Постанова

від 17.07.2012 по справі 9/149-20/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2012 р. Справа № 9/149-20/12 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіс", м.Київ

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012

зі справи № 9/149-20/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіс", м.Київ

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -товариство з обмеженою відповідальністю "ДІАЛОГ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 52 140,00 грн. компенсації за порушення авторських прав.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Бородіна М.І.;

відповідача - Полтавець І.С.;

третьої особи -не з'явився.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіс" з позовом, згідно з яким, уточнивши свої вимоги, просило зобов'язати відповідача (телевізійний канал "Сіті") сплатити компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав позивача у розмірі 52140,00грн. і стягнути з відповідача штраф до державного бюджету України у розмірі 10 відсотків суми, присудженої на користь позивача. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідач здійснив включення музики з пісні "ІНФОРМАЦІЯ_1" та літературного письмового твору з пісні "ІНФОРМАЦІЯ_2" у передачу "Chatrix" без отримання дозволу та публічне сповіщення музики з пісні "ІНФОРМАЦІЯ_1" та літературного письмового твору з пісні "ІНФОРМАЦІЯ_2" без виплати авторської винагороди.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.02.2012 у справі № 9/149-20/12 (суддя Палій В.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 (колегія суддів у складі: суддя Мартюк А.І. -головуючий, судді Зубець Л.П. і Новіков М.М.), позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 21460,00грн. компенсації, а також 2146,00грн. штрафу в доход державного бюджету України. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Скарга мотивована тим, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.12.2006 товариством з обмеженою відповідальністю „Перше Музичне Видавництво" (видавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Українська Музична Видавнича Група" (субвидавець) був укладений договір №4001/07 про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір) (далі -Договір), згідно з умовами якого субвидавець набув виключні майнові авторські права на музичні твори із каталогу видавця, зокрема, на музику музичного твору „ІНФОРМАЦІЯ_1" (автори музики ОСОБА_6, ОСОБА_7, автор слів ОСОБА_7), а також текст музичного твору „ІНФОРМАЦІЯ_2" (автор музики ОСОБА_8, автор тексту ОСОБА_9.), що означає право субвидавця на свій розсуд здійснювати, дозволяти або забороняти здійснювати у відношенні даних творів такі дії:

- відтворення твору (право на відтворення);

- публічне виконання та публічне сповіщення твору;

- публічну демонстрацію та публічний показ твору;

- будь-яке повторне оприлюднення твору, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, яка здійснила перше оприлюднення;

- переклад твору;

- переробку, адаптацію, аранжування та інші подібні зміни твору;

- включення твору, як складової частини у збірники, антології, енциклопедії та інше;

- розповсюдження твору шляхом першого продажу, у тому числі, шляхом продажу, здачі у прокат та іншими способами;

- імпорт екземплярів твору.

Відповідно до пункту 1.4 Договору під поняттям „Каталог" розуміється набір творів, як оприлюднених, так і не оприлюднених раніше, права на використання яких передані видавцю на підставі відповідних договорів, які діють у період, вказаний у п. 2.3 Договору.

Згідно з пунктом 2.3 Договору сторони погодилися, що вказана передача прав діє з 01.01.2007 по 31.12.2008.

Пунктом 4.2 Договору видавець заявляє та гарантує, що виключні права на використання творів належать йому на підставі відповідних авторських договорів, які укладені між правовласником та видавцем.

Додатковими угодами від 31.12.2008, 31.12.2009 до Договору передача прав згідно з Договором була продовжена до 31.12.2009 та 31.12.2010 відповідно.

Судами також встановлено, що 25.03.2010 під час демонстрації в ефірі на телеканалі „Сіті" передачі „Chatrix" відбулося публічне сповіщення музики з музичного твору „ІНФОРМАЦІЯ_1" (автори музики ОСОБА_6, ОСОБА_7) та літературного письмового твору (тексту музичного твору) „ІНФОРМАЦІЯ_2" (автор тексту ОСОБА_9.).

Наведені обставини стали предметом спору у господарському суді.

Сукупності встановлених по справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 440, 441 ЦК України, ст.ст. 15, 17, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

При цьому суди правильно виходили з того, що факт використання відповідачем творів, виключні майнові авторські права на які належать позивачу, без отримання відповідного дозволу на використання цих творів та без виплати авторської винагороди підтверджений наданими у справі доказами та є порушенням авторського права позивача, яке підлягає судовому захисту.

У цьому зв'язку твердження відповідача про відсутність доказів використання ним згаданих творів були досліджені судами, які обґрунтовано не взяли їх до уваги як такі, що спростовувались фактичними обставинами справи.

Вирішуючи питання про розмір компенсації на отриманні якої наполягав позивач, суди правильно виходили з вимог ст.ст.17,52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", а також обґрунтовано взяли до уваги фактичні обставини справи, що свідчили про обсяг допущеного відповідачем порушення.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 у справі № 9/149-20/12 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіс" - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко Суддя Б.Львов Суддя В.Харченко