Постанова

від 24.07.2012 по справі 17/48/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. Справа № 17/48/2011 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Гончарук П.А. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу обласного об'єднання "Луганське кабельне телебачення", м.Луганськ

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2012

зі справи № 17/48/2011

за позовом обласного об'єднання "Луганське кабельне телебачення", м.Луганськ (далі -Об'єднання)

до громадської організації "Клуб телеглядачів "Вільний", м.Луганськ (далі -Організація)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ЛКТ- плюс", м.Луганськ (далі -Товариство)

про стягнення 60 000,00 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

третьої особи -не з'явився.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року Об'єднання звернулося до Організації з позовом, згідно з яким просило стягнути з останньої компенсацію за порушення авторського права та суміжних прав, належних позивачу як телерадіоорганізації, у розмірі 60 000,00грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.11.2011 у справі № 17/48/2011 (колегія суддів у складі: суддя Якушенко Р.Є. -головуючий, судді Ворожцов А.Г. і Фонова О.С.), яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2012 (колегія суддів у складі: суддя Москальова І.В. -головуючий, судді Будко Н.В. і М'ясищев А.М.), у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. Скарга мотивована тим, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Об'єднання згідно з ліцензією на право мовлення від 27.02.2009 № 0861-м та додатку № 2 до неї здійснює свою діяльність як мовник та є власником каналу "ЛКТ".

Згідно з додатком № 6 ліцензії категорія мовлення - місцеве наземне ефірне та мережне мовлення, трансляція здійснюється на території м. Луганська та прилеглі райони за відкритим способом розповсюдження.

Відповідно до рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України від 14.06.2006 № 484 "Про затвердження переліку програм універсальної програмної послуги для м. Луганська", телеканал "ЛКТ", виробництва Об'єднання, входить у м. Луганську до складу універсальної програмної послуги.

Судами також встановлено, що Товариство є провайдером програмної послуги від 11.03.2004 НР № 0310-п, до складу якої входить телеканал "ЛКТ", виробництва Об'єднання.

Додатком № 7 до ліцензії провайдера програмної послуги Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 11.03.2004 НР № 0310-п було зафіксовано, що ретрансляція телеканалу "ЛКТ" здійснюється на частоті 1182 МГц, а умови розповсюдження -відкритий доступ.

Об'єднанням та Товариством було укладено договір від 03.12.2003 № 457/2003 "Про розповсюдження (постачання) сигналу Програм телеканалу "ЛКТ" у мережах кабельного телебачення", згідно з умовами якого сторони передбачили обов'язок Товариства на розповсюдження телеканала "ЛКТ" абонентам своєї мережі, під якими розуміються як фізичні так і юридичні особи.

01.09.2008 Об'єднанням та Товариством був також укладений договір № РТ-07 "Про надання експлуатаційно -технічних послуг зв'язку", відповідно до умов якого Товариство зобов'язалося шляхом ретрансляції розповсюджувати телеканал "ЛКТ" всім своїм абонентам.

Пунктом 1.1.9 цього ж договору було визначено, що соціальний пакет програм -це перелік телепрограм, які Товариство пропонує абонентам безкоштовно.

Товариством та Організацією був укладений договір від 03.01.2011 № ВА 0311, згідно з умовами якого Товариство надає Організації право здійснювати колективний прийом і перегляд безкоштовного загальнодоступного пакету програм "Соціальний" в мережі типу "МІТРІС", що належить Товариству. Організація, в свою чергу, зобов'язалась самостійно придбати або взяти в оренду обладнання для прийому цієї програмної послуги та гарантувала, що є її кінцевим користувачем і не буде здійснювати передачу цієї ж послуги третім особам.

Судами було також встановлено, що позивач, наполягаючи на задоволенні позову, обґрунтовував його тим, що відповідач в дійсності замість системи колективного прийому сигналу створив систему багатоканальної телемережі, яку, будучи громадською організацією, використовує, надаючи своїм членам можливість перегляду соціального пакету програм каналу "ЛКТ" шляхом отримання від Товариства та подальшої передачі відповідного сигналу.

Сукупності встановлених по справі обставин суди дали належну оцінку і дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому суди правильно виходили з того, що ті докази які були подані по справі позивачем, не давали підстав дійти певних висновків про те, що дії відповідача вийшли за межі договору на безоплатне колективне користування пакетом програм "Соціальний" від 03.01.2011 № ВА 0311 та набули ознак порушення належних позивачу авторських і суміжних прав, яке відобразилось у тому, що відповідач, не отримавши на те відповідної згоди правоволодільця, допустив публічне сповіщення телепрограм каналу "ЛКТ", або незаконно використав належні позивачу права у іншій спосіб.

Оскільки доводи позивача, які були ним наведені на користь скасування прийнятих за справою рішень та викладені у касаційній скарзі, в цілому зводились до переоцінки поданих по справі доказів, Вищий господарський суд України відповідно до вимог статті 111-7 ГПК України не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Луганської області від 24.11.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2012 у справі № 17/48/2011 залишити без змін, а касаційну скаргу обласного об'єднання "Луганське кабельне телебачення" - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко Суддя П.Гончарук Суддя В.Харченко