.10.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007 року, прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема ст.5 та ст.17 Закону України №2181-ІІІ.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акту №8/15-011-2 від 24.11.2006, складеного за результатом камеральної перевірки уточненого розрахунку збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики за 2005 рік ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»та за результатом адміністративного оскарження, податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення №000010150/0 від 05.12.2006 та №000010150/3 від 16.05.2007 про застосування на підставі п.17.2 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6353,14грн.

Згідно з положеннями п. 17.2 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Згідно п. 1.2 ст.1 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов'язання -зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки визначені цим Законом або іншими законами України, а у відповідності до п. 1.5 штрафна санкція (штраф) -плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Системний аналіз положень Закону № 2181 дає суду підстави для висновку, що штрафні (фінансові) санкції можуть бути застосовані до платника податків у разі порушень правил оподаткування, зокрема, якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів. При цьому законодавець, під податковим зобов'язанням розуміє зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені законодавством.

Судами встановлено, що в даному випадку податкове зобов'язання зі сплати ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»збору за спеціальне використання водних ресурсів було виконане позивачем шляхом сплати цього збору за ставками, встановленими постановами Кабінету Міністрів України від 04.07.2005 №541 та від 14.07.2005 №575. Факт виконання податкового зобов'язання підтверджується особовим рахунком позивача. Після визнання недійсними вказаних постанов, у позивача виникло право на коригування в бік зменшення сум збору, які були сплачені до бюджету, чим позивач і скористався, подавши 10.05.2006 уточнений розрахунок збору №2979.

В уточнюючому розрахунку була допущена помилка, яка була самостійно виплавлена позивачем шляхом подання ще одного уточненого розрахунку.

Оскільки помилка не потягла за собою невиконання або неналежне виконання податкового зобов'язання, вона не може бути розцінена як порушення правил оподаткування.

Отже, за встановлених обставин, та враховуючи, що відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України №2181-ІІІ штрафній санкції застосовуються у разі виявлення факту заниження податкового зобов'язання у вигляді недоплати (минулих податкових періодів), чого фактично не встановлено не було, застосування до позивача штрафних санкцій є неправомірним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220 1 , 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв

Суддя Т.М. Шипуліна