Постанова

від 26.07.2012 по справі 5024/199/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5024/199/2012                ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "26" липня 2012 р. Справа № 5024/199/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: О.Т. Лавренюк суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої при секретарі судового засідання: Будному О.В. за участю представників сторін: від позивача: Марухненко І.П., довіреність №53 від 30.05.2012 р. від відповідача: Глузманова М.П., довіреність №2232/0/4-12 від 11.05.2012 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного агентства резерву України на рішення господарського суду Херсонської області від 11.05.2012 р. по справі № 5024/199/2012 за позовом Державного агентства резерву України до Відкритого акціонерного товариства “Бериславський елеватор” про зобов'язання виконати певні дії та стягнення штрафних санкцій в сумі 4538778,70 грн. В С Т А Н О В И Л А: Державне агентство резерву України (далі – Держрезерв, позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Бериславський елеватор" (далі –ВАТ, відповідач), з уточненнями від 04.04.2012 р.  про зобов'язання відповідача повернути до державного резерву відсутні матеріальні цінності, а саме: пшениця 3кл. –108,766 т, пшениця 4 кл. –636,4 т, пшениця 5 кл.-166, 421 т., пшениця 6 кл. -510,021 т., , жито гр.А –77,991 т, ячмінь 3 кл. -79, 348 т, просо 3 кл. –235, 209 т., соняшник –80, 381 т. та стягнути  з останнього до Державного бюджету України 4 255 197,38 грн. штрафних санкцій, в тому числі 1518 009,20 грн. штрафу та  2 737 188, 18 гр. пені. Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.05.2012 року по справі № 5024/199/2012 (суддя  –Людоговська В.В.)  позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано відповідача повернути  до державного резерву матеріальні цінності: пшениця 3 кл. -108,766 т, пшениця 4 кл. –636, 4 т.,  пшениця 5 кл. –166, 421 т., пшениця 6 кл. 287, 781 т., жито гр. А –77, 991 т., ячмінь 3 кл. –79, 385 т., просо –235, 209 т., соняшник –80, 381 т. та стягнуто  з ВАТ на користь  державного агентства резерву України штраф в сумі 469 264, 26 грн., пеня в сумі - 1 045 213, 76 грн., в іншій частині позову відмовлено.  Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Держрезерв звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо повернення пшениці 6 кл в розмірі 22, 24 т. та стягнення 2 740 719, 36 грн. штрафних санкцій скасувати,  як таке,  що не відповідає законодавству України та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В судовому засіданні представник позивача просив рішення суду скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Обговоривши доводи апеляційної скарги , заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.1999 року  між сторонами було укладено Договір № Юр-2зб/400-99 про відповідальне зберігання, предметом якого є відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного бюджету. Пунктом 2.1 договору  Комітет (позивач) контролює зберігання, якісний та кількісний стан матеріальних цінностей державного резерву, які зберігаються на площах відповідального зберігача. Пунктом 2.2 Договору передбачено, що зберігач зобов'язаний приймати матеріальні цінності до державного резерву, які закладаються на відповідальне зберігання, створити необхідні умови та забезпечити належне їх зберігання, самостійно проводити освіження та заміну матеріальних цінностей, надолужувати нестачі й втрати майна однойменними цінностями такої ж якості негайно після виявлення нестач і витрат. Договір набуває чинності з часу його підписання і діє до видання розпоряджень –нарядів Комітету на відпуск матеріальних цінностей державного резерву у повному обсязі ( розділ 9 договору). Аналізуючи умови договору суд першої інстанції дійшов висновку, що даний договір є договором зберігання, на який розповсюджуються норми ст.ст. 936, 942 ч.1, 949 ЦК України. На виконання умов вищевказаного договору на відповідальне зберігання відповідачу  за відповідними приймальними актами передано пшеницю 3-го, 4-го, 5-го, 6-го класу, а також жито групи А, ячмінь 3 класу, просо 3 класу, соняшник. На підставі службового завдання Одеським контрольно-ревізійним відділом Держрезерву 1 проведено контрольну перевірку наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей державного резерву, яке знаходиться на відповідальному зберіганні ВАТ „Бериславський елеватор", за результатами якої складено акт від 16.01.2001,року. В результаті перевірки було встановлено факт незабезпечення збереження зерна державного резерву, зокрема: пшениця 3 кл. 97, 638 т, пшениця 4 кл. -380, 446 т., пшениця 5 кл. 127, 343 т.,  пшениця 6 кл. -661, 132 т., жито гр. А –77, 830 т,, ячмінь 3 кл. –79, 385, просо 3 кл. –1, 438 т., соняшник насіння –88, 584 т. Під час повторної перевірки, проведеної 15.07.03 було підтверджено незабезпечення збереження зерна державного резерву, а саме пшениця 3 кл. - 108,766 т, пшениця 4 кл. - 636,4 т, пшениця 5 класу -166, 421, пшениці 6 кл.-632, 724 т., жита гр. А -77, 991, ячменя 3 кл. -235, 209, соняшника -80, 381 т. Відносини сторін, що виникають зі зберігання матеріальних цінностей державного резерву регулюються Законом України "Про державний матеріальний резерв", який є спеціальним і визначає загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження запасів державного матеріального резерву, та іншими актами. Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний матеріальний резерв" державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. Водночас, статтею 2 названого Закону визначено,  що відповідальне зберігання - це зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей (прийнятих на зберігання) у постачальника (виробника) одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву. При цьому зберігач має забезпечувати якісне зберігання закладених до державного резерву товарно-матеріальних цінностей звітувати перед Держкомрезервом в установленому законодавством порядку. Частиною 3 статті 4 Закону України "Про державний матеріальний резерв" передбачено, що запаси державного резерву незалежно від його місцезнаходження, є державною власністю і не підлягають відчуженню. Відповідно до статті 12 цього Закону, державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним. Отже, відповідальний зберігач матеріальних цінностей державного резерву не є носієм права власності або права повного господарського відання на цінності державного резерву. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України, а положення ст. 11 Закону  зобов'язують підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно із зазначеними завданнями власними силами. Відповідно до ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" у разу незабезпечення збереження матеріальних цінностей  державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганню яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості , виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності ( самовільного відчуження), а також пеня з вартості  відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей. Також згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 532 від 12.04.02 відповідальний зберігач зобов'язаний відшкодовувати втрату, нестачу матеріальних цінностей у 5-денний термін після виявлення втрати чи нестачі матеріальних цінностей. Факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву є порушенням операцій з матеріальними цінностями державного резерву, що в свою чергу свідчать про неналежне виконання своїх зобов'язань передбачених Цивільним кодексом України (ст.ст. 936, 942, 949), Законом України "Про державний матеріальний резерв", Порядком формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву та інших нормативних актів, які регулюють порядок здійснення операцій по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей державного резерву. За неналежне виконання зобов'язань ст. 230 ГК України передбачає відповідальність у вигляді стягнення штрафних санкцій. Позивач, звертаючись з позовом, вказав, що Відповідач  станом на 27.01.2012 року  матеріальні цінності до державного реєстру не повернув і тому , просив винести рішення, яким зобов'язати відповідача повернути  до державного реєстру матеріальні цінності та стягнути штраф в розмірі 100 відсотків та пеню. 04.05.2012 року Позивач надав уточнення до позовних вимог відповідно до яких вказав про зобов'язання повернути пшеницю 6 кл. в розмірі  510, 021 т, а не 632, 724.,  та жита в розмірі 77, 991 т., а не  39, 348 т. Аналізуючи заявлені вимоги, судом першої інстанції було встановлено, що за розпорядженням (нарядом) № 64/6-4 державного комітету України з державного матеріального резерву від 18.03.2008 року пшениця 6 кл. у кількості 20, 890 тонн переміщена до ДП "Ресурспостач"; за розпорядженням (нарядом) № 0.64/17 Державного комітету України з державного матеріального резерву від 13.05.2010 року пшениця 6 кл. у кількості 201,350 тонн переміщена до ДП "Новотроїцький елеватор", тобто дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено, що відповідно до вимог  Інструкції "Про порядок ведення обліку та оформлення операцій із зерном та продуктами  його переробки на підприємствах  хлібопродуктів системи Міністерства заготівель СРСР та порядок зниження ціни і реалізації хлібопродуктів та олієнасіння, що не відповідають встановленим кондиціям  або нормам якості", затвердженої Наказом Міністерства заготівель СРСР № 55 від 15.02.1978 року –позивачем не враховано кількість зерна, яка підлягає списанню, як природні втрати зерна та втрати зерна внаслідок вжиття відповідачем заходів щодо забезпечення стану стійкого зберігання зерна та його відвантаження, які підтверджуються актом зачисток, затверджених Херсонською обласною Державною хлібною інспекцією . Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки він не суперечить  Інструкції проведення обліку і оформлення операцій із зерном та продуктами його переробки на хлібоприймальних підприємствах, затвердженої наказом Мінагрополітики України за № 666 від 13.10.2008 р. Відповідно до п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" за самовільне відчуження матеріального резерву з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться, стягується штраф в розмірі 100 % вартості матеріальних цінностей у цінах на час виявлення факту відчуження, а також пеня з суми обсягу відсутнього обсягу за кожен день до повного їх повернення. Розмір пені обчислюється з вартості матеріальних цінностей, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Пунктом 21 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.97 року N 1129, передбачено, що ціни на матеріальні цінності, які відпускаються з державного резерву, визначаються Державним комітетом України з державного матеріального резерву, виходячи з оптових цін, що діють на час відпуску, кон'юнктури ринку, термінів зберігання, якості продукції. На підставі наявних в справі доказах суд дійшов обґрунтованого висновку щодо вартості нестачі зерна на суму 469264,26 грн. і прийшов до висновку про стягнення штрафу в розмірі 469 264,26 грн. Аналізуючи вимоги про стягнення пені, суд першої інстанції  не погодився з розрахунком пені, складеним позивачем, вказуючи що вони зроблені за кожним актом  перевірки та неправильно визначені періоди нарахування пені. Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки нестача матеріальних цінностей, відповідно до якої заявлені позовні вимоги , виявлена на підставі акту від 16.06.2001 року та саме на підставі цього акту робиться розрахунок пені, яка підлягає стягненню. Посилання представника відповідача на відсутність доказів щодо передачі пшениці відповідно до нарядів Міністерства до уваги не приймається, оскільки спростовується наявними матеріалами справи –актами про передачу зерна відповідно до виданих нарядів Міністерства. Не може судова колегія погодитись і з розрахунками пені та штрафу, наданими Позивачем, оскільки наявність нестачі виявлена в 2001 році і тому суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку про нарахування пені та штрафу, відповідно до розрахунків, наданих відповідачем, які є обґрунтованими та такими, що відповідають матеріалам справи та вимогам законодавства. Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, порушення норм матеріального та процесуального не допустив, всебічно та повно дослідив матеріали справи і тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,– П О С Т А Н О В И В : Рішення господарського суду Херсонської області від 11.05.2012 року по справі № 5024/199/2012 - залишити без змін, апеляційну скаргу Державного агентства резерву України –без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку. Повний текст постанови складений та підписаний 30.07.2012 р. Головуючий суддя                                                                      О.Т. Лавренюк Суддя                                                                                          Я.Ф. Савицький Суддя                                                                                          Т.Я. Гладишева