Постанова

від 09.07.2012 по справі 42/369-26/391

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2012 № 42/369-26/391

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання Криворотько В.В.

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 09.07.2012 року

розглянувши матеріали апеляційної скарги

житлово-будівельного кооперативу «Ремонтник»

на рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2012 року

у справі №42/369-26/391 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до житлово-будівельного кооперативу «Ремонтник»

про стягнення 90 029,31 грн., -

встановив:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.07.2009 року провадження у справі №42/369 в частині вимог про стягнення 14 074,51 грн. боргу припинено. В інший частині позов АЕК «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 року у справі №42/369 вказане рішення господарського суду міста Києва залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2011 року у справі №42/369 рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2009 року у справі №42/369 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 року у справі №42/369 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.2012 року у справі

№42/369-26/391 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ЖБК «Ремонтник» на користь ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» 51 972,54 грн. основного боргу, 3 323,14 грн. 3% річних, 20 659,12 грн. збитків від інфляції. В частині стягнення з відповідача 14 074,51 грн. основного боргу провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2009 року у справі №42/369-26/391 та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2012 року у справі №42/369-26/391 відновлено ЖБК «Ремонтник» строк подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2012 року у справі №42/369-26/391 та призначено її розгляд на 23.04.2012 року.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

У судовому засіданні 23.04.2012 року оголошено перерву у справі №42/369-26/391 до 18.06.2012 року.

У судовому засіданні 18.06.2012 року продовжено строк розгляду справи

№42/369-26/391 на 15 днів та оголошено перерву до 09.07.2012 року. Також зобов'язано ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» надати детальні розрахунки суми заборгованості відповідача із зазначенням періоду (кількості днів, місяців, року), кількості спожитої енергії (Гкал), №№ розпоряджень КМДА на підставі яких здійснювався розрахунок по кожному із періодів, тариф (грн.), - щодо розрахунку суми основного боргу, а також розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних із письмовими поясненнями до вказаних розрахунків та зобов'язано ЖБК «Ремонтник» надати детальний контррозрахунок суми основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних із письмовими поясненнями до них.

27.06.2012 року ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» подало до Київського апеляційного господарського суду пояснення, в яких вважає, що у відповідача відсутні правові підстави здійснювати будь-які перерахунки ціни позову та вважає розрахунок ціни позову вірним.

Однак вимоги ухвали від 18.06.2012 року Київського апеляційного господарського суду позивач не виконав, не надав суду витребувані документи.

У судовому засіданні 09.07.2012 року ЖБК «Ремонтник» надав детальний контррозрахунок суми основного боргу, проте не надав суду витребуваний детальний контррозрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Представник позивача приймав участь у судових засіданнях та надав свої пояснення, в яких заперечив проти доводів, що викладені відповідачем в апеляційній скарзі і просив апеляційну скаргу ЖБК «Ремонтник» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2012 року у справі №42/369-26/391 залишити без змін.

Представники відповідача були присутніми в судових засіданнях та надали свої пояснення, якими підтримали доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просили апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2012 року у справі №42/369-26/391 скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 09.07.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог у зв'язку з наступним.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів та встановлено судом першої інстанції, між ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» (далі - енергопостачальною організацією) та ЖБК «Ремонтник» (далі - абонентом) укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №710206 від 01.12.1999 року (т. I, а.с. 16-26).

За умовами укладеного договору, зокрема пунктів 1.1, 2.2.1 предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором; позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.

Згідно із пунктами 2.3.1, 2.3.2 укладеного договору відповідач зобов'язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Відповідно до п. 5.1 договору №710206 від 01.12.1999 року облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Додатком №4 від 01.12.1999 року, укладеного до договору №710206 від 01.12.1999 року, а саме пунктами 1 - 3 передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі; абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі теплозбуту №4, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент» повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця. При цьому, в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку №1 до договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця (т., а.с. 21).

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, в спірний період, зокрема з листопада 2006 року по травень 2009 року, позивачем поставлено теплову енергію у гарячій воді на загальну суму 313 810,54 грн., розраховану відповідно до поданих відомостей про нарахування Гкал (т. IV, а.с. 12-39).

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, відповідач порушуючи умови договору №720206 від 01.12.1999 року, за поставлену теплову енергію у гарячій воді розрахувався лише частково, а саме в розмірі 247 763,49 грн., в результаті чого у нього виникла заборгованість в розмірі 66 047,05 грн.

Разом з тим, як встановлено місцевим господарським судом, відповідач після звернення позивача до суду з позовом частково сплатив за поставлену теплову енергію у розмірі 14 074,51 грн.

Оскільки відповідач частково сплатив суму основного боргу, то предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, а тому провадження у справі в частині вимог 14 074,51 грн., відповідно до п. 1-1) ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, підлягає припиненню.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про припинення провадження у справі №42/369-26/391 в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 14 074,51 грн.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо законності позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 51 972,54 грн. (66 047,05 грн. - 14 074,51 грн.).

Як підтверджується матеріалами справи, позивачем виконано свої зобов'язання належним чином, а відповідачем покладені на нього зобов'язання не виконані, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворилась заборгованість зі сплати вартості спожитої теплової енергії у сумі 51 972,54 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що вказані вимоги щодо сплати суми основної заборгованості за договором постачання теплової енергії у гарячій воді №710206 від 01.12.1999 року позивачем доведені і, відтак вказана сума у розмірі 51 972,54 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Стосовно заявлених позовних вимог про стягнення 3 323,14 грн. 3% річних та 20 659,12 грн. збитків від інфляції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Позивачем у даній справі нараховано 3 323,14 грн. 3% річних та 20 659,12 грн. збитків від інфляції за прострочення виконання зобов'язань за договором №710206 від 01.12.1999 року. Колегія суддів вважає, вірним вказані розрахунки, а позовні вимоги в цій частині правомірно задоволені судом першої інстанції.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що позивачем не доведено правомірність застосування тарифів на житлово-комунальну послугу - теплову енергію, тобто не підтверджена обгрунтованість визначення вартості наданих послуг, з огляду на таке.

Розглядаючи справу суди попередніх інстанцій з'ясували, що вартість поставленої позивачем відповідачу в спірний період теплової енергії ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації №643 від 30.05.2007 року.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 14.01.2009 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011 року та постановою Верховного суду України від 28.11.2011 року рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив частково: визнав дії КМДА при зміні тарифів на комунальні послуги з 01.12.2006 року такими, що порушують вимоги підпунктів 1, 6 ч. 1 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 20, пп. 3-5, 7 ч. 1 ст. 30, ч. 2, 3 ст. 31, ч. 5 ст. 32 Закону України від 24.06.2004 року №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги»; скасував розпорядження КМДА від 30.05.2007 року №640, 642, 643.

Тобто, спірне розпорядження було чинним протягом періоду, за який позивач використовував тарифи встановлені цим розпорядженням.

Крім того, відповідач не звертався в спірний період до суду з позовом про визнання недійсним розпорядженням Київської міської державної адміністрації №643 від 30.05.2007 року чи про здійснення перерахунку коштів за спожиту енергію, в зв'язку із зміною тарифів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідач не позбавлений права, обравши належний спосіб захисту своїх прав, подати до суду позов про здійснення перерахунку коштів за спожиту енергію, в зв'язку із скасуванням розпорядження Київської міської державної адміністрації №643 від 30.05.2007 року.

Разом з тим, слід відзначити, що вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 року у справі №42/369-26/391 про зобов'язання позивача надати суду детальний розрахунок суми заборгованості із зазначенням періоду (кількості днів, місяців, року), кількості спожитої енергії (Гкал), №№ розпоряджень КМДА на підставі яких здійснювався розрахунок по кожному із періодів, тариф (грн.), - щодо розрахунку суми основного боргу, а також розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних із письмовими поясненнями до вказаних розрахунків не виконано.

Щодо контррозрахунку наданого відповідачем, в якому ЖБК «Ремонтник» при розрахунку вартості нарахованих платежів за надані послуги позивачем посилається на розпорядження КМДА №1245 від 20.06.2012 року та №578 від 18.04.2008 року, колегія суддів зазначає наступне.

Дане посилання скаржника суд не може брати до уваги, оскільки в спірний період діяло розпорядження Київської міської державної адміністрації №643 від 30.05.2007 року, за яким позивач правомірно розраховував суму заборгованості.

Інші посилання скаржника щодо недоведеності обставин, які мають значення для справи, неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права судом першої інстанції в обгрунтування апеляційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на наведене та на переконання колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, представниками скаржника не обгрунтовано належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судових засіданнях.

Зважаючи на те, що доводи скаржника законних та обгрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2012 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ЖБК «Ремонтник» без задоволення.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

постановив:

1. Апеляційну скаргу житлово-будівельного кооперативу «Ремонтник» на рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2012 року у справі №42/369-26/391 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2012 року у справі

№42/369-26/391 залишити без змін.

3. Справу №42/369-26/391 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Лобань О.І.

Ткаченко Б.О.