Рішення

від 12.07.2012 по справі 50/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/55 12.07.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії

до 1) Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської державної адміністрації

2) Київської міської ради

третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києва

про визнання права власності

Головуючий суддя Головатюк Л.Д.

Суддя Ковтун С.А.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники :

Від позивача Масловський І.А.(дов. від 30.06.2011)

Красовська Ю.Г.(дов. від 30.06.2011)

Казімірчук Г.Ф.(дов. від 15.06.2012)

Листопадова Н.О.(дов. від 15.06.2012)

Від відповідача-1 Семенюк Н.М.(дов. від 12.06.2012)

Від відповідача-2 Телицька В.А.(дов. від 25.05.2012)

Кропива К.А.(дов. від 15.05.2012)

Від третьої особи не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідачів про визнання за ним права власності на об"єкт самочинного будівництва - Будівлю(прибудову склад №1 та склад №2), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Челябінська, 5-а, які входять до сфери управління позивача.

Позов заявлено у зв'язку з відмовою відповідача-1 видати ПАТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії свідоцтво про право державної власності на вказане нерухоме майно, що, на думку позивача, є фактичним невизнанням (оспорюванням) відповідачем цього права.

В основу позову покладено те, що відповідач-1 не оспорює та не заперечує право власності на об'єкти нерухомого майна, а відмовляє у видачі свідоцтва про право власності з тих підстав, що ПАТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії не надано необхідних документів для оформлення відповідного свідоцтва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.01.2011 порушено провадження у справі №50/55 та призначено до розгляду на 28.01.2011.

В судове засідання прибули представники сторін та дали пояснення по справі.

Представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Київську міську раду, оскільки рішення у справі може вплинути на її права та обов"язки як представницького органу власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, зважаючи на те, що представник позивача заперечував щодо задоволення даного клопотання та виходячи з того, що дане клопотання недостатньо обґрунтоване та неналежно мотивоване вирішив у його задоволенні відмовити.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання, у якому просить залучити третьою особою без самостійних вимог на предмет спору до участі у справі на стороні відповідача Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києва (01133, м. Київ, бульв. Л. Українки, 26). Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи було відкладено на 21.02.2011.

21.02.2011 представник третьої особи у судове засідання не з'явився, всіх витребуваних доказів суду не надав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 21.02.2011 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі. Суд дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представників сторін прийшов до висновку про необхідність призначення по даній справі експертизи для роз'яснення питань, що виникли при вирішення даного спору.

Представники позивача та відповідача не заперечували проти проведення будівельно-технічної експертизи по справі.

Згідно зі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями. Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

З огляду на викладене, оскільки для встановлення вищезазначених питань, потрібні спеціальні знання і в силу статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, ці обставини можуть бути встановлені виключно шляхом проведення судової експертизи, тобто допустимим доказом у даному випадку є висновок судових експертів, суд вважав за необхідне призначити по справі судову бухгалтерську (економічну) експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.02.2011 призначено по справі № 50/55 комплексну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження по справі № 50/55 зупинено до надання висновків судової експертизи.

20.03.2012 до господарського суду м. Києва надійшов висновок судового експерта та повернулися матеріали справи № 50/55 з експертної установи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.04.2012 розгляд справи було поновлено, призначено на 19.04.2012 та зобов'язано сторін з'явитися в приміщення суду, ознайомитися з матеріалами судової експертизи та подати суду письмові пояснення щодо висновків експерта.

19.04.2012 представники сторін та третьої особи у судове засідання не з'явилися, всіх витребуваних доказів суду не надали, третя особа та позивач причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання та відклав розгляд справи на 03.05.2012.

03.05.2012 представники третьої особи у судове засідання не з'явилися, всіх витребуваних доказів суду не надали, третя особа та позивач причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судове засідання 03.05.2012 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник позивача подав суду клопотання про продовження терміну розгляду справи на 15 днів. Суд задовольнив дане клопотання.

Ухвалою від 03.05.2012 продовжено строк розгляду справи № 50/55 на 15 днів - до 17.05.2012. Розгляд справи відкладено на 17.05.2012.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 17.05.2012 з'явилися, дали пояснення.

17.05.2012 представник третьої особи у судове засідання не з'явився, всіх витребуваних доказів суду не надав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З метою забезпечення неупередженого, повного та об'єктивного розгляду справи, а також, зважаючи на ту обставину, що справа № 50/55 відноситься до категорії складних, враховуючи особливу важливість справи, склад учасників справи, суддя Головатюк Л.Д. звернувся до Голови Господарського суду м. Києва із заявою про призначення колегіального розгляду справи № 50/55.

Розпорядженням від 17.05.2012 Голова господарського суду м. Києва Князьков В.В. розпорядився справу № 50/55 розглянути колегіально у складі трьох суддів: головуючий суддя - Головатюк Л.Д., суддя Ковтун С.А., суддя Чеберяк П.П.

Крім того, господарським судом з'ясовано, що земельна ділянка, на якій розташований об"єкт самочинного будівництва - Будівля(прибудова склад №1 та склад №2), за адресою: м. Київ, вул. Челябінська, 5-а, розташована в адміністративних межах міста Києва і не передана в установленому законом порядку ні у власність, ні у користування будь-якій юридичній чи фізичній особі.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

У зв"язку з наведеним, колегія суддів ухвалою від 17.05.2012 прийняла справу № 50/55 до свого провадження, призначила розгляд справи на 06.06.2012 та залучила відповідачем-2 по справі № 50/55 Київську міську раду.

В судовому засіданні 06.06.2012 було оголошено перерву на 27.06.2012, а 27.06.2012 -на 12.07.2012 для подання додаткових доказів по справі.

В судове засідання 12.07.2012 прибули представники позивача, відповідачів і дали пояснення по справі.

Представник третьої особи в судове засідання 12.07.2012 не прибув, причин неявки не повідомив.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача-1 проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні повністю.

Представник відповідача-2 також проти позовних вимог ПАТ "Укртелеком" заперечив та просив в їх задоволенні відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" засноване згідно з наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 27.12.1999 року №155 шляхом перетворення Українського державного підприємства електрозв'язку у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 №210/93 "Про корпоратизацію підприємств".

Відповідно до статуту ВАТ "Укртелеком" майно товариства складається з основних фондів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена у балансі товариства.

Джерелами формування майна товариства є, зокрема, ті, що не заборонені законодавством України.

Товариство відповідно до п. 3.5 Статуту є власником майна, переданого йому засновником і учасниками у власність як вклад до статутного капіталу, майна, одержаного в результаті його фінансово-господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна та майнових прав, набутих на підставах, не заборонених законодавством України.

ВАТ "Укртелеком" створює на території України та за її межами філії, які діють на підставі Положень, затверджених загальними зборами акціонерів, у перелік яких, що визначений у Додатку до Статуту, значиться Київська міська філія ВАТ "Укртелеком".

Київська міська філія ВАТ "Укртелеком" діє на підставі Положення, затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ "Укртелеком" від 16.04.2004, за яким майно філії формується шляхом виділення їй у користування частини майна товариства, власником майна якого є товариство.

До складу Київської міської філії ВАТ "Укртелеком", відповідно до п. 13 Положення, входять безбалансові структурні підрозділи, які діють на підставі положень, затверджених директором Філії.

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"(протокол №8 від 14.06.2011), останнє змінило свою організаційно-правову форму на публічне акціонерне товариство "Укртелеком" та є правонаступником відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".

Як вбачається з матеріалів справи, публічним акціонерним товариством «Укртелеком»(надалі - Позивач) за адресою м. Київ вул. Челябінська, буд. 5-а, на підставі Рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 24.12.1968 №2154 (копія в матеріалах справи) та плану земельної ділянки (копія в матеріалах справи), за власні кошти, в період з 1968 року по 1972 року, було побудовано господарським способом будівлі - допоміжні прибудови до основної будівлі які використовується як приміщення складу №1 та №2 (надалі - Будівлі) на території АТС - 517 Центру електрозв'язку №4 Київської міської дирекції ПАТ «Укртелеком»(п.30 ст.9 Закону України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності»).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 30.06.1971 №487-а було складено «Акт комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта»(копія в матеріалах справи).

Вищезазначені будівлі перебувають на балансі ПАТ «Укртелеком»: склад №1 номером 825300-10501 від 01.01.1972 і склад №2 за інвентарним номером 825300-10502 від 01.01.1972 та бухгалтерського запису від 01.01.1972 (інвентарні карточки - копії в матеріалах справи).

Окрім того, матеріали справи свідчать, що позивач систематично, в повному обсязі, відповідно до діючого законодавства України своєчасно сплачує земельний податок, в тому числі і за землю, що розташована під зазначеними об'єктами.

Господарським судом встановлено, що ПАТ «Укртелеком» звернулося до Головного управління комунальної власності м. Києва для оформлення права власності на об"єкт самочинного будівництва - Будівлю(прибудову склад №1 та склад №2), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Челябінська, 5-а, які входять до сфери управління позивача.

Головне управління комунальної власності м. Києва відмовило ПАТ «Укртелеком» в оформленні та видачі свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, оскільки наданий пакет документів не оформлено відповідно до вимог Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 жовтня 2009 року № 1227, та не містить усіх необхідних документів для оформлення такого права.

ПАТ «Укртелеком» , заявляючи позов про визнання права власності на спірні об'єкти нерухомого майна, мотивувало позовні вимоги відмовою відповідача-1 в оформленні та видачі свідоцтва про право державної, власності ПАТ «Укртелеком» на об'єкти нерухомості, що свідчить, на думку позивача, про невизнання та оспорювання відповідачем-1 такого права.

Отже, предметом спору в даній справі є визнання права власності на об'єкти нерухомості з підстав відмови відповідачем-1 в оформленні такого права суб'єкта господарювання, через ненадання ним необхідних документів для оформлення такого права.

Відповідно до п 8. Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 №1820) Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (надалі - БТІ) за замовленням позивача було здійснено технічну інвентаризацію об'єкту нерухомого майна - Будівлі за адресою м. Київ вул. Челябінській, 5-а, виготовлено та передано позивачу матеріали технічної інвентаризації. Площа завершеного будівництва приміщення за вказаною адресою за даними Журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку затвердженого БТІ (додаток 1.16. до інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна) загальна площа складає - 287,1 м кв. (копія в матеріалах справи).

Також, у 2001 році Державне Мале Наукове-Виробниче Підприємство «Коло»(Київського Національного Університету Будівництва та Архітектури Міністерства освіти України) здійснило за замовленням позивача експертну оцінку Будівлі, що знаходиться на території АТС 517 Центру електрозв'язку №4 Київської міської дирекції ПАТ «Укртелеком» (додаток №6). Відповідно до висновку Державного Малого Науково-Виробничого Підприємства «Коло»(Київського Національного Університету Будівництва та Архітектури Міністерства освіти України) вартість добудови до основної будівлі склад №1 становить - 35363,00 тис. грн. (тридцять п'ять тисяч триста шістдесят три гривен 00 коп.) та вартість добудови склад №2 становить 62855,00 тис. грн. (шістдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять грн.).

Як свідчать матеріали справи, в період часу з 2001 року по 2008 рік позивач неодноразово звертався до Дніпровської РДА в м. Києві з необхідним переліком документів щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна - Будівлі, загальною площею 287,1 м. кв., розташованої в м. Києві на вул. Челябінська, 5-а, в результаті чого було видане Розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 30.12.2008 №1170 «Про призначення державної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта прибудов до будівлі АТС-550 по вул. Челябінська, 5-а в м. Києві»(копія в матеріалах справи).

В подальшому позивач, частково підписав акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта (будівлі-прибудови) в замовника, проектувальної організації, санепідемстанції, держкоменергозбереження, державного нагляду по охороні праці, держкоменергозбереження тощо(в матеріалах справи).

Крім того, позивачем було замовлено технічний висновок в Міністерстві із питань житлово-комунального господарства України, державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», який був отриманий позивачем за №599/03 від 19.06.2008 та в п 3 якого зокрема зазначено: склад матеріалів та склад кабельної продукції придатні для безпечної експлуатації та можуть бути введені в експлуатацію (в матеріалах справи ). Таким чином можна зробити висновок про те, що будівлі відсутні будь-які дефекти в несущих конструкціях, стінах та вищезазначені будівлі цілком безпечна для експлуатації.

Також суд наголошує, що земельна ділянка, на якій розташовані спірні об'єкти нерухомого майна Рішенням Виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 24.12.1968 №2154 за планом Управління у справах будівництва та архітектури м. Києва відведено в користування Київській міській телефонній мережі Міністерства зв'язку УРСР (на сьогоднішній день це публічне акціонерне товариство «Укртелеком»Київська міська філія) під будівництво АТС, раніше ніж побудовані вказані об'єкти.

У 2000 році за замовленням позивача до акціонерного товариства закритого типу «Інститут перспективного проектування та техніко-економічних досліджень»був виданий Технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування ПАТ «Укртелеком»по даному нерухомому об'єкту (копія в матеріалах справи). В зазначеному технічному звіті чітко відображено кадастровий план земельної ділянки №66176035, як витяг з бази даних Державного земельного кадастру належності ПАТ «Укртелеком»та опис меж суміжних користувачів. Тим більш, ПАТ «Укртелеком»склав акт від 08.06.2000 встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі по вул. Челябінська, 5-а в м. Києві з суміжними користувачами.

Як вже зазначалося судом, основна Будівля за адресою м. Київ вул. Челябінська, 5-а була побудована на підставі Рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 24.12.1968 №2154, тобто даний об'єкт нерухомого майна побудований позивачем не самовільно (самочинно) за виключенням допоміжних добудов до основної будівлі (допоміжні прибудови до основної будівлі які використовується як приміщення склад №1 та склад №2 (копія в матеріалах справи).

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач, отримав висновок №16 від 07.02.2009 та висновок №17 від 07.02.2009 в санепідемстанції Дніпровського району м. Києва Міністерства охорони здоров'я України з погодженням та відповідністю нормативам та вимогам Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Відповідно до висновку №2356/11-42 від 15.03.2012 призначеної судом судової будівельно-технічної експертизи зазначено, що прибудова до основної будівлі по вул. Челябінська 5-а в м. Києві на момент обстеження закінчена будівництвом, прийнята до експлуатації та експлуатується, обладнана та забезпечена відповідним конструктивним об'ємно-планувальним рішенням, а також інженерними системами і обладнанням, в цілому відповідає вимогам нормативних документів діючих в будівництві. Деформацій та руйнувань, як основної частини будівлі, так і прибудови, пов'язаних з будівництвом та експлуатацією цієї прибудови, не виявлено, ознак негативного впливу, в рамках будівельно-технічного дослідження - не встановлено.

Крім того, ПАТ «Укртелеком»отримав Рішення Київської міської ради від 14.07.2011 №587/5974 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для експлуатації існуючої телефонної станції.

Статтею 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV) та п.1.5 Положення речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Згідно з ч.8 ст. 3 Закону № 1952-IV реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина.

Відповідно до п.2 ст.8 Закону №1952-IV, п.1.12 Положення державна реєстрація прав власності, інших речових прав на нерухомість, їх обмежень, правочинів щодо нерухомого майна або відмова в такій реєстрації безпосередньо здійснюється державним реєстратором прав, що є працівником БТІ, у межах своїх повноважень.

Відповідно до ст. 19 Закону № 1952-IV підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є у т.ч. інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

У відповідності до Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затвердженої рішенням Київської міської ради від 10.07.2003 №,584/744 підпункту 28 п. 7 відповідач здійснює в установленому порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення) з видачею свідоцтв про право власності. Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна регулюється Положенням «Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820.

Згідно з пп. 4.1. п. 4. Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна Головне управління комунальної власності м. Києва здійснює оформлення права власності та видає свідоцтво про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду (крім нежитлових приміщень в будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київ міськдержадміністрації та інших об'єктів нежитлового фонду, право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації).

Діючим законодавством не передбачено якими саме доказами власник повинен підтверджувати належність йому майна на праві власності, однак п. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено принцип добросовісного (правомірного) набуття права власності - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, підтвердженням права власності можуть бути документи, що фіксують, підтверджують і оформлюють самі юридичні факти, на підставі яких у власника виникає (або до нього переходить) право власності.

Також доказами приналежності нерухомого майна є його відображення на самостійному балансі ПАТ «Укртелеком» та те, що ПАТ «Укртелеком» добросовісно та безперервно сплачує земельний податок за землю розташовану під спірними об'єктами нерухомості, експлуатує ці об'єкти нерухомого майна, несе витрати по їх утриманню.

Більше того, ПАТ «Укртелеком»вже отримав на основні будівлі свідоцтво на право власності від 06.02.2006 серії ЯЯЯ №355845 на будівлю прохідної по вул. Челябінська, 5, площею 15,60 кв.м, від 06.02.2006 серії ЯЯЯ №355844 на прибудову АИС-517, площею 244,90 кв.м.; від 06.02.2006 серії ЯЯЯ №355843 на бойлерну з майстернею АТС-517; від 06.02.2006 серії ЯЯЯ №355842 на технічну будівлю прибудови АТС-517, площею 2908,70 кв.м.

Також судом встановлено, що інші власники об'єктів нерухомості, крім позивача за адресою: вул. Челябінська, 5-а в м. Києві станом на день розгляду справи відсутні.

Складські об'єкти (приміщення) розміщені на території ЦТП №3 КМФ ПАТ «Укртелеком»та за своїм місце розташуванням входять до господарської структури підприємства, є його невід'ємною частиною, виробнича можливість використання даних об'єктів нерухомості поза ЦТП №3 КМФ ПАТ «Укртелеком»виключається та інших власників на ці об'єкти не значиться.

Суд також приймає до уваги той факт, що жодна фізична чи юридична особа не заявляла про порушення позивачем своїх прав чи охоронюваних законом інтересів. Спірне майно до комунальної власності не передавалось. На облік як безхазяйна нерухома річ, органом, що здійснює державну реєстрацію, не бралось.

Відповідно до п. «г»частини першої статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі та споруди.

Згідно з пп.1, 2 ст. 331, ч.1 376 Цивільного кодексу України «Право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею», «Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва»; п. 2 ст. 415 Землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

Загальна ознака нерухомих речей ( не рухоме майно, нерухомість) визначені ст.181 ЦК України - це об'єкти, розташовані на земельній ділянці, приміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Відповідно до ст.191 ЦК України підприємство є одним єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, право вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі- продажу, застави, оренди та інших правочинів.

Як вбачається із наданої позивачем до суду план-схеми на його території знаходяться спірні приміщення, будівлі - склад № 1 та склад № 2 (надалі - Будівлі) на території АТС - 517 Центру електрозв'язку №4 Київської міської дирекції ВАТ «Укртелеком», за адресою м. Київ, вул. Челябінська, 5-а.

Відповідно до листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України за №12/5-126 від 23.03.1999 «Щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію»по об'єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації(до врегулювання цього питання законодавчими та нормативними актами).

Згідно ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 року та п.1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 07.02.2002 року №7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначені нежитлові приміщення відносяться до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Більше того, позивач суду надав виданий БТІ про технічний паспорт будівлі, згідно з яким загальна площа допоміжної прибудови до основної будівлі які використовується для зберігання кабельної продукції, електроприладів... (надалі - Будівлі) складає 287,10 кв.м.

Вартість допоміжної прибудови до основної будівлі складає 35363,00 тис. грн. (тридцять п'ять тисяч триста шістдесят три гривен 00 коп.), що підтверджується висновком про експертну оцінку вартості нерухомого майна будівлі складу № 1 та № 2, розташованого за адресою: вул. Челябінська, 5-а в м. Києві.

Відповідно до статті 13 Конституції України держава забезпечує рівній захист майнових прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»також спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість.

Статтею 147 Господарського кодексу України встановлено, що майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Положення ст. 20 Господарського кодексу України забезпечують право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом визнання наявності прав.

Згідно ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, особа звертається до суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу. Одним же зі способів захисту цивільного права в силу ст. 16 Цивільного кодексу України є визнання права.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майно, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Як було зазначено вище власником майна є публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії, що володіє вищезазначеним майном на праві господарського відання.

В даному випадку відповідач-1 не оформив право власності і не видав свідоцтво про право власності. Отже фактично відповідач-1 не визнав право власності на спірне нерухоме майно, належним чином його не оформив та не видав правовстановлюючий документ - свідоцтво про право власності, що позбавляє можливості державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно і дає право на звернення до суду з метою захисту прав власності на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України.

Позивач звернувся до відповідача-1 з листом щодо оформлення права власності на Майно, але відповідач повідомив, що оформлення права власності на об'єкти нерухомості з видачею свідоцтва про право власності здійснюється відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, а у наданих позивачем документах не міститься усіх необхідних для оформлення права власності товариства на об'єкт нерухомості, про який йдеться.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вказаний спосіб захисту права власності пов'язаний з тим, що право власності має спиратись на певний титул, щоб бути доведеним перед іншими особами. Саме суд в разі виникнення спору здійснює це доведення.

Отже, рішення суду про визнання права власності, яке прийнято за результатами розгляду позову, поданого в порядку ст. 392 ЦК України, є правозахисним актом, і спрямоване на захист наявного у позивача права власності.

У зв'язку з цим, момент виникнення права не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття останнього є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон пов'язує виникнення права власності.

Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності згідно зі ст. 392 ЦК України є оспорення існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст.328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За таких обставин, враховуючи те, що нерухоме майно набуте правомірно, оскільки це не оспорено ніким в суді та те, що позивач має у наявності достатньо документів, які підтверджують приналежність йому цього об'єкту нерухомого майна, суд приходить до висновку, що в даному випадку є всі підстави для визнання права власності за публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Київської міської філії на майно, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Челябінська, 5-а, а саме прибудови: склад № 1 загальною площею 106,5 кв.м. та склад № 2 загальною площею 180,6 кв.м.

Всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази судом не приймаються на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості та зобов'язання підписати протокол погодження договірної ціни є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Київської міської філії(01033, м. Київ, вул. Горького, 40, код ЄДРПОУ 01189910) право власності на об'єкти нерухомого майна -Будівлі, а саме прибудови: склад № 1 загальною площею 106,5 кв.м. та склад № 2 загальною площею 180,6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Челябінська, 5-а.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Копію рішення розіслати сторонам, третій особі.

Головуючий суддя Головатюк Л.Д.

Суддя Ковтун С.А.

Суддя Чеберяк П.П.

Дата підписання рішення - 19.07.2012