КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
КИЇВСЬКИЙ
МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01033,
м.Київ, вул.Жилянська 58-б
тел. 284-37-31
Іменем України
П О С
Т А Н О В А
01.10.08 р.
№ 10/143-08
Київський міжобласний апеляційний
господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Поліщука
В.Ю. (доповідач по справі),
суддів:
Зеленіної Н.І.,
Чорногуза М.Г.,
при секретарі судового засідання Олійник
О.Л.,
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1,
на рішення
Господарського суду Київської області від 13.05.2008 року,
у справі
№10/143-08 (суддя Тищенко О.В.),
за позовом
Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру електрозв'язку №2
Київської обласної філії (м.Яготин, Київська область),
до
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м.Яготин, Київська
область),
про
стягнення 383 грн. 50 коп.,
за участю представників сторін :
від позивача: Самокиш
Л.В. -представник (довіреність №8606 від 28.12.2007 року);
від відповідача:
не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
ВАТ «Укртелеком», в особі Центру
електрозв'язку №2 Київської обласної філії, звернулось до Господарського суду
Київської області з позовною заявою до Суб'єкта підприємницької діяльності
-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по Договору про надання
послуг електрозв'язку в розмірі 383 грн. 50 коп. (з яких: 347 грн. 18 коп.
-основна заборгованість, 10 грн. 88 коп. -пеня, 22 грн. 00 коп. -інфляційні
витрати, 3 грн.44 коп. -3% річних)(арк. справи 7-9).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що
(за переконанням позивача) відповідачем неналежно виконані умови спірного
Договору, а саме станом на 20.12.2007 року останнім не сплачена заборгованість
в сумі 347 грн. 18 коп.
Рішенням Господарського суду
Київської області від 13.05.2008 року по справі №10/143-08 позовні вимоги
задоволені повністю. Рішення місцевого господарського суду мотивовано
обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог у повному обсязі. Задовольняючи
позовні вимоги, місцевий господарський суд зазначив, що позивачем належним
чином були виконані умови Договору, а відповідач, в свою чергу, обов'язки за
Договором в частині оплати за надані послуги виконав неналежним чином,
внаслідок чого у нього виникла заборгованість за період з 1.01.2007 року по
20.12.2007 року в сумі 347 грн. 18 коп. (арк. справи 46-49).
Не погоджуючись із вказаним
рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до апеляційного
господарського суду з апеляційною скаргою (за №2-04/1/656/1397 від 14.07.2008
року), в якій скаржник просить скасувати судове рішення Господарського суду
Київської області від 13.05.2008 року та прийняти нове судове рішення, яким в
задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги скаржник обґрунтовує
неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального та
процесуального права, зокрема, ст.1 Закону України «Про телекомунікації», а
також ст.65 ГПК України. Крім того, за переконанням скаржника, місцевим
господарським судом не були з'ясовані обставини, що мають значення для справи,
а саме, не прийнято до уваги рішення Яготинського районного суду Київської
області від 30.05.2006 року, відповідно до якого був визнаний недійсним Договір
оренди нежилого приміщення, укладений між відповідачем та КП «Яготинський
побуткомбінат».
Ухвалою Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 14.08.2008 року апеляційна скарга Суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 була прийнята до провадження
та призначено розгляд справи на 10.09.2008 року у судовому засіданні за участю
представників сторін.
Розпорядженням Заступника Голови
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 8.09.2008 року
склад колегії суддів по справі №10/143-08 було змінено з підстав, зазначених у
розпорядженні на наступний: головуючий суддя -Поліщук В.Ю., судді -Зеленіна
Н.І., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 10.09.2008 року розгляд справи №10/143-08
було відкладено в зв'язку з неявкою в судове засідання представника скаржника.
Скаржник не скористався
процесуальним правом на участь свого представника в засіданнях суду апеляційної
інстанції. В судові засідання апеляційного господарського суду скаржником явку
уповноваженого представника не забезпечено (хоча про час і місце розгляду
справи скаржника було повідомлено належним чином, про що в матеріалах справи
містяться відповідні докази), про причини не направлення у судові засідання уповноваженого
представника скаржника, апеляційний господарський суд не повідомлено.
В судових засіданнях апеляційного
господарського суду представник позивача проти вимог апеляційної скарги
заперечувала, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване
рішення місцевого господарського суду залишити без змін, обґрунтовуючи це
доводами, наведеними у Відзиві на апеляційну скаргу (вх.№01/05-10-1144 від
5.09.2008 року).
В судовому засіданні, що відбулось
1.10.2008 року, колегією суддів апеляційного господарського суду, за
результатами розгляду та обговорення доводів і мотивів апеляційної скарги була
прийнята постанова.
Розглянувши документи і матеріали,
подані учасниками процесу та зібрані апеляційним господарським судом, оцінивши
докази, які мають значення для справи, колегія суддів Київського міжобласного
апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як було вірно встановлено місцевим
господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 7.04.2006 року між
позивачем (як Підприємством зв'язку) та відповідачем (як Споживачем) був
укладений Договір НОМЕР_1 про надання послуг електрозв'язку. Відповідно до умов
Договору, Підприємство зв'язку надає Споживачу послуги електрозв'язку, що
перераховані в Додатку 1 і безкоштовні послуги, перераховані в Додатку 2 (арк.
справи 16-17).
Вказаний Договір підписаний
уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками. В установленому
порядку зазначений Договір визнаний недійсним не був, зустрічного позову про
визнання Договору недійсним під час судового провадження у справі не
подавалось. Поряд з цим, представниками сторін судових рішень щодо визнання
Договору недійсним чи дострокового розірвання Договору надано не було.
Відповідно до п.2.1 Договору
позивач, зобов'язаний, зокрема: забезпечувати безперебійне і якісне надання
послуг телефонного зв'язку, проводити реєстрацію придбаних Споживачем
абонентських пристроїв телематичних служб та передавання даних, здійснювати
перевірку відповідності абонентських пристроїв технічним нормам, підключення телефонних
апаратів та інших абонентських пристроїв, пломбувати діодні приставки
(розетки), усувати пошкодження телефонного зв'язку та радіомережі в контрольні
технологічні терміни, проводити перерахунок абонентної плати у разі пошкодження
телефону не з вини Споживача протягом п'яти і більше діб, а також, у разі
відключення телефону для потреби в забезпеченні телефонним зв'язком проведення
масових спеціальних заходів, у разі виникнення стихійного лиха або надзвичайних
обставин, за місяць до початку робіт попереджати Споживача про заміну номера
телефону у разі введення в дію нових АТС, реконструкції телефонних мереж,
переключення діючих квартирних телефонів за спареною схемою або із
застосуванням апаратури ущільнення ліній та ін.
Згідно з п.3.2.8 Договору, Споживач
зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, оплачувати
міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші
послуги, надані по телефону.
Розділом 4 Договору передбачено, що
послуги, які надаються Підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами,
затвердженими, згідно з чинним законодавством (п.4.1). Споживач повинен
своєчасно оплачувати надані послуги (п.4.3) протягом десяти днів з дня
одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим
(п.4.5).
Як вірно встановлено господарським
судом першої інстанції, позивач свої обов'язки за Договором виконав належним
чином, надав відповідачу послуги електрозв'язку.
З наявних в матеріалах справи
рахунках за телекомунікаційні послуги, згідно Договору НОМЕР_1 за січень-грудень 2007 року вбачається, що у
відповідача, внаслідок несплати коштів за послуги електрозв'язку, виникла
заборгованість в сумі 347 грн. 18 коп.
Водночас, як вбачається з рішення
Яготинського районного суду Київської області від 30.05.2006 року, яке було
залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26.10.2006
року та рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.06.2007
року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково, а саме, договір оренди
нежилого приміщення (АДРЕСА_1) від 23.12.2003 року, укладений між ОСОБА_1 та КП
«Яготинський побуткомбінат»було визнано недійсним.
Судова колегія апеляційного
господарського суду, дослідивши докази, що є у справі, проаналізувавши на
підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом
першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку
про те, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, рішення
місцевого господарського суду має бути залишене без змін.
Переглядаючи судове рішення
господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд, керується
приписами ст.101 ГПК України, відповідно до якої, апеляційний господарський суд
не зв'язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і
обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Матеріали справи свідчать про те,
що між позивачем та відповідачем у справі
виникли зобов'язання, які мають
ознаки договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст.901 ЦК України,
одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника)
надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення
певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу,
якщо інше не встановлено договором.
Стаття 903 ЦК України встановлює,
що якщо договір передбачає надання послуг за плату, замовник зобов'язаний
оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені
договором.
У відповідності до ст.509 ЦК
України, ст.173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між
суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері
господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник)
зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського
характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити
гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт
(управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної
сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст.526 ЦК
України, ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники
господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним
чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності
конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних
умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.33 Закону
України «Про телекомунікації», споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані
дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що
затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про
надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно
оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Відповідно до п.7 ч.32 Правил
надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою
Кабінету Міністрів України №720 від 9.08.2005 року (далі по тексту -Правила)
споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні
послуги.
Частиною 40 Правил встановлено, що
плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після
отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного
розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування
попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором. Оператор не може
включати до обов'язкових умов договору вимогу про попереднє внесення абонентної
плати або авансового платежу за послуги більше ніж за один розрахунковий
період.
Позивач стверджує, що ним, на
виконання умов Договору НОМЕР_1 від 7.04.2006 року, замовнику надано послуги
електрозв'язку.
Факт надання послуг позивачем
(підприємством зв'язку за Договором) підтверджується, рахунками за
телекомунікаційні послуги, які є підставою проведення розрахунків по оплаті
вартості послуг (п. 2.1.21 Договору).
28.11.2006 року відповідач
звернувся до Центру електрозв'язку №2 Київської обласної філії з заявою про
тимчасове відключення номеру телефону. Поряд з тим, в цій заяві споживач
гарантує оплату за послуги електрозв'язку (арк. справи 25).
Як було встановлено колегією суддів
апеляційного господарського суду, 30.11.2006 року було здійснено тимчасове
відключення телефону №52805 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується нарядом
НОМЕР_2 (арк. справи 24).
Відповідно до ч.31 Правил, споживач
під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг має право,
зокрема, на обмеження оператором, провайдером доступу споживача до окремих видів
послуг на підставі його власної письмової заяви та технічних можливостей
оператора, провайдера.
Згідно пункту 3.1.8 Договору, за
споживачем зберігається номер телефону на термін, зазначений у заяві на
тимчасове відключення телефону, за умови внесення ним абонентної плати за
період відключення.
12.12.2007 року позивачем на адресу
відповідача було направлене Повідомлення про те, що 10.12.2007 року номер
телефону абоненту знято в зв'язку з недоотриманням останнім договірних
зобов'язань щодо оплати послуг електрозв'язку. Водночас, позивач повідомляє, що
припинення надання послуг та розірвання Договору не звільняє відповідача від
оплати заборгованості (арк. справи 23).
В матеріалах справи відсутні
будь-які докази оплати вартості телекомунікаційних послуг, не надано таких
доказів скаржником і під час апеляційного провадження.
За таких обставин колегія суддів
апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого
господарського суду про те, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з
Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості
обґрунтовані та правомірні.
Стаття 625 ЦК України передбачає,
що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу
кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу
інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми,
якщо інший розмір не встановлений договором.
Позивачем до позовної заяви додано
розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, відповідно
до якого інфляційні втрати ВАТ «Укртелеком»в особі Центру електрозв'язку №2
Київської обласної філії за період з 1.01.2007 року по 20.12.2007 року
становлять 20 грн. 00 коп., 3% річних -3 грн. 44 коп.
Враховуючи вище наведене, судова
колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог,
а тому погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з Суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на користь ВАТ «Укртелеком»в
особі Центру електрозв'язку №2 Київської обласної філії 20 грн. 00 коп.
-інфляційних втрат та 3 грн. 44 коп. -3 % річних.
В силу статей 546, 548, 549 ЦК
України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою,
гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо
це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є
грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються
господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку
учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним
правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного
виконання господарського зобов'язання.
Частина 2 ст.530 ЦК України
передбачає право кредитора вимагати виконання зобов'язання у будь-який час,
якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений
моментом пред'явлення вимоги. Боржник повинен виконати такий обов'язок у
семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного
виконання не виплаває із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п.5.8 Договору, у
разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21
числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню,
яка обчислюється від вартості неоплачених послуг в розмірі облікової ставки
Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за
кожну добу затримки, згідно чинного законодавства.
Згідно ч.41 Правил, в разі
несвоєчасної оплати наданих оператором, провайдером телекомунікаційних послуг
споживачі сплачують пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених
послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в
період, за який нараховується пеня.
У разі несвоєчасної оплати наданих
послуг понад визначені цими Правилами або договором строки оператор, провайдер
має право, зокрема, нараховувати пеню.
Сплата споживачем пені, правомірне
припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних
послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому
телекомунікаційні послуги.
Згідно представленого позивачем
Розрахунку, за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання по
Договору надання послуг електрозв'язку, нарахована пеня за період з червня 2007
року по 20.12.2007 року в сумі 10 грн. 88 коп.
Таким чином, колегія суддів
апеляційного господарського суду визнає обґрунтованим висновок місцевого
господарського суду щодо стягнення пені та вважає правомірними позовні вимоги
позивача в частині стягнення пені за період -шість місяців, що становить 10 грн. 88 коп., яку нараховано у
відповідності до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання
грошових зобов'язань».
Скаржник в апеляційній скарзі
посилається на рішення Яготинського районного суду Київської області від
30.05.2006 року, відповідно до якого був визнаний недійсним Договір оренди
нежилого приміщення, укладений між відповідачем та КП «Яготинський
побуткомбінат». Поряд з тим, відповідач вказує, що він повідомляв позивача про
вказане рішення суду. Проте підтверджуючих документів про таке повідомлення,
відповідач не надав.
Відповідно до довідки ВАТ «Укртелеком»в
особі Центру електрозв'язку №2 Київської обласної філії №01/05-10-1156 від
9.09.2008 року (вх.№2-05/3123 від 26.09.2008 року) копії рішення Яготинського
районного суду від 30.05.2006 року на адресу позивача не надходило.
Поряд з цим, як свідчать матеріали
справи, рішення Яготинського районного суду Київської області було прийнято
30.05.2006 року, водночас Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа
ОСОБА_1 сплачував абонентську плату за послуги електрозв'язку до 1.01.2007
року, тобто після прийняття рішення Яготинським районним судом Київської
області, що спростовує твердження скаржника, що він не вважає себе споживачем
телекомунікаційних послуг за Договором НОМЕР_1 від 7.04.2006 року.
Крім цього, по переконанню колегії
суддів апеляційного господарського суду, факт визнання недійсним судом Договору
оренди не може бути достатньою підставою для припинення зобов'язань за
Договором про надання послуг електрозв'язку. При цьому, заява скаржника про
тимчасове відключення номеру телефону не може бути розцінена як дії скаржника,
що спрямовані на дострокове припинення Договору про надання послуг
електрозв'язку.
Відповідно до ст.33 ГПК України,
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень. В цьому випадку це стосувалось позивача в
частині доведення належними засобами доказування наявності підстав для
розірвання Договору та стягнення заявлених сум у повному обсязі, чого належним
чином зроблено не було.
Обставини справи, які відповідно до
законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Відповідно до ст.43 ГПК України,
господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що
ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справив в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі наведеного, колегія
суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що місцевим
господарським судом було надано належну оцінку наявним у справі матеріалам,
відповідно з якою господарський суд дійшов до вірного висновку про наявність
підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно з цим, рішення
Господарського суду Київської області від 13.05.2008 року має бути залишено без
змін, а апеляційна скарга -без задоволення.
Керуючись ст. ст. 43,
33, 34, 43, 99, 101, п.1) ст.103, 105 ГПК України, Київський міжобласний
апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського
суду Київської області від 13.05.2008 року у справі №10/143-08 залишити без
задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської
області від 13.05.2008 року у справі №10/143-08 залишити без змін.
3. Копію цієї постанови суду надіслати
сторонам у справі.
4. Матеріали справи №10/143-08 повернути
до Господарського суду Київської області.
Головуючий суддя
Поліщук В.Ю.
суддя
Зеленіна Н.І.
суддя
Чорногуз М.Г.
Дата
відправки
Суд | Київський міжобласний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2008 |
Оприлюднено | 22.12.2008 |
Номер документу | 2539572 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Поліщук В.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні