Ухвала

від 04.10.2012 по справі 46/182-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 жовтня 2012 р. № 46/182-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя:Панова І.Ю., судді:Владимиренко С.В., Заріцька А.О., Малетич М.М., Шевчук С.Р., розглянувши заявуПриватного підприємства "Роса" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 20.06.2012 у справі№ 46/182-б за заявою 1. Приватного акціонерного товариства "Мобільне спеціалізоване БМУ № 87 "Антисептик" 2. Приватного підприємства "Роса" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" пробанкрутство,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2011 за заявою Приватного акціонерного товариства "Мобільне спеціалізоване БМУ № 87 "Антисептик" та Приватного підприємства "Роса" порушено провадження у справі № 46/182-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.01.2012 у справі № 46/182-б визнано безспірні грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Мобільне спеціалізоване БМУ №87 "Антисептик" та Приватного підприємства "Роса" в розмірі 96 095,90 грн. та 256 115,22 грн.; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" та призначено розпорядником майна Винниченка О.В.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 скасовано ухвали господарського суду міста Києва від 09.12.2011 та від 10.01.2012 у справі № 46/182-б.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2012 у справі № 46/182-6 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 залишено без змін.

Приватним підприємством "Роса" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20.06.2012 у справі № 46/182 -б, в якій заявник просить скасувати названу постанову та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги помилковим застосуванням судом касаційної інстанції до спірних правовідносин положень статей 27, 47, 49, 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження" та незастосуванням статей 1, 4, 6, 7, 19, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство), статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про банкрутство" від 18.12.2009 № 15, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 14.03.2007 у справі № 5/297-06-7817, від 27.05.2008 у справі № 43/255, від 14.09.2011 у справі № 15/115-10, від 13.12.2011 у справі № Б21/230-10/8 та від 05.06.2012 у справі № 34/5005/13210/2011.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску даної справидо провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 20.06.2012 у справі № 46/182-б, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо передчасності порушення провадження у справі про банкрутство боржника. При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що за відсутності належних доказів неплатоспроможності боржника, зокрема негативного результату виконання виконавчою службою передбачених Законом України "Про виконавче провадження" дій, спрямованих на виявлення майна, його арешт та звернення стягнення за виконавчими документами, неможливо зробити беззаперечного висновку про неспроможність боржника виконати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності, тобто застосування процедур банкрутства. А оскільки, виконавчою службою не здійснено заходів, необхідних для своєчасного і повного виконання рішень, зазначених в документах на примусове виконання рішень, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження", у даному випадку відсутні беззаперечні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство.

Водночас, у постанові від 14.03.2007 у справі № 5/297-06-7817, від 14.09.2011 у справі № 15/115-10, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, з огляду на те, що грошові вимоги ініціюючих кредиторів до боржників ґрунтуються на рішеннях господарських судів, які набрали законної сили, та на підставі яких видано відповідні накази. У разі, якщо боржник не сплатив борг за виконавчими документами протягом трьох місяців з дня відкриття виконавчого провадження, то на заміну виконавчому провадженню приходить процедура банкрутства. У зв'язку з тим, що у даних випадках судами попередніх інстанцій встановлено невиконання боржниками виконавчих документів у встановлені законом строки, тому є необхідні підстави для порушення справ про банкрутство.

У постанові від 05.06.2012 у справі № 34/5005/13210/2011 суд касаційної інстанції вказав на те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до приписів частини четвертої статті 11 Закону про банкрутство, статті 43 ГПК України встановлено наявність ознак неплатоспроможності боржника, належний розмір вимог кредитора, який ініціював порушення справи про банкрутство, та безспірність цих вимог, у зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно порушено провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.

У постанові від 27.05.2008 у справі № 43/255 суд касаційної інстанції дійшов до такого ж правового висновку, що і у справі про перегляд якої подано заяву, щодо припинення провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з відсутністю правових підстав для порушення такого провадження.

У постанові від 13.12.2011 у справі № Б21/230-10/8 суд касаційної інстанції скасував постанову суду апеляційної інстанції про припинення провадження у справі про банкрутство, та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Разом з тим, прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення питання по суті, а тому на неї не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України, у зв'язку з чим постанова у справі № Б21/230-10/8 не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Приватному підприємству "Роса" у допуску справи № 46/182-бдо провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя І.Ю. Панова

Судді С.В. Владимиренко

А.О. Заріцька

М.М. Малетич

С.Р. Шевчук

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)