Постанова

від 16.10.2012 по справі 5017/417/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р. Справа № 5017/417/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Хандуріна М.І., суддів:Короткевича О.Є., Погребняка В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 у справі господарського суду№ 5017/417/2012 Одеської області за заявоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтермед" про визнання банкрутом, за участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.02.2012 за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермед" з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Одеської області від 28.02.2012 (суддя Лепеха Г.А.) визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтермед", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора -ФОП ОСОБА_4, якого зобов'язано письмово повідомити про визнання боржника банкрутом всіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.2012 (суддя Лепеха Г.А.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута. Припинено юридичну особу -ТОВ "Інтермед". Провадження у справі припинено.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 (колегія суддів у складі: Картере В.І. -головуючий, Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м. Одеси на ухвалу господарського суду Одеської області від 03.04.2012 припинено.

В касаційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 та поновити апеляційне провадження у справі. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 87, 104 ГПК України, п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Так, припиняючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ, апеляційний суд виходив з того, що ДПІ не є кредитором Товариства, матеріалами справи не підтверджено, що оскаржувана ухвала стосується її прав та обов'язків, а тому Інспекція не має право на апеляційне оскарження цієї постанови в порядку норм ст. 91 ГПК України.

Однак, суд касаційної інстанції вважає зроблені апеляційним судом висновки передчасними та такими, що зроблені з порушення норм процесуального законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження порушена з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону, за приписами якої в разі, якщо громадянин -підприємець, боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Отже, спрощена процедура банкрутства відповідно до ст. 52 Закону передбачає введення ліквідаційної процедури боржника одразу ж після порушення провадження у справі про банкрутство, що має наслідком припинення господарської діяльності боржника ( ч.1 ст. 23 Закону).

Постановою господарського суду Одеської області від 28.02.2012 ТОВ "Інтермед" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора -ФОП ОСОБА_4, якого зобов'язано письмово повідомити всіх відомих кредиторів відсутнього боржника, представити відомості про хід ліквідаційної процедури, призначено засідання суду на 03.04.2012.

15.03.2012 до господарського суду Одеської області звернулася ДПІ у Приморському районі м. Одеси, яка просить сприяти їй у здійсненні перевірки ТОВ "Інтермед" та відкласти розгляд справи про визнання його банкрутом до закінчення її проведення, оскільки приписами п. 78.1 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка (а.с. 72-73).

Однак, вимоги податкового органу були безпідставно проігноровані, що позбавило ДПІ можливості вчасно провести позапланову податкову перевірку банкрута та, у випадку виявлення податкової заборгованості, звернутися у встановленому порядку з грошовими вимогами до банкрута.

При цьому, 03.04.2012 (через 1,5 місяці після порушення провадження у справі) суд першої інстанції затвердив поданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс банкрута, які надійшли до суду 03.04.2012 (а.с. 74- 76).

Припиняючи апеляційне провадження за апеляційної скаргою ДПІ у Приморському районі м. Одеси, оскільки ДПІ не є кредитором боржника, а оскаржувана ухвала про затвердження звіту ліквідатора не стосується її прав та обов'язків, суд апеляційної інстанції не надав оцінки процесуальним діям господарського суду першої інстанції, зокрема щодо виконання ліквідатором обов'язку повідомлення про визнання боржника банкрутом державних органів, що здійснюють контролюючи функції, зокрема УПФУ, Фонди соціального страхування, податковий орган, який на виконання встановленого Податковим кодексом України обов'язку у разі порушення справи про банкрутство має здійснити перевірку.

Вищевказані обставини свідчать про те, що суд апеляційної інстанції ухилився від дослідження поданого на затвердження суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, не проаналізувавши, чи був належним чином сформований пасив боржника.

Колегія суддів звертає увагу на особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів статей 111 5 , 111 9 ГПК України, вважає, що оскаржувана ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 прийнята з порушенням норм процесуального права, а отже є такою, що підлягає скасуванню, а справа направленню до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного розгляду.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 у справі № 5017/417/2012 скасувати, справу направити на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Головуючий Хандурін М.І.

Судді Короткевич О.Є.

Погребняк В.Я.