Рішення

від 23.07.2012 по справі 48/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/281 23.07.12

За позовомДержавної авіаційної компанії "Херсон-Авіа" доПідприємства з іноземними інвестиціями "Компанія РУМост" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаФізичної особи-підприємця Носова Віктора Дмитровича провизнання договору оренди недійсним Головуючий суддя Бойко Р.В.

Судді: Мудрий С.М.

Ягічева Н.І.

Представники сторін:

від позивача:Ліхацький М.М. від відповідача:не з'явився від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна авіаційна компанія "Херсон-Авіа" (надалі -ДАК "Херсон-Авіа") звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями "Компанія РУМост" (надалі -"Підприємство") про визнання договору оренди недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений 15.02.2006 р. між сторонами договір НОМЕР_2 суперечить положенням чинного законодавства України, предмет такого договору не було передано в оренду позивачу, а тому позивач вказує на наявність підстав для визнання його недійсним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2011 р. порушено провадження у справі №48/281, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Фізичну особу-підприємця Носова Віктора Дмитровича, розгляд справи призначено на 15.08.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2011 р. у зв'язку із неявкою представників відповідача та третьої особи, необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено до 31.08.2011 р.

В судовому засіданні представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю, вказує передачу предмету спірного договору позивачу, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі, та виконання останнім умов такого договору, що свідчить про дійсність такого договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2011 р. розгляд справи відкладено до 19.09.2011 р. у зв'язку із неявкою представників позивача та третьої особи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2011 р. розгляд справи відкладено до 10.10.2011 р. у зв'язку із невиконанням учасниками судового процесу вимог ухвал суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2011 р. вирішено здійснювати розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 19.09.2011 р. для здійснення колегіального розгляду справи №48/281 визначено наступний склад суду: суддя Бойко Р.В. (головуючий), судді: Мудрий С.М. та Смирнова Ю.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2011 р. колегією суддів прийнято до провадження справу №48/281.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2011 р. у зв'язку невиконанням сторонами вимог ухвал суду та необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено до 02.11.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р. у справі №48/281 призначено судову технічну експертизу документів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р. зупинено провадження у справі №48/281.

Не погоджуючись з прийнятими ухвалами господарського суду міста Києва від

02.11.2011 р. про призначення судової технічної експертизи документа та про зупинення провадження у справі, Підприємство звернулося до Київського апеляційного господарського суду разом з апеляційною скаргою, в якій просило вказані ухвали господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р. скасувати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 р. апеляційну скаргу Підприємства в частині оскарження ухвали господарського суду міста Києва про зупинення провадження у справі №48/281 залишено без розгляду, а в прийнятті апеляційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду міста Києва про призначення судової технічної експертизи документа від 02.11.2012 р. відмовлено.

06.06.2012 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів №3226/12-33 за результатами проведення судової технічної експертизи у справі №48/281 за позовом ДАК "Херсон-Авіа" до Підприємства, складений 31.05.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2012 р. провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 25.06.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2012 р. розгляд справи відкладено до 09.07.2012 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та невиконанням ними вимог ухвали суду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 09.07.2012 р. у зв'язку із перебуванням судді Бойко Р.В. та Смирнової Ю.М. у відпустці справу №48/281 передано для розгляду колегії суддів у складі: суддя Ващенко Т.М. (головуючий), судді: Мудрий С.М., Ягічева Н.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2012 р. справу №48/281 прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 23.07.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 23.07.2012 р. у зв'язку із поверненням судді Бойка Р.В. з відпустки справу №48/281 передано для розгляду колегії суддів у складі: суддя Бойко Р.В. (головуючий), судді: Мудрий С.М., Ягічева Н.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2012 р. справу №48/281 прийнято до провадження.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник позивача та третя особа в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвал суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду, а їх пояснення стосовно суті спору були заслухані в попередніх судових засіданнях.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2006 р. між ДАК "Херсон-Авіа" (орендар) та Підприємством (орендодавець) було укладено договір оренди вертольоту КА-26 НОМЕР_2 від 15.02.2006 р. (надалі -"Договір").

Відповідно до п. 1 Договору його предметом є надання орендодавцем в оренду вертольоту КА-26 с/х НОМЕР_1 орендарю для виконання транспортних, аеровізуальних та авіаційно-хімічних робіт орендарем на території України.

Згідно з п. 8.1 Договору розмір орендної плати визначається в протоколі погодження ціни, який є невід'ємною частиною договору оренди.

Пунктом 8.2 Договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем щоквартально в 10-денний строк з моменту підписання акту виконаних робіт (послуг) або згідно виставлених орендодавцем рахунків.

Відповідно до п. 8.4 Договору орендна плата сплачується тільки за той квартал, протягом якого на повітряному судні виконувались польоти, за відсутності польотів орендна плата не сплачується.

Згідно з п. 9.1 Договору повітряне судно будуть передані орендарю починаючи з дня підписання договору.

Пунктом 12.1 Договору сторонами встановлено, що даний договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та буде діяти до 31.12.2007 р.

На виконання умов Договору відповідачем надано, а позивачем прийнято майно - вертоліт КА-26 с/х НОМЕР_1, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 15.02.2006 р.

Спір у справі виник у зв'язку із оспорювання позивачем законності Договору, а саме: Договір укладено сторонами без наміру створення правових наслідків для сторін, оскільки предмет такого Договору не було передано в оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Підставою для недійсності Договору позивачем визначається те, що сторонами укладено Договір без наміру створення правових наслідків для сторін, які обумовлювалися цим правочином, і тому є фіктивним в розумінні ст. 234 Цивільного кодексу України, оскільки вертоліт КА-26 НОМЕР_1, який є предметом Договору, ніколи не передавався ДАК "Херсон-Авіа".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

По-перше, згідно зі статтею 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 р. для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Тобто, для визнання правочину фіктивним та, як наслідок, визнання його недійсним, необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину на ненастання правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а також відсутність будь-яких дій сторін, спрямованих на виконання умов договору.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору сторонами складений та підписаний акт приймання-передачі орендованого майна від 15.02.2006 р., відповідно до якого Підприємство передало, а ДАК "Херсон-Авіа" прийняло в користування майно - вертоліт КА-26 НОМЕР_1, який є предметом Договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторонами було вчинено дії, спрямовані на настання відповідних правових наслідків - передання відповідачем та прийняття позивачем в оренду вертольоту КА-26 НОМЕР_1 для виконання транспортних, аеровізуальних та авіаційно-хімічних робіт, а позивачем не доведено існування умислу сторін на ненастання правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, що виключає наявність підстав для визнання його недійсним згідно ст. 234 Цивільного кодексу України.

При розгляді даної справи, судом встановлено, що 01.04.2006 р. між ПІІ "Компанія "РУМост" та ФОП Носов В.Д. укладено договір №1 на організацію авіаційно-хімічних робіт (а.с. 24, 81 т.1) за змістом якого ПІІ "Компанія "РУМост" зобов'язується передати підприємцю в тимчасове платне користування вертоліт КА-26 НОМЕР_1.

Тобто, через 2 місяці після укладання Договору з ДАК "Херсон-Авіа", ПІІ "Компанія "РУМост" уклало договір оренди тотожного вертольоту з ФОП Носовим В.Д.

Матеріали справи містять докази виконання договору №1 від 01.04.2006 р. -пояснення Носова В.Д. (а.с. 119, 171) та довідка АКБ "Трансбанк" №06-16/954 від 05.10.2011 р., з доданими до неї реєстрами розрахункових документів (а.с. 199-203) (підтверджує сплату Носовим В.Д. на користь ПІІ "Компанія "РУМост" 52 500 грн. за оренду вертольота у період з червня по вересень 2006 року), тобто належний ПІІ "Компанія "РУМост" вертольот КА-26 НОМЕР_1, який був предметом договору оренди вертольоту КА-26 НОМЕР_2 від 15.02.2006 р., у період з квітня по грудень 2006 року знаходився у користуванні ФОП Носова В.Д. на підставі договору №1 від 01.04.2006 р.

Із системного аналізу положень Глави 58 Цивільного кодексу України одне майно не може бути предметом двох договорів найму, а відтак, враховуючи встановлений факт передачі ПІІ "Компанія "РУМост" вертольоту КА-26 НОМЕР_1 з 01.04.2006 р. у користуванні ФОП Носова В.Д. - до 01.04.2006 р. цей вертольот було повернуто ДАК "Херсон-Авіа" з орендного користування на підставі Договору оренди вертольоту КА-26 НОМЕР_2 від 15.02.2006 р.

Відтак, такий Договір припинено до 01.04.2006 р. у зв'язку із поверненням об'єкту оренди.

Заперечення ПІІ "Компанія "РУМост" про не укладання з ФОП Носовим В.Д. договору №1 від 01.04.2006 р. оренди спірного вертольоту, що заперечувалося його представником в судовому засіданні, та ніби-то одержання коштів у 2006 році на підставі договору б/н від 03.04.2006 р. (а.с. 179 т.1) предметом якого є оренда спецобладання, а не вертольоту, судом відхиляється з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р. у справі №48/281 призначено судову технічну експертизу документів, оскільки у суду виникли сумніви в існуванні наданої відповідачем копії договору б/н від 03.04.2006 р. та акту приймання-передачі майна від 03.04.2006 р.

Висновком експерта №3226/12-33 від 31.05.2012 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено факт підробки копії договору б/н від 03.04.2006 р. та акту приймання-передачі майна від 03.04.2006 р. шляхом монтажу фрагменту іншого документу за допомогою комп'ютерної техніки.

Наведене стало підставою для направлення судом до органів прокуратури повідомлення в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України про злочин (підробка та використання підроблених документів).

По-друге, як на підставу недійсності Договору позивач вказує, що сторонами не було погоджено істотної умови договору (вартість переданого в оренду майна).

Згідно ч. 1 ст. 284 Господарського процесуального кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до пункту 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями чинного законодавства України розрізняється поняття недійсності та неукладеності договору.

За змістом п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 р. непогодження сторонами всіх істотних умов договору може свідчити про неукладеність такого договору, що виключає можливість визнання його недійсним.

Договір містить всі істотні умови, а відтак відсутні підстави вважати його неукладеним.

Таким чином, правові підстави для визнання Договору недійсним з викладених у позовній заяві підстав відсутні, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Державної авіаційної компанії "Херсон-Авіа" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -30.07.2012 р.

Головуючий суддя Р.В. Бойко

Судді С.М. Мудрий

Н.І. Ягічева