Рішення

від 12.07.2012 по справі 2-1/11

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2012 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді - Фейір О. О. ,

при секретарі - Кузьма Т.В.,

з участю представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, представника відповідачів ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, про усунення перешкод у користування будинком та земельною ділянкою, -

встановив:

ОСОБА_6 звернулася в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовом до Берегівського об"єднання ринків та магазинів "Сільгосппродукти", ОСОБА_7, ОСОБА_3 та Берегівської міської ради про усунення перешкод у корисуванні будинком та земельною ділянкою.

Ухвалою Берегівського районного суду від 14 червня 2012 року до участі у справі залучено в якості співвідповідача ОСОБА_4.

У зв'язку з укладенням сторонами ОСОБА_6 та Берегівським об"єднанням ринків та магазинів "Сільгоспродукти" мирової угоди і затвердженням такої судом, ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 12 липня 2012 року провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_6 до Берегівського об"єднання ринків та магазинів "Сільгосппродукти" про усунення перешкод у користуванні будинком АДРЕСА_1 шляхом вивільнення території землі, яка прилягає до її будинку та знаходиться у користуванні ринку на відстані не менше двох метрів закрито.

Ухвалою Берегівського районного суду від 12 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 до Берегівської міської ради про видачу Державного акту на право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - залишено без розгляду.

Позовні вимоги позивачем мотивовано тим, що на підставі Договору дарування від 05 червня 2003 року вона отримала в подарунок від свого батька 74/100 частини будівлі по АДРЕСА_1. Однак, будучи власником будинку, належним чином користуватися вона ним не може, оскільки з порушенням будівельних норм і правил біля будинку та впритул до нього ОСОБА_4 прибудовано, без виділення земельної ділянки для будівництва, до несучої стіни її будинку будівлю по АДРЕСА_2, співвласниками якої на даний час є ОСОБА_7 та ОСОБА_3, чим закривається поступлення денного світла в кімнати її будинку, таке також перешкоджає проведенню ремонтних робіт зовнішніх стін даху її будинку, що порушує її права як власника. А тому просить зобов'язати ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно усунути перешкоди в користуванні її будинком по АДРЕСА_1, шляхом переносу будівлі магазину по АДРЕСА_2 на відстань одного метра від межі її земельної ділянки.

Позивач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялася.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги своєї довірительки підтримали, з підстав, зазначених в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та пояснив, що на підставі Договору купівлі-продажу від 31 травня 2001 року, укладеного між ним та ОСОБА_4 він являється співвласником приміщення (магазину), що знаходится по АДРЕСА_2. Вважає даний позов безпідставним, оскільки вищевказана будівля, що побудована ОСОБА_4 відповідає вимогам будівельних норм і правил. Будь-яких перешкод в користуванні ОСОБА_6 будинком, що знаходится в АДРЕСА_1 не вбачає. Просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнав, вважаючи такий безпідставним, та пояснив, що він являється співвласником магазину, що знаходиться в АДРЕСА_2. Даний об'єкт нерухомості побудований ОСОБА_4 з дотриманням будівельних норм і правил, а тому будь-яких перешкод в користуванні ОСОБА_6 будинком, що знаходиться по АДРЕСА_1 не вбачає. Просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав та пояснив, що будівля розташована у АДРЕСА_2 побудована згідно дозволу на право виконання будівельних робіт №197 від 22 травня 1996 року та у розмірах вказаних на генеральному плані. Крім того вищевказана будівля, згідно Договору купівлі-продажу від 31 травня 2001 року та Договору дарування від 04 серпня 2002 року належить ОСОБА_3 та ОСОБА_7, а тому він не є її власником. Просив у задоволенні позову відмовити, вважаючи такий безпідставним.

Заслухавши пояснення відповідачів, представників сторін, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх субєктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобіганню такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Як встановлено в судовому засіданні, позивача ОСОБА_6 являється власником 74/100 будівлі, що знаходиться по АДРЕСА_1 на підставі Договору дарування від 05 червня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 Таке також стверджується витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно Берегівського районного бюро технічної інвентаризації №884489 від 30 червня 2003 року та довідкою КП Берегівске бюро технічної інвентаризації Берегівської районної ради №1825 від 12 листопада 2007 року, згідно якої 74/100 частини нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_6 в цілому. (Т.1 а.с. 5-7,8).

Рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради №485 від 31 липня 2007 року, ОСОБА_6 надано дозвіл на реконструкцію нежитлової будівлі з переведенням в житловий будинок по АДРЕСА_1. (Т.1 а.с. 9).

Згідно рішення №988 28 сесії V скликання Берегівської міської ради від 23 січня 2009 року, ОСОБА_6 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 0814 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку; передано ОСОБА_6 у приватну власність земельну ділянку площею 0, 0814 га за вищевказаною адресою для будівництва та обслуговування житлового будинку (Т.1 а.с. 19-22, 42, 43).

Як стверджує позивач, вона, будучи власником будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1, належним чином користуватися ним не може, оскільки з порушенням будівельних норм і правил біля будинку та впритул до нього ОСОБА_4 прибудовано, без виділення земельної ділянки для будівництва, до несучої стіни її будинку будівлю по АДРЕСА_2, співвласниками якої є ОСОБА_7 та ОСОБА_3, чим закривається поступлення денного світла в кімнати її будинку та перешкоджає проведенню ремонтних робіт зовнішніх стін даху, що порушує її права як власника.

Стаття 321 ЦК України закріплює принцип непорушності права власності, згідно якого ніхто не може бути протиправно позбавленим права власності чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦПК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження свої майном.

Рішенням виконавчого комітету Берегівської міської ради №197 від 22 травня 1996 року, ОСОБА_9 дозволено будівництво торгового магазину на території колгоспного ринку, останнього зобов"язано одержати у архітектора міста АПЗ на проектування будівництва, відвід земельної ділянки буде здійснено передбаченим законом порядку. (Т.1 а.с. 98).

Рішенням виконавчого комітету Берегівської міської ради №21 від 23 січня 1997 року затверджено акт прийняття до експлуатації торгового магазину підприємця ОСОБА_10 по АДРЕСА_2 із загальною площею 23, 3 м. 2 (а.с. 99).

Постановою ж Берегівського районного від 14 грудня 2011 року, визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради №197 від 22 травня 1996 року "Про надання дозволу на будівництво" та рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради №21 від 23 січня 1997 року "Про прийняття в експлуатацію торгового магазину по АДРЕСА_2". (Т. 2 а.с. 19-21).

Цим же рішенням суду встановлено, що магазин по АДРЕСА_2 побудовано з порушенням будівельних норм і правил.

Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самовільним будівництво, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм та правил.

Так, згідно п. 3.25 наказу Держкоммістобудування №44 від 17 квітня 1992 року "Містобудування. Проектування та забудова міських та сільських поселень ДБН 360-92" , для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш відступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Як встановлено в судовому засіданні, магазин по АДРЕСА_2 побудований впритул до будинку АДРЕСА_1, стіна будинку позивачки є стіною магазину, що порушує вимоги п. 3.25 наказу Держкоммістобудування №44 від 17 квітня 1992 року "Містобудування. Проектування та забудова міських та сільських поселень ДБН 360-92", що встановлено також постановою Берегівського районного суду від 14 грудня 2011 року (Т. 2 а.с.19-21) та відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Згідно ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року, будівництво об"єктів архітекури здійснюється відповідно до проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Крім того, згідно ст. 5 Закону України "Про основи містобудуванням" від 16 листопада 1992 року, при здійсненні містобудівельної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема урахування законних інтересів користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують будівництво.

Згідно довідки КП «Берегівське бюро технічної інвентаризації Берегівської районної ради» №221 від 10 лютого 2009 року, нежитлова будівля по АДРЕСА_2 зареєстрована на праві спільної часткової власності за гр. ОСОБА_7 в 6/10 частині та ОСОБА_3 в 4/10 частині. (а.с. 83), що стверджується також Договором дарування від 04 серпня 2002 року, посвідченого державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори ОСОБА_11, згідно якого ОСОБА_4 подарував останньому 6/10 частин будівлі під АДРЕСА_2 та Договором купівлі-продажу від 31 травня 2001 року, згідно якого, ОСОБА_4 продав ОСОБА_3 приміщення у плані під №2 площею 9, 50 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_2, що належало ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності від 18 лютого 1997 року №6, виданого Берегівським міськвиконкомом на підставі Рішення від 23 січня 1997 року №21 та зареєстрованого у Берегівському РБТІ за №4 реєстровій книзі №4. (а.с. 82, 90).

Згідно висновку експерта №119/11 від 30 квітня 2011 року, будівля «Магазин»по АДРЕСА_2 не відповідає технічному паспорту, який був виданий Берегівським районним БТІ від 03 липня 2001 року, реєстраційний №4. Будівельні роботи по переплануванню будівлі «Магазин» є самовільними і виконані без надання дозволу на виконання будівельних робіт інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, що у свою чергу є порушенням п. 1.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05 грудня 2000 року за №273. Прибудована будівля «Магазин» знаходиться на земельній ділянці будинку по вул. Рожошкерт, 22, яка у відповідності до схематичного плану забудови земельної ділянки проекту реконструкції нежитлової будівлі під житловий будинок по вул. Рожошкерт, 22 та кадастрового плану земельної ділянки №2110200000:01:003:0055 повинна мати відступ від зовнішньої конструкції несучої стіни 1,0 м. до межі земельної ділянки міської ради. У зв'язку з чим, розташування прибудованої будівлі «Магазин» по АДРЕСА_2 до будинку АДРЕСА_1 порушує вимоги п. 3.25 ДБН 360-92 «Містобудування. Проектування та забудова міських та сільських поселень». Будівля «Магазин»по АДРЕСА_2 є капітальною прибудовою до будинку АДРЕСА_1 і не відноситься до малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності. (Т.1 а.с. 196-216).

За таких обставин, враховуючи, що будівля по АДРЕСА_2 побудована ОСОБА_4 не відповідає технічному паспорту, будівельні роботи по переплануванню будівлі є самовільними і виконані без надання дозволу на виконання будівельних робіт інспекцією державного архітектурно будівельного контролю, прибудована будівля знаходиться на земельній ділянці будинку АДРЕСА_1, яка у відповідності до схематичного плану забудови земельної ділянки проекту реконструкції нежитлової будівлі під житловий будинок по АДРЕСА_1 повинна мати відступ від зовнішньої конструкції несучої стіни 1, 0 м. до межі земельної ділянки міської ради, тобто така будівля побудована з порушенням будівельних норм і правил, без виділення земельної ділянки для будівництва, чим як стверджує позивач в своїй позовній заяві закривається поступлення денного світла в кімнати її будинку та перешкоджає проведенню ремонтних робіт зовнішніх стін даху, що порушує її права як власника, а тому суд вважає позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні будинком АДРЕСА_1, шляхом переносу будівлі магазину по АДРЕСА_2 на відстань одного метра від межі земельної ділянки ОСОБА_6 є доведеними та такими, що підлягають задоволенню. В позовних вимогах ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні будинком АДРЕСА_1, суд вважає відмовити, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, останній не є власником будівлі, що знаходиться по АДРЕСА_2.

Керуючись ст.ст. 321, 376, 386, 391, ЦК України, ст.ст.15, 57-60, 88 ч. 1, 208, 209, 218, 292, 294 ЦПК України,-

рішив:

Позов задовольнити частково.

Зобов"язати ОСОБА_7 та ОСОБА_3 солідарно усунути перешкоди у користуванні будинком АДРЕСА_1, шляхом переносу будівлі магазину по АДРЕСА_2 на відстань одного метра від межі земельної ділянки ОСОБА_6.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_3 в користь ОСОБА_6 11 (одинадцять) грн. 33 коп. державного мита та 5 (п'ять) грн. витрат на інформаціне-технічне забезпечення судового розгляду справи, сплачених позивачем при зверненні до суду.

З повним текстом рішення строни можуть ознайомитись 13 липня 2012 року.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення- протягом десяти днів з дня отримання його копії, до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.

Суддя: О. О. Фейір