Справа №11-59/12 24.01.2012 24.01.2012 24.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-59/2012 Головуючий суду І інстанції
Категорія: ч. 2 ст. 309 КК суддя Крутій Ю.П.
Доповідач апеляційної інстанції
Чебанова-ГубарєваН.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі
головуючого судді: Пісного І.М.
суддів: Івченко О.М., Чебанової-Губарєвої Н.В.,
за участю прокурора: Якіменка О.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2011року, яким
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, який не працює, мешкає у АДРЕСА_1, раніше судимий
- 23.11.2000р. Центральним районним судом м. Миколаєва за ст. 17, ч. 2 ст. 140 КК України 1960 року до 2 років позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
- 30.08.2001р. Центральним районним судом м. Миколаєва за ст. 17, ч.2 ст. 140, ст. 43 КК України в редакції 1960 р. до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 14.01.2004р. за відбуттям строку покарання;
- 18.04.2005р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі;
- 09.06.2009р. Центральним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 3 роки;
засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до зазначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.06.2009 р. і остаточне визначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що 19.02.2011 р. він, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку № 98 по вул. Космонавтів в м. Миколаєві, у невстановленій особі незаконно повторно, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій не менше 0,715 гр. (вага сухої речовини становить 0,038 гр.) для особистого вживання без мети збуту та який він зберігав при собі. Того ж дня біля 20.30 години в районі будинку № 58 по пр. Мира в м Миколаєві він був затриманий працівниками міліції за вчинення адміністративного правопорушення. Під час особистого огляду у ОСОБА_1 був виявлений та вилучений наркотичний засіб - ацетильований опій (вага сухої речовини становить 0,038 гр.), який він незаконно зберігав при собі для особистого вживання без мети збуту.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вирок суду змінити та пом'якшити призначене судом покарання. Вказує, що є єдиним годувальником в родині, за місцем проживання характеризується позитивно, має малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_3, а також ряд захворювань. Свою провину визнав повністю та розкаявся.
Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів не знаходить підстав до задоволення апеляції.
Фактичні обставини злочину, викладені у вироку, кваліфікація дій засудженого за ч. 3 та ч. 2 ст. 185 КК України судом встановлена правильно на підставі досліджених в судовому засіданні доказів і апелянтом не оспорюється.
Як вбачається із матеріалів справи, достатніх підстав для призначення ОСОБА_1, який вчинив злочин в період іспитового строку, раніше судимий, перебуває на обліку в Обласному наркологічному диспансері з приводу залежності від опіатів з 1996 року, більш м'якого покарання немає.
Призначаючи покарання, суд відповідно до вимог ст. ст. 65, 71 КК України врахував як характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину та обставини його вчинення, так і дані про особу засудженого, який вчинив злочин невеликої тяжкості в період іспитового строку, раніше судимий, перебуває на обліку в Обласному наркологічному диспансері з приводу залежності від опіатів з 1996 року, характеризується за місцем мешкання - позитивно.
Щодо посилання апелянта на існуючи у нього захворювання, то як під час досудового так і в ході судового слідства ОСОБА_1 документи, які б свідчили про наявність у нього будь-яких захворювань не надавались, не долучені вони й до апеляційної скарги.
Стосовно врахування наявності у нього малолітньої дочки, то ця обставина врахована Центральним районним судом м. Миколаєва при звільненні його від покарання з призначенням іспитового строку при постановленні вироку від 09.06.2009 р. Крім того, суду не надано будь-яких даних щодо місця мешкання дитини та знаходження її на утриманні ОСОБА_1
Підстав вважати призначене засудженому покарання таким, що не відповідає вимогам кримінального законодавства, колегія суддів не вбачає. Немає підстав і для пом'якшення покарання ОСОБА_1, оскільки наведені ним у своїй апеляції обставини в достатній мірі враховані судом під час призначення конкретного строку покарання.
А тому призначене засудженому покарання є справедливим і достатнім для його виправлення.
Таким чином, підстав для скасування вироку, як того просить ОСОБА_1, не має.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 жовтня 2011року, у відношенні ОСОБА_1, залишити без зміни.
Головуючий:
Судді:
Суд | Апеляційний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2012 |
Оприлюднено | 26.07.2012 |
Номер документу | 25370581 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Миколаївської області
Чебанова-Губарєва Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні