Постанова

від 20.10.2008 по справі 13/2100

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ

МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033,

м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                      

тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С

Т А Н О В А

20.10.08 р.                                                                                         

№ 13/2100         

Київський міжобласний апеляційний

господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Агрикової  О.В. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Разіної Т. І

                                                  Чорногуза М. Г.

при секретарі судового засідання Єрмак Л.В.,

за участю:

від позивача:          

не з'явились,

від відповідача:           Оберемок

І.І.  -представник за дов. №8 від

11.01.2008 року,

Ганенко

С.І. -представник за дов. №7 від 11.01.2008 року,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства

«Черкаське будівельно-монтажне управління»на рішення господарського суду

Черкаської області від 13.05.2008 року,

у справі                     №13/2100 (суддя Скиба

Г.М.),

за позовом         

          суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, с. Яснозір'я Черкаського

району Черкаської області,

до                              Державного

підприємства «Черкаське будівельно-монтажне управління», м. Черкаси,

про                              відшкодування 253

900,50 грн. збитків, -

встановив:

21.04.2008 року суб'єкт

підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (позивач) звернувся до

господарського суду Черкаської області з позовом до Державного підприємства

«Черкаське будівельно-монтажне управління»(відповідач) про відшкодування 253

900,50 грн. збитків (а.с. 2-4).

Рішенням господарського суду

Черкаської області від 13.05.2008 року у справі №13/2100 позов суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Державного підприємства

«Черкаське будівельно-монтажне управління»про відшкодування 253 900,50 грн.

збитків задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства «Черкаське

будівельно-монтажне управління»на користь суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1 253 900,50 грн. збитків, судові 2 540,00 грн.

державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу (а.с. 59-60).

При прийнятті рішення місцевий

господарський суд, встановивши факт порушення відповідачем права позивача на

володіння, користування та розпорядження переданим відповідно до мирової угоди

у справі про банкрутство №01/5396 від 16.07.2007 року нерухомим майном, і як

наслідок такого порушення -завдання відповідачем збитків позивачеві, керуючись

ст. ст. 224 та 225 ГК України, ст. ст. 22, 319, 610, 526 та 614 ЦК України і

положеннями договору про залучення третьої особи-інвестора від 24.07.2007 року,

задовольнив позов повністю.

Не погодившись з прийнятим

рішенням, відповідач, Державне підприємство «Черкаське будівельно-монтажне

управління», подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського

суду Черкаської області від 13.05.2008 року у справі №13/2100 скасувати та

прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги

відповідач посилається на те, що місцевим господарським судом не прийнято до

уваги акт приймання-передачі нерухомого майна відповідно до мирової угоди у

справі про банкрутство №01/5396 від 16.07.2007 року. Скаржник зазначає, що при

прийнятті нерухомого майна у позивача жодних зауважень щодо останнього не було.

Окрім цього, скаржник стверджує, що

позивач знав про знаходження у приміщеннях отриманого нерухомого майна людей, і

навіть укладав з останніми договори про дольову участь в оплаті комунальних

послуг та отримував грошові кошти.

Позивач не скористався своїм правом

відповідно до ст. 96 ГПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення

місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського міжобласного

апеляційного господарського суду від 05.08.2008 року апеляційну скаргу

Державного підприємства «Черкаське будівельно-монтажне управління»на рішення

господарського суду Черкаської області від 13.05.2008 року у справі №13/2100

прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Ухвалою Київського міжобласного

апеляційного господарського суду від 15.09.2008 року розгляд апеляційної скарги

Державного підприємства «Черкаське будівельно-монтажне управління»на рішення

господарського суду Черкаської області від 13.05.2008 року у справі №13/2100

відкладався у зв'язку з неявкою у судове засідання представників скаржника та

необхідністю надання додаткових документів.

В судовому засіданні представники

відповідача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі. Позивач в судове

засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та

місце судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши наявні в справі

матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників

відповідача, колегією суддів Київського міжобласного апеляційного

господарського суду встановлено наступне.

16.07.2007 року відповідач та

комітет кредиторів відповідача уклали мирову угоду у справі про банкрутство

№01/5396 (мирова угода), згідно п. 4.1.1. якої позивач взяв на себе

зобов'язання з погашення заборгованості відповідача перед кредиторами в сумі 4

505 900,00 грн. в обмін на активи відповідача (а.с. 13-19).

Перелік майна, розташованого по

АДРЕСА_1, яке повинно було бути передане позивачу відповідачем відповідно до п.

4.1.1. мирової угоди, наведено в додатку №2 до мирової угоди (а.с. 21).

Вказана мирова угода була

затверджена ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.07.2007 року

у справі №01/5396 (а.с. 23-35).

24.07.2007 року між відповідачем та

позивачем на підставі мирової угоди та ухвали господарського суду Черкаської

області від 23.07.2007 року у справі №01/5396 було укладено договір б/н про

залучення третьої особи-інвестора, згідно умов якого позивач зобов'язувався

перерахувати відповідачеві грошові кошти у сумі 4 505 900,00 грн., а відповідач

зобов'язувався передати позивачеві активи оціненою вартістю 4 505 900,00 грн.

(а.с. 44-46, договір інвестування).

Пунктом 3.2. договору інвестування

сторони домовились, що відповідач після отримання банківського підтвердження

про отримані кошти передає (актом приймання-передачі) позивачу нерухоме майно.

Згідно п. 6.2. договору

інвестування усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані з

ним, у тому числі пов'язані з дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та

припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків

недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та

відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до

таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів

добросовісності, розумності та справедливості.

Додатком №1 до договору

інвестування сторони визначили перелік майна, розташованого по АДРЕСА_1, яке

передається позивачеві (а.с. 47). Перелік майна, визначений у додатку №2 до

мирової угоди та яке передається позивачу, відповідає переліку майна,

визначеному у додатку №1 до договору інвестування.

10.09.2007 року сторонами було

складено та підписано акт приймання-передачі майна, згідно якого відповідач

передав, а позивач прийняв нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_1 загальною

вартістю 4 505 900,00 грн. Перелік прийнятого позивачем майна відповідає

перелікам майна, визначеним у додатку №2 до мирової угоди та у додатку №1 до

договору інвестування. Разом з майном позивачем прийнято технічну документацію

на майно, а саме картки обліку ф. 400 та інвентаризаційна відомість (акт

приймання-передачі додано до матеріалів апеляційної скарги).

Матеріали справи не містять

будь-яких зауважень або заперечень сторін щодо підписання вказаного акту.

Позивачем на підставі мирової угоди

було здійснено державну реєстрацію отриманого майна, що підтверджується витягом

про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Комунальним

підприємством «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації»за №15889596 від

11.09.2007 року (а.с. 36).

12.09.2007 року між позивачем та

товариством з обмеженою відповідальністю «Ромакс-Буд»було укладено договір

№ВМ-1 оренди будівлі (іншої капітальної споруди), згідно умов якого позивач

зобов'язувався передати ТОВ «Ромакс-Буд»у строкове платне користування

нежитлові будівлі «Ю», «Т-І», «С-І»та «с»загальною площею 783,4 м2

по АДРЕСА_1 (а.с. 40-42, договір оренди).

У п. 5.1.2. сторони договору оренди

визначили загальну суму щомісячної орендної плати, яка склала 78 340,00 грн.

Згідно акту прийома-передачі від

12.09.2007 року ТОВ «Ромакс-Буд»прийняло від позивача вказані нежитлові будівлі

(а.с. 43).

Своїм листом №15 від 06.02.2008

року позивач повідомив відповідача про те, що в отриманих від відповідача

нежитлових будівлях знаходяться невідомі люди та що це перешкоджає позивачеві

користуватись і розпоряджатись отриманим нерухомим майном та займатися

господарською діяльністю, просив відповідача звільнити отримані позивачем

будівлі «Ю», «Т-І»та «С-І»по АДРЕСА_1 від третіх сторін (а.с. 38).

У своїй відповіді (лист №27 від

11.02.2008 року) на вказаний лист відповідач повідомляв, що майном, отриманим

позивачем згідно мирової угоди та акту приймання-передачі від 10.09.2007 року,

позивач володіє, користується та розпоряджається на власний розсуд відповідно

до ст. 311 ЦК України (а.с. 39).

Рішенням господарського суду

Черкаської області від 14.03.2008 року у справі №13/895 позов товариства з

обмеженою відповідальністю «Ромакс-Буд»до приватного підприємця ОСОБА_1 про

стягнення 251 269,50 грн. задоволено повністю. Стягнуто з приватного підприємця

ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ромакс-Буд»251

269,50 грн. збитків, 2 513,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу (а.с. 10-12).

З вказаного судового рішення

вбачається, що підставами для задоволення позову стало те, що ОСОБА_1 не

виконав умов договору №ВМ-1 оренди будівлі (іншої капітальної споруди) від

12.09.2007 року, укладеного між ним та товариством з обмеженою відповідальністю

«Ромакс-Буд», що призвело до завдання матеріальних збитків ТОВ «Ромакс-Буд»на

загальну суму 253 900,50 грн.

Згідно платіжного доручення №2 від

15.04.2008 року ОСОБА_1 перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ

«Ромакс-Буд»253 900,50 грн. (а.с. 54).

Підставами для подання позову

ОСОБА_1 до Державного підприємства «Черкаське будівельно-монтажне

управління»про відшкодування 253 900,50 грн. збитків стало те, що, на

переконання позивача, наслідок бездіяльності відповідача щодо звільнення

отриманого майна від третіх осіб позивачу було завдано матеріальних збитків.

Колегія суддів апеляційного

господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній

інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі

фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм

матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення,

дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване

рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Статтею 101 ГПК України

встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за

наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги

(подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого

господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 104 ГПК України,

підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є

неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Неповне з'ясування обставин, що

мають значення для справи, та недоведеність обставин, що мають значення для

справи, які місцевий господарський суд визнав установленими, пов'язані з

порушенням процесу доказування, які допущені місцевим господарським судом. Це

означає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, оскільки

відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976

року №11 «Про судове рішення»обґрунтованим визнається рішення, в якому повно

відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про

встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і

підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Необґрунтованим є рішення, в якому

неправильно встановлено або взагалі не встановлено фактичних обставин справи.

Неповне з'ясування обставин справи свідчить про те, що господарський суд не

поставив на свій розгляд і не дослідив усіх передбачених нормою матеріального

права юридичних фактів чи доказових фактів, наявність або відсутність яких

впливає на вирішення справи.

Оспорюване рішення не відповідає

вимогам постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №11 «Про

судове рішення»у зв'язку з невідповідністю висновків місцевого господарського

суду, викладених в рішенні, обставинам справи.

Згідно висновків місцевого

господарського суду відповідач порушив умови п. 6.2. прикінцевих положень

договору інвестування та конституційне право позивача на належне володіння

своїм майном, а саме приховав інформацію про наявність на території переданого

майна сторонніх осіб. На переконання суду першої інстанції саме це порушення

відповідача стало причиною понесення позивачем збитків.

Колегія суддів апеляційного

господарського суду, скасовуючи рішення господарського суду Черкаської області

від 13.05.2008 року у справі №13/2100, вважає такі висновки місцевого

господарського суду необґрунтованими та виходить з наступного.

Матеріалами справи підтверджується,

а саме рішенням господарського суду Черкаської області від 14.03.2008 року у

справі №13/895, що з позивача у даній справі було стягнуто на користь ТОВ

«Ромакс-Буд»251 269,50 грн. збитків та судові витрати на загальну суму 253

900,50 грн. за невиконання позивачем умов договору оренди з ТОВ «Ромакс-Буд».

Позивач такі витрати вважає

збитками, які понесені внаслідок невиконання ДП «Черкаське будівельно-монтажне

управління»своїх зобов'язань згідно мирової угоди та договору інвестування.

Відповідно до ст. 623 ЦК України

боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим

збитки.

Аналогічний припис міститься у ст.

224 ГК України, згідно з якою учасник господарських відносин, який порушив

господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської

діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні

інтереси якого порушені.

Під збитками розуміються витрати,

зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не

одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного

виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської

діяльності другою стороною.

Згідно з ст. 22 ЦК України збитками

є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а

також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого

порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати

за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 614 ЦК України передбачає,

що відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань

покладається при наявності вини (умислу або необережності).

У відповідності з вимогами п. 4 ст.

611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки,

встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та

моральної шкоди.

Проте, притягнення до

цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом

умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою

цивільно-правової відповідальності. При цьому складовими правопорушення,

необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб'єкт та

об'єкт правопорушення, а також суб'єктивна та об'єктивна сторони.

Суб'єктом цивільного правопорушення

є боржник, а об'єктом правопорушення -зобов'язальні правовідносини кредитора та

боржника. Суб'єктивну сторону становить вина боржника, а об'єктивну

-протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання

обов'язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв'язок між

протиправною поведінкою боржника та збитками. За відсутності хоча б одного з

цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування

наявності реальних збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною

поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що

протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли

у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Як вбачається з матеріалів справи

та підтверджується договором про залучення третьої особи -інвестора від

24.07.2007 року та актом приймання-передачі нерухомого майна від 10.09.2007

року, позивач був обізнаний щодо статусу отриманого ним від відповідача

майна, оскільки у вказаних договорі та акті зазначено, що будівлі «Т-І»,

«С-І»та «с»по АДРЕСА_1 є гуртожитками.

Акт приймання-передачі майна від

10.09.2007 року позивачем підписано без зауважень та застережень, що свідчить

про прийняття ним нерухомого майна від відповідача з таким правовим режимом

використання, який визначено в акті. При цьому, як зазначено в акті

приймання-передачі від 10.09.2007 року, разом з нерухомим майном позивачеві

було передано технічну документацію на майно, а саме: картки обліку ф. 400 та

інвентаризаційну відомість.

Як вбачається з копій матеріалів

інвентаризаційної справи, отриманих на запит Київського міжобласного

апеляційного господарського суду від 30.09.2008 року, будівлі «Т-І», «С-І»та

«с»по АДРЕСА_1 є гуртожитками.

За наведених обставин, колегія

суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що позивач

знав або повинен був знати про можливість знаходження в належних йому

приміщення третіх осіб, та, приймаючи нерухоме майно від відповідача згідно

акту приймання-передачі від 10.09.2007 року, - погодився на отримання

нерухомого майна -саме гуртожитків, незважаючи на можливість знаходження в

ньому третіх осіб.

Враховуючи те, що позивач був

обізнаний щодо статусу отриманого майна, колегія суддів апеляційного

господарського суду дійшла до висновку про відсутність вини (умислу або

необережності) відповідача щодо неповідомлення позивача про можливість

знаходження в отриманих позивачем приміщеннях третіх осіб.

Крім цього, колегія суддів

апеляційного господарського суду приймає до уваги п. 6.2. договору оренди

будівлі №ВМ-1 від 12.09.2007 року між позивачем та ТОВ «Ромакс-Буд», згідно

якого позивач (орендодавець) зобов'язувався передати орендарю (ТОВ

«Ромакс-Буд») об'єкт оренди, звільнений від зобов'язань третіх сторін, тобто

готовий для використання в цілях, визначених договором (а.с. 40).

Таким чином, колегія суддів

апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що позивач своїми

діями щодо прийняття не себе зобов'язання перед ТОВ «Ромакс-Буд»передати об'єкт

оренди, саме звільнений від зобов'язань третіх сторін, тобто знаючи про

наявність таких зобов'язань, виключив можливий причинно-наслідковий зв'язок між

діями відповідача по передачі майна з обтяженням (гуртожитків) та наслідками

-понесеними ним збитками.

Приймаючи до уваги наведене,

колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що відповідач не

порушив умов п. 6.2. прикінцевих положень договору інвестування шляхом

неповідомлення позивача про можливість знаходження в отриманих позивачем

приміщеннях третіх осіб, тобто відсутня вина відповідача, оскільки позивач був

обізнаний щодо статусу отриманого майна, а відтак, відсутній і

причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача по передачі майна та

збитками позивача.

Рішення місцевого господарського

суду прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи тому, що факт

приховування інформації про наявність на території переданого майна сторонніх

осіб судом першої інстанції встановлено без урахування відомостей, викладених в

додатку 2 до мирової угоди від 16.07.2007 року, в договорі про залучення

третьої особи -інвестора від 24.07.2007 року, в інвентаризаційній справі на

передані будівлі та в акті приймання-передачі від 10.09.2007 року щодо статусу

переданого майна, а саме що будівлі «Т-І», «С-І»та «с»по АДРЕСА_1 є

гуртожитками. Тому оспорюване рішення є необґрунтованим, оскільки в ньому

неправильно встановлено фактичні обставини справи щодо обізнаності позивача про

статус отриманого майна.

Відповідно до ст. ст. 33 та 34 ГПК

України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень.

За наведених вище обставин, колегія

суддів апеляційного господарського суду вважає, що позивачем належним чином не

доведено наявність вини відповідача, причинно-наслідкового зв'язку між діями

відповідача по передачі майна та понесеними збитками, а тому відсутні підстави

для задоволення позову про відшкодування 253 900,50 грн. збитків.

Враховуючи зазначене, колегія

суддів апеляційного господарського суду, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК

України, скасовує рішення господарського суду Черкаської області від 13.05.2008

року у справі №13/2100 та, керуючись п. 2 ст. 103 ГПК України, приймає нове

рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовляє повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України

колегія суддів апеляційного господарського суду розподіляє судові витрати.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 99,

101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський

суд, -

постановив:

1.                    Апеляційну

скаргу Державного підприємства «Черкаське будівельно-монтажне управління» на

рішення господарського суду Черкаської області від 13.05.2008 року у справі

№13/2100 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

до Державного підприємства «Черкаське будівельно-монтажне управління»про

відшкодування 253 900,50 грн. збитків задовольнити повністю.

2.                    Рішення

господарського суду Черкаської області від 13.05.2008 року у справі №13/2100 за

позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до

Державного підприємства «Черкаське будівельно-монтажне управління»про

відшкодування 253 900,50 грн. збитків скасувати повністю.

3.                    Прийняти

нове рішення, яким в задоволенні позову суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1 до Державного підприємства «Черкаське

будівельно-монтажне управління»про відшкодування 253 900,50 грн. відмовити

повністю.

4.                    Стягнути

з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, інд.

номер НОМЕР_1) на користь Державного підприємства «Черкаське

будівельно-монтажне управління»(м. Черкаси, вул. Одеська, 1, код 07848615) 1

270,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

          5.          Матеріали справи №13/2100 повернути

до господарського суду Черкаської області.

          6.          Постанова набирає чинності з дня її

прийняття.

Головуючий суддя:                                                                     

Агрикова  О.В.

Судді:

Разіна Т. І

Чорногуз М. Г.

Дата

відправки  28.10.08