Ухвала

від 16.07.2012 по справі 37/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 37/7 16.07.12

За скаргоюПублічного акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод» на діїВідділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області щодопримусового виконання рішення Господарського суду м. Києва від 27.09.10 р. у справі № 37/7

За первісним позовомВідкритого акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод» доДочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» простягнення завданих збитків в розмірі 7 793 321,82 грн. За зустрічним позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» доВідкритого акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод» простягнення 17 805 563,24 грн. Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від стягувача: Яковенко П.А.

Від боржника: Масич І.В.

Від органу ДВС: не з'явився

Обставини справи :

26.06.12 р. Публічне акціонерне товариство «Гнідавський цукровий завод»звернулось до Господарського суду м. Києва зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області, згідно якою просить визнати дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області незаконними в частині накладення арешту на нерухоме майно ПАТ «Гнідавський цукровий завод»; скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області про відкриття виконавчого провадження ВП № 25997140 від 19.04.11 р. в частині накладення заборони відчуження нерухомого майна; зобов'язати Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області внести відповідні зміни до єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна і звільнити від обтяжень нерухоме майно ПАТ «Гнідавський цукровий завод».

Ухвалою суду від 03.07.2012 р. розгляд поданої скарги було призначено на 16.07.2012 р., зобов'язано Дочірню компанію «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»надати письмові пояснення по суті поданої скарги, зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області надати суду письмові пояснення по суті поданої скарги та належним чином засвідчені копії матеріалів справи виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 37/7 від 13.10.10 р.

04.07.2012 р. через службу діловодства господарського суду від боржника надійшли письмові уточнення (зменшення) вимог по скарзі на дії органів Державної виконавчої служби, відповідно до яких ПАТ «Гнідавський цукровий завод»просило визнати дії, які полягають у відмові відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області у знятті арешту з нерухомого майна ПАТ «Гнідавський цукровий завод» № 04-37/4295 від 18.06.2011 р. незаконними; зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області надіслати Реєстратору заяву про вилучення обтяження нерухомого майна ПАТ «Гнідавський цукровий завод», зазначеного в Реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

12.07.2012 р. через службу діловодства господарського суду від боржника надійшли уточнення (зменшення) вимог скарги на дії органів Державної виконавчої служби, відповідно до яких ПАТ «Гнідавський цукровий завод»просить: визнати бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області, яка полягає у незнятті арешту з нерухомого майна ПАТ «Гнідавський цукровий завод»№ 04-37/4295 від 18.06.2011 р., незаконною; визнати дії, які полягають у відмові відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області у знятті арешту з нерухомого майна ПАТ «Гнідавський цукровий завод»№ 04-37/4295 від 18.06.2011 р., незаконними; зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області зняти арешт з нерухомого майна ПАТ «Гнідавський цукровий завод»в межах дії ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області надіслати Реєстратору заяву про вилучення обтяження нерухомого майна ПАТ «Гнідавський цукровий завод», зазначеного в Реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

У судовому засіданні представник боржника підтримав вимоги, викладені в уточненнях до скаргою які надійшли до господарського суду 12.07.2012 р.

Представник стягувача надав господарському суду усні пояснення по суті скарги, відповідно до якої заперечень проти викладених у ній вимог не навів.

Представник органу державної виконавчої служби у судове засідання не з'явився.

Розглянувши скаргу ПАТ «Гнідавський цукровий завод», дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.09.2010 провадження у справі в частині первісного позову Відкритого акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод»про стягнення з Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»22 315 450,94 грн. завданих збитків було припинено; зустрічний позов Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Відкритого акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод»задоволено частково, стягнувши з Відкритого акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод»на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»203 057,44 грн. пені, 369 839,75 грн. інфляційних нарахувань, 50 610,06 грн. трьох відсотків річних, 4 130 862,08 грн. штрафу, передбаченого п. 7.8. договору поставки природного газу № 06/08-912 від 25.09.08 р., 185 723,50 грн. штрафу, передбаченого п. 7.7. договору поставки природного газу № 06/08-912 від 25.09.08р., 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог про стягнення 8 327 346,95 грн. основного боргу за зустрічним позовом було припинено; у решті зустрічних позовних вимог було відмовлено.

На виконання зазначеного рішення, Господарським судом м. Києва було видано наказ № 37/7 від 13.10.2010 р.

29.04.11 р. Відкрите акціонерне товариство «Гнідавський цукровий завод»звернулося до Господарського суду м. Києва із заявою про розстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва № 37/7 від 27.09.10 р. терміном до трьох років.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.05.11 р. було частково задоволено заяву ВАТ «Гнідавський цукровий завод»про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2010 р. у справі № 37/7 частково; розстрочено виконання даного рішення на 2 роки і 9 місяців, здійснивши стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод»на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»суму боргу в розмірі 4 965 711,00 грн. рівними частинами у розмірі 150 476,09 грн. в місяць, за наступним графіком: до 25.06.2011 р. - 150 476,09 грн., до 25.07.2011 р. - 150 476,09 грн., до 25.08.2011 р. - 150 476,09 грн., до 25.09.2011 р. - 150 476,09 грн., до 25.10.2011 р. - 150 476,09 грн., до 25.11.2011 р. - 150 476,09 грн., до 25.12.2011 р. - 150 476,09 грн., до 25.01.2012 р. - 150 476,09 грн., до 25.02.2012 р. - 150 476,09 грн., до 25.03.2012 р. - 150 476,09 грн., до 25.04.2012 р. - 150 476,09 грн., до 25.05.2012 р. - 150 476,09 грн., до 25.06.2012 р. - 150 476,09 грн., до 25.07.2012 р. - 150 476,09 грн., до 25.08.2012 р. - 150 476,09 грн., до 25.09.2012 р. - 150 476,09 грн., до 25.10.2012 р. - 150 476,09 грн., до 25.11.2012 р. - 150 476,09 грн., до 25.12.2012 р. - 150 476,09 грн., до 25.01.2013 р. - 150 476,09 грн., до 25.02.2013 р. - 150 476,09 грн., до 25.03.2013 р. - 150 476,09 грн., до 25.04.2013 р. - 150 476,09 грн., до 25.05.2013 р. - 150 476,09 грн., до 25.06.2013 р. - 150 476,09 грн., до 25.07.2013 р. - 150 476,09 грн., до 25.08.2013 р. - 150 476,09 грн., до 25.09.2013 р. - 150 476,09 грн., до 25.10.2013 р. - 150 476,09 грн., до 25.11.2013 р. - 150 476,09 грн., до 25.12.2013 р. - 150 476,09 грн., до 25.01.2014 р. - 150 476,09 грн., до 25.02.2014 р. - 150 476,09 грн.

Вказана ухвала залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2011р.

19.04.2011 року підрозділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Волинській області Міністерства юстиції України (далі -відділ ДВС) винесено і надіслано на адресу ВАТ «Гнідавський цукровий завод»постанову головного державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 19.04.2011 року з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 37/7 від 13.10.2010 р.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника передбачений Законом України «Про виконавче провадження»та Інструкцією «Про проведення виконавчих дій», затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999р. ( зі змінами та доповненнями, яка діяла на момент винесення постанов про арешт майна боржника, далі - Інструкція № 74/5 ).

Постановою «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження»від 19.04.2011 року накладено арешт на все ( рухоме і нерухоме) майно, що належить ВАТ «Гнідавський цукровий завод». Зокрема, пунктом 1 постанови накладення арешту обмежено сумою стягнення 4965710,83грн., а в пункті 2 даної постанови вказано про заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу. Арешт накладено з моменту надходження постанови.

При цьому, в реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 19.04.2011 р. зроблено запис № 26, згідно з яким об'єктом обтяження є все нерухоме майно, тоді як балансова вартість нерухомого майна ПАТ «Гнідавський цукровий завод»станом на 19.04.2011 р. становила 31190,1 тис.грн. (згідно довідки боржника № 464 від 10.07.2012 р).

Також, на підставі цієї ж постанови державного виконавця від 19.04.2011року, згідно з витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна (запис №4) на рухоме майно ПАТ «Гнідавський цукровий завод»19.04.2011р. накладено арешт і заборону на відчуження. Вартість рухомого майна станом на 19.04.2011. становила 54939,8тис.грн. (згідно довідки ПАТ «Гнідавський цукровий завод»№ 464 від 10.07.2012 р.), що не заперечувалося відділом ДВС.

У ході здійснення примусового виконання рішення 10.11.11 р. у даній справі відділом державної виконавчої служби винесена ще одна постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на рухоме обладнання, що належить ВАТ «Гнідавський цукровий завод», у межах суми звернення стягнення - 4965710,83 грн.; заборонено здійснювати відчуження рухомого обладнання, яке належить боржнику лише в межах суми боргу. Арешт накладено з моменту надходження постанови.

10.11.2011 року внесено зміни до реєстру обтяжень рухомого майна, внаслідок чого вилучено об'єкт обтяження, а саме - все рухоме майно (на яке було накладено обтяження згідно попередньої постанови від 19.04.2011 року) та додано об'єкт обтяження -рухоме обладнання. Отже, фактично відбулася заміна об'єктів обтяження, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна. Викладені обставини не заперечувались учасниками виконавчого провадження.

При цьому судом встановлено, що державним виконавцем не здійснювався опис майна, не залучалися суб'єкти оціночної діяльності, не визначалась вартість кожного предмета майна.

ПАТ «Гнідавський цукровий завод»звернулося до відділу ДВС з листом № 312 від 03.05.2012 р., в якому просило конкретизувати перелік рухомого обладнання, а саме : БУМ К65М2Б3К ідентифікаційний номер 3214, Бурякорізка "PUTSH" ідентифікаційний номер 2590 , Бурякорізка "P що UTSH" ідентифікаційний номер 2589, Вакуум апаратБОУ-40-3-10 ідентифікаційний номер 14261, Вакуум апаратБОУ-40-3-10 ідентифікаційний номер 14262, Вакуум апарат БОУ-40-3-10 ідентифікаційний номер14263, Дозатор аговий ппівавтоматичний " Норма-С" ідентифікаційний номер 24453 ідентифікаційний номер 3214 ідентифікаційний номер 3214, Дозатор ваговий півавтоматичний " Норма-С" ідентифікаційний номер 24454, Конвеєp винтовой диам.700 ідентифікаційний номер 8975. Вартість описаного обладнання становить 4 970 334,52 грн.

На момент звернення боржника діяла Інструкція з організації примусового виконання рішень, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802 (далі -чинна Інструкція), розділом IV якої визначено загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.

Порядок реєстрації виконавчих документів передбачений Положенням «Про єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.05.2003 р. (надалі за текстом - Положення). Основною інформаційною базою про здійснені виконавчі дії є Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (далі - Єдиний реєстр). Відомості вносяться до Єдиного реєстру державним виконавцем одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія. Згідно з п.2.1. Положення дані виконавчих документів, що надійшли до органу ДВС, підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру, згідно з п.2.2. Положення, внесення до Єдиного реєстру даних про виконавчий документ здійснюється у відповідному органі ДВС протягом двох робочих днів з дня надходження виконавчого документа до державного виконавця.

Відділом ДВС були внесені зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, так 08.05.2012 року було замінено об'єкт обтяження і накладено арешт на конкретизоване боржником обладнання.

Судом встановлено, що станом на 25.05.2012 року боржником сплачено 601 904,36грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями : № 18 від 23 серпня 2011р. на суму -150476,09грн.,№ 1491 від 23 вересня 2011р. на суму -150476,09грн., № 685 від 22 липня 2011р. на суму -150476,09грн., № 291 від 24 червня 2011р. на суму -150476,09 грн. Викладені обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовані стягувачем.

Таким чином, вартість рухомого обладнання, яке знаходиться під обтяженням, покриває заборгованість скаржника.

15 червня 2012 року скаржник звернувся з листом № 414 до відділу державної виконавчої служби щодо зняття арешту з його нерухомого майна.

Листом від 18.06.2012 року № 04-37/4295 відділ ДВС повідомив боржнику про те, що не вбачає підстав для зняття арешту, оскільки не виявлено порушень при накладенні арешту на рухоме та нерухоме майно.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга боржника підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) -це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 142 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", що визначено у статті 115 ГПК України.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом та не допускати у своїй діяльності порушення прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб.

Згідно зі статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон) визначено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. В силу вимог Інструкції «Про проведення виконавчих дій», затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р. (яка була чинною на момент винесення постанов про накладення арешту), стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.

Згідно з приписами частини 5 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Аналогічна норма передбачена пунктом 5.1.3. Інструкції 74/5.

Судом встановлено, що боржник запропонував перелік рухомого обладнання, з яким погодився відділ ДВС, наклавши арешт на запропоноване рухоме обладнання.

У відповідності до п.6 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. Аналогічний припис передбачений пунктом 5.1.4. Інструкції 74/5.

Згідно з п.4.1.1. чинної Інструкції у разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб на державного виконавця також покладено обов'язок перевіряти наявність майна боржника за даними балансу.

Як видно з витягу з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (запис в реєстрі № 26) об'єктом обтяження є все нерухоме майно, на яке накладено арешт на підставі постанови від 19.04.2011р.( 25997140), тоді як вказаний запис не містить взагалі меж сум звернення стягнення.

Фактично орган ДВС безпідставно відмовив заявнику у вчиненні дій по зняттю арешту з його нерухомого майна, при цьому правомірно конкретизувавши в реєстрі обтяжень рухомого майна перелік рухомого обладнання, вартості якого достатньо для виконання за виконавчим документом (запис в реєстрі обтяжень рухомого майна № 7), чим порушив вищенаведені норми права.

За таких обставин, судом приймаються, як обґрунтовані, доводи скаржника про те, що балансова вартість як нерухомого майна, так і рухомого обладнання (кожного окремо) значно перевищує, згідно даних балансу, суму, належну до стягнення. Тому дії відділу ДВС, які полягають у відмові зняти арешт з нерухомого майна, підлягають визнанню незаконними. Також, підлягає до задоволення вимога скаржника про зобов'язаня відділу ДВС зняти арешт з нерухомого майна боржника на підставі ст.ст.1,2,6 Закону (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2011р. у справі № 28/281-07).

При цьому дії по зняттю арешту включають в себе надіслання реєстратору заяви про вилучення обтяження нерухомого майна з Реєстру заборон на підставі Положення. Тому вимога скарги про зобов'язання судом органу ДВС вчинити дії, обов'язок здійснення яких покладено на нього в силу закону, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, задоволенню не підлягає.

Суд також відмовляє скаржнику в задоволенні скарги в частині визнання бездіяльності незаконною, задовольняючи вимогу про визнання дій відділу ДВС, які полягали у відмові зняти арешт з нерухомого майна боржника незаконними.

Відповідно до частини 1 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У пункті 8 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»зазначається, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин скарга Публічного акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод»підлягає частковому задоволенню, господарський суд вважає обґрунтованими вимоги боржника про визнання дій відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області, які полягають у відмові зняти арешт з нерухомого майна ПАТ «Гнідавський цукровий завод»№ 04-37/4295 від 18.06.2011 р., незаконними та про зобов'язання відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області зняти арешт з нерухомого майна ПАТ «Гнідавський цукровий завод»в межах дії ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86,121 2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод»на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області задовольнити частково.

2. Визнати дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області, які полягають у відмові зняти арешт з нерухомого майна ПАТ «Гнідавський цукровий завод»№ 04-37/4295 від 18.06.2011 р., незаконними.

3. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області зняти арешт з нерухомого майна ПАТ «Гнідавський цукровий завод».

4. У решті вимог скаргу ПАТ «Гнідавський цукровий завод»відхилити.

5. Примірники даної ухвали направити сторонам та органу державної виконавчої служби.

Суддя Гавриловська І.О.