Постанова

від 04.11.2008 по справі 18/63пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ,

вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем

України

04.11.2008  року   

                                                                  Справа

№ 18/63пн

Луганський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Бойченка К.І.

суддів                                            Єжової С.С.

Семендяєвої І.В.

секретар судового засідання:            Наумов Б.Є.

за участю представників:

від

позивача:                             

-ОСОБА_2., представник за дов. №2628 від 21.05.08;

від відповідача:                              -повноважний

представник не прибув;

розглянувши

у судовому засіданні

апеляційну скаргу                              Приватного

підприємця ОСОБА_1,

м. Первомайськ Луганської області,

на рішення         

господарського суду                    Луганської області

від                                                 

05.09.08

по справі                                       

№18/63пн (суддя -Корнієнко В.В.)

за позовом                                       

Приватного підприємця ОСОБА_1,

м. Первомайськ Луганської області,

до відповідача                              Товариства з

обмеженою відповідальністю

„Первомайськвзуття”, м. Первомайськ Луганської області,

про                                                 

спонукання відновити пошкоджені мережі

водопостачання і каналізації

В С Т А Н О В И В:         

          У травні 2008 року Приватний підприємець

ОСОБА_1,                м. Первомайськ

Луганської області (далі за текстом -Приватний підприємець ОСОБА_1, позивач),

звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою про

спонукання Товариства з обмеженою відповідальністю „Первомайськвзуття”,                      м. Первомайськ Луганської

області (далі за текстом -ТОВ „Первомайськвзуття”, відповідач), відновити

пошкоджені останнім мережі водопостачання і водовідведення (каналізації).

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.09.08 у

справі №18/63пн позов задоволений частково, а саме: відповідача зобов'язано

негайно, після набрання даним рішенням законної сили, відновити пошкоджені

мережі водопостачання, по яким здійснювалося водопостачання у нежитлове

приміщення (цех), розташоване за адресою:     

м. Первомайськ, вул. Щорса, 10, яке належить позивачу; в решті позову

щодо зобов'язання відповідача відновити пошкоджені ним мережі каналізації

відмовлено; з відповідача на користь позивача стягнуто витрати по сплаті

державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу у сумі 59 грн. 00 коп.

Дане рішення мотивовано наступним:

-відповідач є власником каналізаційних мереж, за допомогою яких

ним та позивачем здійснюється водовідведення;

-позивач не є ні власником вказаних каналізаційних мереж, ні їх

законним користувачем;

-позивач самовільно, без дозволу власника користувався вказаними

каналізаційними мережами, не зважаючи на те, що відповідач пропонував позивачу

оформити користування ними шляхом укладення договору;

-доводи позивача про те, що він є власником цих каналізаційних

мереж (його право власності порушено), не підтверджені жодним доказом та

спростовуються матеріалами справи, а тому вимога про спонукання відповідача

відновити пошкоджені ним мережі каналізації не підлягає задоволенню, оскільки

ці каналізаційні мережі є власністю відповідача і у позивача відсутні законні

підстави для їх використання;

-вимоги позивача про відновлення пошкоджених мереж водопроводу

підлягають задоволенню, оскільки відповідач (в оскаржуваному рішенні суду

першої інстанції помилково зазначено - „позивачем”, хоча мова йде фактично про

відповідача, ця помилка може бути виправлена місцевим господарським судом

відповідно до вимог ст. 89 Господарського процесуального кодексу України) не

подав суду ніяких доказів будівництва ним вказаного водопроводу, хоча і

стверджував, що цей водопровід (від будівлі до центрального водопроводу)

був побудований ним ще з двома співвласниками будівлі за власні кошти, і є їх

власністю;

-навіть якщо відповідачем (в оскаржуваному рішенні суду першої

інстанції помилково зазначено -„позивачем”, хоча мова йде фактично про

відповідача, ця помилка може бути виправлена місцевим господарським судом

відповідно до вимог ст. 89 Господарського процесуального кодексу України) і був

побудований водопровід (що не доведено) господарським способом без оформлення

яких-небудь документів, він побудований у супереч вимогам Правил користування

системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах

України, без погодженого з ОКП “Компанія „Луганськвода” проекту на будівництво,

без прийняття його в експлуатацію у встановленому порядку за участю

представників ОКП “Компанія „Луганськвода”;

-крім того, відповідач визнав факт пошкодження мереж водопроводу,

по якому позивачу постачалася питна вода.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 05.09.08 у

справі №18/63пн, позивач подав до Луганського апеляційного господарського суду

апеляційну скаргу, у якій, з урахуванням уточнень за поясненнями, зданими до

суду апеляційної інстанції 04.11.08, просить згадане рішення скасувати

частково, а саме: у частині відмови у спонуканні відповідача відновити

пошкоджені ним мережі водовідведення (каналізації).

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на

наступне:

-при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції були

порушені норми матеріального права та викладені у цьому рішенні висновки не

відповідають обставинам справи;

-господарський суду Луганської області припустився хибного

висновку про те, що позивач незаконно врізався до мереж водовідведення

відповідача, які належать відповідачеві на праві власності;

-суд першої інстанції не дав правової оцінки і не прийняв до уваги

те, що: позивач уклав договір на водопостачання і водовідведення 01.09.06 і,

відповідно до цього, вже з 01.09.06 користувався водовідведенням

(каналізацією); 27.09.06, тобто через 27 днів після укладання між позивачем та

ОКП „Компанія „Луганськвода” договору на водопостачання та водовідведення і

початку користування каналізацією, відповідач придбав у ЗАТ „Первомайська взуттєва

фабрика” каналізаційну мережу довжиною 30 метрів; відповідач так і не надав

суду першої інстанції доказів того, що позивач самовільно провів врізання до

його мережі водовідведення;

-суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні посилається на факти,

які не були доведені у судовому засіданні, зокрема, суд вважає встановленим той

факт, що відповідач звертався до позивача з пропозицією оформити користування

мережами водовідведення шляхом укладання договору, проте в матеріалах даної

справи відсутні докази такого твердження та відповідач не надав суду доказів

листування або направлення на адресу позивача пропозиції укласти з ним такий

договір;

-відповідно до п. 2.17 Правил користування системами комунального

водопостачання та водовідведення в містах і селищах України факт самовільного

приєднання виявляється представником Водоканалу, про що складається акт, але

такий акт у матеріалах даної справи відсутній;

-при поданні позовної заяви в обґрунтування позовних вимог

позивачем був наданий лист Первомайського департаменту Світличанського  РВУ ОКП „Компанія „Луганськвода” від 18.03.08

за №04/237 з доданим до нього актом від 13.03.08. Цими документами чітко і

однозначно було вказано винну особу. Більш того, коли за вимогою позивача

прибув повноважний представник Водоканалу, останнім було зафіксовано саме те

порушення, яке мало місце -незаконне від'єднання позивача від мереж

водопостачання та водовідведення, факту незаконного врізання позивача до

згаданих мереж встановлено не було;

-незаконність дій відповідача вбачається в тому, що в порушення п.

3.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення

в містах і селищах України відповідач самовільно, без письмової згоди ОКП

„Компанія „Луганськвода” перерізав мережі водопостачання та водовідведення

(каналізації), більш того, в добровільному порядку відповідач не має бажання

відновити пошкоджені ним згадані мережі;

-своїми діями відповідач порушив право позивача на належне

користування майном, яке є у його власності, а тому у позивача відповідно до

ст. 391 Цивільного кодексу України виникло право на захист права власності від

порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, шляхом звернення до суду з

вимогою про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та

розпорядження своїм майном.

          Відповідач у

відзиві від 24.10.08 б/н, який подав до суду апеляційної інстанції 29.10.08,

заперечив проти доводів, викладених позивачем у апеляційній скарзі, та просить

скасувати рішення господарського суду Луганської області від 05.09.08 у справі

№18/63пн у повному обсязі й відмовити позивачу у задоволенні  позовних вимог.

          В обґрунтування

доводів за вказаним відзивом відповідач посилається на те, що:

          -на його думку,

доводи суду першої інстанції щодо водопровідних мереж є необґрунтованими, а

оскаржуване рішення помилковим;

          -доводи

апеляційної скарги і дії позивача є такими, що мають ознаки деліктності;

          -твердження

позивача про порушення з боку відповідача Правил користування системами

комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України не

відповідають дійсності, оскільки мереж комунального водопостачання на території

ЗАТ „Первомайська взуттєва фабрика” (де розташовано ТОВ „Первомайськвзуття”)

взагалі не існує (лист ТОВ „Компанія „Луганськвода” №07/392 від 08.08.08);

          -твердження

позивача та посилання на ст. 391 Цивільного кодексу України щодо порушення з

боку відповідача його права на належне користування майном, яке є у його

власності, зовсім не зрозуміло, оскільки згідно мотивувальної частини

оскаржуваного рішення суду першої інстанції це позивач не довів суду своїх

доводів, що він є власником водопроводу та побудував водопровід;

          -відповідач не

визнає позовні вимоги позивача у повному обсязі, крім того, враховуючи той

факт, що позивач тривалий термін безкоштовно використовувала у своєї

підприємницької діяльності, з метою отримання прибутку, майно, яке їй не

належить, то у відповідача при подальшому розгляді справи можуть виникнути

підстави на подання позову про відшкодування матеріальних збитків.

          Повноважний

представник відповідача у судове засідання, яке відбулося 04.11.08, не прибув,

хоча усі сторони у даній справі були повідомлені Луганським апеляційним

господарським судом про час, дату та місце цього судового засідання належним

чином, про що свідчать матеріали даної справи.

          Розпорядженням голови Луганського

апеляційного господарського суду від 14.10.08, відповідно до ст. 28 Закону

України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Приватного

підприємця ОСОБА_1, м. Первомайськ Луганської області, на рішення

господарського суду Луганської області від 05.09.08 у справі №18/63пн

призначено судову колегію у складі: головуючий суддя - Бойченко К.І., суддя -  Єжова С.С., суддя -  Семендяєва І.В.

          Розглянувши

матеріали даної справи, заслухавши пояснення представника позивача у судовому

засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку

обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність

застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,

колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача з урахуванням

доповнень  підлягає задоволенню, з огляду

на наступне.

          Як вбачається з

матеріалів даної справи, відповідач на підставі двох договорів купівлі-продажу

від 06.09.01 та від 28.03.02 купив у ЗАТ “Первомайська взуттєва

фабрика” частину майнового комплексу (кімнати №27-46, приміщення цехів №7, 8)

загальною площею 563,37 м2, який розташований за адресою: м.

Первомайськ Луганської області, вул. Щорса, 10, що підтверджується матеріалами

справи та визнано позивачем.

          Позивач на

підставі договору купівлі-продажу від 13.01.05 також придбав у

ЗАТ “Первомайська взуттєва фабрика” частину майнового комплексу (кімнати

№19-21, 23-26 першого поверху; №80-94, 99-118 другого поверху) загальною

площею 1533,3 м2, який розташований за адресою: м. Первомайськ

Луганської області, вул. Щорса, 10, що підтверджується матеріалами справи та

визнано відповідачем.

01.08.06 між ОКП “Компанія „Луганськвода” та

відповідачем був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення

№313, на підставі якого ОКП “Компанія „Луганськвода” постачає відповідачу питну

воду та приймає від нього стічні води (далі за текстом -договір №313).

01.09.06 між ОКП “Компанія „Луганськвода” та

позивачем був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення

№312, на підставі якого ОКП “Компанія „Луганськвода” постачає позивачу питну

воду та приймає від нього стічні води (далі за текстом -договір №312).

Договір №312 та договір №313 укладались строком дії до 31.12.00 та

у подальшому пролонговувались на 2007-2008 роки.

Даних про дострокове розірвання вказаних договорів №312 та №313

станом на момент звернення позивача з позовом до суду першої інстанції

(05.05.08) та на момент прийняття оскаржуваного рішення місцевим господарським

судом (05.09.08) в матеріалах даної справи не мається.

          За договором

купівлі-продажу каналізаційних мереж від 27.09.06 відповідач

купив у ЗАТ “Первомайська взуттєва фабрика” каналізаційні мережі

довжиною 30 метрів з двома колодязями (від будівлі відповідача до

центрального водоводу), що підтверджується вказаним договором та актом

приймання-передачі від 28.09.06, який підписано повноважними представниками

сторін за договором.

          За договором №313

на послуги з водопостачання та водовідведення від 01.09.06 відповідач є

основним абонентом, а позивач за договором №312 на послуги з водопостачання та

водовідведення є субабонентом.

          Представниками ОКП

„Компанія „Луганськвода” в присутності позивача та керівника відповідача

13.03.08 складено акт.

          Цей акт свідчить

про те, що у м. Первомайську по вул. Щорса, 10, у відповідача виявлено

здійснення видимого розриву водопровідної та каналізаційної мереж.

          Дані цього акту

відповідачем не оспорюються.

          Згідно з п. 3.2

Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в

містах і селищах України, які затверджені наказом Держжитлокомгоспу України від

01.07.94 №65, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 22.07.94 за №165/374

та були чинними на момент прийняття оскаржуваного рішення, абонент не має права

без письмового дозволу „Водоканалу” припиняти відпускання води субабонентам або

надавати дозвіл на його підключення до водопровідної мережі (далі за текстом -

Правила).

          Оскільки позивач є

субабонентом на отримання послуг з водопостачання та водовідведення на законних

підставах, а саме: на підставі вищевказаного договору №312, то в даному випадку

має місце порушення відповідачем положень п. 3.2 Правил.

          За таких обставин,

доводи відповідача судовою колегією залишаються поза увагою.

          Таким чином,

вимоги позивача обґрунтовані у повному обсязі, тому позов підлягає до

задоволення повністю.

          На підставі викладеного, судовою колегією

апеляційна скарга позивача задовольняється, а рішення господарського суду

Луганської області від 05.09.08 у справі №18/63пн скасовується частково на

підставі п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу

України та приймається нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України

витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. та на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. за

позовом, а також витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. за

апеляційною скаргою покладаються на відповідача -Товариство з обмеженою

відповідальністю „Первомайськвзуття”, м. Первомайськ Луганської області.

          У судовому

засіданні за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна

частини даної постанови.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст.

104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1,             м. Первомайськ  Луганської області, на рішення господарського

суду Луганської області від 05.09.08 у справі №18/63пн задовольнити.

2.Рішення господарського суду Луганської області від 05.09.08 у

справі №18/63пн скасувати частково.

3.Прийняти нове рішення.

4.Позов задовольнити у повному обсязі.

5.Товариству з обмеженою відповідальністю „Первомайськвзуття”,

вул. Щорса,    буд. 10, м. Первомайськ

Луганської області, 93200, ідентифікаційний код №31474294, відновити пошкоджені

мережі водопостачання та водовідведення (каналізації), по яким ОКП „Компанія

„Луганськвода” позивачу надавались послуги з водопостачання та водовідведення у

нежитлове приміщення (цех), розташоване за адресою: м. Первомайськ Луганської

області, вул. Щорса, буд. 10, за договором №312 від 01.09.06 на послуги з

водопостачання та водовідведення.

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю

„Первомайськвзуття”,       вул. Щорса,

буд. 10, м. Первомайськ Луганської області, 93200, ідентифікаційний код

№31474294, на користь приватного підприємця ОСОБА_1,                АДРЕСА_1, ідентифікаційний код

НОМЕР_1, витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн.      00 коп. та на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. за позовом, а

також витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. за апеляційною

скаргою.

          Доручити

господарському суду Луганської області видати відповідні  накази.

          Відповідно ч. 3,

ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає

законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                           

К.І. Бойченко

Суддя                                                                                        

С.С. Єжова

Суддя                                                                               

І.В. Семендяєва