ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" липня 2012 р. Справа № 25/144-11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддяПолянський А.Г., суддіКорсак В.А., Яценко О.В., розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "РОСАВА" на рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2012 року у справі№ 25/144-11 Господарського суду Київської області за позовомКомунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківводоканал" доПриватного акціонерного товариства "РОСАВА" простягнення 365 777,05 грн., за участю представників сторін:
позивача - Горобченко В.В. дов. від 31.01.2012 р.,
відповідача -Колісніченко С.В. дов. від 04.01.2012 р.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Київської області від 13.12.2011 р. (суддя -Саванчук С.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "РОСАВА" на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківводоканал" 365 777 грн. 05 коп. основного боргу, 3 657 грн. 77 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2012 р. (судді -Борисенко І.В., Ільєнок Т.В., Шипко В.В.) рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2011 р. залишено без змін.
Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Приватне акціонерне товариство "РОСАВА" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради "Білоцерківводоканал" (як водоканалом) та Закритим акціонерним товариством "РОСАВА", правонаступником якого є відповідач (як споживачем) було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення № 1043/293 від 16.03.2011 р.
Відповідно до умов договору, водоканал зобов'язується надавати споживачу послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у необхідних обсягах та відповідної якості, а споживач своєчасно і у повному обсязі оплачувати отримані послуги за встановленими тарифами, у строки і на умовах, передбачених договором (пункт 1.1 договору).
Згідно п. 4.5 договору, у разі перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживач здійснює оплату за послуги водовідведення згідно наданого водоканалом рахунку (із застосуванням коефіцієнта кратності відповідно до "Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква", затверджених рішенням міськвиконкому).
Відповідно до п. 7.5 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. № 37 (Правила), водоканал здійснює контроль за витратою та якістю стічних вод, що скидають підприємства.
Згідно з п. 2.1.3. Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква, затверджених рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 25.08.2009 р. № 376, водоканал зобов'язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають підприємства, а також за режимом та обсягом скидання.
Судами встановлено, що 26.07.2011 р. позивачем було проведено відбір проб стічних вод з колодязя № 226, який розташований на основному майданчику відповідача, для визначення вмісту забруднюючих речовин, що скидаються підприємством із стічними водами в каналізаційну мережу міста Біла Церква, та у присутності представника відповідача Панасюка Ю.М. (заступника начальника відділу охорони праці та екології) складено акт відбору проб стічної води (т.1, а.с.36). Зауважень зі сторони представника відповідача до вказаного акту не надходило.
Для визначення вмісту забруднень у стічних водах було проведено аналіз Хіміко-бактеріологічною лабораторією стічних вод Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківводоканал" та за результатами проведеного аналізу встановлено перевищення допустимої концентрації шкідливих речовин по показникам мінералізації, ХСК, БСК, азоту амонійному, залізу, міді та нафтопродуктах, що зафіксовано в протоколі проведених аналізів № 156 від 01.08.2011 р.
Згідно п.6.2.18 Місцевих правил у разі виявлення перевищення допустимих концентрацій (ДК), встановлених правилами: у 10-денний термін з моменту відбору робочої проби водоканал направляє підприємству лист-повідомлення про порушення ДК у стічних водах підприємства та результати хімічного аналізу; після визначення обсягів водовідведення підприємства за розрахунковий період, водоканал направляє підприємству розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням ДК та відповідний рахунок; підприємства зобов'язані в 10-денний термін після отримання рахунку задовольнити обґрунтовані вимоги водоканалу.
04.08.2011 р. позивач на адресу відповідача направив факсограму № 1-04/08-1075 від 04.08.2011р., якою повідомив про перевищення допустимої концентрації у стічних водах підприємства та вказав, що оплата за травень, червень, липень 2011 р. за скид наднормативних забруднень зі стічними водами має здійснюватись згідно розрахунку з урахуванням коефіцієнту кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод на КОС та екологічного стану річки Рось.
09.08.2011 р. відповідачем на адресу позивача було направлено лист-відповідь № 20-5380 в якому він заперечив проти результатів аналізів, зазначивши при цьому, що аналізи, які проведені в лабораторії відповідача, показали відсутність наднормативного вмісту забруднюючих речовин, та вказав, що пропозиції представників відповідача щодо сумісного виконання аналізів контрольної проби були відхилені начальником Хіміко-бактеріологічної лабораторії стічних вод Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківводоканал", що є порушенням п.6.2.6 Місцевих правил.
Пунктом 6.2.6. Місцевих правил встановлено, що у випадку розходження результатів аналізу між лабораторіями водоканалу і підприємства, за ініціативою підприємства, контрольна проба передається для проведення аналізу незалежній лабораторії, акредитованій у даній галузі, або лабораторії водоканалу. Відкриття проби та її аналіз проводиться в присутності представників незалежної лабораторії, підприємства та водоканалу. Відкриття контрольної проби та результати хімічного аналізу оформлюються відповідним актом.
На лист відповідача № 1-04/08-1218 позивачем 07.09.2011 р. було надано відповідь, згідно якої він зазначав, що 29.07.2011 р. результати аналізів звірялися з представниками відповідача, які висловили недовіру до роботи Хіміко-бактеріологічної лабораторії стічних вод Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківводоканал", у зв`язку з чим начальником лабораторії відповідно до п. 6.2.6 Місцевих правил було запропоновано зробити аналізи по показниках, по яких є розбіжності, в незалежній лабораторії, акредитованій у даній галузі, однак, відповіді на дану пропозицію від відповідача не надходило.
Відповідно до п.7.5 Місцевих правил плата за скид підприємством стічних вод з перевищенням ДК, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього аналізу, проведеного водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за цей період з даного об'єкта.
15.03.2011 позивачем було проведено попередній відбір проб стічних вод, що скидаються відповідачем, що підтверджено наявними в матеріалах справи актами відбору проб з контрольних колодязів №№ 223, 226 (т.1, а.с.42-43). Також, зауважень зі сторони представника відповідача по даних актах не було.
Єдиний на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, що поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів, врегульовано Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, яка затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. № 37 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 р. за № 402/6690).
Позивачем, розрахунки величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням були проведені у відповідності до вимог п. 3 "Порядку обчислення плати за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів" названої вище Інструкції та відповідно до п.7.4 Місцевих правил за травень, червень та липень 2011р. та до сплати нараховано 365 777,05 грн. (у т.ч. ПДВ).
Згідно Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, контрольний колодязь -це колодязь на каналізаційному випуску підприємства безпосередньо перед приєднанням до збірного чи головного каналізаційного колектора. Каналізаційний випуск підприємства -трубопровід, яким стічні води підприємства випускаються у збірний чи головний каналізаційний колектор. Збірний колектор -трубопровід, який збирає стічні води з окремих випусків та передає їх у головний колектор.
Згідно схеми розташування каналізаційних мереж і колодязів на території ПАТ "РОСАВА" та схеми "Мережі ХФК єдиної нумерації колодязів. Викопіровка з генплану" стічні води відповідача надходять до збірного колектора через два каналізаційні випуски: O300 мм та O200 мм. Колодязь № 226, з якого відбиралися проби, розташований безпосередньо на каналізаційному випуску O300 мм, а на каналізаційному випуску O200 мм розташований колодязь № 223. До матеріалів справи додано акт відбору проб стічної води з контрольного колодязю № 223 від 26.07.2011 р. про те, що на момент відбору проб (26.07.2011 р.) стічні води у цьому колодязі були відсутні.
Судами встановлено, що з наданих сторонами вищевказаних схем розташування колодязів вбачається, що колодязь № 286 розташований на збірному колекторі, до якого, крім каналізаційних стоків відповідача, скидаються стоки інших підприємств.
Враховуючи викладені обставини, суди дійшли правомірних висновків про те, що відбір проб стічних вод позивачем проведено у передбаченому законодавством порядку та розрахунок заборгованості здійснено згідно вимог Місцевих правил.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідачу було виставлено рахунок № 35 від 07.09.2011 р. за скид наднормативних забруднень зі стічними водами у міську каналізацію за травень, червень, липень 2011р. на суму 365 777,05 грн. який не був відповідачем оплачений та направлено претензію № 1-04/01-1298 від 19.09.2011 р. з вимогою здійснити оплату за скид наднормативних забруднень до міської каналізаційної мережі у строк, передбачений чинним законодавством.
Претензія була отримана уповноваженою особою відповідача 20.09.2011 р. та залишена відповідачем без задоволення, оскільки відповідач листом № 20-6089 від 20.09.2011 повідомив позивача про те, що результати аналізів лабораторії відповідача показали відсутність наднормативного вмісту забруднюючих речовин у водах підприємства, а також, що пропозиції відповідача щодо проведення сумісного виконання аналізів контрольної проби в Хіміко-бактеріологічної лабораторії стічних вод Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківводоканал" були відхилені начальником лабораторії. А тому щодо вимоги відносно урахування коефіцієнта кратності по оплаті за скид наднормативних забруднень відповідач вказав, що вони являються безпідставними і не можуть бути прийняті.
Відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 підприємства зобов'язані оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор вправі вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи викладене та перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків про підставність та доведеність заявлених позовних вимог.
Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "РОСАВА" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2012 року у справі № 25/144-11 залишити без змін.
Головуючий суддя Полянський А.Г.
Судді Корсак В.А.
Яценко О.В.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2012 |
Оприлюднено | 03.08.2012 |
Номер документу | 25478936 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Полянський А.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні