Ухвала

від 17.07.2012 по справі 2-2678

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-2678 Головуючий у суді у 1 інстанції - Котенко Номер провадження 22-ц/1890/1450/12 Суддя-доповідач - Попруга Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Попруги С. В.,

суддів - Левченко Т. А., Ільченко О. Ю.,

за участю секретаря - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 червня 2012 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа - Служба у справах дітей Сумської міської ради про визнання договору недійсним, визнання незаконним підняття відсотків по кредитному договору,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 червня 2012 року задоволено позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі-Банк).

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № SUH2GK11670167 від 16 серпня 2007 року в розмірі 36931,92 доларів США, яка складається з 24459,54 доларів США - заборгованість за кредитом, 7198,54 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1148,11 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 4125,73 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань, що за курсом НБУ становить 294716,72 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки - однокімнатну квартиру, загальною площею 29,98 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1, вартістю 154025 грн., яка належить на праві власності ОСОБА_1 (проживає за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № SUH2GK11670167 від 16 серпня 2007 року) ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору, визнання незаконним підняття процентів по кредитному договору.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в первісному позові та про задоволення зустрічного позову.

По суті ОСОБА_1 доводить, що під час укладення кредитного договору Банк не повідомив його про валютні ризики під час виконання зобов'язань, тому цей договір є недійсним відповідно до ст.ст.203, 215 ЦК України.

Банк в порушення закону та без укладення з ним додаткової угоди в односторонньому порядку підвищив процентну ставку за користування кредитом, при цьому були відсутні істотні зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Рішення суду щодо надання права Банку на продаж предмета іпотеки (квартири відповідача) не відповідає закону, оскільки на час укладення між ним та Банком договору іпотеки від 17 серпня 2007 року, ч.1 ст.38 ЗУ «Про іпотеку» такого способу захисту прав іпотекодержателя не передбачала.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, а представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» - Старовойтова О.О. заперечувала проти них, вважала рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 серпня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № SUH2GK11670167, відповідно до якого ОСОБА_1 17 серпня 2007 року отримав кредит у розмірі 31720 доларів США на наступні цілі: 24400 дол. США на купівлю квартири, а також у розмірі 7320 дол. США на сплату страхових платежів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,2% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати з кінцевим терміном повернення 15 серпня 2037 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період з 15 по 20 число, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за процентами, винагороди. При непогашенні кредиту в строки, передбачені договором, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою. Відповідно до п.4.1. Кредитного договору при порушенні Позичальником грошових зобов'язань, Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожний день прострочки. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідач 16 серпня 2007 року уклали договір іпотеки. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 29,98 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

В порушення зобов'язань за кредитним договором № SUH2GK11670167 від 16 серпня 2007 рожу відповідач має заборгованість станом на 22 лютого 2012 року в розмірі 36931,92 дол. США, яка складається з 24459,54 дол. США - заборгованість за кредитом; 7198,54 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1148,11 дол. США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 4125,73 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, що в гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України становить 294716,72 грн. На час ухвалення рішення у справі сума заборгованості не сплачена відповідачем.

Згідно з ст.35 Закону України «Про іпотеку» боржнику ОСОБА_1 було надіслано письмову лист-претензію про усунення порушень договору та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Вимога ОСОБА_1 була надіслана за адресою, зазначеною відповідачем в договорі (АДРЕСА_2), про зміну адреси місця проживання ОСОБА_1 не повідомив Банк. Відправлення вимоги ОСОБА_1 підтверджується реєстром відправлених претензій 04 березня 2011 року. Вимоги позивача не були виконані ОСОБА_1, отже, позивач набув право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_1, то відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, що діяла на час укладання даного кредитного договору та пункту 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2005 року № 168, у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного Банку України або в інших випадках.

Відповідно до підпункту 2.3.1. пункту 2.3 кредитного договору укладеного між сторонами Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: змін курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні встановленого НБУ па момент укладання даного договору; зміні облікової ставка НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитам банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних дні з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки Банком вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

На виконання вимог п.2.3.1 кредитного договору 09 жовтня 2008 року Банк склав письмове повідомлення на адресу ОСОБА_1 в якому зазначив, що у зв'язку із значним подорожчанням грошевих ресурсів на світовому та українських фінансових ринках та підвищенням рівня облікової ставки НБУ з 8,5 до 12 відсотків, з метою виконання зобов'язань перед своїми вкладниками, ПриватБанк змушений вимагати зміни умови Кредитного договору № SUH2GK11670167 від 17 серпня 2007 року, тобто з 21 жовтня 2008 року процентна ставка за Кредитним договором № SUH2GK11670167 від 17 серпня 2007 року складатиме 13.20% на рік, факт відправки повідомлення підтверджується відміткою пошти від 15 жовтня 2008 року, вартість відправки підтверджується реєстром № 422. ПАТ КБ «ПриватБанк» скористався своїм правом і збільшив в односторонньому порядку відсоткову ставку за договором з 10,8% річних на 13,2% річних.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Так, згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову та про відмову у зустрічному позові, суд першої інстанції врахував всі факти, що входять до предмета доказування. Обставини, якими мотивовано рішення підтверджуються належними й допустимими доказами, яким суд дав оцінку з дотриманням вимог ст. 212 ЦПК України, доведені позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк». Висновки суду по суті спору, відповідають встановленим фактам, протилежного відповідач на порушення ст. 60 ЦПК України не довів. Суд першої інстанції дійшов цих висновків з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, на які послався у рішенні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з наступних підстав.

Так, на час укладення 16 серпня 2007 року між сторонами оспорюваного кредитного договору законодавством не було заборонено надавати та отримувати грошові кошти (кредит) в доларах США.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як убачається з матеріалів справи, іншого ОСОБА_1 не доведено, вищезгаданий кредитний договір відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для його чинності (ст.203 ЦК України).

ОСОБА_1 не заявляв вимогу про розірвання вищезгаданого кредитного договору, а в момент його укладення мав реальну можливість передбачати, діючи завбачливо, можливість зміни курсів валют, зокрема і девальвацію національної валюти, тому доводи апеляційної скарги з цього приводу висновків суду не спростовують.

Положення ч.2 ст.1056-1 ЦК України про те, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку набрали чинності 09 січня 2009 року, Банк же підвищив процентну ставку відповідно до умов договору у жовтні 2008 року, а ОСОБА_1 погодився з її розміром вносивши певний час відповідні платежі.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на

предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12

цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст.38 вищезгаданого Закону передбачено, що якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір

укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Рішення суду першої інстанції, яким вирішено вимоги первісного позову відповідає вищезгаданим приписам закону, а тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в цій частині.

Інші доводи апеляційної скарги не мають юридичного значення, а тому не впливають на висновки суду по суті спору.

Ураховуючи викладене, колегія суддів також вважає, що відсутні порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 291, 303, 304, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -