Постанова

від 24.07.2012 по справі 40/5005/12995/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. Справа № 40/5005/12995/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Т. Костенко за участю представників: позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) третьої особине з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Воскресенівське" на постановувід 26.04.2012 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 40/5005/12995/2011 господарського суду Дніпропетровської області за позовомФермерського господарства "Воскресенівське" до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 третя особаВідділ Держкомзему у Васильківському районі Дніпропетровської області проповернення земельної ділянки Ухвалою від 09.07.2012 р. колегією суддів Вищого господарського суду у складі: головуючий -Дроботова Т.Б., судді Волковицької Н.О., Рогач Л.І., касаційна скарга Фермерського господарства "Воскресенівське" була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 24.07.2012 р.

У зв'язку з відпусткою судді Рогач Л.І., у судовому засіданні 24.07.2012 р. справа розглядалась колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий -Дроботова Т.Б., судді -Волковицька Н.О., Костенко Т.Ф., утвореному розпорядженням Секретаря судової палати Вищого господарського суду України від 23.07.2012 р.

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2011 року Фермерське господарство "Воскресенівське" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ФОП ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку загальною площею 4,958 га, у тому числі рілля 4,958 га, переданої позивачу в орендне користування на підставі договору оренди землі від 21.01.2008 року укладеного між ФГ " Воскресенівське" та ОСОБА_1, посилаючись на приписи статей 95, 152, 211, 212 Земельного кодексу України, на статтю 25 Закону України "Про оренду землі".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені права та охоронювані законом інтереси позивача шляхом проведення обробітку земельної ділянки переданої позивачу в оренду, що зафіксовано у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.04.2011 р., яким встановлено самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки позивача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділ Держкомзему у Васильківському районі Дніпропетровської області, якого зобов'язав в строк до 01.12.2011 року здійснити перевірку вимог земельного законодавства щодо самовільного зайняття земельної ділянки, яка перебуває в оренді ФГ "Воскресенівське", про що скласти відповідний акт обстеження земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2011 р. (суддя Красота О.І.) позовні вимоги задоволені повністю, зобов'язано ФОП ОСОБА_2 повернути Фермерському господарству "Воскресенівське" земельну ділянку загальною площею 4,958 га, у тому числі рілля 4,958 га , передану ФГ "Воскресенівське" в орендне користування на підставі договору оренди землі від 21.01.2008 р. укладеного між Фермерським господарством "Воскресенівське" та ОСОБА_1

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог, вказавши, що відповідачем документи у відповідності до статті 125 Земельного кодексу України стосовно права на користування земельною ділянкою не надані.

За апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_2 Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Бахмат Р.М., Лотоцька Л.О., Євстигнєєв О.С.)переглянувши рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2011 р. в апеляційному порядку, постановою від 26.04.2012 р. скасував його, прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо недоведеності матеріалами справи порушення відповідачем прав та охоронюваних інтересів позивача, а позивач не надано доказів, які б свідчили про те, що на час звернення з позовом відповідач займав спірну земельну ділянку, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

При цьому, судом не прийнято в якості належного доказу акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.04.2011 р. та вказано щодо порушення порядку проведення перевірки та складання акта, при цьому, вказано про безпідставне неприйняття судом першої інстанції наданих відповідачем доказів та його доводів щодо оброблення спірної земельної ділянки самим позивачем.

ФГ "Воскресенівське" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 р. у даній справі скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосування апеляційним судом норм матеріального права.

Скаржник не погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо неприйняття в якості доказів акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства Відділу держкомзему у Васильківському районі Дніпропетровської області від 11.04.2011 р., акта обстеження земельної ділянки від 11.04.2011 р. № 10, розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, складені у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284, якими було встановлено факт самовільного зайняття ФОП ОСОБА_2 орендованої позивачем земельної ділянки, а також посилаючись на залишення судом доказів про неповернення відповідачем земельної ділянки позивачу після її самовільного захоплення.

Заслухавши доповідь судді -доповідача та пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи,21.01.2008 р. між ОСОБА_1 (орендодавець) та ФГ "Воскресенівське" (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка належить орендодавцю на підставі державного акта на право власності на землю № 025901 серії ІІ-ДП, виданого Воскресенівською с/р Васильківського району Дніпропетровської області 22.02.2002 р., загальною площею 4,958 га, у тому числі рілля 4,958 га., яка знаходиться на території Воскресенівської сільської (селищної) ради, Васильківського району, Дніпропетровської області, строком на 5 (п'ять) років.

Земельна ділянка сільськогосподарського призначення передана за актом приймання -передачі від 21.01.2008 р. в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Предметом спору у даній справі є вимога ФГ "Воскресенівське" про зобов'язання ФОП ОСОБА_2 повернути позивачу земельну ділянку загальною площею 4,958 га, у тому числі рілля 4,958 га, передану позивачу в орендне користування на підставі договору оренди землі від 21.01.2008 року, укладеного між ФГ " Воскресенівське" та ОСОБА_1, посилаючись, зокрема, на приписи статей 95, 152, 211, 212 Земельного кодексу України, з огляду на встановлення в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.04.2011 р. факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки позивача.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачені способи захисту прав на земельні ділянки та встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля (преамбула Закону).

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону, у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (в редакції, чинній на момент складання акта перевірки від 11.04.2011 р. та звернення з позовом до суду), державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи (стаття 9 цього Закону).

До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.

Процедуру проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 р. № 312 (чинний на момент складання акта від 11.04.2011 р. та подання позову), пунктом 4.1 якого визначено, що державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

При проведенні перевірки державний інспектор, зокрема, установлює особу, яка є власником земельної ділянки чи землекористувачем; установлює правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування; перевіряє наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою (пункт 4.2 Порядку).

Згідно з пунктом 4.3 Порядку, при виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор: з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства; установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину; обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності.

Відповідно до пункту 5.1. якого, при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Порядком передбачено, що в акті повинна наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо) (пункт 5.6).

У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення, і з метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення, а у разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) згідно норм Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, та встановлено під час здійснення апеляційного провадження, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.04.2011 р., складений головним спеціалістом з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Васильківському районі Дніпропетровської області, на який посилався позивач в обґрунтування своїх вимог, не відповідає вказаним приписам Порядку, зокрема, не міститься посилань щодо особи, яка перевіряється та відносно якої складний вказаний акт, а також не містить плану -схеми із визначенням загальної площі земельної ділянки, яка самовільно використовується, а зазначення у вказаному акті того, що на момент перевірки земельні ділянки знаходяться в обробленому стані (проведено оранку з осені 2010 року) без правових підстав, чи порушені права позивача, не доводить здійснення вказаних дій саме ФОП ОСОБА_2,

Акт обстеження земельної ділянки від 11.04.2011 р. складений однособово, без зазначення про запрошення як представників власника (землекористувача) земельної ділянки, особи щодо якої складається такий акт та свідків, та не свідчить про здійснення такого правопорушення як самовільне зайняття земельної ділянки на момент проведення обстеження -11.04.2011 рік саме ФОП ОСОБА_2

При цьому, сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав доводиться такими документами в їх сукупності, як-то акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Згідно з частиною другою статті 4 3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали, притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, з огляду на протиріччя в документах наданих до суду як позивачем так і відповідачем щодо користування та повернення спірної земельної ділянки, господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 24.11.2011 року залучив до участі у справу без самостійних вимог на предмет спору Відділ Держкомзему у Васильківському районі Дніпропетровської області, якого зобов'язав в строк до 01.12.2011 року здійснити перевірку вимог земельного законодавства щодо самовільного зайняття земельної ділянки, яка перебуває в оренді ФГ "Воскресенівське" на підставі договору оренди земельної ділянки від 21.01.2008 року, про що скласти відповідний акт обстеження земельної ділянки.

01.12.2011 року на адресу господарського суду Дніпропетровської області відділ Держкомзему у Васильківському районі Дніпропетровської області направив лист за № 1/10-924 від 30.11.2011 року та Акт від 29.11.2011 року перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Відповідно до вказаного Акта підписаного заінтересованими особами (у тому числі позивача та відповідача) на момент перевірки дана земельна ділянка знаходиться в необробленому стані після збирання врожаю соняшника, факт самовільного зайняття спірної земельної ділянки встановити не можливо.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Беручи до уваги приписи чинного законодавства та встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, зокрема стосовно того, що матеріалами справи не доведено, що відповідачем порушені права та охоронювані інтереси позивача, оскільки факт самовільного зайняття земельної ділянки саме ФОП ОСОБА_2 як на момент складання актів перевірки та обстеження земельної ділянки від 11.04.2011 р., так і на момент звернення до суду у вересні 2011 року, не доведений, судова колегія вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін з мотивів, викладених у постанові суду касаційної інстанції, а доводи скаржника, викладені ним у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що не відповідають матеріалам справи та є такими, що не доводять факт самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 р. у справі № 40/5005/12995/2011 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Т. Костенко