Постанова

від 07.11.2012 по справі 5020-598/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2012 р. Справа № 5020-598/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І. суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. з участю представників: позивача: відповідачів: 3 -ї особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, на стороні позивача: не з'явився не з'явилися не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 на рішення та постановугосподарського суду м.Севастополя від 25 липня 2012 р. Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2012 р. у справі№ 5020-598/2012 за позовомдержавного професійно-технічного навчального закладу "Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій" до 3 -я особа, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, на стороні позивача: регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м.Севастополь, фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України про визнання недійсною додаткової угоди та зобов'язання повернути орендоване майно ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 р. позивач звернувся в суд з позовом про визнання недійсною укладеної між відповідачами додаткової угоди № 1 від 14 березня 2012 року про внесення змін у договір оренди нерухомого державного майна № 817 від 17 березня 2009 року, посилаючись на те, що відповідачі, в порушення вимог діючого законодавства, а також умов пункту 10.4 договору оренди № 817 від 17 березня 2009 року, без повідомлення установи, уповноваженої управляти державним майном та балансоутримувача (позивача), при наявності відмови від продовження договору оренди, 14 березня 2012 року уклали додаткову угоду про внесення змін до вказаного договору оренди, яким продовжили строк дії договору на 2 роки, з 16 березня 2012 року по 15 березня 2014 року, чим порушили частину 3 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", а також просив зобов'язати відповідача повернути орендоване майно.

Рішенням господарського суду м. Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 25 липня 2012 р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2012 р. (головуючий -Проценко О.І., судді - Заплава Л.М., Латинін О.А.), позов задоволено.

Визнано недійсною додаткову угоду №1 від 14.03.2012 року про внесення змін до договору оренди нерухомого державного майна № 817 від 17 березня 2009 року. Зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 звільнити частину вбудованих приміщень загальною площею 105,2 кв.м. механічної, ремонтної та монтажно-складальної ділянок на першому поверсі двоповерхового будинку навчально-побутового корпусу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, та передати їх державному професійно-технічному навчальному закладу "Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій" шляхом складання акту прийому-передачі протягом 15 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили.

В касаційній скарзі відповідач ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу, 3-я особа просить залишити її без задоволення, а судові рішення -без змін.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, і встановлено господарськими судами, 17.03.2009 р. між Фондом державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) був укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, яке знаходиться у державній власності, № 817, відповідно до умов якого, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди, державне нерухоме майно - частину вбудованих приміщень загальною площею 105,2 м 2 механічної, ремонтної та монтажно-складальних ділянок на першому поверсі двоповерхового будинку навчально-побутового корпусу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі позивача - державного професійного-технічного навчального закладу "Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій, вартість об'єкту нерухомого майна складає з урахуванням ПДВ 149580, 00 грн.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що вищезазначене майно передається а оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 для виробничої діяльності (обробка металу).

Відповідно до пункту 10.1. договору строк його дії з 17 березня 2009 по 15 березня 2012 року.

Пунктом 10.4 договору визначено, що у випадку відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору чи зміни його умов після закінчення строку його дії впродовж одного місяця, договір вважається продовженим на той ж строк та на тих ж умовах, які були передбачені цим договором. Дані дії оформляються додатковим договором, який вважається невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

Відповідно до пункту 10.9 договору, у випадку припинення чи розірвання договору, майно впродовж 15 календарних днів повертається орендарем балансоутримувачу.

17.03.2009 року за актом приймання-передачі орендованого майна, балансоутримувач (державний професійно-технічний навчальний заклад "Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій") за згодою орендодавця (регіональне відділення Фонд державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі) передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди, зазначений у договорі від 17.03.2009 року (а.с.18).

Як вбачається з листа заступника Міністра освіти і науки, молоді та спорту України від 04 серпня 2011 року, регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м.Севастополі та Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій були повідомлені про відмову Міністерства у продовженні дії договору оренди від 17 березня 2009 року № 817, у зв'язку з наміром використати державне майно за цільовим призначенням (а.с.31).

27.10.2011 року Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій на підставі вищезазначеного листа, повідомило листом фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 про відмову міністерства у продовженні договору оренди № 817 від 17 березня 2009 року, та звільнення ним займаних приміщень, до якого додавалася копія листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (а.с.30).

12.01.2012 року Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій повторно повідомило фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 на підставі листа за вих. № 20, про небажання продовжувати з ним договір оренди та залишення ним займаних приміщень (а.с.27).

13.02.2012 року Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій повідомило регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м.Севастополі про відмову Міністерства у продовженні договору оренди № 817 від 17 березня 2009 року (а.с.26).

14 березня 2012 року між регіональним відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на підставі частини 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", та з урахуванням заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 20 лютого 2012 року, згідно якої він просить продовжити договір оренди на 2 роки до 12 березня 2014 року, була укладена додаткова угода №1 згідно якої дію договору оренди № 817 було продовжено до 15 березня 2014 року (а.с.19).

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункту 10.6 договору договір оренди припиняється у випадку закінчення строку його дії.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди, протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто закінчення строку договору оренди тягне за собою його припинення і виникнення у орендаря зобов'язання повернути об'єкт оренди.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України виконало вимоги передбачені частиною 3 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", своєчасно 04.08.2001 року вих. № 1/11-7234 (а.с.31) направивши лист щодо непогодження продовження дії договору оренди від 17.03.2009 року № 817 на адресу регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі та державного професійно-технічного навчального закладу "Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій" яке у подальшому було направлено орендарю - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 листом № 255 від 18.04.2012 року (а.с.21), належно виконало обов'язок щодо повідомлення власником майна та уповноваженим органом орендодавця та орендаря про свій намір використовувати це майно для власних потреб.

Відповідно до статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди в разі, якщо орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на укладання договору оренди, а, отже регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі не мало підстав для укладення додаткової угоди.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а в п. 10.4 договору оренди № 817 від 17.03.2009 року зазначено, що договір може бути продовжений на той же строк, шляхом укладання додаткової угоди при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди, при цьому такий дозвіл не лише не був отриманий, а навпаки і Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України і орган, уповноважений управляти об'єктом оренди неодноразово повідомляли листами про небажання продовжувати договір оренди.

Враховуючи викладене, суди прийшли до висновку, що оспорювана додаткова угода укладена в порушення вимог ч. 3 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ст. 629 ЦК України, а тому відповідно до ст. 215, частин 1-3 ст. 203 ЦК України є недійсною і у зв'язку з закінченням строку договору оренди в силу ч.1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Крім того, суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача щодо обов'язкового продовження строку дії договору на 2 роки, у зв'язку із змінами, які були внесені до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" 15.12.2009 року, оскільки договір укладався на підставі діючого на той час законодавства, тоді як акти цивільного законодавства відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України, не мають зворотної дії у часі, новий договір сторони не укладали.

Проте погодитися з такими висновками неможливо, оскільки вони зроблені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України " Про оренду державного та комунального майна" зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні " від 15.12.2009 р. термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

В п.5 Прикінцевих положень закону зазначено, що термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва»від 19.10.2000 р. № 2063-III, який був чинним на час укладення додаткової угоди, до суб'єктів малого підприємництва належать, в тому числі фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, тобто позивач є суб'єктом малого підприємництва і кінцевий термін оренди за договором від 17.03.2009 р. настав після набрання чинності вказаним законом, а тому він в силу прямої вказівки закону він має право продовжувати орендні відносити та володіти і користуватися об'єктом оренди до закінчення 5 років з моменту укладення договору оренди, адже відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, якими в силу ст. 4 ЦК України є і закони.

Тобто, орендні відносини щодо державного та комунального майна за межами строку оренди, передбаченого договором оренди, виникають безпосередньо із Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні " від 15.12.2009 р. і не потребують будь-якої іншої підстави для їх існування (оформлення їх якимось договором чи угодою).

Враховуючи викладене, підстав для визнання додаткової угоди недійсною та застосування правових наслідків припинення договору оренди, немає.

В зв'язку з викладеними постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з постановленням у справі нового рішення про відмову у позові.

Відповідно до правил ст. 49 ГПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені ним судові витрати -судовий збір, сплачений за подачу касаційної скарги у розмірі 751 ,10 грн. та за подачу апеляційної скарги у розмірі 536,50 грн., а всього -1287,6 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення господарського суду м.Севастополя від 25 липня 2012 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2012 р. у справі за № 5020-598/2012 скасувати та постановити нове рішення, яким у позові державного професійно-технічного навчального закладу "Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій" до регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м.Севастополь, фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, 3 -я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України про визнання недійсною додаткової угоди та зобов'язання повернути орендоване майно відмовити.

Стягнути з державного професійно-технічного навчального закладу "Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій" (99053, м.Севастополь, вул. Вакуленчука, 2, ЄДРПОУ 05536863, МФО 824509, р/р 35226001000060 в УДК м.Севастополя) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1287,6 грн. витрат по сплаті судового збору.

Доручити господарському суду м.Севастополя видати відповідний наказ.

Головуючий, суддя М.Остапенко Суддя П.Гончарук Суддя Л.Стратієнко