Рішення

від 25.07.2012 по справі 5020-598/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року справа № 5020-598/2012

Суддя господарського суду міста Севастополя Харченко І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного професійно-технічного навчального закладу

«Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку

та інформаційних технологій»

(9053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29)

до Регіонального відділення Фонду державного майна України

в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

(99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6)

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

(01135, м.Київ, пр. Перемоги,10)

про визнання недійсною додаткової угоди,

за участю представників:

позивача (ДПТНЗ «Севастопольське вище професійне училище засобів зв`язку та інформаційних технологій») - Дмітрієнко О.В. - директор, наказ № 96-К від 01.04.2011;

позивач (ДПТНЗ «Севастопольське вище професійне училище засобів зв`язку та інформаційних технологій») - Шатохіна О.М. - представник, довіреність б/н від 05.03.2012;

відповідач (РВ Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі) - явку уповноваженого представника не забезпечив;

відповідач (ФОП ОСОБА_1) - не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив;

третя особа (Міністерство освіти і науки молоді та спорту України) - явку уповноваженого представника не забезпечив.

ВСТАНОВИВ:

29.05.2012 Державний професійно-технічний навчальний заклад «Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій»(далі -позивач) звернувся до господарського суду м. Севастополя (далі -суд) із позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсною додаткової угоди.

Ухвалою суду від 29.05.2012 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет на стороні позивача залучено Міністерство освіти і науки молоді та спорту України. Розгляд справи призначений на 13.06.2012.

Ухвалою суду від 13.06.2012 в порядку статті 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 04 липня 2012 року.

Розпорядженням голови суду №128 від 03.07.2012 у зв'язку з закінченням повноважень судді Янюк О.С. відповідно до пункту 3.3. Рішення зборів суддів від 28.12.2010 (в редакції від 02.07.2012) справу № 5020-598/2012 передано до провадження судді Харченка І.А.

Ухвалою суду від 03.07.2012 справу прийнято до свого провадження суддею Харченком І.А.

Черговий розгляд справи призначено на 25.07.2012.

У судове засідання відповідачі та третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Так, із змісту ст.22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

З урахуванням того, що явка зазначених осіб обов'язковою судом не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю за наявними матеріалами справи.

Відповідач - Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі скористався правом, наданим статтею 59 ГПК та надав відзив на позовну заяву, позов не визнав, вважає його необґрунтованим. Зазначив, що спірна додаткова угода №1 від 14.03.2012 була укладена на підставі діючого законодавства та з урахуванням заяви приватного підприємця ОСОБА_1 про продовження дії договору оренди на два роки. Вважає, що в порушення частини 3 статті 17 закону України «Про оренду державного та комунального майна»Міністерством освіти і науки , молоді та спорту України, що є власником майна та органом, уповноваженим управляти майном (об'єктом оренди за договором оренди № 817) не було письмово повідомлено орендаря -Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про намір використання майна (об'єкту оренди) для власних потреб за три місяці до закінчення терміну дії договору шляхом направлення письмового повідомлення на його адресу. У зв'язку з цим вважає, що у орендодавець не має можливості припиняти дію договору оренди. У задоволенні позовних вимог просить відмовити (а.с.82-83, 109-110). У судовому засіданні надав аналогічні пояснення.

У судовому засіданні, що відбулось 23.07.2012, представником третьої особи були надані пояснення, згідно яких Міністерство освіти і науки, молоді та спорту вважає, що вимоги частини 3 статті 17 закону України «Про оренду державного та комунального майна»позивачем були виконані. Проте вважає, що в порушення пункту 10.4. договору оренди від 17.03.2009 № 817 додаткова угода №1 від 14.03.2012 про внесення змін в договір оренди нерухомого майна №817 від 17.03.2009 була укладена без погодження на то органу уповноваженого управляти майном. Отже зазначена додаткова угода є недійсною. Просить суд позовні вимоги задовольнити та визнати недійсною додаткову угоду №1 від 14.03.2012 про внесення змін в договір оренди нерухомого майна №817 від 17.03.2009 (а.с.116-118).

Відповідач ОСОБА_1 правом, наданим статтею 59 ГПК не скористався, відзивна позовну заяву суду не надав. У судовому засіданні пояснив, що спірна додаткова угода № 1 від 14.03.2012 була укладена на підставі частини 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та з урахуванням його заяви від 20.02.2012, згідно якої він просив продовжити договір оренди на 2 роки до 12 березня 2014 року. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України повідомило листом про відмову в продовженні договору оренди, в зв'язку з наміром використовувати зазначене майно для власних потреб. Але цей лист не було адресовано особисто йому та не було направлено на його поштову адресу, зазначений лист він отримав через позивача 27.10.2011. Тому вважає, що Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України його не було повідомлено про відмову в продовженні договору оренди належним чином, відповідно до вимог частини 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Позов не визнав.

Представники позивача у судовому засіданні надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити.

На підставі статті 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення з повідомленням учасників процесу про дату складання повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши думку учасників судового процесу, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17.03.2009 між Фондом державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Надалі -Фонд, Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Надалі - Орендар) був укладений Договір оренди державного нерухомого майна № 817, згідно якому Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди, державне нерухоме майно - частину вбудованих приміщень загальною площею 105,2 кв.м. механічного, ремонтного та монтажно-складального ділянок на першому поверсі двоповерхового будинку навчально-побутового корпусу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі позивача - Державного професійного-технічного навчального закладу «Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій». Належним власником майна та органом, уповноваженим управляти майном (об'єктом оренди згідно договору оренди № 817) є Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (Надалі - Міністерство).

Відповідно до пункту 10.1. Договір оренди був укладений строком на 2 роки 363 дня та діє з 17 березня 2009 по 15 березня 2012 .

14.03.2012 між Фондом та Орендарем була укладена додаткова угода №1 згідно якої, дію договору оренди № 817 було продовжено до 15.03.2014 .

Зазначена додаткова угода № 1 від 14.03.2012. була укладена на підставі частини 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та з урахуванням заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 20.02.2012, згідно якої він просить продовжити договір оренди на 2 роки до 12 березня 2014 року.

Позивач вважає додаткову угоду такою, що не відповідає вимогам законодавства і підлягає визнанню недійсною на підставі частини 3 статті 215 та частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що «Орендодавцями є:

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам;…»

Факт передачі Фондом Орендарю майна в оренду підтверджується актом прийому-передачі в оренду державного нерухомого майна, що належить до державної власності від 17 березня 2009 року, підписаного уповноваженими представниками сторін, з участю балансоутримувача (а.с.18)

Частиною 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»закріплено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерство повідомило листом Орендаря про відмову в продовженні договору оренди, в зв'язку з наміром використовувати зазначене майно для власних потреб. (а.с. 30-31) Цей лист Орендар отримав 27.10.2011., тобто більш ніж за три місяці до закінчення терміну дії договору. Факт отримання такого листа Орендар не заперечував і в судовому засіданні.

Посилання Орендаря та Фонду на той факт, що цей лист не було адресовано Міністерством особисто Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, суд вважає необґрунтованим. Так, частина 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»вимагає обов'язкового повідомлення Орендаря про свій намір в встановлений строк, але спосіб такого повідомлення не встановлено. Тому отримання такого листа від Міністерства через Позивача, - суд вважає належним повідомленням.

Крім того, пунктом 10.4. Договору оренди №817 від 17.03.2009 закріплено, що додаткова угода може бути продовжена при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженому управляти об'єктом оренди.

Як встановлено судом, такого дозволу Міністерство не давало, а навпаки листом від 04.08.2011 за № 1/11-7234 на адресу Фонду, та Позивача саме про намір використовувати зазначене майно для власних потреб та про відмову в продовженні договору оренди.(а.с.31)

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що «Договір є обов'язковим для виконання сторонами».

Таким чином, суд дійшов висновку, що факт недотримання вимог частини 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та вимог статті 629 Цивільного кодексу України при укладанні додаткової угоди №1 від 14.03.2012, - є встановленим.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до вимог частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України «Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам».

Згідно вимог частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, «Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування».

Згідно частини першої статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктами 2.4. та 10.9. Договору оренди №817 від 17.03.2009 закріплено, що зобов'язання відносно складання акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору. В випадку припинення або розірвання договору майно на протязі 15 календарних днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.

Таким чином, судом встановлено, що у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відсутні правові підстави для користування спірним майном та він зазначеного не спростував, тому вимоги позивача про витребування майна є обґрунтованими та правомірними.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладено на відповідача ОСОБА_1.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 59, 49, 82- 85, 115,116

В и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 14.03.2012 про внесення змін до договору оренди нерухомого державного № 817 від 17.03.2009.

3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити частину вбудованих приміщень загальною площею 105,2 кв.м. механічного, ремонтного та монтажно-складального ділянок на першому поверсі двоповерхового будинку навчально-побутового корпусу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, та передати її Державному професійно-технічному навчальному закладу «Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій» (9053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 2, ЕДРПОУ 05536863, МФО 824509, р/р 35226001000060 в УГК м.Севастополя) шляхом складання акту приймання-передачі на протязі 15 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного професійно-технічного навчального закладу «Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій» (9053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 2, ЕДРПОУ 05536863, МФО 824509, р/р 35226001000060 в УГК м.Севастополя) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073,00 грн (одна тисяча сімдесят три грн 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 30.07.2012

Суддя І.А.Харченко

Розсилка рекомендованою кореспонденцією зі зворотним повідомленням:

1. Державний професійно-технічний навчальний заклад»Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій» - простою

(9053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29)

2. Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

(99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6)

3. ФОП ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

4. Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

(01135, м.Київ, пр. Перемоги,10)

4 прикм.