Рішення

від 23.07.2012 по справі 2/212

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.12 Справа№ 2/212

Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Залицайло М.С., розглянувши матеріали

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Мерет", м.Київ; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпатські зорі" Санаторій", смт.Модричі; про:стягнення 3 834 481,89 грн.

За участю представників:

від позивача: Сатир Л.В., представник;

від відповідача: Горбай Р.С., представник;

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мерет", м.Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпатські зорі" Санаторій", смт.Модричі про стягнення 3 834 481,89 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 30.09.2009р. призначив розгляд справи на 20.10.2009р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що 01.02.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна на строк до 31.01.2009р. Того ж дня позивач за актом приймання-передачі передав відповідачеві в оренду нерухоме майно разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном. Вказане в акті нерухоме майно та обладнання було передане відповідачеві в технічно справному стані, придатному для використання, детальний перелік обладнання був визначений в акті приймання-передачі. Згідно умов договору відповідач повинен був повернути орендоване нерухоме майно до 05.02.2009р.

Як стверджує позивач, 05.02.2009р. уповноважені особи останнього прибули для прийняття нерухомого майна з оренди та підписання відповідного акту. Однак стан нерухомого майна, що знаходилося в користуванні відповідача, не давав змоги прийняти це майно з оренди. В орендованих відповідачем будівлях були пошкоджені електрообладнання, підлога та дах, демонтовані сантехнічні прилади, вікна та двері.

В березні 2009 року позивач надіслав відповідачу листи з вимогою негайно привести нерухоме майно у належний стан та повернути його орендодавцеві. Вказані вимоги відповідач залишив без задоволення. Листом від 25.03.2009р. та телеграмою від 24.03.2009р. позивач запропонував відповідачу прибути 29.04.2009р. для передачі нерухомого майна з оренди та підписання акта приймання-передачі майна. У зв'язку з відмовою відповідача підписати акт приймання-передачі нерухомого майна, 29.04.2009р. вказаний акт, в якому був зазначений детальний опис стану нерухомого майна, був підписаний представником позивача, а також головою та депутатами Модрицької сільської ради.

За результатами обстеження, проведеного Дрогобицьким відділом Львівського філіалу «НДІпроектреконструкція», складено технічні висновки про стан конструктивних елементів та інженерного обладнання нерухомого майна, згідно яких нерухоме майно знаходиться в незадовільному технічному стані та потребує ремонтних робіт, вартість яких складає 3 567 334 грн. Крім того, як зазначив позивач, відповідачем було зруйновано водогін, вартість якого складає 183 505 грн.

Враховуючи те, що відповідачем в строк до 05.02.2009р. не виконано обов'язку щодо повернення орендованого нерухомого майна, позивач, на підставі ст.785 ЦК України, нарахував відповідачу неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 06.02.2009р. по 29.04.2009р. в сумі 83 642,89 грн.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь неустойку в розмірі 83 642,89 грн. та 3 750 839 грн. в якості відшкодування збитків за пошкодження орендованого майна, а всього 3 834 481,89 грн.

Представники відповідача в судових засіданнях проти позову заперечили з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема відповідач зазначив, що 30.01.2009р. відповідач офіційним листом повідомив позивача про закінчення договору оренди та необхідність прибуття 05.02.2009р. для прийняття об'єкту оренди. 26.02.2009р. відповідачем була скерована телеграма на адресу орендодавця з проханням прийняти об'єкт у зв'язку із закінченням договору оренди, але відповідачем була отримана відповідь про те, що за адресою м.Київ, вул.Щорса, 32 А, офіс 2 такого підприємства немає. Як стверджує відповідач, 02.03.2009р. ним була повторно надіслана телеграма щодо передачі об'єкта оренди та попередження про можливе зняття охорони з орендованого об'єкту.

Також відповідач зазначив, що 12.01.2010р. ним отримана відповідь від ДВ ЛФ «НДІпроектреконструкція», в якій останній зазначив, що працівники вказаної установи не мають відповідних кваліфікаційних сертифікатів на проведення будівельно-технічної експертизи щодо визначення вартості пошкодженого майна та обладнання.

В доповненні до відзиву представник відповідача, з посиланням на ст.779 ЦК України, зазначив, що наймач зобов'язаний усунути лише ті погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця. Враховуючи, що на момент приймання-передачі спірного майна між сторонами не було досягнуто згоди щодо стану орендованого майна, позивач зобов'язаний був прийняти це майно, зафіксувати його стан за участю третіх незацікавлених сторін, застосовуючи при цьому фотографування чи відеозйомку, забезпечити його належну охорону для запобігання його розкраданню, і за наявності доказів погіршення майна, ставити вимогу перед відповідачем про відновлення цього майна до стану, в якому воно було передане. Крім цього, на думку відповідача, позивач не довів неможливість відновлення відповідачем орендованого майна. Частина друга ст.779 ЦК України не передбачає можливості вимагати стягнення збитків у випадку можливості відновлення речі. Якщо річ можливо відновити, наймодавець вправі вимагати лише усунення погіршення речі. За таких обставин, як стверджує відповідач, спосіб захисту, обраний позивачем, не відповідає ч.2.ст.779 ЦК України.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

За клопотанням позивача ухвалою суду від 24.11.2009р. строк вирішення спору було продовжено.

Ухвалою суду від 15.12.2009р. в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову та в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи було відмовлено.

Ухвалою суду від 16.03.2010р. провадження у справі №2/212 було зупинено, призначено судову будівельно-технічну експертизу. Згідно висновку №1564 від 07.10.2010р. судової будівельно-технічної експертизи, майновий комплекс, що знаходиться в с.Модричі Дрогобицького району Львівської області, вул.Курортна, 3Е, зазнав змін у своєму складі в порівнянні із складом, що зазначений в акті обстеження стану нерухомого майна від 02.04.2009р. та акті приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.3008р. Встановити факт змін технічного стану та вартості зазначеного майна не надається можливим у зв'язку з відсутністю інформації про технічний стан і вартість в акті приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.2008р.

Ухвалами суду від 02.12.2010р. та від 05.01.2011р. позивачу було відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 25.01.2011р. провадження у справі зупинено, призначено судову будівельно-технічну експертизу, вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти дії, спрямовані на припинення юридичної особи.

У зв'язку з поверненням Львівським НДІ судових експертиз матеріалів господарської справи №2/212 без виконання, ухвалою суду від 22.08.2011р. провадження у даній справі було поновлено. Сторонам запропоновано подати на розгляд суду уточнені запитання для вирішення судової експертизи.

Ухвалою суду від 19.09.2011р. зупинено провадження у справі, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Для вирішення експерту було поставлене наступне запитання: визначити вартість відновлювальних робіт майнового комплексу, що знаходиться в с.Модричі Дрогобицького району Львівської області, вул.Курортна, 3Е, визначену за укрупненими показниками відновної вартості з урахуванням цін 2011 року та з урахуванням фізичного зносу майна.

06.06.2012р. на адресу суду надійшов лист №4751 від 04.05.2012р., яким Львівський НДІ судових експертиз направив суду висновок №4751 судової будівельно-технічної експертизи та матеріали господарської справи №2/212.

Ухвалою суду від 03.07.2012р. провадження у справі було поновлено.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 23.07.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено та підписано 27.07.2012 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мерет»(позивач) та Санаторієм «Карпатські зорі»(відповідач) був укладений договір №1 оренди нерухомого майна (т.1, а.с.13-19).

Згідно пункту 1 статті 1 договору оренди, позивач зобов'язувався передати відповідачеві в строкове платне користування нерухоме майно оздоровчого комплексу, а саме:

1. Будівлю адміністративного корпусу, літера „А-2";

2. Будівлю гаражу, літера „Б-1";

3. Будівлю котельні, літера ,,В-1";

4. Будівлю спального корпусу, літера „Г-2";

5. Будівлю їдальні, літера „Д-2";

6. Будівлю насосної, літера „Е-1".

Відповідач, в свою чергу, зобов'язувався прийняти нерухоме майно, своєчасно сплачувати орендну плату, що визначена договором оренди, а після припинення орендних відносин повернути нерухоме майно позивачу.

01.02.2008р. позивач за актом приймання-передачі передав відповідачеві в оренду нерухоме майно разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном (т.1, а.с.20-23). Нерухоме майно та обладнання було передане відповідачу в технічно справному стані, придатному для використання за призначенням. Детальний перелік обладнання визначений в акті приймання-передачі.

Пунктом 1 статті 4 договору оренди встановлено, що відповідач здійснюватиме передбачені цим договором повноваження щодо користування нерухомим майном протягом 1 року від дати передачі нерухомого майна в оренду. Таким чином, строк оренди нерухомого майна закінчився 31.01.2009р.

Пунктом 1 статті 2 договору оренди встановлений обов'язок відповідача після припинення договору оренди повернути позивачеві орендоване нерухоме майно в справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу. Згідно пункту 2 статті 5 договору оренди, відповідач здійснює повернення нерухомого майна позивачеві протягом 5-ти календарних днів з дня закінчення строку оренди. Таким чином, відповідач повинен був повернути позивачеві орендоване нерухоме майно до 05.02.2009 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2009р. акт приймання-передачі нерухомого майна з оренди сторонами підписаний не був. Як пояснив в судових засіданнях представник позивача, стан нерухомого майна, що знаходилося в користуванні у відповідача не давав змоги прийняти це майно з оренди, оскільки в орендованих відповідачем будівлях було пошкоджено електрообладнання, підлогу та дах, демонтовано сантехнічні прилади, вікна та двері.

03.03.2009р. відповідачем було відправлено на адресу позивача лист за вих.№40 та акт передачі нерухомого майна за договором оренди № 1 від 01.02.2008р.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.03.2009р. та 11.03.2009р. позивач надіслав відповідачу листи з вимогою негайно привести нерухоме майно у відповідний належний стан (стан, в якому майно було передане в оренду) та повернути майно з оренди (т.1, а.с.26-31).

02.04.2009р. комісією в складі представників позивача, а також голови Модрицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області Флюнта М.Л. та інших осіб, було проведено обстеження стану нерухомого майна, наданого відповідачеві в оренду, та складено відповідний акт. Як вбачається з останнього, комісія встановила, що нерухоме майно, передане в оренду відповідачу, знаходиться в незадовільному технічному стані, сантехнічні та теплотехнічні прилади демонтовані, вікна та двері поламані та/або демонтовані, дах протікає, електрообладнання пошкоджене та/або демонтоване. Представники відповідача відмовились від підписання вказаного акту, про що в останньому зроблено відповідну відмітку (т.1, а.с.37-40).

Телеграмою від 24.03.2009 року позивач запропонував відповідачу прибути 29.04.2009р. за адресою Львівська обл., Дрогобицький район, с.Модричі, вул. Курортна, 3 „е" для передачі нерухомого майна з оренди та підписання акта приймання-передачі майна (т.1, а.с.36).

У зв'язку з відмовою відповідача підписати акт приймання-передачі нерухомого майна, 29.04.2009р. вказаний акт, в якому був зазначений детальний опис стану нерухомого майна, був підписаний представником позивача, а також головою та депутатами Модрицької сільської ради (т.1, а.с.41-49).

29.04.2009р. після попереднього повідомлення відповідача телеграмою (т.1, а.с.60), спеціалістами Дрогобицького відділу Львівського філіалу Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІпроектреконструкція»було проведено обстеження стану нерухомого майна. За результатами обстеження вищевказаний інститут склав технічні висновки про стан конструктивних елементів та інженерного обладнання нерухомого майна, що перебувало в оренді у відповідача. Згідно вищевказаних технічних висновків, нерухоме майно знаходиться в незадовільному технічному стані та потребує ремонту. Оцінка вартості ремонтних робіт склала 3 567 334 грн.

Поряд з цим, судом встановлено, що на звернення відповідача від 05.01.2010р. №388 про надання інформації з приводу правомірності надання Дрогобицьким відділом Львівського філіалу «НДІпроектреконструкція»вищезгаданих технічних висновків, останній листом №02-01 від 12.01.2010р. повідомив, що працівники вказаної установи не мають відповідних кваліфікаційних сертифікатів на проведення будівельно-технічної експертизи щодо визначення вартості пошкодженого майна та обладнання (т.3, а.с.60-61).

Ухвалою суду від 16.03.2010р. у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу. Для вирішення експерту були поставлені наступні запитання:

1) чи зазнало змін в технічному стані, складі та вартості майно, що знаходиться за адресою: с. Модричі, вул. Курортна, 3Е, Дрогобицький район, Львівська область, а саме: будівля адміністративного корпусу, літера „А-2", разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном, що знаходиться в будівлі; будівля гаражу, літера „Б-1", разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном, що знаходиться в будівлі; будівля котельні, літера „В-1", разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном, що знаходиться в будівлі; будівля спального корпусу, літера „Г-2", разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном, що знаходиться в будівлі; будівля їдальні, літера „Д-2", разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном, що знаходиться в будівлі; будівля насосної, літера „Е-1", разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном, що знаходиться в будівлі станом на 02.04.2009р. згідно акту обстеження стану нерухомого майна в порівнянні з технічним станом, складом та вартістю майна на дату передачі в оренду згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.2008р. з урахуванням фізичного зносу?

2) якщо вищеперераховане майно зазнало змін, то яка вартість майна, робіт, необхідних для приведення його до стану, який існував на дату передачі в оренду згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.2008р.?

Згідно висновку №1564 від 07.10.2010р. судової будівельно-технічної експертизи (т.4, а.с.5-15), майновий комплекс, що знаходиться в с.Модричі Дрогобицького району Львівської області, вул.Курортна, 3Е, зазнав змін у своєму складі в порівнянні із складом, що зазначений в акті обстеження стану нерухомого майна від 02.04.2009р. та акті приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.3008р. Встановити факт змін технічного стану та вартості зазначеного майна не надається можливим у зв'язку з відсутністю інформації про технічний стан і вартість в акті приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.2008р.

Ухвалою суду від 19.09.2011р. у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Для вирішення експерту було поставлене запитання -визначити вартість відновлювальних робіт нижчепереліченого майна, визначену за укрупненими показниками відновної вартості з урахуванням цін 2011 року та з урахуванням фізичного зносу майна, а саме:

а) будівлі адміністративного корпусу, літера „А-2", разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном, що знаходиться в будівлі;

б) будівлі гаражу, літера „Б-1", разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном, що знаходиться в будівлі;

в) будівлі котельні, літера „В-1", разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном, що знаходиться в будівлі;

г) будівлі спального корпусу, літера „Г-2", разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном, що знаходиться в будівлі;

д) будівлі їдальні, літера „Д-2", разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном, що знаходиться в будівлі;

е) будівлі насосної, літера „Е-1", разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном, що знаходиться в будівлі.

Згідно висновку №4751 від 04.05.2012р. судової будівельно-технічної експертизи (т.5, а.с.1-5), вартість відновлювальних робіт вищепереліченого майна, визначена за укрупненими показниками відновної вартості з урахуванням цін 2011 року та з урахуванням фізичного зносу майна становить 2 858 469 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

В силу приписів ст.795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Як встановлено судом, 01.02.2008р. позивач за актом приймання-передачі передав відповідачеві в оренду нерухоме майно разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном. Нерухоме майно та обладнання було передане відповідачу в технічно справному стані, придатному для використання за цільовим призначенням. Детальний перелік обладнання був визначений в акті приймання-передачі.

Пунктом 1 статті 4 договору оренди від 01.02.2008р. встановлено, що відповідач здійснюватиме передбачені цим договором повноваження щодо користування нерухомим майном протягом 1 року від дати передачі нерухомого майна в оренду. Відтак, строк оренди нерухомого майна закінчився 31.01.2009 року.

Згідно статті 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 1 статті 2 договору оренди встановлений обов'язок відповідача після припинення договору оренди повернути позивачеві орендоване нерухоме майно в справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу. Згідно пункту 2 статті 5 договору оренди, відповідач здійснює повернення нерухомого майна позивачу протягом 5 календарних днів з дня закінчення строку оренди.

Таким чином, відповідач повинен був повернути позивачу орендоване нерухоме майно у справному стані до 05.02.2009 року включно.

Пунктом 3 статті 5 договору оренди встановлено обов'язок орендаря до дати повернення об'єкта оренди завчасно та за власний рахунок провести необхідні роботи з метою приведення нерухомого майна в справний технічний стан, що забезпечуватиме його подальше використання за прямим призначенням.

В силу приписів пункту 4 статті 5 договору оренди факт повернення об'єкта оренди, так само як і його технічний стан на дату такого повернення, підтверджується відповідним актом, що підписується повноважними представниками обох сторін.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи, обов'язки, передбачені п.2, 3, 4 статті 5 договору оренди, відповідачем не були виконані, у зв'язку з чим 05.02.2009р. акт приймання-передачі нерухомого майна з оренди сторонами підписаний не був. Як стверджує позивач, стан нерухомого майна, що знаходилося в користуванні відповідача, не давав змоги прийняти це майно з оренди. В орендованих відповідачем будівлях були пошкоджені електрообладнання, підлога та дах, демонтовані сантехнічні прилади, вікна та двері.

Відповідачем не подано суду належних та допустимих доказів того, що станом на 05.02.2009р. орендоване нерухоме майно перебувало в справному технічному стані та могло в подальшому використовуватись за прямим призначенням. Відтак, на думку суду, враховуючи невиконання відповідачем вимог, передбачених пунктом 3 статті 5 договору оренди, позивач правомірно відмовився від підписання акту приймання-передачі нерухомого майна з оренди.

Подальші звернення позивача до відповідача з вимогою привести нерухоме майно до належного технічного стану, були залишені відповідачем без задоволення.

Відповідно до приписів ч.3 ст.767 ЦК України наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передавання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому у належному стані.

Згідно пункту 1 ст. 773 ЦК України, наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Відповідно до пункту 3 ст.285 ГК України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню.

Пунктом 1 статті 2 договору оренди встановлений обов'язок відповідача утримувати орендоване майно в належному технічному стані згідно з вимогами правил пожежної безпеки та санітарних правил; після припинення договору оренди повернути позивачеві орендоване нерухоме майно в справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу; здійснювати за погодженням з орендодавцем за свій рахунок поточний ремонт в об'єкті оренди.

Згідно ст.772 ЦК України наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Враховуючи вищевикладене, саме відповідач є відповідальним за зберереження переданого йому в оренду майна протягом всього строку оренди з моменту передачі майна і аж до повернення орендованого майна орендодавцеві. Тому доводи відповідача щодо відсутності його вини в пошкодженні орендованого майна, оскільки таке пошкодження відбулося в період після 05.02.2009р. як наслідок зняття відповідачем охорони з орендованих об'єктів після закінчення терміну дії договору, суд відхиляє як необґрунтовані. Відповідач несе повну відповідальність за збереження майна та не вправі був знімати охорону з об'єкта оренди аж до моменту передачі його позивачу за актом приймання-передачі.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи відсутні письмові докази того, що в період дії договору відповідач звертався з письмовими заявами до правоохоронних органів з приводу виявлених фактів умисного пошкодження чи розкрадання орендованого майна. Повідомлення від 14.04.2009р. №140, надіслане відповідачем на адресу Дрогобицького МРВ УМВСУ у Львівській області, в якому відповідач зазначає про зняття охорони з об'єкта оренди, ще раз підтверджує неправомірність дій відповідача, оскільки до моменту повернення майна орендодавцеві саме відповідач несе відповідальність за цілісність та збереження об'єкта оренди.

Таким чином, внаслідок недбалих та неправомірних дій відповідача відбулося пошкодження майна позивача. Подальші звернення позивача до відповідача з вимогою привести нерухоме майно до належного технічного стану, були залишені відповідачем без задоволення.

Відповідно до частини 4 ст.285 ГК України орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

В силу приписів ст.779 ЦК України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Згідно ч.2 ст.22 ЦК України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно пункту 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна.

Детальний опис пошкодженого та втраченого майна наведений в акті обстеження стану нерухомого майна від 02.04.2009р. та акті приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 29.04.2009 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення збитків, позивач посилався на технічні висновки Дрогобицького відділу Львівського філіалу ДП ДНДПВІ «НДІпроектреконструкція», відповідно до яких вартість ремонтних робіт складає 3 567 334 грн. Однак, як вбачається з листа №02-01 від 12.01.2010р. Дрогобицького відділу ЛФ „НДІпроектреконструкція", поданого відповідачем, працівники вищезгаданого інституту не мають відповідних кваліфікаційних сертифікатів на проведення будівельно-технічної експертизи щодо визначення вартості пошкодженого майна та обладнання. Згідно ліцензії, виданої Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.12.2006р., ДВ ЛФ „НДІпроектреконструкція" надано право здійснювати обстеження і оцінювання технічного стану будівельних конструкцій (визначення параметрів і необхідних характеристик матеріалів і конструкцій із застосуванням спеціального устаткування, приладів та апаратури на об'єктах і у лабораторіях), а також несучих конструкцій будівель і споруд.

За таких обставин, подані позивачем технічні висновки Дрогобицького відділу Львівського філіалу ДП ДНДПВІ «НДІпроектреконструкція»як докази у справі не відповідають вимогам, встановленим ст.ст.32, 34 ГПК України.

Оскільки при поданні позовної заяви позивачем не подано належних та допустимих доказів, які б обґрунтовували один з обов'язкових елементів доказування по даній справі - розмір понесених позивачем збитків, ухвалою суду у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Згідно висновку №1564 від 07.10.2010р. судової будівельно-технічної експертизи, майновий комплекс, що знаходиться в с.Модричі Дрогобицького району Львівської області, вул.Курортна, 3Е, зазнав змін у своєму складі в порівнянні із складом, що зазначений в акті обстеження стану нерухомого майна від 02.04.2009р. та акті приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.3008р. Встановити факт змін технічного стану та вартості зазначеного майна не надається можливим у зв'язку з відсутністю інформації про технічний стан і вартість в акті приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.2008р.

Ухвалою суду від 19.09.2011р. у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу для визначення вартості відновлювальних робіт орендованого майна, визначеної за укрупненими показниками відновної вартості з урахуванням цін 2011 року та з урахуванням фізичного зносу майна.

Визначення відновної вартості (вартості заміщення) таким методом зумовлена тим, що в даному випадку у суду відсутній обсяг необхідної інформації щодо придбання об'єкта оцінки, вартості його будівництва, реконструкції, ремонту тощо. В такому випадку в розрахунках використовуються дані про витрати на будівництво, наведені в збірнику укрупнених показників відновної вартості (УПВВ). Для визначення вартості витрат у збірнику УПВВ знаходять об'єкт-аналог оцінюваного об'єкта і розраховують вартість з урахуванням відмінностей між оцінюваним об'єктом та об'єктом-аналогом. При цьому об'єкт-аналог підбирається з характеристиками, найбільш близькими до характеристик оцінюваного будинку чи споруди. Підбір аналога здійснюється по ряду близьких параметрів: функціональне призначення та об'ємні характеристики об'єкта, конструктивне виконання і матеріал фундаментів, стін, перегородок, перекриттів, віконних і дверних прорізів, покрівлі, санітарно-технічного та інженерно-технічного оснащення, а також інших конструктивних параметрів об'єктів. Для перерахунку в теперішню вартість використовують індекс змін балансової вартості, який затверджується відповідними постановами Кабінету Міністрів України №163 від 09.03.1995р., №1024 від 31.08.1996р. та наказом Держкоммістобудування №56 від 04.04.1997р., №41 від 24.02.1999р.

Згідно висновку №4751 від 04.05.2012р. судової будівельно-технічної експертизи, вартість відновлювальних робіт вище переліченого майна, визначена за укрупненими показниками відновної вартості з урахуванням цін 2011 року та з урахуванням фізичного зносу майна становить 2 858 469 грн.

Заперечення відповідача на позов в цій частині суд відхиляє як безпідставні з огляду на наступне.

В судових засіданнях та у відзиві на позов відповідач зазначає, що 30.01.2009р. він офіційним листом повідомив позивача про необхідність прийняття об'єкту оренди. Однак жодних письмових доказів про направлення такого листа позивачу відповідачем суду представлено не було. Інформація про зазначений лист від 30.01.2009 року міститься лише у журналі вихідної документації відповідача (т.3, а.с.89-90), а тому така інформація не може сприйматися як належний доказ по справі.

Твердження представника відповідача про те, що акт приймання-передачі нерухомого майна за договором оренди підписаний сторонами так і не був, а відтак, сторонами не зафіксовано технічний стан об'єкта, що передається в оренду, спростовується наявними в матеріалах справи доказами. Оригінал акта приймання-передачі від 01.02.2008р. неодноразово оглядався в судових засіданнях як судом, так і представниками відповідача, належним чином засвідчена копія вказаного акту міститься в матеріалах справи. За вказаним актом позивач передав відповідачеві в оренду нерухоме майно разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном. Нерухоме майно та обладнання було передане відповідачу в технічно справному стані, придатному для використання за призначенням. Детальний перелік обладнання був визначений в акті приймання-передачі. Вказані обставини додатково підтверджуються поданими відповідачем актами СЕС, СДПЧ та держнаглядохоронпраці, в яких вказано, що будівлі комплексу були допущені до експлуатації, а саме для проживання і оздоровлення дітей на протязі 2008 року, тобто будівлі були у задовільному стані і могли експлуатуватися за призначенням (т.3, а.с.34-38).

Слід зазначити, що відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язком саме відповідача є доведення суду тієї обставини, що станом на 05.02.2009р. орендоване майно перебувало в технічно справному стані, а дії позивача щодо неприйняття вказаного майна з оренди є неправомірними. Відповідач не був позбавлений права засвідчити вказані обставини належним чином, в тому числі за участю незацікавлених осіб чи використовуючи фотофіксацію. Крім того, якщо на думку відповідача позивач неправомірно чи безпідставно відмовлявся прийняти орендоване майно з оренди 05.02.2009р., відповідач не був позбавлений можливості звернутися до суду з позовною вимогою про прийняття майна з оренди та оформлення його прийняття відповідним документом (актом)

Доводи відповідача про неотримання останнім вимог від позивача щодо повернення орендованого майна спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема поштовими квитанціями, описами вкладення та повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції, які безумовно підтверджують факт надіслання відповідачу листів від 06.03.2009р. та від 11.03.2009р. (т.1, а.с.26-27, 29-30).

Аргументи відповідача щодо невідповідності способу захисту, обраного позивачем, вимогам ч.2 ст.779 ЦК України, не заслуговують на увагу, оскільки, як вже було зазначено судом, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами привести нерухоме майно до належного технічного стану, проте вказані вимоги були залишені відповідачем без задоволення. Оскільки порушене право позивача відповідачем відновлене не було, позивач правомірно звернувся до суду з позовною вимогою про відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У відповідності з вимогами п.4 ст.611 ЦК України, у випадку порушення зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди. Доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки відповідача, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками та вини останнього.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків за пошкодження орендованого майна підставними та такими, що підлягають до задоволення частково в розмірі 2 858 469 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 83 642,89 грн. суд вважає за необхідне відзначити наступне.

Згідно статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частиною 2 пункту 2 статті 5 договору оренди передбачено, що у випадку неповернення відповідачем нерухомого протягом строку, встановленого умовами договору оренди для повернення нерухомого майна, та не підписання відповідачем акта повернення нерухомого майна, позивач має право стягнути з відповідача орендну плату в подвійному розмірі від суми орендної плати, передбаченої умовами договору оренди, пропорційно кількості днів прострочення повернення нерухомого майна та не підписання акта повернення нерухомого майна.

Пунктом 2 статті 3 договору оренди встановлена орендна плата в розмірі 12 500 грн. на місяць без врахування податку на додану вартість. З урахування податку на додану вартість місячна орендна плата становить 15 000 грн.

Враховуючи те, що відповідачем в строк до 05.02.2009р. не виконано обов'язку щодо повернення орендованого нерухомого майна, позивач, на підставі ст.785 ЦК України, нарахував відповідачу неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 06.02.2009р. по 29.04.2009р. в сумі 83 642,89 грн.

Однак, при здійсненні вказаного розрахунку позивачем не враховано, що орендоване майно фактично прийняте позивачем з оренди 29.04.2009р., про що складено відповідний акт приймання-передачі. Відтак нарахування позивачем неустойки по 29.04.2009р. включно суперечить фактичним обставинам справи, оскільки таке нарахування слід було здійснювати лише по 28.04.2009р. включно. Після перерахунку, здійсненого судом, розмір неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 06.02.2009р. по 28.04.2009р. повинен становити 82 642,89 грн.

Таким чином, позовні вимоги позивача в цій частині є підставними та підлягають до задоволення частково в розмірі 82 642,89 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані поданими доказами частково та підлягають до задоволення частково в розмірі 2 858 469 грн. збитків та 82 642 грн. 89 коп. неустойки. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно ч.3 ст. 31 ГПК України судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі. Відтак суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про виклик в судове засідання експерта Сенейка І.Б., оскільки, як вбачається із поданого клопотання, доводи відповідача зводяться, в основному, до заперечення висновку експерта як доказу по даній справі, натомість представником відповідачем не наведено чіткого переліку запитань, які останній вважає за необхідне поставити перед експертом.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", оскільки забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Згідно ст.44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Як вбачається із матеріалів справи, позивачем проведено оплату вартості судових експертиз, призначених ухвалою суду від 16.03.2010р. та ухвалою суду від 19.09.2011р. в розмірі 7 752 грн. та 4 230 грн. відповідно.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 22, 509, 526, 530, 599, 626, 759, 762, 763, 767, 772, 773, 779, 785, 795 ЦК України, ст.ст.193, 224, 225, 283, 285 ГК України, та ст.ст. 1, 4, 31 33, 34, 35, 41, 42, 43, 44, 49, 75, 79, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпатські зорі" Санаторій" (Львівська область, Дрогобицький район, с.Модричі, вул.Курортна, буд.3, ідентифікаційний код 01526767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мерет" (місто Київ, вул.Щорса, буд.32А, офіс 2, ідентифікаційний код 35574720) 2 858 469 грн. збитків, 82 642 грн. 89 коп. неустойки, 19 558 грн. 50 коп. державного мита, 181 грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 9 190 грн. 19 коп. витрат за проведення судових експертиз.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.