Рішення

від 18.07.2012 по справі 4/638

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/638 18.07.12

За позовомПриватного підприємства "Теплоелектромонтажсервіс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології і інвестиції" простягнення 1 741 525,71 грн. Головуючий, суддя Бойко Р.В.

Судді: Мандичев Д.В.

Ягічева Н.І.

Представники сторін:

від позивача:Тютюник Г.В. від відповідача:Бондар Д.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Теплоелектромонтажсервіс" (надалі -"Підприємство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології і інвестиції" (надалі -"Товариство") про стягнення 1 741 525,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №1/1109 про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 16.11.2009 р. позивач надав кошти у вигляді зворотної фінансової допомоги, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по поверненню таких коштів не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 607 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 81 957,00 грн. та 3% річних у розмірі 52 568,71 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2011 р. (суддя Борисенко І.І.) порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.01.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.01.2012 р. у зв'язку із неявкою представника позивача розгляд справи відкладено до 09.02.2012 р.

27.01.2012 р. через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву за змістом якого в задоволенні позову просив відмовити повністю, вказував на відсутність його обов'язку по поверненню коштів у зв'язку із ненаданням позивачем зворотної фінансової допомоги в повному обсязі згідно умов договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2012 р. у зв'язку із клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено до 06.03.2012 р.

В судових засіданнях 06.03.2012 р. та 13.03.2012 р. оголошувалися перерви до 13.03.2012 р. та 20.03.2012 р. відповідно.

В судовому засідання 20.03.2012 р. вирішено здійснювати розгляд справи колегіального у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 20.03.2012 р. для здійснення колегіального розгляду справи №4/638 визначено наступний склад суду: суддя Борисенко І.І. (головуюча), судді: Трофименко Т.Ю. та Літвінова М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2012 р. колегією суддів прийнято до провадження справу №4/638 та призначено її до розгляду на 10.04.2012 р.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 10.04.2012 р. у зв'язку із перебування судді Літвінової М.Є. у відпустці для здійснення колегіального розгляду справи №4/638 визначено наступний склад суду: суддя Борисенко І.І. (головуюча), судді: Трофименко Т.Ю. та Сташків Р.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2012 р. колегією суддів прийнято до провадження справу №4/638 та призначено її до розгляду на 26.04.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2012 р. у зв'язку із неявкою представника позивача розгляд справи відкладено до 24.05.2012 р.

23.05.2012 р. через канцелярію суду представником відповідача подано заяву про припинення провадження у справі за змістом якої вказує на відсутність предмету спору, у зв'язку із не порушення умов спірного договору та відсутністю вимоги позивача про повернення коштів.

В судовому засіданні 24.05.2012 р. оголошено перерву до 12.06.2012 р.

11.06.2012 р. через канцелярію суду представником позивача подано додаткові пояснення до позовної заяви, які за своїм змістом є заявою про зміну підстав позову, відповідно до яких вказує, що у зв'язку із припинення дії спірного договору у відповідача відпала правова підстава володіння переданими йому коштами, а тому на підставі положення ст. 1212 Цивільного кодексу України у нього виник обов'язок по їх поверненню.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.06.2012 р. в судовій колегії по розгляду справи №4/638 суддю Борисенко І.І. у зв'язку із її завантаженістю замінено на суддю Бойко Р.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2012 р. колегією суддів прийнято до провадження справу №4/638 та призначено її до розгляду на 18.07.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 18.07.2012 р. у зв'язку із перебування суддів Трофименко Т.Ю. та Сташківа Р.Б. у відпустці для здійснення колегіального розгляду справи №4/638 визначено наступний склад суду: суддя Бойко Р.В. (головуючий), судді: Мандичев Д.В. та Ягічева Н.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2012 р. колегією суддів прийнято до провадження справу №4/638 та призначено її до розгляду на 18.07.2012 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги з урахуванням додаткових пояснень до позовної заяви від 11.06.2012 р. підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечує, в його задоволенні просить відмовити повністю.

Розглянувши подані позивачем додаткові пояснення до позовної заяви, які за своїм змістом є заявою про зміну підстави позову, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що подані пояснення не підлягають прийняттю до розгляду з огляду на наступне.

За змістом ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Тобто, за змістом наведеної норми право позивача на зміну підстави позову може бути реалізовано ним лише у випадку, якщо розгляд справи по суті не розпочинався.

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що розгляд справи по суті було розпочато колегією суддів у складі: суддя Борисенко І.І. (головуюча), судді: Трофименко Т.Ю. та Сташків Р.Б., в судовому засіданні 24.05.2012 р., що підтверджується протоколом судового засідання від 24.05.2012 р. (а.с. 132).

Отже, додаткові пояснення позивача до позовної заяви, які за своїм змістом є заявою про зміну підстави позову, були подані після початку розгляду справи по суті та до формування нового складу суду, а тому не приймаються судом до розгляду.

Судом в задоволенні заяви відповідача про припинення провадження у справі від 23.05.2012 р. відмовлено, оскільки наведені в ній обставини не свідчать про наявність підстав з якими приписи ст. 80 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість припинення провадження у справі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2009 р. між Товариством (позичальник) та Підприємством (позикодавець) було укладено договір №1/1109 про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги (надалі -"Договір").

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору за цим договором позикодавець передає у власність грошові кошти в розмірі, обумовленим цим договором, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів без процентів у строк, що обумовлений умовами цього договору. Грошовими коштами за цим договором є національна валюта України -гривня.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що розмір зворотної безвідсоткової фінансової допомоги за цим договором становить 3 000 000 (три мільйона) гривень, без ПДВ.

Згідно із п.п. 3.1, 3.2 Договору зворотна фінансова допомога надається в безготівковому порядку шляхом переказу грошових коштів на рахунок позичальника. Позикодавець надає зворотну фінансову допомогу частками протягом дії даного договору.

У відповідності до п. 4.1 Договору термін надання першого платежу зворотної безвідсоткової фінансової допомоги позичальнику становить три календарних дні, з моменту підписання цього договору.

Положеннями п. 5.2 Договору встановлено, що позичальник повертає зворотну фінансову допомогу частками, в строки дії договору, після надання фінансової безвідсоткової допомоги в повному обсязі.

Із змісту п.п. 7.1, 7.3 Договору вбачається, що цей договір підписується представниками сторін і вважається укладеним з моменту надання першого платежу зворотної фінансової допомоги. Термін дії цього договору становить 12 календарних місяців починаючи з дати надання першого платежу зворотної фінансової допомоги.

16.11.2009 р. між Товариством (сторона 1) та Підприємством (сторона 2) було укладено додаткову угоду №1 до Договору (надалі -"Додаткова угода").

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Додаткової угоди фінансові засоби за договором зворотної фінансової допомоги використовуються стороною 1 для розробки, виготовлення та експериментально-промислового випробування імпульсно-динамічних пристроїв (ІДП) для десульфурації сталі на металургійних підприємствах України. В рамках реалізації програми десульфурації сталі за допомогою ІДП, сторони створюють спільне підприємство з наступним розподіленням часток в статутному фонді: сторона 1 -40%; сторона 2 -60%.

Згідно із п.п. 4.1-4.3 Додаткової угоди рівень фінансування робіт по п. 2.1 становить 3 000 000 (три мільйони) гривень. Сторона 2 надає кошти спільному підприємству на закупівлю матеріалів та запуск виробництва ІДП. Обсяг фінансування -2 000 000 (два мільйони) гривень. Строк надання коштів -після отримання коштів за п. 4.1 в повному обсязі. Повернення коштів здійснюється частками після надання 2 000 000 грн. у повному обсязі. Сторона 1 повертає стороні 2 фінансові кошти за Договором з Підприємства.

У період з 16.11.2009 р. по 06.05.2010 р. Підприємством в якості надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги за Договором було перераховано на користь Товариства грошові кошти у загальному розмірі 1 607 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та довідкою Товариства.

Спір у справі стосується наявності підстав для повернення позики за Договором в частині настання строку виконання відповідачем такого зобов'язання.

При цьому, позивач вказує, що згідно п. 5.1 Договору строк настав з 16.11.2010 р., а відповідач вказує на ненастання такого строку через неодержання позики у передбаченому п. 2.1 Договорі розмірі (одержано 1 607 000,00 грн. з 3 000 000,00 грн.) та погодження сторонами умови про повернення позики після одержання позики у повному обсязі.

Договір є договором позики, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками

Обов'язки за договором позики виникають лише для однієї сторони - позичальника. Отримавши у власність передані позикодавцем гроші або речі, визначені родовими ознаками, позичальник зазвичай стає зобов'язаним повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей такого ж роду і якості.

Із матеріалів справи вбачається, що із погодженої п. 2.1 Договору розміру позики у сумі 3 000 000,00 грн., позикодавцем було надано грошові кошти у розмірі 1 607 000,00 грн., що не заперечується сторонами.

Положення п. 7.1 Договору не дають підстав вважати, що Договір є укладеним на суму позики 3 000 000,00 грн. в момент надання першого платежу, оскільки правова природа договору позики на відміну від деяких видів цивільно-правових договорів (ст.ст. 655, 759, 806, 809 Цивільного кодексу України) не передбачає права сторін визначити умови, в залежності від яких договір буде реальним чи консенсуальним. Стаття 1046 Цивільного кодексу України має імперативну норму щодо реальності договору позики, яка згідно ст. 6 Цивільного кодексу України не може бути змінена за волею сторін.

З урахуванням викладеного, Договір позики є укладеним виключно в частині надання 1 607 000,00 грн., тобто суми переданих грошей.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із п. 5.2 Договору позичальник повертає зворотну фінансову допомогу частками, в строк дії Договору, після надання фінансової безвідсоткової допомоги в повному обсязі.

Передбачення сторонами в п. 4.3 Додаткової угоди умови щодо повернення коштів з спільного підприємства, яке має бути створене, не узгоджується із положеннями ст. 511 Цивільного кодексу України стосовно неможливості створення зобов'язання для третьої особи, а тому не змінює обов'язок саме позичальника повернути кошти. При цьому, судом з пояснень представників сторін встановлено, що передбачене Додатковою угодою спільне підприємство не створено, тобто особа на яку покладено виконання зобов'язання не існує.

Враховуючи зміст п. 7.3 Договору та здійснення першого платежу 16.11.2009 р. (платіжне доручення №27) строк дії Договору закінчився 16.11.2010 р.

Таким чином, позика мала бути повернута до 16.11.2010 р., а з наступного дня позичальник в розумінні ст. 610 Цивільного кодекс України є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем 1 607 000,00 грн. та наявність обов'язку по їх поверненню. В той же час, відповідачем наведені обставини не спростовані, доказів повернення коштів не надано.

Посилання відповідача на ненадання фінансової допомоги в повному обсязі, яким на його думку є 3 000 000,00 грн. судом відхиляється, адже згідно правової природи договору позики, другого речення ст. 1046 Цивільного кодексу України та встановлених судом обставин Договір є укладеним в частині фактично наданих грошових коштів (1 607 000,00 грн.), а відтак в контексті п. 5.2 Договору під повним обсягом необхідно розуміти розмір коштів в межах яких Договір є укладено.

Договір є укладеним на суму 1 607 000,00 грн., які надано відповідачу, а тому підстави вважати, що передбачений п. 5.2 Договору строк повернення позики не настав, відсутні.

Більш того, системний аналіз ст. 1046 Цивільного кодексу України з урахуванням змісту ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України виключає можливість спонукання позикодавця до передачі грошових коштів позичальнику тим більше після закінчення строку дії Договору.

За таких обставин, вимоги Підприємства про стягнення з Товариства грошових коштів у розмірі 1 607 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 81 957,00 грн. та 3% річних у розмірі 52 568,71 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню позики у період з 17.11.2010 р. по 19.12.2011 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по поверненню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 17.11.2010 р. він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду з врахуванням наданого позивачем розрахунку розмір інфляційних втрат та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню грошових коштів у розмірі 1 607 000,00 грн., становить 86 778,00 грн. та 52 568,71 грн. відповідно.

Оскільки за перерахунком суду розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню суми позики за Договором, є більшим ніж заявлено позивачем до стягнення, то за відсутності правових підстав для виходу за межі позовних вимог, вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню у заявленому до стягнення розмірі (81 957,00 грн.).

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства основного боргу у розмірі 1 607 000,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 81 957,00 грн. та 3% річних у розмірі 52 568,71 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Теплоелектромонтажсервіс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології і інвестиції" (03142, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 34/1; ідентифікаційний код 32669059) на користь Приватного підприємства "Теплоелектромонтажсервіс" (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 17/5, офіс 3; ідентифікаційний код 35318734) основний борг у розмірі 1 607 000 (один мільйон шістсот сім тисяч) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 81 957 (вісімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 52 568 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот шістдесят вісім) 71 коп. та судовий збір у розмірі 34 830 (тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять) грн. 51 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -23.07.2012 р.

Головуючий, суддя Р.В. Бойко

Судді: Д.В. Мандичев

Н.І. Ягічева