Ухвала

від 19.07.2012 по справі 2а/0270/1136/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1136/12

Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Залімського І. Г. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Дячук Т.І., Якимчук В.І., представники на підставі довіреностей

відповідача - Волощук В.О., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Техноцукор" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Техноцукор» в березні 2012 року звернулось до Вінницького апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2011 року № 0002262310 та № 0002272310 та від 22.12.2011 року № 0002792310, № 0002782310, № 0002772310.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.06.2012 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби №0002262310 від 12.10.2011 року, №0002272310 від 12.10.2011 року, №0002782310 від 22.12.2011 року, №0002792310 від 22.12.2011 року, №0002772310 від 22.12.2011 року.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати, незаконну, на його думку, постанову суду та постановити нову про відмову в задоволенні позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є безумовними підставами для його скасування. Зокрема, відповідач зазначає, що судом І інстанції не з'ясовано чи мали спірні господарські операції реальних характер, не надано належної правової оцінки господарським операціям між суб'єктами господарської діяльності. Судом не з'ясовано яким чином надавалися послуги, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, відсутність людських ресурсів, а також чи сплачувались податки контрагентами.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та викладені в ній вимоги.

Представники позивача у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги відповідача. Також надали письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначили про законність та обґрунтованість рішення суду І інстанції та безпідставність позиції відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом І інстанції, що підтверджується матеріалами справи, обставини спору полягають у наступному.

ПП «Техноцукор» зареєстровано Реєстраційною палатою Вінницької міської ради 21.08.2001р., код ЄДРПОУ 31601877, за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Лебединського, 11. Як платник податків та зборів підприємство взяте на облік в ДПІ у м. Вінниці 20.09.2001 р.

На підставі направлень від 22.08.2011 року за: № 3042/23; №3041/23; №3040/23; №3038/23; №3039/23 виданих ДПІ у м. Вінниці згідно із ст.20, п.77.2 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства «Техноцукор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт №3828/2301/31601877 від 19.09.2011 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено наступні норми: ст. 202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст. 3, 5, 49, 55 Господарського кодексу України пп. 5.1, 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 125 077 грн., в т.ч.: за 2 квартал 2010 року 295 236 грн., за 3 квартал 2010 року 139 047 грн.; за 4 квартал 2010 року 314 071 грн., за 1 квартал 2011 року 270 539 грн.; за 2 квартал 2011 року 106 184 грн.; п.п.7.4.4, п.7.4, ст.7, ст. 3, 4, 6, 7 Закону Украй 168/97-ВР "Про податок на додану вартість"; ст. 185 ст.187, ст. 188, ст.198, ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., а також ст. 202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 907 455 грн., у тому числі: за квітень 2010 р. на суму 139 034 грн.; за травень 2010 р. на суму 25 861 грн.; за червень 2010 р. на суму 71 293 грн.; за липень 2010 р. на суму 111 236 грн.; за серпень 2010 р. на суму 16 667 грн.; за вересень 2010 р. на суму 47 340 грн.; за жовтень 2010 р. на суму 62 751 грн.; за листопад 2010 р. на суму 94 503 грн.; за грудень 2010 р. на суму 30 004 грн.; за лютий 2011 р. на суму 75 663 грн.; за березень 2011 р. на суму 140 769 грн., за квітень 2011 р. на суму 92 334 грн.

Позивачем подавались заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких ДПІ у м. Вінниці листом № 57398/23 від 07.10.2011р. заперечення залишено без задоволення, а акт від 19.09.2011 р. - без змін (том 1, а.с.137-184).

ДПІ у м. Вінниці на підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 12.10.2011 року, а саме:

- № 0002262310, яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1288858 грн., з яких основний платіж - 1106994 грн., штрафні санкції - 181864 грн.;

- № 0002272310, яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1057130 грн., з яких основний платіж - 907455 грн., штрафні санкції - 149675 грн.

ПП «Техноцукор» оскаржило вищевказані податкові повідомлення-рішення до Державної додаткової адміністрації у Вінницькій області, а потім до Державної податкової служби України. За наслідками розгляду первинної скарги Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області прийнято рішення від 13.12.2011 року, вих. №25714/10/25-009, яким по податкових повідомленнях-рішеннях від 12.10.2011 року №0002262310 та №0002272310 зменшені штрафні санкції відповідно на 1 грн. та 2 грн.

Крім цього по податковому повідомленню-рішенню №0002262310 від 12.10.2011 року збільшено основну суму податку на прибуток на 7293 грн.

За результатами розгляду повторної скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 23.02.2012 року № 3314/6/10-2115 про результати розгляду скарги позивача, яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

На підставі рішень про результати розгляду скарг позивача ДПІ у м. Вінниці були прийняті податкові повідомлення - рішення від 22.12.2011 року:

- №0002782310 яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1288857 грн., з яких основний платіж - 1106994 грн., штрафні санкції - 181 863 грн.;

- №0002772310 яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1057128 грн., з яких основний платіж - 907455 грн., штрафні санкції - 149 673 грн.;

- №0002792310 яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 7293 грн., з яких основний платіж - 7293 грн.

Задовольняючи позов суд І інстанції виходив з того, що акти виконаних робіт складені позивачем та його контрагентами містять всі ознаки первинних документів, що визначені в ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та фіксують факти здіснення господарських операцій. Вказане дає підставі позивачу віднести суми сплачені на отримання даних робіт до складу валових витрат. Також з урахуванням наявних в позивача податкових накладних позивач мав право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ в ціні отриманих робіт. З огляду на це, суд І інстанції дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень - рішень якими позивачу визначені податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду І інстанції, виходячи з наступного.

Як видно з акту перевірки, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки відповідача за якими ПП «Техноцукор» неправомірно сформувало податковий кредит та валові витрати по операціям з надання послуг по ремонту виробничих потужностей промислових підприємств та придбання металопродукції за перевіряємий період з контрагентами TOB «Ін-Буд-Київ»; TOB «РІП»; TOB «СП «ЕТО»; TOB «Будівельна компанія «Емпайр»; TOB «Партнер Континент Холдинг». Зокрема, акти приймання виконаних підрядних робіт, складені між замовником ПП «Техноцукор» та субпідрядниками: TOB «Ін-Буд-Київ»; TOB «РІП»; TOB «СП «ЕТО»; TOB «Будівельна компанія «Емпайр»; TOB «Партнер Континент Холдинг», на думку відповідача, не відповідають вимогам законодавства. На думку відповідача, вищезазначені документи, які носять назву акти приймання виконаних підрядних робіт, як первинний документ не відповідають вимогам п. 1 Наказу Державного комітету статистики України Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №453/553 від 04.12.2009 р., п. 2.15, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 р. №88, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 р.

Окрім того, як встановлено відповідачем з матеріалів перевірок, отриманих від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва за місцем реєстрації - TOB «Ін-Буд-Київ», TOB «РІП», та інформації з аналітичної бази даних ДПА України АІС «Аудит» щодо контрагентів ТОВ «СП «ЕТО», ТОВ «Будівельна компанія «Емпайр», ТОВ «Партнер Континент Холдинг» вказані особи відсутні за місцезнаходженням. Також в цих юридичних осіб відсутні достатні ресурси (трудових ресурси, основні засоби) для проведення господарської діяльності. Таким чином, перевіркою зроблено висновки, що господарські операції щодо виконання підрядних робіт між ПП «Техноцукор» та ТОВ «Ін-Буд-Київ», ТОВ «РІП», ТОВ СП «ЕТО», ТОВ «Будівельна компанія «Емпайр», ТОВ «Партнер Континент Холдинг» та господарські операції щодо придбання металопродукції ПВП «Промтрейд», ТОВ «СПКБ Енергомашпроект» не спричиняють реального настання правових наслідків і відповідно до пунктів 1, 2 статті 215, пунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Як вірно встановлено судом І інстанції позивач з контрагентами укладав відповідні договори на виконання певного виду робіт. Зокрема, з ТОВ "Ін-буд-Київ" на монтажно-підготовчі роботи по реконструкції заводу, реконструкції цеху екстракції, конструкції тостера, екстрактора, з ТОВ "СП "ЕТО"" на виконання ремонтно-монтажних робіт, виготовлення пальників, з ТОВ "Будівельна Компанія "Емпайр"" на роботи по коригуванню, зовнішніх мереж теплової і громадської забудови (зовнішня побутова каналізація, дощова каналізація, зовнішній водопровід з підведенням до будинків), з ТОВ "СПКБ "Енергомашпроект"" і ПВП "Промтрейд" на придбання металопродукції.

На виконання вищевказаних договірних зобов'язань позивачем та контрагентами складено акти приймання виконаних робіт. Також позивачем отримано податкові накладні:

1) з TOB «Ін-Буд-Київ» - 253 318,00 грн. в т.ч. ПДВ - 50 663,00 грн.: податкові накладні №58 від 23.02.2011 року на суму - 159 120,00 грн., в т.ч. ПДВ - 26 520,00 грн.; №59 від 28.02.2011 року на суму - 144 862,00 грн., в т.ч. ПДВ - 24 143,00 грн.

2) з TOB «РІП» - 411 030,00 грн., в т.ч. ПДВ - 52 434,00 грн.: податкові накладні №137 від 26.04.2011 року на суму - 178 632,00 грн., в т.ч. ПДВ - 29 772,00 грн.; №160 від 28.03.2011 року на суму - 314 604,00 грн., в т.ч. ПДВ - 52 434,00 грн.

3) з TOB «СП «ЕТО» - 686 289,00 грн., в т.ч. ПДВ - 137 268,00 грн.: податкові накладні №119 від 25.10.2010 року на суму - 42 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 7000,00 грн.; №120 від 28.10.2010 року на суму - 134 500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 22 416,70 грн.; №183 від 18.11.2010 року на суму - 244 588,00 грн., в т.ч. ПДВ - 40 764,00 грн.; №215 від 24.11.2010 року на суму - 222 430,00 грн., в т.ч. ПДВ - 37 071,60 грн.; №643 від 24.12.2010 року на суму - 180 028,00 грн., в т.ч. ПДВ - 30 004,60 грн.

4) з TOB «Будівельна компанія «Емпайр» - 718 408,00 грн., в т.ч. ПДВ - 143 691,00 грн.: податкові накладні №062903 від 29.06.2010 року на суму - 194 664,00 грн., в т.ч. ПДВ - 32 444,00 грн.; № 070701 від 07.07.2010 року на суму - 50 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8 333,00 грн.; №071401 від 14.07.2010 року на суму - 52 744,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8 790,00 грн.; №072301 від 23.07.2010 року на суму - 80 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 13 333,00 грн.; №072809 від 28.07.2010 року на суму - 48 468,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8 078,60 грн.

5) з TOB «Партнер Континент Холдинг» - 1 018 727,00 грн., в т.ч. ПДВ - 203 744,00 грн.: податкові накладні №42307 від 23.04.2010 року на суму - 666 127,00 грн., в т.ч. ПДВ - 111 021,00 грн.; №42811 від 28.04.2010 року на суму - 21 882,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3 647,00 грн.; №43015 від 30.04.2010 року на суму - 146 196,00 грн., в т.ч. ПДВ - 24 366,00 грн.; №52607 від 26.05.2010 року на суму - 155 166,00 грн., в т.ч. ПДВ - 25 861,00 грн.; №602201 від 22.06.2010 року на суму - 130 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 21 666,00 грн.; №62502 від 25.06.2010 року на суму - 103 100,00 грн., в т.ч. ПДВ - 17 183,60 грн.

6) ПВП «Промтрейд» - 179 477,00 грн., в т.ч. ПДВ - 35 896,00 грн.: податкові накладні №14 від 12.04.2011 року на суму - 55 148,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 191,30 грн.; №15 від 12.04.2011 року на суму - 154 503,00 грн., в т.ч. ПДВ - 25 750,60 грн.; №16 від 15.04.2011 року на суму - 5 722,85 грн., в т.ч. ПДВ - 953,81 грн.;

7) з TOB «СПКБ «Енергомашпроект» - 1 270 000,00грн., в т.ч. ПДВ - 254 009,00 грн.: податкові накладні №3108/2 від 31.08.2010 року на суму - 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16 666,70 грн.; №1009/2 від 10.09.2010 року на суму - 130 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 21 666,70 грн.; №2409/3 від 24.09.2010 року на суму - 49 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8 173,00 грн.; №2809/3 від 28.09.2010 року на суму - 105 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 17 500,00 грн.; №1410/3 від 14.10.2010 року на суму - 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16 666,70 грн.; №2010/2 від 20.10.2010 року на суму - 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16 666,70 грн.; №1711/2 від 17.11.2010 року на суму - 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16 666,70 грн.; №0802/1 від 08.02.2011 року на суму - 150 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 25 000,00 грн.; №1803/1 від 18.03.2011 року на суму - 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16 666,70 грн.; №2403/1 від 24.03.2011 року на суму - 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16 666,70 грн.; №2503/1 від 25.03.2011 року на суму - 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16 666,70 грн.; №2503/2 від 25.03.2011 року на суму - 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16 666,70 грн.; №3103/1 від 31.03.2011 року на суму - 130 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 21 666,70 грн.; №1204/1 від 12.04. 2011 року на суму - 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16 666,70 грн.; №2804/1 від 28.04.2010 року на суму - 60 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 10 000,00 грн.

Всі вищевказані документи підтверджують факт здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість. Підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій. Як позивач та його контрагенти мали спеціальну податкову правосуб'єктність оскільки були належним чином зареєстровані як юридичні особи, платники податків в тому числі і платники податку на додану вартість. Окрім того придбання товарів та отримання робіт та послуг позивачем і понесення у зв'язку з цим витрат стосуються господарської діяльності позивача.

Також вищевказані документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. В свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, усі документи, які підтверджують реальні зміни в діяльності товариства, мають характер первинних документів.

Відповідно до пункту п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту передбачене у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, отримання послуг, придбання (будівництво, спорудження) необоротних активів.

З огляду на викладене позивачем правильно визначено об'єкт оподаткування податком на прибуток та сформовано податковий кредит з ПДВ.

Також позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами вимог податкового законодавства.

На підставі вищевикладеного, податкові повідомлення-рішення від 12.10.2011 року №0002262310, №0002272310 та від 22.12.2012 р. №0002782310, №0002772310, №0002792310 про нарахування грошового зобов'язання підлягають скасуванню як протиправні.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками відповідача викладеними в апеляційній скарзі щодо недоведеності реальності господарських операцій позивача з контрагентами, відсутністю реального характеру цих відносин.

Окрім того, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти задоволення адміністративного позову.

Як видно з матеріалів справи відповідач заперечуючи проти задоволення адміністративного позову не виконав обов'язок щодо доведення правомірності прийнятих ним рішень.

За таких обставин, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 26 липня 2012 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Залімський І. Г.

Матохнюк Д.Б.