Рішення

від 11.07.2012 по справі 5011-5/1047-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-5/1047-2012 11.07.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Стрілецький"

до 1. Споживчого кооперативу "Підприємці ринку "Фіолентівський"

2. Севастопольської міської ради

про визнання договору недійсним в частині

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Пригунова А.Б.

Ягічева Н.І.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Шкелебей О.В. за довіреністю б/н від 01.03.2012 р.;

від відповідача-1: Філонов О.О. за довіреністю № 1 від 02.04.2010 р.;

від відповідача-2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок Стрілецький" (далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Споживчого кооперативу "Підприємці ринку "Фіолентівський" (далі -відповідач-1) та Севастопольської міської ради (далі -відповідач-2) про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки, загальною площею 2, 8500 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 6, укладеного 23 липня 2008 року між Севастопольською міською радою та Споживчим кооперативом "Підприємці ринку "Фіолентівський", в частині передачі в користування на умовах оренди строком на 25 років Споживчому кооперативу "Підприємці ринку "Фіолентівський" земельної ділянки загальною площею 0, 26 га, як складової частини земельної ділянки площею 2, 8500 га.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що між відповідачами на підставі рішення Севастопольської міської ради № 4140 від 08.04.2009 р. було укладено договір оренди від 23.07.2008 р. щодо земельної ділянки площею 2, 8500 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 6, кадастровий номер 8536400000:01:012:0150. При цьому, як стверджує позивач, ще 10.07.2007 р. рішенням Севастопольської міської ради № 2298 позивачу було надано згоду на розробку проекту землевпорядкування по відводу замельної ділянки площею 0, 26 га по Фіолентовському шосе для будівництва торгівельного комплексу по торгівлі запасними частинами для автомобілів та його обслуговування, з огляду на що він мав право на отримання такої земельної ділянки в оренду поза земельними торгами. З урахуванням зазначеного, постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 05.11.2009 р. та додатковою постановою від 09.11.2009 р. у справі № 2а-1797/09 було скасовано рішення Севастопольської міської ради від 17.10.2007 р. № 2869 в частині включення земельної ділянки площею 0,26 га по Фіолентовському шосе, 6 у місті Севастополі (рішення Севастопольської міської ради № 2298 від 10.07.2007 р.) як складової частини земельної ділянки площею 2,85 га по Фіолентовському шосе, 6 у місті Севастополі у перелік земельних ділянок, право на оренду яких набувається на конкурсі; скасовано рішення Севастопольської міської Ради від 13.11.2007 р. № 3192 в частині встановлення (затвердження) умов конкурсу на право оренди земельної ділянки площею 0,26 га по Фіолентовському шосе, 6 у місті Севастополі (рішення Севастопольської міської ради № 2298 від 10.07.2007 р.), як складової частини земельної ділянки площею 2,85 га по Фіолентовському шосе, 6 у місті Севастополі для будівництва та обслуговування речового ринку, скасовано рішення Севастопольської міської ради від 08.04.2008 № 4140 в частині затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,26 га по Фіолентовському шосе, 6 у місті Севастополі (рішення Севастопольської міської ради № 2298 від 10.07.2007 р.), як складової частини земельної ділянки площею 2,85 га по Фіолентовському шосе, 6 у місті Севастополі для будівництва та обслуговування речового ринку та передачі споживчому кооперативу "Підприємці ринку "Фіолентовський" в оренду строком на 25 років земельної ділянки площею 0,26 га по Фіолентовському шосе, 6 у місті Севастополі як складової частини земельної ділянки площею 2,85 га по Фіолентовському шосе, 6 у місті Севастополі для будівництва та обслуговування речового ринку, з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та суспільної забудови. Оскільки постанова Ленінського районного суду м. Севастополя від 05.11.2009 р. та додаткова постанова від 09.11.2009 р. у справі № 2а-1797/09 набрали законної сили лише 20.04.2011 р., коли вже оспорюваний договір було укладено між відповідачами, позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/1047-2012 та призначено розгляд справи на 16.02.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2012 р., у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 12.03.2012 р.

У судовому засіданні 12.03.2012 р. від представників позивача та відповідача-1 надійшли додаткові документи у справі.

Крім того, від відповідача надійшло клопотання про застосування строків позовної давності, мотивоване тим, що позивач дізнався про оспорюваний договір з листа Голови Севастопольської міської ради від 01.08.2008 р. № 03-15/3035, у зв'язку з чим, на думку відповідача-1, строк позовної давності щодо заявлених позовних вимог сплив. При цьому, зазначає, що обставини звернення позивача до господарського суду міста Києва у 2009 році з позовом про визнання спірного договору недійсним, не зупиняє перебігу позовної давності, оскільки ухвалою суду від 07.04.2009 р. у справі № 05-5-11/19640 позовна заява були повернуті без розгляду.

Також, відповідачем-1 подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті господарським судом міста Києва справи № 57/481 за позовом СП "Підприємці ринку "Фіолентівський" до Севастопольської міської ради, ТОВ "Ринок "Стрілецький" про визнання незаконним рішення Севастопольської міської ради № 2298 від 10.07.2007 р. "Про надання згоди товариству з обмеженою відповідальністю "Ринок "Стрілецький" на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки по Фіолентівському шосе для будівництва торгового комплексу по торгівлі автозапчастинами та його обслуговування".

Судом відкладено розгляд зазначених клопотань до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2012 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 04.04.2012 р.

29.03.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшли письмові заперечення на позов, в яких він стверджує про необґрунтованість позовних вимог, оскільки позивач не зазначає про місцезнаходження земельної ділянки площею 0, 26 га, якої стосуються позовні вимоги. Крім того, відповідач-2 вказує на те, що 21.08.2007 р. господарським судом міста Севастополя було прийнято рішення, яким зобов'язано Севастопольську міську раду на найближчому пленарному засіданні розглянути клопотання СК "Підприємці ринку "Фіолентівський" про укладення договору оренди земельної ділянки площею 2, 7449 га по Фіолентівському шосе, 6, у зв'язку з чим, на думку відповідача-2, саме відповідач-1 мав переважне право на отримання в оренду земельної ділянки площею 0, 26 га, як складової земельної ділянки площею 2, 7449 га.

03.04.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшла повторно заява про застосування строку позовної давності.

У судовому засіданні 04.04.2012 р. представником відповідача-1 повторно подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті господарським судом міста Києва справи № 57/481.

Розгляд вказаних клопотань судом відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

Від представника позивача у судовому засіданні 04.04.2012 р. надішли додаткові документи у справі, а саме: постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22.12.2011 р. у справі № 2а-3184/11/2770, якою визнано протиправним та скасовано рішення IV сесії VI скликання Севастопольської міської ради № 1501 від 13.09.2011 року "Про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Ринок Стрілецький" в затвердженні проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,26 га по Фіолентовському шосе, 6 у м. Севастополі для будівництва торгівельного комплексу з торгівлі автозапчастинами та його обслуговування" та зобов'язано Севастопольську міську Раду розглянути на черговій сесії питання про затвердження проекту відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Ринок Стрілецький" орієнтованою площею 0,26 га по Фіолентовському шосе, 6 в м. Севастополі для будівництва торгівельного комплексу з торгівлі автозапчастинами та його обслуговування на підставі розробленого проекту землеустрою. Також, представником позивача надано ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2012 р., якою залишено без змін зазначену постанову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2012 р. розгляд справи відкладено на 18.04.2012 р.

13.04.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшли додаткові документи у справі, а саме: ухвала господарського суду міста Києва від 30.03.2012 р. у справі № 57/481 про призначення комплексної судової будівельно-технічної та геодезичної експертизи, а також відзив на позовну заяву, в якому він стверджує про те, що позивав не довів порушення його прав та законних інтересів, а також, що при розгляд і даної справи не можна посилатись на рішення Севастопольської міської ради № 2298 від 10.07.2007 р., оскільки, на думку відповідача-1 воно є незаконним та оспорено ним до суду. Крім того, відповідач-1 звертає увагу на те, що оспорюваним договором умови передачі земельної ділянки площею 0, 26 га, як складової частини земельної ділянки 2, 86 га сторонами не визначались.

17.04.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла уточнена позовна заява та заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

18.04.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання, яким він просить подану ним 17.04.2012 р. уточнену позовну заяву розглядати як письмові пояснення у справі.

У судовому засіданні, у зв'язку зі складністю справи суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 18.04.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-5/1047-2012 у наступному складі суду: Головуючий суддя В.С. Ломака, судді М.О. Любченко, Н.І. Ягічева.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2012 р. вказаною колегією суддів справу № 5011-5/1047-2012 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 17.05.2012 р.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 17.05.2012 р. та 31.05.2012 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача-2, розгляд справи відкладався на 31.05.2012 р. та 18.06.2012 р. відповідно.

Розпорядженням в.о. Голови суду від 18.06.2012 р., у зв'язку з великою завантаженістю судді Любченко М.О., справу № 5011-5/1047-2012 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Ломака В.С., судді А.Б. Пригунова, Н.І. Ягічева.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2012 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5011-5/1047-2012 до свого провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2012 р., у зв'язку з неявкою представників відповідачів, розгляд справи було відкладено на 11.07.2012 р.

Представник відповідача-2 в судове засідання 11.07.2012 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача-2 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Судом розглянуто клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі та вирішено в його задоволенні відмовити в силу безпідставності.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі -це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору між сторонами є визнання недійним Договору оренди земельної ділянки, загальною площею 2, 8500 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 6, укладеного між відповідачами 23 липня 2008 року, в частині передачі в користування на умовах оренди строком на 25 років Споживчому кооперативу "Підприємці ринку "Фіолентівський" земельної ділянки загальною площею 0, 26 га, як складової частини земельної ділянки площею 2, 8500 га.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі входять обставини того, чи відповідає вказаний договір в оспорюваній частині чинному на момент його укладення законодавству та чи не було при цьому порушено компетенції сторін на його укладення.

Обставини даної справи суд може встановити самостійно в межах її розгляду, оскільки суд в даній ситуації жодним чином не обмежений ні своєю юрисдикцією, ні предметом позову щодо збирання та оцінки доказів.

У свою чергу, у разі, якщо судовими рішеннями у справі № 57/481 господарського суду міста Києва будуть встановлені певні обставини, які мають істотне значення для прийняття іншого рішення у даній справі, ніж те, яке буде прийняте за наслідками розгляду спору по суті, жодна із сторін не позбавлена права звернутись у даній справі з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Також, суд не знайшов підстав для застосування при розгляді даного спору строків позовної давності в силу безпідставності такого клопотання, про що зазначено нижче.

У судовому засіданні 11.07.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок Стрілецький" звернулось до Ленінського районного суду м. Севастополь з позовом до Севастопольської міської ради, третя особа: Споживчий кооператив "Підприємці ринку "Фіолентівський", про визнання бездіяльності протиправною та спонукання до виконання певних дій, визнання рішень неправомірними та їх скасування.

Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 05.11.2009 р. у справі № 2а-1797/09 позов було задоволено частково, скасовано рішення Севастопольської міської ради № 2869 від 17 жовтня 2007 року в частині включення земельної ділянки площею 0,26 га по Фіолентовському шосе, 6 у місті Севастополі, як складової частини земельної ділянки площею 2,85 га по Фіолентовському шосе, 6 у місті Севастополі у перелік земельних ділянок, право на оренду яких набувається на конкурсі; скасовано рішення Севастопольської міської ради № 3192 від 13 листопада 2007 року в частині встановлення (затвердження) умов конкурсу на право оренди земельної ділянки площею 0,26 га по Фіолентівському шосе, 6 у місті Севастополі, як складової частини земельної ділянки площею 2,85 га по Фіолентівському шосе, 6 у місті Севастополі для будівництва та обслуговування речового ринку; скасовано рішення Севастопольської міської ради № 4140 від 08 квітня 2008 року в частині затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,26 га по Фіолентівському шосе, 6 у місті Севастополі, як складової частини земельної ділянки площею 2,85 га по Фіолентівському шосе, 6 у місті Севастополі для будівництва та обслуговування речового ринку та передачі Споживчому кооперативу "Підприємці ринку «Фіолентівський" в оренду строком на 25 років земельної ділянки площею 0,26 га по Фіолентівському шосе, 6 у місті Севастополі, як складової частини земельної ділянки площею 2,85 га по Фіолентівському шосе, 6 у місті Севастополі для будівництва та обслуговування речового ринку, з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та суспільної забудови; визнано бездіяльність Севастопольської міської ради щодо не розгляду питання про затвердження проекту відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Ринок Стрілецький" земельної ділянки орієнтовною площею 0,26 га по Фіолентівському шосе, 6 у місті Севастополі для будівництва торгівельного комплексу з торгівлі автозапчастинами та його обслуговування неправомірною; зобов'язано Севастопольську міську раду розглянути на черговій сесії питання про затвердження проекту відведення Товариству з обмеженою відповідальністю "Ринок Стрілецький" земельної ділянки орієнтовною площею 0,26 га по Фіолентівському шосе, 6 у місті Севастополі для будівництва торгівельного комплексу з торгівлі автозапчастинами та його обслуговування на підставі розробленого проекту землеустрою. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковою постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 09.11.2009 р. вищевказані рішення Севастопольської міської ради визнані також і протиправними.

Вказані постанова та додаткова постанова залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-23358/10 від 20.04.2011 р., щодо якої ухвалою Вищого адміністративного суду України № В/9991/1248/11 від 08.07.2011 р. відмовлено в допуску заяви про перегляд Верховним Судом України.

При розгляді даної справи, суд враховує, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 2 ст. 35 ГПК України, відповідно до якої, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Так, зокрема, під час розгляду справи № 2а-1797/09 Ленінського районного суду м. Севастополя судовими інстанціями було встановлено, що 10.07.2007 р. Севастопольською міською радою прийнято рішення № 2298, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Ринок Стрілецький" надано дозвіл на складання проекту землевідводу земельної ділянки площею 0,26 га по Фіолентівському шосе для будівництва і обслуговування торгівельного комплексу для торгівлі автозапчастинами.

На виконання цього рішення Товариством було виготовлено і погоджено в установленому законодавством порядку проектну документацію щодо відведення цієї земельної ділянки та 17.09.2007 р. подано цей проект до Севастопольської міської ради для його затвердження.

В той же час, рішенням Севастопольської міської ради № 2297 від 10.07.2007 р. Споживчому кооперативу "Підприємці ринку "Фіолентівський" надано дозвіл на складання проекту землевідводу земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га по Фіолентівському шосе для будівництва і обслуговування речового ринку.

Рішенням Севастопольської міської ради № 2869 від 17.10.2007 р. "Про затвердження переліку земельних ділянок, право на оренду яких набувається на конкурсі" спірну земельну ділянку площею 0,26 га було фактично включено до складу земельної ділянки площею 2,85 га по вул. Фіолентівське шосе 6, право на оренду якої мало набуватись на конкурсі, а рішенням цієї ж ради № 3192 від 13.11.2007 р. "Про затвердження умов конкурсу по визначенню орендаря земельної ділянки по Фіолентівському шосе, 6" були затверджені умови цього конкурсу.

Конкурс було проведено 28.12.2007 р. і переможцем його визнано Споживчий кооператив "Підприємці ринку "Фіолентівський".

Рішенням Севастопольської міської ради № 4140 від 08.04.2008 р. Споживчому кооперативу "Підприємці ринку "Фіолентівський" затверджено проект землеустрою та передано в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 2,85 га по Фіолентівському шосе, 6 для будівництва і обслуговування речового ринку, з віднесенням цієї земельної ділянки до категорії земель житлової і суспільної забудови.

Задовольняючи частково позов, Ленінський районний суд м. Севастополя, висновки якого підтримав Вищий адміністративний суд України, виходив з того, що у Севастопольської міської ради не було підстав включати земельну ділянку, на яку претендував позивач, до переліку земельних ділянок, право на оренду яких мало набуватись на конкурсі, оскільки виходячи зі змісту рішень Севастопольської міської ради від 10 липня 2007 року № 2297 та 2298 ці ділянки не накладались одна на одну та на кожну ділянку було подано по одній заяві. Також суд визнав, що відповідачем допущено бездіяльність щодо розгляду заяви позивача про надання в оренду земельної ділянки, тому що обґрунтованого та оформленого належним чином рішення міської ради з цього приводу так і не було прийнято, а отже це питання залишилось не вирішеним.

Під час розгляду даної справи господарським судом встановлено, що 23.07.2008 р. на підставі рішення Севастопольської міської ради № 4140 від 08.04.2008 р. між відповідачем-1 (орендар) та відповідачем-2 (орендодавець) було укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець у відповідності з рішенням Севастопольської міської ради № 4140 від 08.04.2008 р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування речового ринку, з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Фіолентівське шосе, 6.

Договір зареєстровано у Севастопольській міській філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040865900093 від 12.08.2008 р..

Відповідно до п. 2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2, 8500 га.

Договір оренди укладено строком на 25 років (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору підставою для розробки проекту відводу земельної ділянки є рішення Севастопольської міської ради № 2869 від 17.10.2007 р..

До вказаного Договору також було складено План земельної ділянки переданої в оренду, Акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), Кадастровий план земельної ділянки переданої в оренду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202, частини 2 статті 203, статей 205, 207, 237 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз. 3 п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" № 02-5/111 від 12.03.1999 р.).

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Як зазначалось вище, судом встановлено, що станом на момент розгляду справи в судовому порядку скасовано рішення Севастопольської міської ради № 2869 від 17 жовтня 2007 року в частині включення земельної ділянки площею 0,26 га по Фіолентовському шосе, 6 у місті Севастополі, як складової частини земельної ділянки площею 2,85 га по Фіолентовському шосе, 6 у місті Севастополі у перелік земельних ділянок, право на оренду яких набувається на конкурсі, та рішення Севастопольської міської ради № 4140 від 08 квітня 2008 року в частині затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,26 га по Фіолентівському шосе, 6 у місті Севастополі, як складової частини земельної ділянки площею 2,85 га по Фіолентівському шосе, 6 у місті Севастополі для будівництва та обслуговування речового ринку та передачі Споживчому кооперативу "Підприємці ринку "Фіолентівський" в оренду строком на 25 років земельної ділянки площею 0,26 га по Фіолентівському шосе, 6 у місті Севастополі, як складової частини земельної ділянки площею 2,85 га по Фіолентівському шосе, 6 у місті Севастополі для будівництва та обслуговування речового ринку, з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та суспільної забудови.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України в редакції, що діяла на момент укладення оспорюваного договору, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Оскільки відносно спірної земельної ділянки рішення Севастопольської міської ради, що стали підставою для розробки проекту відводу земельної ділянки та укладення договору оренди у відповідній частині скасовані, - оспорюваний Договір в такій частині необхідно визнати недійсним.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено наявність обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, суд відхиляє клопотання відповідача-1 про застосування строків позовної давності у даній справі з огляду на наступне.

Можливість захистити свої права шляхом звернення з позовом до суду про визнання оспорюваного договору недійсним виникло у позивача лише після того, як відповідне рішення Севастопольської міської ради відносно спірної земельної ділянки було визнане в цій частині протиправним та скасоване постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 05.11.2009 р. та додатковою постановою від 09.11.2009 р. у справі № 2а-1797/09, які набрали законної сили лише 20.04.2011 р., оскільки саме з цього моменту позивач дізнався про те, що таке рішення, а відповідно й договір є такими, що не відповідають чинному законодавству та порушують його права. Відповідно до цього моменту, позивач міг лише припускати протиправність рішення Севастопольської міської ради та укладеного між відповідачами договору, а відповідний позов до суду не мав би під собою законних підстав для його задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву у даній справі було надіслано позивачем на адресу господарського суду міста Києва 24.01.2012 р., у зв'язку з чим, на думку суду, ним не пропущено строків позовної давності.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки, загальною площею 2, 8500 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 6, укладений 23 липня 2008 року між Севастопольською міською радою та Споживчим кооперативом "Підприємці ринку "Фіолентівський", в частині передачі в користування на умовах оренди строком на 25 років Споживчому кооперативу "Підприємці ринку "Фіолентівський" земельної ділянки загальною площею 0, 26 га, як складової частини земельної ділянки площею 2, 8500 га.

3. Стягнути зі Споживчого кооперативу "Підприємці ринку "Фіолентівський" (99006, м. Севастополь, Гагарінський район, Фіолентівське шосе, будинок 6, код ЄДРПОУ 34957686) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Стрілецький" (99006, м. Севастополь, Гагарінський район, вулиця Молодих Будівельників, будинок 24-Б, квартира 10; код ЄДРПОУ 33451363) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, Ленінський район, вулиця Леніна, будинок 3, код ЄДРПОУ 24872845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Стрілецький" (99006, м. Севастополь, Гагарінський район, вулиця Молодих Будівельників, будинок 24-Б, квартира 10; код ЄДРПОУ 33451363) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.07.2012 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді А.Б. Пригунова

Н.І. Ягічева