Постанова

від 25.07.2012 по справі 2а/1270/1898/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2012 року Справа № 2а/1270/1898/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Колесніковій Я.А.,

за участю представників

позивача: Тихонова О.А. (довіреність б/н від 29.02.2012),

відповідача: Гайворонської О.В. (довіреність № 454/9/10-000 від 19.03.2012),

Кузмічової Ю.А. (довіреність № 1137/9/10-000 від 26.03.2012),

Некрасенко Т.Є. (довіреність № 839/9/10-000 від 22.03.2012),

прокурора: Голоденко К.О. (посвідчення № 143 від 08.06.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби, за участю прокурора Артемівського району м. Луганська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2012 № 0000122300, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську від 25.01.2012 № 0000122300 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2061571,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 515939,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідачем було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» з питань відносин з ПП «Ком-Поа» за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, за результатами проведення якої складено акт перевірки від 29.04.2011 № 194/2300/32474002, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2012 № 0000122300.

Вказане повідомлення-рішення позивач вважає протиправним та таким, що винесене з порушенням чинного законодавства, оскільки його винесено на підставі викладених в акті висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджені будь-якими доказами.

На думку позивача, відповідачем у порушення вимог п.5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, не зазначено в акті перевірки жодного порушення податкового законодавства, допущеного ТОВ «Луганський комбінат «Втормет», та відсутні посилання на документи, які характеризують фінансово-господарську діяльність позивача.

В акті перевірки наявний опис діяльності ПП «Ком-Поа» та посилання на пояснення осіб, що не мають відношення до ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» та ПП «Ком-Поа», на підставі яких робиться висновок про відсутність у ПП «Ком-Поа» устаткування, спеціалістів, та про порушення вимог Закону України «Про металобрухт».

Позивач вважає, що такі обставини не характеризують діяльності ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» та не можуть свідчити про будь-які порушення позивачем з питань оподаткування. На думку позивача, якщо ПП «Ком-Поа» у своїй діяльності допускало порушення Закону України «Про металобрухт», то такі порушення не мають відношення до ТОВ «Луганський комбінат «Втормет».

Крім того, позивач зазначає, що податкові органи не наділені повноваженнями щодо контролю за додержанням ліцензіатами вимог Закону України «Про металобрухт», ліцензійних умов тощо.

Позивач зазначає, що законодавством України передбачено персональну відповідальність платника податків за порушення, допущені при веденні податкового обліку. У разі, якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків, який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат.

Крім того, позивач вважає, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державною, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків.

Відомості, зазначені в акті перевірки, щодо помилкового зазначення ініціалів директора ПП «Ком-Поа» та видимих відмінностей підпису, на думку позивача, не можуть бути підставою для висновків про наявність порушень з боку позивача вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Посилання відповідача на акт перевірки від 17.03.2011 № 112/2320/33802025 про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Ком-Поа» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.01.2011, на думку позивача, є безпідставними, оскільки постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.06.2011 у справі № 2а-3754/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2011, задоволено позов ПП «Ком-Поа» до ДПІ в Артемівському районі м. Луганська, визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ в Артемівському районі м. Луганська від 12.03.2011 № 146 про проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Ком-Поа», визнано протиправними дії ДПІ в Артемівському районі м. Луганська щодо проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Ком-Поа» з 14.03.2011 по 15.03.2011, які оформлено актом № 112/2320/33802025 від 17.03.2011.

Висновки відповідача щодо наявності порушень з боку позивача п.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», на думку позивача, є безпідставними, оскільки всі суми ПДВ, віднесені позивачем до складу податкового кредиту, що перевірявся, були нараховані (сплачені) саме у зв'язку з придбанням товарів для подальшого використання у підприємницькій діяльності. Металобрухт чорних металів проходив переробку на підприємстві ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» та реалізовувався покупцям.

Наявність у ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» необхідних виробничих потужностей та факт переробки на них металобрухту відповідачем при проведенні перевірки не досліджувався.

З огляду на вищевикладене позивач вважає, що у відповідача не було підстав для збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Ухвалою від 03 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у попередньому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 27 березня 2012 року закінчено підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Одночасно із закінченням підготовчого провадження у справі № 2а/1270/1898/2012, ухвалою суду від 27 березня 2012 року здійснено процесуальне правонаступництво відповідача, замінено Державну податкову інспекцію в Артемівському районі у м. Луганську на Державну податкову інспекцію в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідача та прокурор у судовому засіданні заперечували проти задоволення адміністративного позову, про що надали письмові заперечення на позов (а.с.5-9 том 2), у яких зазначили таке.

Проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» п.п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, проведеною перевіркою встановлено, що у контрагента ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» - ПП «Ком-Поа», відсутнє відповідне устаткування, кваліфіковані спеціалісти для виконання операцій з металобрухтом для здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, у зв'язку з чим порушені вимоги абз.1 ст.5 Закону України «Про металобрухт».

Операції між ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» та ПП «Ком-Поа» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, що підтверджується актом від 17.03.2011 № 112/2320/33802025 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ком-Поа» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.01.2011.

Оскільки у ПП «Ком-Поа» недостатньо трудових ресурсів, відсутні складські приміщення та виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Відповідно наданих документів не можливо встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведеної операції.

Якщо товар доставлявся вантажним автомобілем, документом, підтверджуючим транспортування товару є товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346, у якій мають бути відмітки про відправника товару, його отримувача.

Перевезення товарів залізницею оформляється комплектом перевізних документів, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998 № 460, до якого належать: накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу, відправнику видається квитанція про приймання вантажу.

Позивачем до перевірки не надані документи підтверджуючі якісний склад металобрухту (сертифікати якості) та товарно-транспортні накладні, інші документи, що свідчать про транспортування продукції.

Вказане, на думку відповідача, підтверджує відсутність доказів фактичного отримання товарів. Таким чином, факт придбання не може бути підтверджено тільки видатковими та податковими накладними.

Виходячи з викладеного, відповідач робить висновок, що ПП «Ком-Поа» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Відтак, у ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» не було підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Ком-Поа».

Крім того, представники відповідача та прокурор повідомили у судовому засіданні, що ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» не мав права формувати податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від ПП «Ком-Поа», оскільки такі податкові накладні не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки підписи у вказаних накладних здійснено не директором ПП «Ком-Поа» ОСОБА_5, а іншою особою, що підтверджено витягом висновку експерта від 17.04.2012 № 169.

Крім того, на підтвердження наявності порушень податкового законодавства позивачем, представники відповідача послались на вирок у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст.367 КК України та висновок економічної експертизи від 15 травня 2012 року № 68.

Згідно висновку економічної експертизи від 15 травня 2012 року № 68, документально підтверджено висновки, зазначені в актах перевірки ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» в частині встановлених порушень, а саме: акт від 29.04.2011 № 194/2300/32474002 - порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті необґрунтовано сформованого податкового кредиту у грудні 2010 року по фінансово-господарським відносинам з ПП «Ком-Поа» в сумі 2061571,54 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 2061571,54 грн.

На підставі вищевикладеного представники відповідача та прокурор у задоволенні позовних вимог просили відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» (далі - ТОВ «Луганський комбінат «Втормет») (ідентифікаційний код 32474002) як юридичну особу зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 14.05.2003 за № 1 382 120 0000 004294, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою АА № 434374 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.14, 15 том 1).

ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» перебуває на податковому обліку у ДПІ в Артемівському районі м. Луганська з 27.05.2003 за № 789-01, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків від 02.09.2010 № 2363 (а.с.16 том 1).

Позивач, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04.04.2009 № 100219369, виданого ДПІ в Артемівському районі м. Луганська, індивідуальний податковий номер - 324740012362, зареєстрований платником ПДВ (а.с.17 том 1).

З 22.04.2011 по 29.04.2011 співробітниками ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську, на підставі п.п.78.1.11, п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, згідно з постановою старшого слідчого ГВПМ СДПІ ВПП у м. Луганську від 13.04.2011, відповідно наказу, виданого ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську № 301 від 22.04.2011 та повідомлення № 5806/10/2300 від 22.04.2011, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет», код за ЄДРПОУ 32474002 з питань відносин з ПП «Ком-Поа», код за ЄДРПОУ 33802025, за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, за результатами проведення якої складено акт від 29.04.2011 № 194/2300/32474002 (а.с.18-25 том 1).

Згідно висновків акта від 29.04.2011 № 194/2300/32474002, перевіркою встановлені порушення ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на 2061571,00 грн., у тому числі за грудень 2010 року - 2061571,00 грн.

Дослідженням акта перевірки від 29.04.2011 № 194/2300/32474002 встановлено, що відповідачем зроблено висновок про те, що ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» занижено податок на додану вартість на 2061571,00 грн. з огляду на таке.

За період з 01.12.2010 по 31.12.2010 ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 3923179,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 встановлено його завищення всього у сумі 2061571,00 грн. по взаємовідносинах з ПП «Ком-Поа».

Згідно бази даних «ЦБД» та відповідно до матеріалів, наданих ГВПМ СДПІ ВПП у м. Луганську встановлено, що у ПП «Ком-Поа» відповідне устаткування відсутнє, кваліфіковані спеціалісти для виконання операцій з металобрухтом для здійснення вантажно-розвантажувальних робіт відсутні, у зв'язку з чим порушені вимоги абз.1 ст.5 Закону України «Про металобрухт».

В акті перевірки також зазначено, що до перевірки сертифікати якості на отриманий товар не надані.

Перевіркою встановлено, що договір від 20.10.2010 № 739Ф укладено та підписано директором ПП «Ком-Поа» ОСОБА_6, разом з тим, згідно баз АРМ «Бест Звіт», АІС «реєстр платників податків», пошуково-довідкової системи ЦБД ДПА України, директором ПП «Ком-Поа» значиться ОСОБА_5. Отже ініціали директора ПП «Ком-Поа» вказані у договорах та первинних документах не відповідають дійсності. Крім того, підписи ОСОБА_5 на приймально-здаточних актах, посвідченнях про вибухонебезпечність брухту чорних та кольорових металів, актах про походження металобрухту чорних та кольорових металів мають видимі відмінності від підпису на договорі від 20.10.2010 № 739Ф.

Перевіркою встановлено, що постачання металобрухту ПП «Ком-Поа» здійснювалося вантажним автомобілем, тому у ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» мають бути копії товарно-транспортних накладних, які до перевірки не надані.

З огляду на положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, робиться висновок, що для надання юридичної сили та доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Зазначено, що операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, що підтверджується актом від 17.03.2011 № 112/2320/33802025 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ком-Поа» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.01.2011.

На підставі викладеного зроблено висновок про завищення ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» податкового кредиту на суму 2061571,00 грн.

Одночасно в акті перевірки зазначено, що згідно системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, за грудень 2010 року не встановлено розбіжності по ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» в частині завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Ком-Поа».

На підставі акта від 29.04.2011 № 194/2300/32474002 ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до абз.2 п.123.1 ст.123, п.86.9 ст.86 ПК України винесено податкове повідомлення-рішення від 25.01.2012 № 0000122300, яким ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 2576964,00 грн., з яких: за основним платежем - 2061571,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 515393,00 грн. (а.с.26 том 1).

Розглядаючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Як вбачається з акта перевірки від 29.04.2011 № 194/2300/32474002 відповідачем встановлено порушення з боку ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» правил формування податкового кредиту у грудні 2010 року, тобто під час дії Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, при вирішені адміністративної справи, суд вважає за необхідне керуватися нормами як Закону України «Про податок на додану вартість» так і Податкового кодексу України.

Згідно із ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»:

- податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно із п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно абз.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України закріплено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

У судовому засіданні встановлено, що оригінали договорів, укладених між ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» та ПП «Ком-Поа», специфікацій до вказаних договорів, податкових накладних, приймально-здаточних актів, актів походження металобрухту, платіжних доручень були вилучені ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» протоколами виїмки до матеріалів кримінальної справи. Вказане підтверджується копіями протоколів виїмки наявними у матеріалах справи (а.с.27-71 том 1).

На вимогу Луганського окружного адміністративного суду ДПС у Луганській області до матеріалів адміністративної справи були надані належним чином засвідчені копії вказаних документів (а.с.53-208 том 2, а.с.1-236 том 3).

Дослідженням вказаних документів встановлено таке.

Між ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» та ПП «Ком-Поа» укладено договір поставки брухту чорних та кольорових металів № 589А від 30.12.2009 (а.с.55-58 том 2), відповідно до умов якого поставщик зобов'язується передати у власність покупця брухт чорних та кольорових металів згідно специфікацій, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за нього на умовах цього договору.

Пунктом 1.3 договору визначено, що поставка товару здійснюється згідно специфікацій, зміст якої та порядок узгодження визначені сторонами у тексті вказаного договору.

У розділі 3 договору № 589А від 30.12.2009 зазначено, що поставка товару здійснюється автомобільним або залізничним видом транспорту.

Базисними умовами поставки у відповідності з редакцією «Інкотермс» 2000 є: для поставки автомобільним транспортом - FCA; для поставки залізничним транспортом - CPT.

Відповідними специфікаціями можуть передбачатися й інші базисні умови постачання.

Відповідно до п.3.7 договору датою поставки вважається дата виписки вантажеотримувачем приймально-здаточних актів.

Щомісяця до 5 числа місяця, наступного за звітним, поставщик зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, заповнену у відповідності з п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (п.3.9 договору).

Згідно п.4.1 ціна товару зазначається у відповідних специфікаціях.

Покупець здійснює оплату товару на підставі рахунків, виставлених поставщиком на кожну партію товару (п.5.2 договору).

У строк, не пізніше дати фактичної передачі товару поставщик надає покупцю: рахунки на товар, накладні, податкові накладні, посвідчення про вибухобезопасність товару, посвідчення про радіологічну безпеку із зазначенням фактичного рівня радіації, акт про походження металобрухту, посвідчення про хімічну безпеку товару, сертифікати якості (п.6.1 договору).

Приймання товару по кількості та якості здійснюється вантажеотримувачем, результати приймання товару відображаються у приймально-здаточних актах (п.6.2 договору).

Пунктом 6.3 договору визначено, що сторони щомісяця здійснюють звірення взаємних розрахунків за договором на підставі даних, що містяться в актах ф.19. Результати звірки зазначаються в актах звірки взаємних розрахунків.

Між ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» та ПП «Ком-Поа» укладено договір поставки брухту чорних та кольорових металів № 739Ф від 20.10.2010 (а.с.59-62 том 2), відповідно до умов якого поставщик зобов'язується передати у власність покупця брухт чорних та кольорових металів згідно специфікацій, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за нього на умовах цього договору.

Пунктом 1.3 договору визначено, що поставка товару здійснюється згідно специфікацій, зміст якої та порядок узгодження визначені сторонами у тексті вказаного договору.

У розділі 3 договору № 739Ф від 30.12.2009 зазначено, що поставка товару здійснюється автомобільним або залізничним видом транспорту.

Базисними умовами поставки у відповідності з редакцією «Інкотермс» 2000 є: для поставки автомобільним транспортом - FCA; для поставки залізничним транспортом - CPT.

Відповідними специфікаціями можуть передбачатися й інші базисні умови постачання.

Відповідно до п.3.7 договору датою поставки вважається дата виписки вантажеотримувачем приймально-здаточних актів.

Щомісяця до 5 числа місяця, наступного за звітним, поставщик зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, заповнену у відповідності з п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (п.3.9 договору).

Згідно п.4.1 ціна товару зазначається у відповідних специфікаціях.

Покупець здійснює оплату товару на підставі рахунків, виставлених поставщиком на кожну партію товару (п.5.2 договору).

У строк, не пізніше дати фактичної передачі товару поставщик надає покупцю: рахунки на товар, накладні, податкові накладні, посвідчення про вибухобезопасність товару, посвідчення про радіологічну безпеку із зазначенням фактичного рівня радіації, акт про походження металобрухту, посвідчення про хімічну безпеку товару, сертифікати якості (п.6.1 договору).

Приймання товару по кількості та якості здійснюється вантажеотримувачем, результати приймання товару відображаються у приймально-здаточних актах (п.6.2 договору).

Пунктом 6.3 договору визначено, що сторони щомісяця здійснюють звірення взаємних розрахунків за договором на підставі даних, що містяться в актах ф.19. Результати звірки зазначаються в актах звірки взаємних розрахунків.

Вказані операції постачання оформлено:

- податковими накладними: № 12313 від 31.12.2010 до договору № 589А від 30.12.2009 на загальну суму 8433029,11 грн., у тому числі ПДВ - 1405504,85 грн.; № 12312 від 31.12.2010 до договору № 739Ф від 20.10.2010 на загальну суму 3936400,14 грн., у тому числі ПДВ - 656066,70 грн. (а.с.63-64 том 2);

- видатковими накладними: № КО-12313 від 31.12.2010 до договору № 589А від 30.12.2009 на загальну суму 8433029,11 грн., у тому числі ПДВ - 1405504,85 грн.; № КО-12312 від 31.12.2010 до договору № 739Ф від 20.10.2010 на загальну суму 3936400,14 грн., у тому числі ПДВ - 656066,70 грн. (а.с.219-220 том 1);

- приймально-здаточними актами, посвідченнями про вибухобезопасність металобрухту, актами про походження брухту кольорових і чорних металів (а.с.67-208 том 2, а.с.1-236 том 3);

- актами звірки між ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» та ПП «Ком-Поа»: станом на 31.12.2010 до договору № 739Ф від 20.10.2010; станом на 31.12.2010 до договору № 589А від 30.12.2009 (а.с.62-72 том 4).

За отриманий товар ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» сплатило ПП «Ком-Поа» 12391000,00 грн., що підтверджено реєстром платіжних доручень за грудень 2010 року (а.с.73 том 4).

Належним чином засвідчені копії платіжних доручень ДПС у Луганській області з матеріалів кримінальної справи на вимогу суду не надано.

Податкові накладні № 12313 від 31.12.2010 та № 12312 від 31.12.2010 включені ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року (а.с.131-137 том 1).

Дослідженням податкової звітності ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» з податку на додану вартість за грудень 2010 року встановлено, що позивачем згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ПП «Ком-Поа» (а.с.140-144 том 1).

Судом також встановлено, підтверджено матеріалами справи, що операції між ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» та ПП «Ком-Поа» знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку ТОВ «Луганський комбінат «Втормет», а саме: у журналі-ордері та відомості по рахунку 6311 Розрахунки з поставщиками товарів за грудень 2010 року (а.с.198-200 том 1).

Крім того, представником позивача до матеріалів справи подано документальне підтвердження використання ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» металобрухту, отриманого від ПП «Ком-Поа», у подальшій господарській діяльності підприємства, а саме: видаткові накладні, акти приймання-передавання металобрухту, накладні на передачу матеріалів у виробництво (а.с.145-160 том 1).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи документально підтверджено факт отримання ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» металобрухту від ПП «Ком-Поа», а також правомірність формування податкового кредиту у грудні 2010 року на підставі податкових накладних, отриманих від ПП «Ком-Поа».

Що стосується посилань представників відповідача та прокурора на невідповідність податкових накладних отриманих ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» від ПП «Ком-Поа» вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, суд зазначає таке.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Оглядом податкових накладних, отриманих ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» від ПП «Ком-Поа» № 12313 від 31.12.2010 та № 12312 від 31.12.2010 встановлено, що у вказаних накладних наявні всі необхідні реквізити, обов'язковість наявності яких встановлена Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Посилання представників відповідача на висновок експерта від 17.04.2012 № 169, складеного за результатами проведення почеркознавчої експертизи, як на доказ того, що ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» не мав права формувати податковий кредит на підставі податкових накладних № 12313 від 31.12.2010 та № 12312 від 31.12.2010 виданих ПП «Ком-Поа», оскільки, згідно висновку експерта, підписи, що виконані від імені директора ПП «Ком-Поа» ОСОБА_5 у вказаних податкових накладних не відповідають зразкам підпису ОСОБА_5, наданим у якості порівняльного матеріалу, та відрізняються за загальним видом та комплексу окремих ознак в об'ємі, достатньому для негативного висновку про тотожність даних підписів, суд оцінює критично.

Так, дослідженням витягу з висновку експерта від 17.04.2012 № 169, який приєднано до матеріалів справи представниками відповідача (а.с.10-19), встановлено, що почеркознавчу експертизу було призначено постановою слідчого по ОВС СУ ДПС в Луганській області у кримінальній справі № 41/12/8005.

Таким чином, суд вважає, що вказаний висновок експерта є доказом у кримінальній справі № 41/12/8005, а отже відповідну оцінку належності та допустимості цього доказу має бути надано судом під час розгляду кримінальної справи у порядку кримінального судочинства, а не під час розгляду даної адміністративної справи.

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що невідповідність підпису ОСОБА_5 у податкових накладних № 12313 від 31.12.2010 та № 12312 від 31.12.2010 не свідчить, на думку суду, про незаконність формування позивачем податкового кредиту на підставі вказаних накладних, оскільки окремий недолік податкової накладної сам по собі не може бути безумовною підставою для позбавлення податкової накладної сили звітного документа, а відтак позбавлення покупця права на формування податкового кредиту.

Таким чином, суд вважає, що неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

Натомість, сукупністю доказів наявних у матеріалах адміністративної справи документально підтверджена реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» та ПП «Ком-Поа».

Таку позицію висловлено Верховним Судом України у постанові суду від 21 січня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СІБ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Посилання відповідача на наявність вироку від 15.02.2012 у справі № 1-1205/2011, яким ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні злочину, передбачено за ч.2 ст.367 КК України, як на доказ відсутності реальності здійснених операцій, суд до уваги не приймає з огляду на таке.

Дослідженням вказаного вироку (а.с.3-6 том 4) встановлено, що ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні злочину, передбачено за ч.2 ст.367 КК України, що виявилося у невиконанні ОСОБА_5 своїх обов'язків щодо не забезпечення отримання дійсних первинних документів від ПП «Восход-2003» та незаконному відображенні у податковій звітності ПП «Ком-Поа» за грудень 2010 року фінансово-господарської діяльності з ПП «Восход-2003», що призвело до завищення податкового кредиту та заниженню податку на додану вартість.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що вироком суду не встановлювались та не досліджувались обставини здійснення ПП «Ком-Поа» господарських операцій з ТОВ «Луганський комбінат «Втормет», а відтак вирок у кримінальній справі не має жодного відношення до спірних правовідносин.

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарським операцій між ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» та ПП «Ком-Поа», що ґрунтуються на висновках акта від 17.03.2011 № 112/2320/33802025 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ком-Поа» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.01.2011, суд вважає безпідставними, з огляду на таке.

Так, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.06.2011 у справі № 2а-3754/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2011, задоволено позов ПП «Ком-Поа» до ДПІ в Артемівському районі м. Луганська, визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ в Артемівському районі м. Луганська від 12.03.2011 № 146 про проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Ком-Поа», визнано протиправними дії ДПІ в Артемівському районі м. Луганська щодо проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Ком-Поа» з 14.03.2011 по 15.03.2011, які оформлено актом № 112/2320/33802025 від 17.03.2011 (а.с.20-38 том 2).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судові рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки дії ДПІ в Артемівському районі м. Луганська щодо проведення перевірки та складання акта від 17.03.2011 № 112/2320/33802025 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ком-Поа» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.01.2011, визнано протиправними, з огляду на положення ст.70 КАС України, суд приходить до висновку, що акт від 17.03.2011 № 112/2320/33802025 не є допустимим доказом у справі, а тому і висновки, зазначені в цьому акті перевірки судом не враховуються.

Посилання представника відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних у ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» як на доказ відсутності фактичного здійснення господарської операції, суд оцінює критично, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, доставка товару на адресу покупця здійснювалася продавцем.

Дослідженням податкових накладних № 12313 від 31.12.2010 та № 12312 від 31.12.2010 (а.с.63-64 том 2) встановлено, що покупець - ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» жодних товаротранспортних витрат не поніс.

Товарно-транспортна накладна за своєю суттю є підтвердженням придбання автотранспортних послуг і єдиною підставою для включення до складу валових витрат сплачених сум за автотранспортні послуги. Відсутність товарно-транспортної накладної свідчить про відсутність підстав для віднесення до складу валових витрат, витрат за автотранспортні послуги, а не витрат з придбання товарів.

Таким чином, на думку суду відсутність товарно-транспортних накладних у ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» не є перешкодою для формування підприємством податкового кредиту по податку на додану вартість та не свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Крім того, представником позивача на підтвердження факту можливості здійснення ПП «Ком-Поа» вантажних перевезень до матеріалів справи приєднано копію ліцензії серії АВ № 200316, виданої ПП «Ком-Поа» 24.10.2006 Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України для надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів зі строком дії з 25.10.2006 по 24.10.2011 (а.с.222 том 1).

Що стосується посилань відповідача на відсутність документів, що підтверджують якість отриманого товару, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права органів державної податкової служби визначено ст.20 ПК України.

Вивченням положень вказаної статті встановлено, що податковому органу діючим законодавством не надано права перевіряти якість товару, а отже, у відповідача відсутнє право й вимагати від позивача документацію, що підтверджує якість такого товару.

Що стосується посилань представників відповідача на висновок економічної експертизи від 15 травня 2012 року № 68, як на доказ наявності порушень податкового законодавства з боку ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» та правомірність висновків відповідача, викладених в акті перевірки від 29.04.2011 № 194/2300/32474002, суд зазначає таке.

Дослідженням висновку економічної експертизи від 15 травня 2012 року № 68 (а.с.18-34 том 4) встановлено, що проведення даної експертизи призначено постановою слідчого по ОВС СУ ДПС в Луганській області у кримінальній справі № 41/12/8005.

На вирішення експерта поставлено такі питання:

- чи підтверджуються документально висновки зроблені, зокрема в акті від 29.04.2011 № 194/2300/32474002 в частині заниження ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 у порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПДВ за грудень 2010 року в сумі 2061571,00 грн.;

- чи були фактично занижені та не сплачені до Державного бюджету України ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» ПДВ та податок на прибуток за звітні періоди в результаті здійснених підприємством фінансово-господарських операцій з ТОВ «Компанія «Інтерпром № 1» (код 33701606) та ПП «Ком-Поа» (код 33802025), згідно актів перевірок за № 193/2300/32474002 від 29.04.2011, № 194/2300/32474002 від 29.04.2011 та № 192/22-200/32474002 від 27.04.2012, з урахуванням даних досудового слідства по кримінальній справі № 41/12/8005 та висновків почеркознавчих експертиз від 17.04.2012 № 169, від 26.04.2012 № 217 та № 21 від 22.04.2011.

На експертизу надано матеріали кримінальної справи № 41/12/8005, у яких наявні акти перевірок, податкова звітність ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» з ПДВ та податку на прибуток за спірний період, висновки почеркознавчих експертиз, первинні документи, інші матеріали.

Згідно висновків економічної експертизи від 15 травня 2012 року № 68:

- документально підтверджуються висновки, зроблені в актах перевірок ТОВ «Луганський комбінат «Втормет», зокрема акті від 29.04.2011 № 194/2300/32474002 - порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті безпідставно сформованого податкового кредиту у грудні 2010 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Ком-Поа» у сумі 2061571,54 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 2061571,54 грн.;

- згідно актів перевірок ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» за № 193/2300/32474002 від 29.04.2011, № 194/2300/32474002 від 29.04.2011 та № 192/22-200/32474002 від 27.04.2012, з урахуванням даних досудового слідства по кримінальній справі № 41/12/8005 та висновків почеркознавчих експертиз від 17.04.2012 № 169, від 26.04.2012 № 217 та № 21 від 22.04.2011, посадовими особами ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» в результаті фінансово-господарських операцій з ТОВ «Компанія «Інтерпром № 1» (код 33701606) та ПП «Ком-Поа» (код 33802025) були фактично занижені та не сплачені до Державного бюджету України: податок на додану вартість у загальній сумі 2504231,00 грн., податок на прибуток у загальній сумі 4031183,00 грн.

Як вбачається з тексту висновку експерта (а.с.28-29 том 4) вказані висновки експертом зроблені на підставі обставин встановлених досудовим слідством у кримінальній справі, а також висновків почеркознавчих експертиз від 17.04.2012 № 169, від 26.04.2012 № 217 та № 21 від 22.04.2011, відповідно до яких підписи, що виконані від імені директора ПП «Ком-Поа» ОСОБА_5 у вказаних податкових накладних не відповідають зразкам підпису ОСОБА_5, наданим у якості порівняльного матеріалу, та відрізняються за загальним видом та комплексу окремих ознак в об'ємі, достатньому для негативного висновку про тотожність даних підписів. Експертом зазначено, що на підставі зібраних в ході досудового слідства доказів наявні підстави вважати, що фінансово-господарські операції між ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» та ПП «Ком-Поа» у грудні 2010 року мали безтоварний характер, відповідно, ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» безпідставно сформував податковий кредит по даним взаємовідносинам.

Також, суд зауважує, що у адміністративній справі № 2а/1270/1898/2012 також було призначено проведення судово-економічної експертизи.

На вирішення експерту було поставлено питання:

- чи підтверджується документально зазначене в акті податкової інспекції від 29 квітня 2011 року № 194/2300/32474002 заниження об'єкту оподаткування товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» за грудень 2010 року і донарахування до сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2576964,00 грн., з яких: за основним платежем - 2061571,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 515393,00 грн. до бюджету.

На експертизу надано матеріали адміністративної справи № 2а/1270/1898/2012 у трьох томах, у яких наявні: акт перевірки від 29 квітня 2011 року № 194/2300/32474002, витяг з висновку почеркознавчої експертизи від 17.04.2012 № 169, податкова звітність з ПДВ за грудень 2010 року, первинні документи, інші матеріали.

Згідно висновку судово-економічної експертизи від 02 липня 2012 року № 1065/24 (а.с.52-60 том 4):

- дослідженням наданих документів, зазначене в акті податкової інспекції від 29 квітня 2011 року № 194/2300/32474002 заниження об'єкту оподаткування ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» за грудень 2010 року та донарахування до сплати грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 2576964,00 грн., з яких за основним платежем - 2061571,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 515393,00 грн. до бюджету, документально не підтверджуються.

Як вбачається з тексту висновку судово-економічної експертизи, вказані висновки експертом зроблено з огляду на наявну первинну документацію ТОВ «Луганський комбінат «Втормет», податкову звітність з ПДВ за грудень 2010 року.

Відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання про те, який саме висновок економічної експертизи слід взяти до уваги, суд виходить з такого.

Порядок призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, що не працюють у державних спеціалізованих установах, їх обов'язки, права та відповідальність врегульовано, зокрема Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5) та науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5).

Так, п.127 Методичних рекомендацій визначено, що економічна експертиза включає дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, дослідження документів фінансово-кредитних операцій.

Згідно п.128 Методичних рекомендацій, головними завданнями дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є:

- установлення документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення;

- установлення документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, в тому числі грошових, основних засобів, надання послуг;

- установлення документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів;

- установлення документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат;

- установлення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку валового доходу та валових витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток;

- установлення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість;

- установлення недоліків в організації бухгалтерського обліку контролю, які сприяли або могли сприяти завданню матеріальних збитків або перешкоджали її своєчасному виявленню.

Відповідно до п.131 Методичних рекомендацій, разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи експертові слід надати документи бухгалтерського та податкового обліку, які містять відомості - вихідні дані для вирішення поставлених питань. Такими документами можуть бути: прибуткові та видаткові накладні, ордери, звіти матеріально відповідальних осіб, картки складського обліку, касові книжки, матеріали інвентаризації, акти ревізій, табелі, наряди, акти приймання виконаних робіт, трудові договори, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення і вимоги, договори про матеріальну відповідальність, накопичувальні (оборотні) відомості, журнали-ордери, меморіальні ордери за балансовими рахунками, головні книги, баланси та інші первинні та зведені документи бухгалтерського та податкового обліку і звітності.

Таким чином, з урахуванням завдань проведення економічної експертизи, а також того, які документи слід надавати експерту для проведення економічної експертизи, суд вважає, що висновки економічної експертизи мають ґрунтуватися саме на підставі документів бухгалтерського та податкового обліку.

Дослідженням висновків експертиз від 15 травня 2012 року № 68 та від 02 липня 2012 року № 1065/24 встановлено, що експертом при проведенні експертизи, за результатами якої складено висновок від 15 травня 2012 року № 68, було враховано не документи бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Луганський комбінат «Втормет», а обставини, встановлені досудовим слідством у кримінальній справі № 41/12/8005 та висновки почеркознавчих експертиз від 17.04.2012 № 169, від 26.04.2012 № 217 та № 21 від 22.04.2011. Натомість експертом при проведенні експертизи, за результатами якої складено висновок від 02 липня 2012 року № 1065/24, було враховано саме документи бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Луганський комбінат «Втормет».

За таких обставин, суд погоджується з висновками судово-економічної експертизи, призначеної в адміністративній справі № 2а/1270/1898/2012, та, відповідно, не погоджується з висновками економічної експертизи, призначеної у кримінальній справі № 41/12/8005.

Крім того, суд вважає за потрібне зауважити, що висновки акта перевірки від 29 квітня 2011 року № 194/2300/32474002 про наявність порушень податкового законодавства з боку ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» ґрунтуються тільки на порушеннях податкового законодавства, допущених контрагентом позивача - ПП «Ком-Поа».

Відповідачем суду не надано доказів порушень правил бухгалтерського та податкового обліку саме ТОВ «Луганський комбінат «Втормет».

Разом з тим, суд вважає, що посилання відповідача на наявність порушень податкового законодавства з боку контрагента ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» - ПП «Ком-Поа», є безпідставними, оскільки порушення податкового законодавства з боку контрагента платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Матеріалами справи підтверджено, що на час вчинення господарських відносин між ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» та ПП «Ком-Поа», ПП «Ком-Поа» зареєстровано як юридичну особу, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.210-215 том 1), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.216 том 1). ПП «Ком-Поа» мало право здійснювати заготівлю, переробку металобрухту чорних металів, що підтверджено копією ліцензії серії АВ № 340252, виданої Міністерством промислової політики України (а.с.221 том 1); на проведення газополум'яних робіт; зберігання, експлуатацію балонів із стисненим (кисень), зрідженим, вибухонебезпечним (пропан-бутан) газами; вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів (при збиранні, заготівлі, переробці (без металургійної переробки), купівлі, продажу брухту і відходів чорних металів), що підтверджено копією дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, виданого територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Луганській області (а.с.223 том 1).

Суд вважає за потрібне зазначити, що ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» - покупець товару на час здійснення господарських операцій з придбання металобрухту у ПП «Ком-Поа» не мав обов'язків та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальником, який зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність вказаного суб'єкта господарювання.

Відповідачем суду не надано доказів на підтвердження факту узгодженості дій позивача з його контрагентом з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника, чи сприяння ухиленню постачальника товару від виконання податкових зобов'язань.

Суд зауважує, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Порушення норм податкового законодавства в частині, що стосується податку на додану вартість, контрагентами позивача має породжувати негативні наслідки саме для цього підприємства і не може впливати на право позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Позиція про те, що невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи висловлена Верховним Судом України в постанові суду від 31 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВІК» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відсутність доведення факту правопорушення позивачем вимог податкового законодавства та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно податковим повідомленням-рішенням від 25.01.2012 № 0000122300 збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Безпідставність збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість обумовлює й безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 25.01.2012 № 0000122300.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2012 № 0000122300 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, сплачено судовий збір у розмірі 2146,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 593 від 01.03.2012 (а.с.2 том 1).

Крім того, з довідки експерта вбачається, що позивачем сплачено за проведення судово-економічної експертизи 4864,20 грн. (а.с.51 том 4).

Оскільки судове рішення у справі постановлено на користь позивача, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати у повному обсязі, які складаються зі сплати судового збору та витрат на проведення експертизи.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 25 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 27 липня 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби, за участю прокурора Артемівського району м. Луганська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2012 № 0000122300, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 25.01.2012 № 0000122300, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 2576964,00 грн., з яких: за основним платежем - 2061571,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 515393,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет», ідентифікаційний код 32474002, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) та за проведення судово-економічної експертизи у розмірі 4864,20 грн. (чотири тисячі вісімсот шістдесят чотири гривні двадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 27 липня 2012 року.

СуддяК.О. Пляшкова