Ухвала

від 10.09.2013 по справі 4/638

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 вересня 2013 року Справа № 4/638

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Демидової А.М., Малетича М.М., Могил С.К., Панової І.Ю., розглянувши заявутовариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології і інвестиції" про перегляд Верховним Судом України постанови у справі за позовом до про Вищого господарського суду України від 26.03.2013 №4/638 приватного підприємства "Теплоелектромонтажсервіс" товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології і інвестиції" стягнення 1 741 525, 71 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.07.2012 у справі №4/638 позов приватного підприємства "Теплоелектромонтажсервіс" задоволено повністю; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології і інвестиції" на користь приватного підприємства "Теплоелектромонтажсервіс" основний борг у розмірі 1 607 000 грн., інфляційні втрати у розмірі 81 957 грн., 3% річних у розмірі 52 568,71 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 у справі №4/638 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології і інвестиції" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2012 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2013 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології і інвестиції" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2012 у даній справі - без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові технології і інвестиції" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.03.2013.

Заявник просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 26.03.2013, а справу направити на новий касаційний розгляд до Вищого господарського суду України.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 26.06.2008 у справі №36/472, від 03.04.2008 у справі №4/238-05, від 12.10.2011 у справі №5023/1674/11, від 20.11.2012 у справі №5017/1568/2012, на ухвалу Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.06.2013 та на ухвалу Верховного Суду України від 23.03.2011 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення, а саме, положень статей 538, 1046, 1049 Цивільного кодексу України.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Твердження про подібність правовідносин у оскаржуваній постанові та постанові касаційного суду від 03.04.2008 у справі №4/238-05, на яку посилається заявник, не має фактичного обґрунтування, оскільки, на відміну від оскаржуваної постанови, при прийнятті постанови, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України виходив з факту відсутності заборгованості перед позивачем.

Таким чином, різний результат вирішення справ касаційним судом не є наслідком різного застосування норм матеріального права, а є наслідком доведеності чи недоведеності фактичних обставин справи в процесі їх доказування.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ 2 Господарського процесуального кодексу України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ 2 Господарського процесуального кодексу України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

Водночас постанова Вищого господарського суду України від 26.06.2008 у справі №36/472 не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки у вказаній справі суд касаційної інстанції дійшов такого ж правового висновку щодо наявності підстав для задоволенні позовних вимог про стягнення коштів, що і у справі №4/638, у якій заявлено про перегляд постанови.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанову Вищого господарського суду України від 12.10.2011 у справі №5023/1674/11, оскільки предмети позову у цій справі та у справі №4/638, постанову у якій просить переглянути заявник, є різними. Так, предметом позову у справі №5023/1674/11 є визнання недійсним договору іпотеки, в той час як у справі №4/638 предметом позову є стягнення суми основного боргу за договором зворотної безвідсоткової фінансової допомоги, інфляційних втрат та 3% річних.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2012 у справі №5017/1568/2012 та ухвалою Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.06.2013, на які посилається заявник, рішення судів попередніх інстанцій скасовані, а справи передані на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду України від 23.03.2011, на яку посилається заявник, рішення суду першої інстанції скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У зв'язку з чим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому на відповідні постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.

Відтак, відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Нові технології і інвестиції" у допуску справи №4/638 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ. Козир Судді: А. Демидова М. Малетич С. Могил І. Панова