Постанова

від 19.12.2012 по справі 42/369-26/391

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2012 р. Справа № 42/369-26/391

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. -головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.,

розглянувши касаційну скаргужитлово-будівельного кооперативу "Ремонтник" на рішеннягосподарського суду міста Києва від 26.01.2012 р. та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 р. у справі № 42/369-26/391 господарського суду міста Києва за позовомпублічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" дожитлово-будівельного кооперативу "Ремонтник" простягнення 90 029,31 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Марковська В.В. (дов. від 13.02.2012р.);

відповідача: Снєжна Н.М. -голова правління,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.2012 року (суддя: Пінчук В.І.) у справі №42/369-26/391 позов задоволено. Стягнуто з ЖБК "Ремонтник" на користь ПАТ "Київенерго" в особі СВП "Енергозбут Київенерго" 51 972,54 грн. основного боргу, 3 323,14 грн. 3% річних, 20 659,12 грн. збитків від інфляції. В частині стягнення з відповідача 14 074,51 грн. основного боргу провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2012р. у справі №42/369-26/391 (головуючий суддя: Федорчук Р.В., судді: Лобань О.І., Ткаченко Б.О.), апеляційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Ремонтник" на рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2012 року у справі №42/369-26/391 залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2012 року у справі

№42/369-26/391 залишено без змін.

Житлово-будівельний кооператив "Ремонтник" подав касаційну скаргу до Вищого господарського суду України, в якій просить суд касаційної інстанції рішення господарського суду м.Києва від 26.01.2012р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті судових рішень порушено норми матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався правом, наданим ст.111 2 ГПК України та не надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржених судових актів.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Заслухавши представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ "Київенерго" в особі СВП "Енергозбут Київенерго" (далі - енергопостачальною організацією) та ЖБК "Ремонтник" (далі - абонентом) укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №710206 від 01.12.1999 року.

За умовами укладеного договору, зокрема пунктів 1.1, 2.2.1 предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором; позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.

Згідно із пунктами 2.3.1, 2.3.2 укладеного договору відповідач зобов'язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Відповідно до п.5.1 договору №710206 від 01.12.1999 року облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Додатком №4 від 01.12.1999 року, укладеного до договору №710206 від 01.12.1999 року, а саме пунктами 1 - 3 передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі; абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі теплозбуту №4, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки "Абонент" повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; сплату за вказаними в п.2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця. При цьому, в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку №1 до договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно з ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з листопада 2006 року по травень 2009 року, позивачем поставлено теплову енергію у гарячій воді на загальну суму 313 810,54 грн., розраховану відповідно до поданих відомостей про нарахування Гкал.

Однак, порушуючи умови договору від 01.12.1999р. № 720206 за поставлену теплову енергію у гарячій воді відповідач розрахувався не повністю.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій послались на те, що позивачем виконано свої зобов'язання належним чином, а відповідачем покладені на нього зобов'язання не виконані, внаслідок чого у відповідача перед відповідачем утворилась заборгованість зі сплати вартості спожитої теплової енергії в сумі 51972,54 грн.

Вищий господарський суд України дійшов висновку, що під час здійснення судами першої та апеляційної інстанцій нового розгляду справи, ними в порушення ч. 1 ст. 111-12 ГПК України не були досліджені обставини, які стали підставою для направлення справи на новий розгляд, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2011р. у справі №42/369.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Приймаючи судові рішення у даній справі, суди обох інстанцій в порушення приписів ст. ст. 43, 84 ГПК України, не спростували та не відхилили доводи Житлово-будівельного кооперативу "Ремонтник" про відсутність заборгованості за спожиту теплову енергію у період з листопада 2006 року по квітень 2009 року, а також не надали належної оцінки акту від 13.10.2011 року.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, суди попередніх судових інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, при новому розгляді справи суду належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Ремонтник" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 р. у справі № 42/369-26/391 скасувати, справу передати до господарського суду м.Києва на новий розгляд.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.