Постанова

від 20.06.2012 по справі 46/182-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2012 р. Справа № 46/182-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіМирошниченка С.В., суддівПрокопанич Г.К., Хрипуна О.О. (доповідача), розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Роса" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 у справі№ 46/182-б господарського суду міста Києва за заявою 1. Приватного акціонерного товариства "Мобільне спеціалізоване БМУ № 87 "Антисептик" 2. Приватного підприємства "Роса" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" пробанкрутство за участю представників скаржникаТерновий В.Л., боржникане з'явилися, кредиторівне з'явилися,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2011 (суддя Омельченко Л.В.) за заявою ПрАТ "Мобільне спеціалізоване БМУ № 87 "Антисептик" та ПП "Роса" порушено провадження у справі № 46/182-б про банкрутство ТОВ "Екобуд".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.01.2012 у справі № 46/182-б (суддя Омельченко Л.В.) визнано безспірні грошові вимоги ПрАТ "Мобільне спеціалізоване БМУ №87 "Антисептик" та ПП "Роса" в розмірі 96 095,90 грн. та 256 115,22 грн.; введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Екобуд" та призначено розпорядником майна Винниченка О.В.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 (головуючий суддя Дзюбко П.О., судді Сотніков С.В., Разіна Т.І.) задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Екобуд" та скасовано ухвали господарського суду міста Києва від 09.12.2011 та від 10.01.2012 у справі № 46/182-б.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПП "Роса" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2012, залишивши в силі ухвали господарського суду міста Києва від 09.12.2011 та від 10.01.2012 у справі № 46/182-б.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та матеріального права, помилковим застосуванням до даних правовідносин положень ст.ст. 27, 58, 62, 47, 49 Закону України "Про виконавче провадження", незастосування положень ст.ст. 1, 6, 4, 7, 19, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положень ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику у справах про банкрутство".

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Екобуд" просив залишити касаційну скаргу без задоволення з огляду на її необґрунтованість.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 3 ст. 6 цього Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до абзацу 8 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що кредиторські вимоги ПАТ "Мобільне спеціалізоване БМУ № 87 "Антисептик" в загальному розмірі 96 095,90 грн. ґрунтуються на невиконанні боржником наказів господарського суду міста Києва від 04.01.2011 у справах № 53/397, № 53/398, № 53/399, № 53/400.

19.01.2011 відділом Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання вказаних наказів.

Кредиторські вимоги ПП "Роса" ґрунтуються на невиконанні боржником судового наказу № 33/148-31/366 від 31.05.2011 про примусове стягнення з ТОВ "Екобуд" на користь ПП "Роса" 253 462,59 грн. основного боргу за договором субпідряду № 1405-2004 від 26.05.2004, 2 534,63 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доказів належного виконання грошових зобов'язань за договором № 1405-2004 від 26.05.2004, рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 у справі № 33/148-31/366 та виданого на його виконання наказу станом на час проведення підготовчого засідання суду не подано.

Приймаючи ухвалу за результатами підготовчого засідання, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Екобуд" неспроможне виконати свої грошові зобов'язання в розмірі 352 211,12 грн. перед заявниками протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати, кредиторські вимоги ПАТ "Мобільне спеціалізоване БМУ № 87 "Антисептик" та ПП "Роса" до боржника є безспірними та складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, а тому доводи заявників про ініціювання провадження у справі про банкрутство ТОВ "Екобуд" є обґрунтованими, узгоджуються з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки виконавчі служби Святошинського району та Подільського району не здійснили заходи, необхідні для своєчасного і повного виконання рішень, зазначених в документах на примусове виконання рішень, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження".

Закон України "Про виконавче провадження" передбачає комплекс дій, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, у тому числі звернення стягнення на майно боржника, яке полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. Частиною 3 ст. 58 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець відповідно до ч. 3 ст. 49 вказаного Закону виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника, тобто судом вирішується питання щодо продовження процедури банкрутства, чи припинення провадження у справі про банкрутство.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 70 постанови від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику у справах про банкрутство", у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає неплатоспроможність як неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності.

За відсутності належних доказів неплатоспроможності боржника, зокрема негативного результату виконання виконавчою службою передбачених Законом України "Про виконавче провадження" дій, спрямованих на виявлення майна, його арешт та звернення стягнення за виконавчими документами, неможливо зробити беззаперечного висновку про неспроможність боржника виконати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності, тобто застосування процедур банкрутства.

Викладені в касаційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів та не спростовують висновку апеляційної інстанції про передчасність порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Екобуд".

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, доводи касаційної скарги не спростовують висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для провадження у справі про банкрутство ТОВ "Екобуд".

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Роса" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 у справі № 46/182-б залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко судді Г.К. Прокопанич О.О. Хрипун