Ухвала

від 18.07.2012 по справі 5017/417/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"18" липня 2012 р. Справа № 5017/417/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Картере В.І.,

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.,

секретар судового засідання -Попов Н.Г.

за участю представників:

від ДПІ у Приморському районі м. Одеси -не з'явився, належним чином повідомлений,

від ТОВ „Інтермед" - не з'явився, належним чином повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

на постанову Господарського суду Одеської області від 28.02.2012р. про визнання банкрутом відсутнього боржника

у справі № 5017/417/2012

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтермед"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

09.02.2012р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява Фізичної особи-підприємця (далі - ІОП) ОСОБА_1 в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якій останнє просило:

- порушити справу про банкрутство відсутнього боржника Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Інтермед", визнати його банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру;

- призначити ліквідатором боржника ініціюючого кредитора.

Заяву мотивовано неспроможністю боржника погасити заборгованість у розмірі 12 000,00 грн. за договором про надання бухгалтерських послуг №2010-0109/1 від 01.09.2010р., що підтверджується гарантійним листом від 12.11.2010р. Факт відсутності боржника за його місцезнаходженням, на думку ініціюючого кредитора, підтверджується тим, що направлена на адресу боржника: 01011, м. Київ, Перечерський узвіз, 8 претензія не була вручена останньому, а за новою адресою його місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 2-А, офіс 104 він не знаходиться.

28.02.2012р. до господарського суду першої інстанції надійшла заява ФОП ОСОБА_1, відповідно до якої остання просила визнати боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ініціюючого кредитора ліквідатором.

Постановою Господарського суду Одеської області від 28.02.2012р. (суддя Лепеха Г.А.) ТОВ „Інтеремед" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора -ФОП ОСОБА_1 зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання ТОВ „Інтеремед" усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, здійснити інші заходи, передбачені ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; скасувати арешт, накладений на майно боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, заборонити накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном боржника.

Не погодившись з вказаною постановою суду, ДПІ у Приморському районі м. Одеси подало апеляційну скаргу, відповідно до якої просить її скасувати та поновити провадження у справі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник стверджує про порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 1, 6, 7, 14, 40, 51 та 52 Закону про банкрутство, ч.4 ст.105, ч.3 ст. 110 та ч.1 ст. 111 ЦК України, ст.ст. 60, 61 ГК України, ч.4 ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та ст. ст. 33, 34 ГПК України.

Також апелянт зазначає, що визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Відповідно до частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно статті 91 ГПК України право апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду, яке набрало законної сили мають сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішував питання про їх права та обов'язки.

Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Статтею 1 Закону про банкрутство також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Виходячи із змісту ст. 1 Закону про банкрутство ДПІ у Приморському районі м. Одеси в процедурах банкрутства не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто -сторони у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою про порушення провадження у справі від 13.02.2012р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси було зобов'язано провести позапланову перевірку ТОВ „Інтермед" згідно ст.78.1.7 Податкового кодексу України та в строк, передбачений ст. 82.2 ПК України, надати до суду відповідний акт. Вказану ухвалу суду було отримано ДПІ у Приморському районі м. Одеси 13.02.2012р., про що свідчить відповідне поштове повідомлення про вручення (а.с.50).

Також, в матеріалах справи наявні письмові пояснення податкової інспекції №4671/9/10-117 від 15.03.2012р. по даній справі (а.с.72).

Отже, податковій інспекції було відомо про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Інтермед" та здійснення щодо останнього відповідного провадження. Однак, доказів звернення ДПІ у Приморському районі м. Одеси з грошовими вимогами до боржника в установленому порядку в матеріалах справи немає. Крім цього, відсутні посилання на наявність таких вимог в апеляційній скарзі.

Таким чином, податкова інспекція не набула статусу кредитора у справі про банкрутство, а тому й не мала процесуального права на оскарження в апеляційному порядку постанови суду від 28.02.2012р.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 14.03.2012 р. у справі № 45/3б, від 03.04.2012 р. у справі № 5023/5820/11, від 15.05.2012 р. у справі № 7/17-4145-2011 та від 16.05.2012 р. по справі № 5010/2174/2011-Б-23/78.

Відповідно до п. 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (в редакції Постанови Вищого господарського суду №3 від 23.03.2012р.) у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

При цьому, апеляційний господарський суд відхиляє посилання ДПІ у Приморському районі м. Одеси на те, що незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання з огляду на те, що прийнята місцевим господарським судом постанова не обмежує повноваження податкового органу на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) суб'єктом господарювання, який перебуває у стані банкрутства.

Крім того, юрисдикційна цілеспрямованість дій податкового органу в цій ситуації як раз і полягає в тому, щоб звернутись до господарського суду з відповідними грошовими вимогами, які складають заборгованість банкрута за податками і зборами (обов'язковими платежами) та набуття, таким чином, правового статусу сторони у справі. Водночас, це буде означати і право органу податкової служби на оскарження дій ліквідатора, у тому числі щодо надання документів для проведення перевірки.

Отже враховуючи те, що в оскарженій постанові господарського суду першої інстанції про визнання ТОВ „Інтермед" банкрутом питання про права і обов'язки органу державної податкової служби, в розумінні ст.91 ГПК України, не вирішувались, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, не будучи учасником провадження у справі, не набула права на апеляційне оскарження постанови суду від 28.02.2012р.

Інших доводів ДПІ у Приморському районі м. Одеси в апеляційній скарзі наведено не було.

Також, апеляційний господарський суд виходить з того, що податкова інспекція ухилялась від реалізації свого права на участь в судових засіданнях апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м. Одеси на постанову Господарського суду Одеської області від 28.02.2012р. у справі № 5017/417/2012 підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 80, 86, 91, 99, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м. Одеси на постанову Господарського суду Одеської області від 28.02.2012р. у справі № 5017/417/2012 -припинити.

Справу № 5017/417/2012 повернути до Господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя : В.І. Картере

Судді: Л.В. Лавриненко

В.Т. Пироговський