Постанова

від 23.07.2012 по справі 21/057-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2012 № 21/057-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Ткаченка Б.О.

Лобаня О.І.

секретар судового засідання Криворотько В.В.

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 23.07.2012 року

розглянувши матеріали апеляційної скарги

товариства з обмеженою відповідальністю «Лукуллус»

на ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2012 року

у справі №21/057-12 (суддя Ярема В.А.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тодос»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Лукуллус»

про розірвання договору, стягнення 43 169,11 грн., зобов'язання вчинити певні дії та визнання договору недійсним, -

встановив:

У травні 2012 року ТОВ «Тодос» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до ТОВ «Лукуллус» про розірвання договору, стягнення 43 169,11 грн., зобов'язання вчинити певні дії та визнання договору недійсним.

11.06.2012 року до господарського суду Київської області від ТОВ «Лукуллус» надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ «Тодос» про визнання договору пролонгованим та діючим.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2012 року у справі №21/057-12 відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ТОВ «Лукуллус» до ТОВ «Тодос» про визнання договору пролонгованим та діючим.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ТОВ «Лукуллус» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2012 року у справі №21/057-12 та прийняти нову, якою прийняти зустрічну позовну заяву ТОВ «Лукуллус» до ТОВ «Тодос» про визнання договору пролонгованим та діючим до розгляду.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 року у справі №21/057-12 апеляційну скаргу ТОВ «Лукуллус» на ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2012 року у справі №21/057-12 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 23.07.2012 року.

В судове засідання 23.07.2012 року представник скаржника не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, в яких розгляд апеляційної скарги поклав на розсуд суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 23.07.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відмовляючи у прийняті зустрічної позовної заяви ТОВ «Лукуллус» на підставі п. 1) ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції посилався на те, що зустрічний позов подано відповідачем після початку розгляду справи №21/057-12 по суті.

Відповідно до ч. 5 ст. 22, ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Відповідно п. 3.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року, право відповідача на подання зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом також пов'язується з початком розгляду господарським судом справи по суті (див. підпункт 3.12 пункту 3 цієї постанови). У разі подання зустрічного позову після початку розгляду справи по суті суддя відмовляє в його прийнятті на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України як такого, що поданий з порушенням припису ч. 1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України; при цьому не має значення, з яких причин (поважних чи неповажних) зустрічний позов не було подано до початку такого розгляду. У цьому разі відповідач не позбавлений можливості звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в прийнятті зустрічної позовної заяви є обґрунтованим, оскільки зустрічний позов було подано після початку розгляду справи по суті. Зазначене підтверджується протоколом судового засідання від 28.08.2012 року у справі №21/057-12 (а.с. 116).

Оскільки відповідачем заявлено зустрічний позов у справі після початку розгляду справи по суті, то ним при поданні зустрічного позову порушено вимоги ст. ст. 22, 60 Господарського процесуального кодексу, що є підставою для відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви на підставі п. 1) ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність відмови у прийнятті судом першої інстанції зустрічної позовної заяви.

При цьому, колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що він не позбавлений права та можливості звернутись до суду з вказаними позовними вимогами в окремому провадженні.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, а оскаржувана ухвала є законною та обгрунтованою.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

постановив:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лукуллус» на ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2012 року у справі №21/057-12 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2012 року у справі №21/057-12 залишити без змін.

3. Справу №21/057-12 повернути до господарського суду Київської області.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Ткаченко Б.О.

Лобань О.І.