Рішення

від 16.07.2012 по справі 2/0115/186/2012

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2/0115/186/2012 Заочне рішення Іменем України 16 липня 2012 року Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Забара Г.Я., за участю секретаря Безручко С.І., позивача Хоменко Д.Г., представника позивача Дацко В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. смт. Первомайське цивільну справу за позовом Хоменко Дмитра Григоровича до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ» про визнання незаконним та скасування протоколів загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ», визнання наказу про звільнення незаконним в частині формулювання підстав звільнення, розірвання контракту на управління підприємством, зміни формулювання причин звільнення та зобов'язання відповідача внести відповідні зміну в запис в трудовій книжці, стягнення вихідної допомоги, компенсації витрат на найм житла, використання особистого автомобілю, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, стягнення моральної шкоди, встановив: Позивач Хоменко Д.Г. 17.05.2012 року звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ», уточнивши в судовому засіданні свої позовні вимоги (т. 1 а.с. 1, 98, т. 2 а.с. 56, 88), в якому просить визнати незаконними и скасувати рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ» за протоколами № 21/02/12 від 21.02.2012 року, № 20/03/12 від 20.03.2012 року, № 12/04/12 від 12.04.2012 року в частині відсторонення від роботи його як директора товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ»; наказу № кр-00000021 від 24.05.2012 року товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ» в частині формулювання підстав його звільнення за ст.. 38 п. 8 КЗпП України – припинення контракту на управління підприємством від 13.04.2010 року на підставі п.п. 7 п. 7.6 вказаного контракту; визнати розірваним за його ініціативою контракту, укладеного з ним товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ» на управління підприємством від 13.04.2010 року на підставі п.п. 1 п. 7.5 вказаного контракту та зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ» внести відповідні зміни в його трудову книжку в частині формулювання підстав його звільнення за ст.. 38 ч. 3 КЗпП України за власним бажанням; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ» на його користь вихідну допомогу в сумі 415249,64 грн., компенсацію витрат на найм житла з 13.04.2010 року по день розгляду справи в суді в сумі 82266 грн.; компенсацію за використання особистого транспорту з 29.05.2012 року по день розгляду справи в суді в сумі 10733 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку з 29.05.2012 року по день розгляду справи в суді в сумі 28846,72 грн.; моральну шкоду в сумі 50000 грн. Позивач свої вимоги мотивує тим, що наказом № 02Л-П від 12.04.2010 року він був призначений на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ», 13.04.2010 року з ним укладений контракт на управління підприємством з наступними доповненнями до нього. Свої обов'язки весь час виконував сумлінно в інтересах підприємства, що підтверджується результатами роботи підприємства за цей час. 21.02.2012 року протоколом загальних зборів ТОВ «ЛЕНДКОМ КРИМ» його було відсторонено строком до 21.03.2012 року від посади директора та вилучено з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців інформацію про нього як керівника. Відсторонення його здійснено без будь-яких пояснень, тільки в зв'язку зі зміною керівництва учасника ТОВ «ЛЕНДКОМ КРИМ» ТОВ «ЛК Юкрейн Груп». На підприємстві призначено виконуючим обов'язки директора іншу особу, з підприємства виводяться кошти, активи, матеріальні цінності, звільняються працівники. Всі документи і офіс переведено до м. Джанкой. Загальні збори і його відсторонення проведено з порушенням статуту підприємства без його повідомлення і запрошення за збори, рішення прийнято в порушення ст.. 46 КЗпП та 9.1 статуту, згідно якого директор виконує свої обов'язки до моменту звільнення з товариства або до моменту звільнення його з посади директора рішенням загальних зборів учасників. Його позбавили службового автомобілю, вилучили ноутбук, позбавили можливості у користуванні оргтехнікою, мобільним зв'язком. Порушені умови контракту не сплачується використання особистого транспорту, витрати на найм житла, тобто повністю позбавили можливості виконувати свої обов'язки, відповідно до контракту. Відсторонивши від обов'язків директора, йому не визначені інші обов'язки для виконання. Не зважаючи на те, що 16.03.2012 року товариство мало аудиторський звіт, замовлений ними на перевірку його діяльності, який не виявив ніяких порушень з його боку, 20.03.2012 року протоколом загальних зборів учасників товариства було продовжено без подальших пояснень його відсторонення від обов'язків директора до 13.04.2012 року. 12.04.2012 року таким же чином протоколом учасників товариства було продовжено відсторонення його від роботи до 13.05.2012 року. В зв'язку з тривалою невизначеністю його стану в товаристві, грубого порушенням відносно нього вимог ст.. 45 Конституції України і обмеження прав як керівника, він 24.04.2012 року звернувся до власника та керівництва товариства з заявою про розірвання контракту з 25.04.2012 року на підставі п. 7.5 контракту, який передбачає, що керівник може зі своєю ініціативи розірвати контракт до закінчення терміну його дії у випадку систематичного невиконання вищим органом своїх обов'язків за цим контрактом, прийняття ним рішень, що обмежують або порушують компетенцію та права керівника, або втручання до його оперативно-розпорядчої діяльності. Просив звільнити його за ст.. 38 ч. 3 КЗпП за власним бажанням, з застосуванням наслідків п. 7.7. контракту щодо виплату вихідної допомоги, передбачених компенсаційних виплат. До цього часу його заява не розглянута, відповідь на неї не дана, тому 16.05.2012 року він звернувся до суду з позовом. Відповідач почав вчиняти дії, направлені на примушення його до звільнення, або підведення до звільнення його за порушення трудової дисципліни. 14.05.2012 року йому було вручено копію протоколу загальних зборів учасників товариства від 10.05.2012 року про усунення, хоча до цього він тричі відсторонявся від виконання обов'язків директора товариства. Таким чином, відповідач визнав незаконність попередніх рішень про відсторонення його від обов'язків. Також в той день йому надано о 14.30 год. копію наказу товариства «Про затвердження порядку особистого звітування про роботу на підприємстві» без дати і форми звіту, яка була указана як додаток до наказу; копію витягу (сторінки 1, 21-25) з аудиторського звіту ТОВ «Аудиторська компанія «ДК-Захід»; повідомлення про проведення загальних зборів на 16.05.2012 року об 11.00 год. При цьому був складений незаконний акт що він відмовився від ознайомлення з документами. Наказ про надання звіту є незаконним, оскільки повинні були попередньо внесені зміни до правил внутрішнього трудового розпорядку, погоджені з трудовим колективом, що не було зроблено. Цим наказом порушуються вимоги ст.. 31 КЗпП, п. 2.6 укладеного з ним контракту, згідно яких не можна вимагати від керівника виконання роботи, що не обумовлена трудовим контрактом і статутом товариства. Йому запропоновано при таких обставинах, надати звіт до 17.00 години 14.05.2012 року, що за об'ємом звіту, форму якого йому не було надано відразу, це зробити не можливо. Між тим, в наказі вказано що порушення будь-якого пункту звіту є порушенням трудової дисципліни, що є підставою для звільнення за ініціативою керівництва. Накази прийняті з метою, щоб завідомо зробити неможливим їх виконання і таким чином знайти причину для його звільнення. В звіті, який здійснено на замовлення відповідача 16.03.2012 року, вказано, що виконані аудиторами процедури не є аудиторською перевіркою або оглядом, тому впевненість ними не висловлюється. З наданого йому витягу з аудиторського звіту якихось порушень з його боку не вказано, тому не зрозуміло які з цього приводу пояснення, стосовно чого від нього вимагались відповідачем. 16.05.2012 року він прийняв участь у загальних зборах ТОВ «ЛЕНДКОМ КРИМ», хоча в повідомленні про участь у зборах і на зборах порядок денний повідомлений не був. Він відповів на всі запитання голови зборів, питання його відсторонення, усунення від обов'язків, його звільнення, а також заяви про звільнення від 24.04.2012 року не розглядались, ніякого рішення не прийнято, копію протоколу він взагалі не отримав і які прийняті рішення не знав. 28.05.2012 року йому вручили копію наказу від 24.05.2012 року про його звільнення з посади директора, і протокол загальних зборів учасників від 24.05.2012 року, на які він не був запрошений, Підстави його звільнення вказані п.п. 7 п. 7.6 контракту, який передбачає підставу звільнення керівника внаслідок здійснення ним оперативно-розпорядчої діяльності та/або інших дій, що можуть привести або привели до несприятливих економічних результатів діяльності підприємства. Це є припущеннями відповідача, неправдивими, не підтвердженими жодними доказами та розрахунками, і взагалі не мають відношення до підстав звільнення. Навпаки, за роки керівництва ним підприємством економічні результати діяльності покращились, і з усіх підприємств групи мали найкращу динаміку і визнання його ролі керівника. Згідно п. 6.5 контракту обов'язок з доведення обґрунтованості притягнення керівника до відповідальності покладено на вищий орган товариства. При його звільнені порушені ст.. 149 КЗпП, Конвенція № 158 МОП «Про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця». Відповідач своїми діями припустився численних порушень його законних прав, що завдали моральну шкоду, призвели до моральних страждань його та родини, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, утримання сім'ї, у нього виник дуже депресивний стан через тривале скривдження його, приниження його честі, гідності, престижу та ділової репутації. З урахуванням грубого, тривалого порушення з вини відповідача його конституційних прав, які продовжуються порушуватися і продовжують завдавати моральної шкоди, для відновлення попереднього стану, вважає розмір відшкодування 50000 грн. розумним, справедливим і достатнім. В судовому засіданні позивач вказані вимоги підтримав в повному обсязі. Представники відповідача, та третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залученої до справи за клопотанням відповідача, - ТОВ «ЛК Юкрейн Груп», в судове засідання не з'явились, відповідно до ст.. 74, 76 ЦПК України, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи на 13.03.2012 року, оголошення перерви за клопотанням представника відповідача Велічко О.В. на 9.00 год. 16.07.2012 року, але на цей час суд не повідомили про причини неявки, від них не надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність. Суд ухвалив рішення про розгляд справи у їх відсутність з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що відповідає вимогам ст.. 224 ЦПК України, і ст.. 157 ЦПК України, згідно якої спливає строк для розгляду справи, і від сторін не надійшло клопотання про його поновлення. Відповідач позов не визнав, 6.06.2012 року в судовому засіданні надав письмові заперечення з клопотанням про залучення доказів в ксерокопіях, які не всі були належним чином засвідчені. З пояснення представника офіс підприємства переведений в м. Джанкой, печатка у керівника (т. 1 а.с. 136-146, 147-251; т. 2 а.с. 1-38). Заперечення проти позову відповідач мотивує тим, що дії відповідача відносно позивача правомірні. 21.02.2012 року протоколом загальних зборів, і наступними аналогічними рішеннями, на підставі ст.. 99 ЦК України позивача було усунуто від виконання обов'язків директора товариства з збереженням заробітної плати, що було зумовлено застосуванням товариством специфічної форми захисту у корпоративних правовідносинах шляхом позбавлення позивача відповідних управлінських і представницьких повноважень, що співвідноситься як правомірна причина, що породжує правомірний і логічний наслідок у трудових відносинах. Таке рішення відповідає позиції КС України, викладеної у його рішенні № 1-рп/2010 від 12.01.2012 року щодо застосування ст.. 99 ЦК України. Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду корпоративних прав» передбачено, що позови про визнання недійсними рішень загальних зборів не можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства як трудові спори, тому в задоволені цієї позовної вимоги слід відмовити. Позивач порушив вимоги ст.. 233 ч. 1 КЗпП щодо строку позовної давності. Вважає що застосування до позивача ст.. 99 ЦК України не порушили його право на працю, оскільки він з роботи звільнений не був, отримував заробітну плату, перешкод у доступі йому до роботи не чинилось, з заявами про усунення відносно його таких перешкод, в тому числі, надання ноутбуку чи інших засобів він до загальних зборів учасників товариства і виконавчого органу не звертався. На виконання трудового контракту позивачу була виплачена компенсація за використання власного транспорту і найм житла, тому в цій частині умови п. 4.1 контракту не порушені. Відповідач вважає, щодо заява позивача від 24.04.2012 року про звільнення, не підлягала задоволенню в зв'язку з тим що укладений з ним трудовий контракт є строковим договором, а ч. 3 с. 38 КЗпП, на яку посилається позивач в заяві, на цей випадок не поширюється, оскільки стосується трудових договорів, укладених на невизначений строк. Тому без згоди загальних зборів з 25.04.2012 року розірвати з ним контракт неможливо. Його заява розглянута на загальних зборах 16-17.05.2012 року. 24.05.2012 року відбулися загальні збори учасників товариства, на яких було встановлено, що товариство укладало договори оренди нерухомого майна з СВК «Докучаєвський», але Хоменко Д.Г. на прикінці 2011 року з керівництвом СВК уклав додаткові угоди, а також уклав інші договори оренди, внаслідок чого орендна плата збільшилась в рази. На момент укладення додаткових угод і договорів Хоменко Д.Г. був одним із трьох членів кооперативу, збільшення орендної плати на його користь може бути кваліфіковано податковими органами як такі, що укладені між пов'язаним особами, внаслідок чого для товариства це може мати наслідком, в разі визнання судом за ініціативою податкових органів недійсними договорів, відсутність права на податковий кредит. Тобто діями директора Хоменко Д.Г. може бути заподіяно збитки внаслідок суттєвого завищення орендної плати, при тому що він ніяким чином попередньо не ставив до відома загальні збори про такі свої дії. На даний час Хоменко Д.Г. одночасно є виконавчим органом, директором та членом СВК Докучаєвський, що об'єктивно унеможливлює вчинення ним дій на посаді директора товариства виключно в його інтересах добросовісно і розумно, внаслідок очевидного конфлікту інтересів. Загальними зборами також встановлено що 25.04.2012 року Хоменко Д.Г. самовільно перебуваючи у робочий час з 11 до 14 год. на зборах жителів с. Гришине, не будучи звільненим з посади директора товариства, закликав селян до співпраці з СВК «Докучаєвський» та негативно висловлювався щодо товариства. Таки дії директора Хоменко Д.Г. можуть привести до несприятливих економічних результатів діяльності товариства через реальну загрозу втрати товариством земельного фонду. Загальними зборами учасників також встановлено, що 10.05.2012 року у робочий час з 11 до 12 год. Хоменко Д.Г. був на робочій зустрічі з головою Первомайської РДА в якості директора СВК «Докучаєвський», де висловлювався не в інтересах товариства, погрожував товариству відключити електроенергію за борги. Таки дії позивача, який як директор товариства діяв не в його інтересах, поставили під реальну загрозу втрати енергопостачання активів товариства. Також було встановлено невиконання Хоменко Д.Г. рішень загальних зборів та неподання звітності для загальних зборів. Так, 10.05.2012 року загальними зборами учасників товариства прийнято ряд рішень, а саме: довести до відома Хоменко Д.Г. що він не позбавлений виконання тих обов'язків, від яких він не усунутий, що він повинен бути присутнім на робочому місті протягом робочого часу в кабінеті директора, виконувати розпорядження виконавчого органу товариства, обов'язків з розробки поточних планів діяльності підприємства і заходів щодо їх виконання, а також інших обов'язків, невиконання яких є порушенням трудової дисципліни і тягне відповідальність згідно закону; негайно надати загальним зборам засвідчену особистим підписом копію контракту з додатками, яке він не виконав; надати особистий звіт про роботу на підприємстві в порядку і за формою, затвердженою в.о. директора, яке він відмовився виконати; надати Хоменко Д.Г. строк для ознайомлення з юридичною частиною аудиту, та надати письмові пояснення з цього приводу. 14.05.2012 року Хоменко Д.Г. було вручено копію протоколу загальних зборів від 10.05.2012 року, аудиторського звіту, копію наказу в.о. керівника підприємства про затвердження порядку особистого звітування про роботу. Від отримання форми звіту він відмовився, що засвідчено актом о 15.15 год. Також він був повідомлений про проведення загальних зборів 16.05.2012 року. Перед початком зборів і в ході їх проведення Хоменку Д.Г. неодноразово повідомлявся порядок денний зборів про звіт Хоменко Д.Г. про роботу на підприємстві та надання особового письмового звіту. На зборах Хоменко Д.Г. надав відповіді на запитання, що порушень не вбачає, письмового звіту не надав. Не виконавши рішення зборів, він порушив ч. 2 ст. 145 ЦК України та ч. 3 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» щодо підзвітності виконавчого органу загальним зборам учасників товариства. Хоменко Д.Г. втретє запропоновано надати звіт до 11 год. 17.05.2012 року, йому надана форма звіту на 16 аркушах. Але Хоменко Д.Г. на вказаний час звіт не надав, форму звіту, яка носить конфіденційний характер, не повернув, на порушення п. 2.2 контракту не займається розробкою поточних планів діяльності підприємства та заходів для їх виконання і не надав їх загальним зборам і в.о. директора товариства. Таким чином загальні збори прийшли до висновку що директором Хоменко Д.Г. здійснювались і здійснюються дії, які вже привели та можуть привести і в подальшому до несприятливих економічних результатів діяльності підприємства, відзначають наявність обставин, передбачених п.п. 7. п. 7.6 контракту на управління підприємством від 13.04.2010 року, і вирішили припинити контракт на управління підприємством від 13.04.2010 року з Хоменко Д.Г. і звільнити його з посади директора на підставі ст.. 36 п. 8 КЗпП України. Тому наказ від 28.05.2012 року про звільнення Хоменко Д.Г. є законним, відповідні і належні йому виплати здійсненні в повному обсязі. Трудову книжку він отримав несвоєчасно зі своєї вини, бо не допустив посадових осіб до кадрових документів товариства. Вважає відсутні підстави для виплати позивачу вихідної допомоги, оскільки колективним договором підприємства це не передбачено, тому п. 7.7. контракту про виплату вихідної допомоги суперечить ст.. 44 КЗпП. Оскільки поведінка товариства була правомірна, не має підстав для задоволення позову про стягнення моральної шкоди. Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залученої до справи за клопотанням відповідача, - ТОВ «ЛК Юкрейн Груп» пояснень і заперечень на позов не надала. Повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених наданими сторонами доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав. Судом встановлено, що, згідно статуту товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ» (т. 1 а.с. 148) засновником товариства є юридична особа товариство з обмеженою відповідальністю «ЛК Юкрейн Груп», яке після процедури заснування іменується учасник товариства. Керівниками товариства є загальні збори учасників, виконавчий орган і ревізійна комісія. Виконавчим органом товариства є директор, який призначається і звільняється загальними зборами, про що має свідчити підписаний головою зборів протокол (п. 9.1 статуту). Наказом № 02 Л-П від 12.04.2010 року (т. 1 а.с. 10) директором товариства з 13.04.2010 року призначено Хоменко Д.Г. 13.04.2010 року зборами учасників товариства в особі Мельника І.В., якій діяв на підставі протоколу від 13.04.2010 року з Хоменко Д.Г. укладено контракт на управління підприємством строком до 13.04.2011 року (т.1 а.с. 11-17). 08.02.2011 року між сторонами укладена додаткова угода до цього контракту, якою продовжена його дія до 13.04.2012 року (т. 1 а.с. 18). 15.11.2011 року зборами учасників товариства в особі Мельника І.В., який діяв від вищого органу товариства на підставі протоколу від 15.11.2011 року, укладена додаткова угода до згаданого контракту на управління підприємством, яким дію контракту продовжено до 13.04.2014 року, доповнено п. 4.1, 5,5, в новій редакції викладено п. 7.7 контракту (т.1 а.с. 19-20). Доводи відповідача, викладені в письмовому заперечені, в зустрічній позовній заяві від 13.07.2012 року, яку суд ухвалою від 13.07.2012 року (т. 2 а.с. 99) не прийняв до розгляду в зв'язку з порушенням відповідачем вимог ст.. 27, 31, 123, 157 ЦПК України, пояснень представника відповідача в судовому засіданні 13.07.2012 року щодо недійсності п. 7.7. контракту в новій редакції в частині встановленого розміру вихідної допомоги, суд вважає неспроможними. Відповідно до ст.. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Вихідна допомога – це грошова виплата працівнику, звільненому з роботи не з його вини, яка виплачується працедавцем в передбачених законом або сторонами випадках. Підстави для виплати вихідної допомоги і його мінімальні розміри встановлені в ст. 44 КЗпП. Колективним або трудовим договором може бути передбачена виплата вихідної допомоги в більшому розмірі, а також на підставах, не передбачених Кодексом. Колективним договором товариства на 2011-2012 роки (т. 1 а.с. 155) ці питання не вирішені. Статутом товариства (п. 8.2.3.е) до вирішення загальними зборами учасників відноситься питання затвердження планів заохочувальних виплат, включаючи визначення суми будь-яких преміальних, що сплачуються директору і посадовим особам товариства. Загальними зборами у п. 5.4 контракту з Хоменко Д.Г. на управління підприємством визначено, що керівнику можуть сплачуватися інші додаткові виплати або надбавки, передбачені чинним законодавством України або вищого органу. Пропозиції щодо внесення змін до контракту, відповідно до п. 7.1, 7.2 контракту, звернень про визнання контракту в частині положення п. 7.7 недійсною від вищого органу Хоменку Д.Г. з моменту укладення додаткової угоди 15.11.2011 року не надходило, в судовому порядку вона не оспорена. Ця додаткова угода до контракту укладена повноважною особою учасника товариства, на підставі рішення загальних зборів (т. 2 а.с. 94-95), відповідає вимогам законів, належних доказів протилежного відповідачем суду не надано, тому підстав вважати її недійсною суд не вбачає. Протоколом від 21.02.2012 року загальних зборів учасника товариства ТОВ «ЛК Юкрейн Груп», що володіє 100% статутного капіталу, в особі виконуючого обов'язки генерального директора Луцик М.Л., яка діє на підставі статуту та протоколу загальних зборів ТОВ «ЛК Юкрейн Груп» № 127 від 12.02.2012 року, вирішено директора ТОВ «ЛЕНДКОМ КРИМ» Хоменко Д.Г. на підставі ст.. 99 ч. 3 ЦК України відсторонити від роботи на посаді директора, вилучити з Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців інформацію про Хоменко Д.Г. як керівника та як про особу, яка має право вчиняти юридичні дії від імені товариства з 21.02.2012 року до 21.03.2012 року. Для перевірки діяльності директора Хоменко Д.Г. з приводу укладення ним невигідних для товариства договорів оренди з СВК «Докучаєвський», в якому Хоменко Д.Г. є одним із трьох співвласників, і тому є обґрунтована підстава вважати що він мав мету одержання неправомірної вигоди, залучити аудиторську компанію. Покладено виконання обов'язків директора на іншу особу (т. 1 а.с. 6, 106). 20.03.2012 року протоколом загальних зборів учасників в особі Луцик М.Л. прийнято рішення продовжити відсторонення від роботи директора Хоменко Д.Г. до 13.04.2012 року для остаточного прийняття рішення щодо результатів діяльності директора (т. 1 а.с. 107). 12.04.2012 року протоколом загальних зборів учасників в особі Луцик М.Л. прийнято рішення продовжити відсторонення від роботи директора Хоменко Д.Г. до 13.05.2012 року для всебічної і повної перевірки обставин діяльності директора Хоменко Д.Г. оскільки стали відомі нові обставини, які можуть свідчити про неналежне виконання Хоменком Д.Г. обов'язків директора, що можуть завдати істотної шкоди товариству (т. 1 а.с. 107). Суд вважає вказані рішення загальних зборів прийнятими з порушенням законодавства і такими, що порушують права позивача і підлягають скасуванню. Згідно ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Ст. 43 Конституції України встановлено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Відповідно до ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав. Керівник та інші члени виконавчого органу, здійснюючи управління товариством у межах правил, встановлених статутними документами, зобов'язані діяти виключно в інтересах товариства та його учасників. В ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України встановлено, що члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків. В п. 3.2. рішення Конституційного суду України у справі № 1-2/2010 про офіційне тлумачення ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України від 12.01.2010 року зазначено що усунення членів виконавчого органу товариства від виконання обов'язків (частина третя статті 99 Цивільного кодексу) або відсторонення голови виконавчого органу товариства від виконання повноважень (абз. 1 ч. 2 ст. 61 Закону України "Про акціонерні товариства") за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від відсторонення працівника від роботи на підставі ст. 46 Кодексу законів про працю, яка дозволяє відсторонити працівника від роботи виключно в обмеженому переліку випадків. Директори та інші керівні працівники, які входять до виконавчих органів юридичних осіб, користуються захистом трудового законодавства в рівній мірі з іншими працівниками. Норма ч. 3 ст. 99 ЦК України застосовується з урахуванням відповідних норм трудового законодавства, які регулюють питання прийняття та звільнення з роботи. Таким чином, відповідач прийняв 21.02.2012 року, 20.03.2012 року і 12.04.2012 року саме рішення про відсторонення позивача від роботи директора, від виконання обов'язків, що унеможливлює здійснювати ним в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності, хоча підстав, передбачених для цього ст.. 46 КЗпП не було. На жодне з указаних загальних зборів Хоменко Д.Г. не запрошувався, не був присутнім, пояснень з підстав відсторонення від роботи від нього не вимагалось. За п. 1.1, 1.3, 1.4, 2, 3 контракту директор зобов'язаний безпосередньо здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством одноособово в межах визначених статутом повноважень, але його повноваження на період відсторонення від роботи не визначались. 10.05.2012 року протоколом загальних зборів учасників в особі Луцик М.Л. прийнято декілька рішень, а саме: п. 1 - продовжити на підставі ст.. 99 ч. 3 ЦК України усунення (повторне усунення) директора Хоменко Д.Г від виконання обов'язків директора до прийняття окремого спеціального рішення про це загальними зборами; п. 2 - Хоменко Д.Г. роз'яснено його правовий статус, що він не позбавлений виконання тих обов'язків директора, від яких він не усунутий, зокрема дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, в тому числі бути присутнім на робочому місті протягом робочого часу та виконувати розпорядження особи, на яку покладено виконання обов'язків директора з розробки поточних планів діяльності підприємства і заходів, необхідних для їх виконання, діяти виключно в інтересах товариства, а також інших обов'язків. Попереджено, що невиконання тягне відповідальність за законом; п. 3 – Хоменко Д.Г. через в.о. директора негайно надати загальним зборам належним чином засвідчену особистим підписом копію трудового контракту з усіма змінами і доповненнями станом на день його подачі; п. 4 – Хоменко Д.Г. надати особистий звіт про роботу на підприємстві в порядку та за формою, який затверджується наказом в.о. директора. Належним чином наданий і оформлений письмовий звіт передати особисто в.о. директора для наступної передачі загальним зборам; п. 5 - надати Хоменко Д.Г. строк для ознайомлення з юридичною частиною підготовленого аудиту та надання можливості подачі письмових пояснень з цього приводу, який встановлюється в.о. директора, якому і подати письмові пояснення з цього приводу; п. 6 – Хоменку Д.Г. бути присутнім, з метою надання звіту про свою діяльність на посаді директора за весь час роботи, на загальних зборах, про час і місце проведення яких він буде повідомлений письмово через в.о. директора (т. 1 а.с. 109). І тільки 10.05.2012 року загальні збори учасника приймають рішення про його усунення від роботи директора і визначають статус Хоменко Д.Г., тобто повноваження на цей період. 24.05.2012 року протоколом загальних зборів учасників в особі Луцик М.Л. з порядку денного «вирішення питання про трудові відносини із Хоменком Д.Г.», без запрошення і присутності Хоменко Д.Г. прийнято рішення припинити контракт на управління підприємством від 13 квітня 2010 року на підставі п. 7 п. 7.6 контракту і звільнити Хоменка Д.Г. з посади директора ТОВ «ЛЕНДКОМ КРИМ» на підставі ст.. 36 п. 8 КЗпП України, в.о. директора Вербінському О.М. організувати і оформити звільнення і виплату належних Хоменко Д.Г. при звільнені сум, враховуючи повну відсутність у нього права на отримання вихідної допомоги, передбаченою контрактом на управління підприємством (т. 1 а.с. 245-251). Рішення мотивовано допущеними Хоменко Д.Г. порушеннями: - завищення орендної плати із СВК «Докучаєвський» по договорах, укладеним директором товариства Хоменко Д.Г. наприкінці 2011 року, не в інтересах товариства, який був на час укладення договорів членом СВК, а зараз є його головою, чим створена реальна загроза настання несприятливих податкових наслідків у вигляді донарахування податкових зобов'язань за наслідками господарських операцій; - щодо зборів села Гришине 25 квітня 2012 року, згідно доповідної записки в.о. директора товариства Вербінського О.М. від 23 травня 2012 року, на яких самовільно у робочий час перебував Хоменко Д.Г. в присутності в.о. директора Вербінського О.М. і закликав селян до співпраці з СВК «Докучаєвський» в супереч інтересам товариства. Такі дії Хоменко Д.Г. можуть привести до несприятливих економічних результатів діяльності товариства через загрозу втрати земельного фонду товариства та значно утруднити йому роботу із орендодавцями с. Гришине в напрямку розширення земельного фонду товариства; - щодо конфлікту інтересів, не будучі звільненим з посади директора товариства Хоменко Д.Г. на даний час одночасно є і головою і членом СВК «Докучаєвський», що створює реальну загрозу використання ним повноважень директора товариства в інтересах іншого суб'єкта господарювання і реальна загроза настання несприятливих економічних результатів діяльності підприємства; - щодо робочої зустрічі у Первомайський районній державній адміністрації АРК 10 травня 2012 року, згідно доповідної записки в.о. директора товариства Вербінського О.М. від 23 травня 2012 року, на яких самовільно у робочий час в присутності в.о. директора Вербінського О.М. Хоменко Д.Г., не будучи звільненим з посади директора товариства, перебував як голова СВК «Докучаєвський», діяв в інтересах СВК, погрожував відключити електроенергію для товариства за борги, чим створював реальну загрозу настання несприятливих економічних результатів діяльності підприємства; - щодо невиконання рішень загальних зборів та неподання звітності для загальних зборів. Не виконані Хоменком Д.Г. рішення загальних зборів від 10.05.2012 року, 16-17.05.2012 року щодо дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства; надання негайно засвідченої ним копії контракту і доповнень до нього; про надання письмового звіту загальним зборам; - щодо ненадання пропозицій про розвиток підприємства, яки Хоменко Д.Г. в супереч п. 2.2 контракту не надав в.о. директора і загальним зборам товариства; - щодо поставлених Хоменко Д.Г. ряду запитань щодо фактів, які мали місце за час його перебування на посаді директора товариства: наявність пустих бланків товариства, випадків складання документів товариством «заднім числом», перебування документів товариства або їх копій у третіх осіб, видачі товариством довіреностей на право представництва інтересів товариства, обтяження активів підприємства, видачі підприємством цінних паперів, проведення господарських операцій товариством без оформлення відповідних документів. В протоколі зроблено підсумок: враховуючи вищенаведені факти кожен окремо та у їх сукупності загальні збори приходять до висновку про те, що директором Хоменко Д.Г. здійснювалися і здійснюються дії, які вже привели та можуть привести і в подальшому до несприятливих економічних результатів діяльності підприємства, і відзначають наявність обставини, яка передбачена п.п. 7 п. 7.6 контракту на управління підприємством від 13.04.2010 року, яка припиняє зазначений контракт. Наказом в.о. директора товариства № кр – 00000021 від 24.05.2012 року (т. 1 а.с. 134, т. 2 а.с. 23) на підставі рішень загальних зборів ТОВ «ЛЕНДКОМ КРИМ» від 24.05.2012 року, враховуючи встановлену загальними зборами наявність обставин і підстав, які припиняють контракт на управління підприємством з Хоменком Д.Г., що передбачені п.п. 7 п. 7.6 даного контракту, в зв'язку з здійсненням директором товариства Хоменко Д.Г. дій, що можуть привести або привели до несприятливих економічних результатів діяльності товариства, які встановлені загальними зборами від 24.05.2012 року, припинено контракт на підставі а. 8 ст. 36 КЗпП України і звільнено з роботи з посади директора товариства з 28 травня 2012 року. Наказом вирішено здійснити відповідні розрахунки із звільненим без виплати вихідної допомоги. З наказом Хоменко Д.Г. ознайомлений 28.05.2012 року. Але виконання рішень загальних зборів від 10.05.2012 року, 16-17.05.2012 року позивачем не можливо, оскільки він повністю усунений від повноважень у сфері управлінської діяльності, у нього 23.02.2012 року (т. 1 а.с. 21) вилучені всі оригінали корпоративних документів, а також інші документи товариства, пов'язаних з здійсненням підприємством своєї діяльності, печатки, службовий автомобіль, паливні картки, службовий ноутбук з програмним забезпеченням, мобільний зв'язок (т. 1. а.с. 118). За час його відсторонення з підприємства вивезені всі документи в м. Джанкой, куди переведений офіс підприємства, що підтвердили в судовому засідлані представники відповідача. За таких обставин виконати позивачем рішення щодо розробки поточних планів діяльності підприємства і заходів, необхідних для їх виконання, діячі виключно в інтересах товариства, суд вважає неможливим. Незрозуміло для виконання рішення щодо надання позивачем копій контракту і додаткових угод загальним зборам, оскільки контракт укладено в двох примірниках, сторони отримують примірники що мають однакову юридичну силу (т. 1 а.с. 11-20), чим позивач і обґрунтував своє невиконання. 14 травня 2012 року позивач о 14.30 год., згідно його розписки (т. 1 а.с. 125), отримав юридичну частину аудиторського звіту аркуші № 1,21-25, копію протоколу загальних зборів від 10.05.2012 року, по яким дав пояснення що для підготовки звіту йому замало часу, оскільки необхідно ознайомитися з аудиторським звітом, а також просив для підготовки особистого звіту про роботу повернути йому його службовий ноутбук, який він використовував в своєї діяльності попередній рік. 14.05.2012 року він також отримав копію наказу без номеру і дати в.о. директора, яким він зобов'язувався до 17.00 год. 14.05.2012 року надати особистий звіт про роботу за весь період його роботи (т. 1 а.с. 126). Суд вважає що акт від 14.05.2012 року що Хоменко Д.Г. відмовився від отримання наказу з додатками про надання звіту, складений саме заінтересованими особами (т. 1 а.с. 127), не відповідає дійсності, оскільки Хоменко Д.Г. підтвердив в розписці що отримав наказ без додатків, і надав пояснення з приводу рішення загальних зборів від 10.05.2012 року (т. 1 а.с. 128), який отримала Луцик М.Л. На доданій відповідачем суду копії форми звіту Хоменко Д.Г. ознайомився 14.05.2012 року під розпис (т. 1 а.с. 207-221). 10 травня 2012 року в.о. директора товариства видано наказ про затвердження порядку особистого звітування про роботу на підприємстві, яким встановлено особисте звітування працівників про роботу на підприємстві, що складає невід'ємну частину правил внутрішнього трудового розпорядку товариства (т. 1 а.с. 121, 204). Хоменко Д.Г ознайомлений з наказом 14.05.2012 року (т. 1 а.с. 205). Але правила внутрішнього трудового розпорядку товариства та відповідних змін і доповнень до діючих правил відповідачем не надані суду. Не надано відповідачем доказів на підтвердження ПВТР підприємства, затверджених трудовим колективом відповідно до вимог ст.. 142 КЗпП України, щодо обґрунтованості суттєвих обмежень дій працівників (п. 13, 15, 16-22 наказу), що приступили до виконання звіту, які суд вважає такими, що частково обмежують конституційні права працівників і порушують умови контракту, укладеного з Хоменко Д.Г. Форма звіту про роботу (т. 1 а.с. 207-221) є значно об'ємна, 16 сторінок надто малим шрифтом, за встановленими питаннями і часом його складання і в запропонований відповідачем час з 14.30 до 17.00 год. без ознайомлення з наданими документами і підготовкою на підставі службових документів за весь період діяльності директора товариства не можливий. Крім того, контрактом на управління підприємством (п. 2.3, 2.4) передбачено що керівник надає щорічно вищому органу письмові доповіді про результати роботи за звітний період і про плановані роботи на наступний і на вимогу поточну інформацію. Хоменко Д.Г. пояснив суду що такі звіти за виробничий рік надавав, відповідач це не спростував. Згідно п. 2.5, 2.6 контракту вищий орган має право вимагати від керівника звіт з його дій, якщо він недбало поставився до виконання і не виконав належним чином свої обов'язки з управління підприємством і розпорядження його майном. Вищий орган не має права вимагати від керівника виконання роботи, що не обумовлена цим контрактом і статутом підприємства (т.1. а.с. 12). Документи, видані вищим органом, обов'язкові для керівника лише в частині, що не суперечать законодавству України або цьому контракту (п. 8.4). Відповідач не довів при відсторонені позивача від роботи про наявність таких підстав для його звітування. Судом, з дослідження в судовому засіданні доказів, наданих відповідачем, неякісної не засвідченої копії звіту ТОВ «Аудиторська компанія «ДК-Захід», з якого можливо прочитати тільки аркуші 1, 21-25, які і були надані позивачу для ознайомлення, встановлено, що відповідно до звіту за результатами виконання погоджених процедур стосовно окремих питань бухгалтерського обліку та правового забезпечення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ», яке здійснено на їх замовлення і виконано 16.03.2012 року (т. 1 а.с. 37-42, 176-200), зазначено що виконані процедури не є аудиторською перевіркою або оглядом, тому впевненість аудитора не висловлюється. В юридичній частині звіту вказано що трудовий контракт з Хоменко Д.Г. зауважень не має. Відносно укладених договорів з СВК «Докучаєвський», які проаналізовані за період з серпня 2010 року по січень 2012 року, вказано, що в цілому вони укладались з дотриманням чинного законодавства України, зауважень не має (а.с. 198). Аудитори також зауважили, що той факт що Хоменко Д.Г., який уклав договори про збільшення орендної плати, будучі членом кооперативу СВК «Докучаєвський», може бути кваліфіковано податковими органами як такі що укладені між пов'язаними органами, і якщо з ініціативи податкових органів суд визнає такі договори недійсними для товариства це може мати наслідком визнання відсутності права на податковий кредит. Суд бере до уваги пояснення і докази позивача, які не спростовані відповідачем належними доказами, беручи до уваги його обов'язок доказування вини позивача щодо порушення контракту, що товариству, яке також до останнього часу було асоційованим членом СВК «Докучаєвський», якому спочатку було відомо що Хоменко Д.Г. є членом СВК «Докучаєвський» на час укладення всіх договорів оренди з ним, але він не входив до виконавчих органів СВК, діяв виключно в інтересах товариства, про що свідчать результати його роботи, визнання його позитивної ролі як керівника товариства, дошка пошани, отримані грамоти, оглянуті судом (т. 2 а.с. 106-113). Відповідач не спростував твердження позивача, що укладенні додаткові угоди з СВК «Докучаєвський» про збільшення орендної плати, укладені нові договори є обґрунтованими за встановленими ринковими цинами, ніким не оспорені і не визнані незаконними або недійсними (т. 2 а.с. 1-22). Звинувачення позивача в тому, що укладаючи вказані договори він попередньо не узгодив ці дії з загальними зборами товариства неспроможні, оскільки статутом підприємства та контрактом на управління підприємством укладеним з директором отримання попередньої згоди загальних зборів на укладення таких правочинів не передбачено. Суд вважає, що відповідач не навів доказів наявності конфлікту інтересів в діях Хоменко Д.Г., тому що він був членом, а зараз є також головою СВК «Докучаєвський». Але до відсторонення від роботи директора товариства і укладання договорів в 2011 році, про які вказує відповідач, він не був головою СВК. 24.04.2012 року Хоменко Д.Г. звернувся до загальних зборів та керівництва товариства з заявою про розірвання контракту на підставі п. 7.5 контракту в зв'язку з порушенням його прав (т. 1 а.с. 119). П. 7.3 контракту передбачено що у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань, передбачених контрактом, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижня. Хоменко Д.Г. згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є керівником СВК «Докучаєвський» з 11.05.2012 року (т. 1 а.с. 65, т. 2 а.с. 30-32), тобто після спливу двох тижнів з дня подачі заяви про розірвання контракту, яке товариством не було розглянуто і рішення не прийнято взагалі. Твердження відповідача що заява Хоменко Д.Г. від 24.04.2012 року розглянута загальними зборами 16-17.05.2012 року спростовується протоколом загальних зборів від 16-17.05.2012 року, де вказаний порядок денний «Про звіт Хоменка Д.Г. про роботу на підприємстві та надання особистого письмового звіту про роботу на підприємстві» (т. 1 а.с. 243), де вказано що Хоменко Д.Г. рішення загальних зборів від 10.05.2012 року щодо звіту не виконав. Хоменко Д.Г. був присутнім на вказаних зборах 16.05.2012 року. Загальні збори отримали відповіді від нього на поставлені запитання з приводу аудиторського звіту. Щодо до прохання Хоменко Д.Г. про вирішення його заяви від 24.04.2012 року про розірвання контракту, в протоколі зборів вказано що вирішення цього питання, в тому числі його повне або часткове задоволення, є доцільним розглянути за результатами роботи загальних зборів. Хоменко Д.Г. запропоновано до 11 год. 17.05.2012 року надати звіт, оголошена перерва в загальних зборах і 17.05.2012 загальні збори у відсутність Хоменко Д.Г., який не надав звіту, прийняли рішення «взяти до відома вищеназвані обставини для прийняття подальших рішень» (т. 1 а.с. 243-244). П. 6.5 контракту обов'язок з доведення обґрунтованості притягнення керівника до відповідальності, в тому числі про дострокове звільнення з посади, покладено на вищий орган. Станом на 24.04.2012 року відповідач не довів вини позивача в порушені директором умов контракту. 16.03.2012 року відповідач вже мав висновки аудиту, призначеного ним після відсторонення від посади директора 21.02.2012 року, висновок якого не довів його вини, не встановлено що він порушував трудові обов'язки, не вчинив і не збирався вчиняти жодних протиправних дій. Після цього товариство повинно було скасувати відсторонення від роботи позивача, але, оскільки лише саме рішення власника про відсторонення або усунення не може бути підставою для припинення трудового договору з ініціативи роботодавця, подальші неодноразові відсторонення позивача від роботи, усунення від роботи 10.05.2012 року, мали на меті подальше звільнення Хоменко Д.Г. з посади директора товариства за ініціативою власника, для чого створювались штучні умови. Суд вважає слушним висновок позивача, що його відсторонення і наступне звільнення з ініціативи власника пов'язане зі зміною керівництва учасника, що підтверджується і рішенням загальних зборів учасника № 127 від 12.02.2012 року про призначення в.о. генерального директора ТОВ «ЛК Юкрейн Груп» Луцик М,Л., замість Мельника І.В. (дані протоколів загальних зборів учасника). Щодо рішення загальних зборів дотримуватися позивачу правил внутрішнього трудового розпорядку, в тому числі бути присутнім на робочому місті протягом робочого часу та виконувати розпорядження особи, на яку покладено виконання обов'язків директора, а також інших обов'язків, судом встановлено що з 21.02.2012 року від в.о. директора товариства Хоменку Д.Г., крім вимоги від 14.05.2012 року про звітування, не надавалось ніяких розпоряджень, які б він не виконав. Ним не порушені вимоги розділів 2, 3, 4 контракту щодо функцій і обов'язків, компетенції та прав, умов праці та відпочинку керівника, які, зокрема передбачають забезпечення керівнику (п. 4.1) всі умови, що необхідні для продуктивної праці, яких він позбавлений відстороненням від роботи, і керівник (п. 4.2) визначає свій трудовий розпорядок згідно ПВТР, що діють на підприємстві (т. 1 а.с. 12-13). В рішенні загальних зборів вказано про те що Хоменко Д.Г. порушив ці правила коли був у робочий час присутній, разом з в.о. директора товариства Вербінським О.М., на зборах села Гришине 25 квітня 2012 року та робочої зустрічі у голови Первомайської районної державної адміністрації 10 травня 2012 року. Суд вважає голослівним твердження в рішенні загальних зборів від 24.05.2012 року (т. 1 а.с. 247) що на цій зустрічі Хоменко Д.Г. порушив свої обов'язки директора товариства і діяв не в його інтересах, погрожуючи відключити електроенергію товариству за борги, чим поставив під реальну загрозу досягнення сприятливих економічних результатів товариства через реальну загрозу втрати енергопостачання активів товариства, тому що не доведено що Хоменко Д.Г. має повноваження на відключення електроенергії, оскільки не є її постачальником, а по друге, борги треба платити апріорі, якщо вони є, і ставити досягнення сприятливих економічних результатів товариством від сплати або несплати боргів підприємством не є обґрунтованим. Відповідач не довів що це сталося саме з вини позивача. Голослівні твердження в доповідній записці в.о. директора Вербінського О.М. і рішенні загальних зборів від 24.05.2012 року про реальну загрозу з вини позивача втрати земельного фонду товариства та значно утруднили роботу з орендодавцями, оскільки ці збори жителів села відбулись 25.04.2012 року, а ці дії, що можуть привести до втрати земельного фонду, почалися здійснювати товариством після відсторонення від роботи директора Хоменко Д.Г., про що свідчить і інформація в статтях в засобах масової інформації (т. 1 а.с. 49-54). Щодо вказаних в рішенні загальних зборів від 24.05.2012 року поставлених Хоменко Д.Г. ряду запитань щодо фактів, які мали місце за час його перебування на посаді директора товариства: наявність пустих бланків товариства, випадків складання документів товариством «заднім числом», перебування документів товариства або їх копій у третіх осіб, видачі товариством довіреностей на право представництва інтересів товариства, обтяження активів підприємства, видачі підприємством цінних паперів, проведення господарських операцій товариством без оформлення відповідних документів, то такі конкретні факти, час і місце їх вчинення позивачем взагалі не вказано ні в рішенні, ні наданих відповідачем доказах, що свідчить про відсутність таких фактів. Таким чином, судом встановлено наявність з боку позивача обґрунтованих підстав для дострокового розірвання контракту, укладеного з ним на управління підприємства, з указаних в його заяві від 24.04.2012 року підстав, і відсутність у відповідача підстав для припинення цього контракту з ним з підстав, вказаних в рішенні загальних зборів від 24.05.2012 року і наказі про звільнення з роботи. Контракт може бути розірваний з підстав, передбачених як законодавством, так і самим контрактом. Законодавством передбачені певні особливості дострокового розірвання з ініціативи власника або працівника контракту як особливої форми трудового договору. Частиною третьою статті 21 КЗпП передбачено, що умови розірвання контракту, зокрема дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. З огляду на зміст Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170, у разі дострокового розірвання контракту через невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань, передбачених контрактом (п. 4–6 Типової форми контракту), сторона, яка є ініціатором припинення відносин, має попередити іншу сторону про розірвання контракту за два тижні. У разі невиконання або неналежного виконання роботодавцем зобов'язань, передбачених у контракті, цей контракт може бути достроково розірвано на вимогу працівника з попередженням про це роботодавця за два тижні. За дострокового розірвання контракту з ініціативи роботодавця у випадках, передбачених законодавством, працівники звільняються з дотриманням вимог законодавства щодо порядку звільнення, передбачених ст. 147, 148, 149 КЗпП. Ці вимоги відповідачем порушені. Статтею 9 Конституції України та частиною першою статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" визначено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Статтями 4, 7, 11 Конвенції Міжнародної Організації Праці N 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця», яка набрала чинності для України 16.05.1995 року, передбачено що трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов'язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби. Трудові відносини з працівником не припиняються з причин, пов'язаних з його поведінкою або роботою, доти, доки йому не нададуть можливість захищатись у зв'язку з висунутими проти нього звинуваченнями, крім випадків, коли від роботодавця не можна обґрунтовано чекати надання працівникові такої можливості. Працівник, з яким намічено припинити трудові відносини, має право бути попередженим про це за розумний строк або має право на грошову компенсацію замість попередження, якщо він не вчинив серйозної провини, тобто такої провини, у зв'язку з якою було б недоцільно вимагати від роботодавця продовжувати з ним трудові відносини протягом строку попередження. Ст. 147 КЗпП передбачає види стягнення за порушення трудової дисципліни. Згідно ст.. 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (ст.. 149 КЗпП). Припинення контракту з позивачем і звільнення його з роботи здійснено з 28.05.2012 року, за вказані в рішенні загальних зборів товариства про звільнення порушення ним трудової дисципліни (контракту), які мали місце в 2011 році і стали відомі відповідачу 21.02.2012 року (щодо договорів оренди) згідно висновку аудиторського звіту з 16.03.2012 року; щодо участі у зборах села 25.04.2012 року відомо з цього часу, бо це відбувалось в присутності в.о. директора товариства, який і надав доповідну записку 23.05.2012 року; щодо конфлікту інтересів відносно членства в СВК «Докучаєвський» Хоменко Д.Г. товариству і загальним зборам, як найменше відома з дня відсторонення від роботи Хоменко Д.Г. з 21.02.2012 року, - тому місячний строк для застосування до нього дисциплінарного стягнення закінчився. Відповідач не надав доказів, що відповідно до вимог ст.. 149 КЗпП власник зажадав від Хоменко Д.Г. письмові пояснення з приводу кожного порушення, за яке він притягнутий до відповідальності, звільненню, і Хоменко Д.Г. відмовився від надання таких пояснень. Таким чином, порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності порушений, що є підставою, крім того, що не доведена вина, сплили строки для притягнення до відповідальності, для визнання наказу про звільнення незаконним і його скасування, з задоволенням вимог позивача про зміну формулювання підстав його звільнення на підставі п.п. 1 п. 7.5 контракту в зв'язку з систематичним невиконанням вищим органом своїх обов'язків за цим контрактом і прийняття ним рішень, що обмежують або порушують компетенцію та права керівника, або втручання до його оперативно-розпорядчої діяльності. Разом з тим, підстав для застосування ст.. 38 ч. 3 КзпП не має, оскільки ця норма застосовується щодо трудових договорів, укладених на невизначений строк, а з позивачем укладено строковий договір, тому повинні застосовуватися положення ст.. 39 КЗпП. Заперечення відповідача що позивачем пропущений без поважних причин, передбачений ст.. 233 КЗпП, строк для звернення до суду не відповідає дійсності, оскільки позивач звернувся з позовом до суду 16.05.2012 року після того, як його заява від 24.04.2012 року про дострокове розірвання контракту відповідачем не була розглянута. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду корпоративних спорів» суду підсудні спори про оскарження рішень, що стосуються вирішення трудових спорів. Оскаржені рішення загальних зборів товариства стосуються вирішення саме трудових прав позивача, тому заперечення відповідача необґрунтовані. Відповідно вимог ст.. 10, 11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. В силу принципу змагальності сторони та інші особи, які беруть участь у справі, з метою досягнення рішення на свою користь, зобов'язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності постановлення бажаного для них рішення. Дії суду залежать від вимог позивача та заперечень відповідача. Суд вирішує справу в межах заявлених вимог та на підстав наданих йому доказів. Сторони самостійно визначають, які саме докази подавати суду, кожна особа зобов'язана доказати факти, на які вона покликається, оскільки у разі невиконання процесуальних обов'язків або нездійснення процесуальних прав для особи настають небажані для неї правові наслідки. Відповідач самостійно вирішує визнавати позов чи заперечувати проти нього, чи подавати зустрічний позов; третя особа самостійно вирішує вступати в процес чи ні. Право розпорядитися своїми правами щодо предмету спору мають всі особи, які беруть участь у справі, яке повинно здійснюватися з урахуванням меж здійснення цивільних прав, що передбачені ст. 13 ЦК, а саме в межах, передбачених законом та у встановленій законом процесуальній формі, без порушення прав інших осіб, без наміру завдати шкоди іншій особі; з додержанням моральних засад суспільства. Відповідач цих вимог закону не виконав. Провадження у справі відкрито 18 травня 2012 року (а.с. 29 т. 1), призначено попереднє засідання на 28 травня 2012 року, суд надіслав сторонам, відповідачу з копією позовної заяви і доданими документами, копію ухвали, в якій роз'яснив сторонам їх права і обов'язки, передбачені ст.. 10, 11, 27, 31, ч. 1 ст. 36, ч. 1 ст. 59, ч. 1 ст. 123, ст. 128, ч. 3, 8 ст. 130, ст.. 131, ч. 1 ст. 137, ст.. 157 ЦПК України текстуально, повідомив сторони належним чином про час і місце розгляду справи. Відповідач отримав повістку з ухвалою і документами 24.05.2012 року (а.с. 62 т. 1). Але 25.05.2012 року відповідач направив суду телеграму про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю явки представника. Причини неявки суду не вказані, докази поважності неявки суду не надані. Суд розглянув справу у попередньому засіданні, з урахуванням вимог ст.. 129 ЦПК України, у відсутність відповідача (т. 1 а.с. 69), призначив справу до судового розгляду і надав ухвалою суду відповідачу можливість надати до початку судового засідання заперечення на позов та відповідні докази. 31.05.2012 року відповідач отримав повістку на 6.06.2012 року з ухвалою суду (т. 1 а.с. 79, 90), в той же день представник відповідача Сороченкова І.В. ознайомилась в суді з матеріалами справи (т. 1 а.с. 80-81). В судовому засіданні 6.06.2012 року брали участь представники відповідача Сороченкова І.В. та Величко О.В. (т. 1 а.с. 94), які надали письмові заперечення на позов і клопотання про залучення доказів, які суд залучив, попередивши представників про їх неналежне засвідчення і необхідність надання суду належним чином засвідчені копії наданих документів (т. 1 а.с. 136, 147). 6.06.2012 року ухвалою суду (т. 2 а.с. 41) суд прийняв і відкрив провадження за додатковим позовом Хоменко Д.Г. до відповідача з приводу його звільнення, яке об'єднав в одне провадження з первісним позовом, відклав розгляд справи на 12.06.2012 року, надав відповідачу копію позовної заяви і запропонував подати суду, в разі невизнання позову, заперечення з посиланням на докази (т. 2 а.с. 44-47). В судове засідання представники відповідача 12.06.2012 року не з'явились, представник Величко надіслав телеграму 11.06.2012 року про відкладення розгляду справи в зв'язку з його зайнятістю та необхідністю подачі суду оригіналів документів та додаткових доказів (т. 2 а.с. 51). Суд відклав розгляд справи на 25.06.2012 року, відповідач повістку отримав 15.06.2012 року (а.с. 54-55 т. 2). 25.06.2012 року відповідач заявив клопотання про залучення учасника товариства ТОВ «Юкрейн Груп» до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (т. 2 а.с. 64). Доказів і заперечень на позов позивача з приводу його звільнення відповідач не надав, клопотання про надання для цього з поважних причин додаткового строку не надав. 25.06.2012 року суд залучив ТОВ «Юкрейн Груп» в якості третьої особи, відклав розгляд справи для її виклику на 3.07.2012 року. Копія ухвали надіслана третьої особі з роз'ясненням її прав і обов'язків. Суд ухвалою попередив сторони про недопустимість зловживання процесуальними правами і про наслідки цього (т. 2 а.с. 71). 2.07.2012 року третя особа надіслала суду телеграму про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю явки представника, причини не вказані (т. 2 а.с. 78). Суд відклав розгляд справи на 4.07.2012 року для виклику третьої особи, яка в той же день була повідомлена представником відповідача Сороченковою про час розгляду справи (т. 2 а.с. 81), що вона підтвердила в судовому засіданні (т. 2 а.с. 82). Представник третьої особи в судове засідання 4.07.2012 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Представник відповідача наполягав на участі третьої особи, тому суд ухвалою (т. 2 а.с. 84) відклав розгляд справи на 13.07.2012 року і вдруге попередив сторони про неприпустимість зловживання правами і наслідки, передбачені ст.. 157 ЦПК України. Заперечень на позов і додаткових доказів представники відповідача суду не надали, клопотань про їх витребування, або залучення, відповідно до ст.. 131-137 ЦПК України не заявили. На прохання представника відповідача Величко 4.07.2012 року в судовому засіданні позивач по пунктах виклав свої вимоги за двома позовами (т. 2 а.с. 88), копію якого представник відповідача Сороченкова отримала 5.07.2012 року при ознайомлені з матеріалами справи в суді (т. 2 а.с. 91-92). Сторони і третя особа повідомлені про час розгляду справи (т. 2 а.с. 85-87). 13.07.2012 року в судове засіданні представник третьої особи не з'явився з невідомої причини. Представник відповідача Величко в судовому засіданні заявив клопотання про прийняття зустрічного позову про визнання частково недійсною додаткової угоди до контракту для розгляду з первісним позовом (т. 2 а.с. 93). Суд ухвалою (т. 2. а.с. 99) відмовив у прийняття до сумісного розгляду зустрічної позовної заяви відповідача і почав розгляд справи по суті. При цьому суд бере до уваги, що передбачені ст.. 27, 31 ЦПК України права, нікого з учасників процесу судом не порушені. Відповідач своєчасно отримав позовну заяву з доданими документами з цими вимогами, надав суду з цього приводу 6.06.2012 року письмові заперечення, але тільки 26.06.2012 року заявив клопотання про залучення третьої особи ТОВ «ЛК Юкрейн Груп», яке є засновником ТОВ «Лендком Крим», який ухиляється від явки до суду. 03.07.2012 року представник відповідача вже підготувував вказану зустрічну заяву, але в судовому засіданні її 4.07.2012 року не подав до суду, хоча мав таку можливість, оскільки 13.07.2012 року вона надана суду без змін, тобто свідомо для затягування розгляду справи, оскільки в судовому засіданні представник заявив клопотання про надання йому передбаченого законом строку для усунення недоліків позовної заяви. Від відповідача не надійшло обґрунтованого клопотання про продовження строків розгляду справи. Сторони і третя особа попереджались судом, що зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, не зловживаючи ними, що може призвести до порушення розумних строків розгляду справи. За неодноразовим клопотанням представника відповідача Величко в судовому засіданні 13.07.2012 року про перерву і його обов'язкову явку в наступне судове засідання суд оголосив перерву в судовому засіданні на 16.07.2012 року, на яке ніхто з представників відповідача без повідомлення суду про причини не з'явився. Задовольняючі позов частково в частині сум, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, при доведеності позовних вимог позивача повністю, суд виходить з наступного. Вихідна допомога підлягає стягненню в сумі 220611,84 грн. на підставі п. 7.7, 5.1 контракту на управління підприємством з додатками, а саме в розмірі 12 середньомісячних заробітних плат, розмір який зазначений в п. 5.1 цього контракту на момент виплати робітнику. П. 5.1 контракту передбачена щомісячна заробітна плата 18384,32 грн., тобто (18384,32х12=220611,84 без урахування відповідних платежів до бюджету та відповідних державних фондів). Суд вважає, що норма п. 7.8 контракту про обчислення розміру середньомісячної заробітної плати не може застосовуватися, оскільки норма п. 7.7., яка прийнята пізніше 15.11.2011 року. відсилає в цьому питані до п. 5.1, який не змінився (т. 1 а.с. 19). Щодо сплати компенсаційних виплат за користування особистим автомобілем, вони підлягали виплаті за період з 23.02.2012 року по день звільнення 28.05.2012 року і сплачені відповідачем повністю (т. 2 а.с. 29). Відповідно до п. 5.5 контракту, в редакції від 15.11.2012 року (т. 2 а.с. 19-20) вказано що товариство сплачує керівнику витрати найму житла, в разі його ненадання, в розмірі 4000 грн. щомісячно протягом якого керівника не було забезпечено житлом. Разом с тим в цьому пункті вказано, що підтвердження ненадання житла є щорічний акт, починаючи з 1.01.2011 року. Тому виплаті підлягають стягнення за період з 1.01.2011 року по 28.05.2012 року, день звільнення з роботи позивача. Це становить: 2011 рік (4000х12=48000), 2012 рік (4000х4=16000+(4000:31х28=)3612,90, разом =48000+16000+3612,90-25677(сплачену відповідачем суму)=41935,90 грн. При звільнені позивача, на порушення вимог ст.. 116 КЗпП, відповідач не здійснив повний розрахунок з ним в день звільнення, не виплатив належну йому вихідну допомогу, тому, відповідно до вимог ст.. 117 КЗпП за час затримку розрахунку з позивачем з відповідача слід стягнути середньомісячну заробітну плату по день розгляду справи в суді з розрахунку середньомісячного заробітку за два останні місяці до звільнення. Заробітна плата за два місяця до звільнення складала (1848+18480:2)=18480 грн. підлягає стягненню з розрахунку: травень 2012 року (18480:31х3=) 1788,40 грн.; червень 2012 року 18480 грн., липень 2012 року (18480:31х16=) 9538, 06 грн., разом (1788,40+18480,00+9538,06) 29806,46 грн. без урахування відповідних платежів до бюджету та відповідних державних фондів. Суд вважає що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в сумі 50000 грн. з вказаних ним в заяві і судовому засіданні підстав, які нашли своє підтвердження в судовому засіданні, враховуючи його попередню бездоганну репутацію, досягнутий працею позитивний імідж керівника, безпідставне тривале та грубе порушення прав позивача відповідачем, що завдало моральних страждань позивачу і спричинило моральну шкоду приниженням його честі, гідності, престижу та ділової репутації, порушенням встановлених стосунків з оточенням, які продовжуються по цей час, необхідністю додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає що сума відшкодування 50000 грн. є обґрунтованою, розумною, справедливою і достатньою для відновлення позивачу попереднього стану. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 223, 224-226, 294, 367 ЦПК України, суд вирішив: Позов Хоменко Дмитра Григоровича до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ» про визнання незаконним та скасування протоколів загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ», визнання наказу про звільнення незаконним в частині формулювання підстав звільнення, розірвання контракту на управління підприємством, зміни формулювання причин звільнення та зобов'язання відповідача внести відповідні зміну в трудовій книжці, стягнення вихідної допомоги, компенсації витрат на найм житла, використання особистого автомобілю, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, стягнення моральної шкоди задовольнити частково. Визнати незаконними и скасувати рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ» за протоколами № 21/02/12 від 21.02.2012 року, № 20/03/12 від 20.03.2012 року, № 12/04/12 від 12.04.2012 року в частині відсторонення від роботи директора товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ» Хоменко Дмитра Григоровича. Визнати незаконним і скасувати наказ № кр-00000021 від 24.05.2012 року товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ» в частині формулювання підстав звільнення Хоменко Дмитра Григоровича за ст.. 38 п. 8 КЗпП України – припинення контракту на управління підприємством від 13.04.2010 року на підставі п.п. 7 п. 7.6 вказаного контракту. Визнати розірваним за ініціативою Хоменко Дмитра Григоровича контракту, укладеного з ним товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ» на управління підприємством від 13.04.2010 року, на підставі п. 1 п. 7.5 вказаного контракту та зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ» внести відповідні зміни в трудову книжку Хоменко Дмитра Григоровича в частині формулювання підстав його звільнення на підставі п.п. 1 п. 7.5 контракту в зв'язку з систематичним невиконанням вищим органом своїх обов'язків за цим контрактом і прийняття ним рішень, що обмежують або порушують компетенцію та права керівника, або втручання до його оперативно-розпорядчої діяльності. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ» (№ 35874053) на користь Хоменко Дмитра Григоровича вихідну допомогу в сумі 220611 (двісті двадцять тисяч шістсот одинадцять) грн.. 84 коп. без урахування відповідних платежів до бюджету та відповідних державних фондів. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ» (№ 35874053) на користь Хоменко Дмитра Григоровича компенсацію витрат на найм житла в сумі 41935 (сорок одна тисяча дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 90 коп. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ» (№ 35874053) на користь Хоменко Дмитра Григоровича середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в сумі 29806 (двадцать дев'ять тисяч вісімсот шість) грн.. 46 коп., без урахування відповідних платежів до бюджету та відповідних державних фондів. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ» (№ 35874053) на користь Хоменко Дмитра Григоровича моральну шкоду в сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн.. 00 коп. В інший частині позовних вимог Хоменко Дмитра Григоровича відмовити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДКОМ КРИМ» (№ 35874053) у дохід держави судовий збір у розмірі 3423 (три тисячі чотириста двадцять три) грн. 50 коп. Допустити негайне виконання рішення в частини стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць. Рішення може бути оскаржено позивачем до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Первомайський районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії. Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Головуючий