Ухвала

від 20.07.2012 по справі 2а-9878/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

20 липня 2012 року № 2а-9878/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дегтярьова О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «УзДЕУ-Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 березня 2012 року № 0000442220, № 0000452220, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «УзДЕУ-Україна»з позовом до ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 березня 2012 року № 0000442220, № 0000452220.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві обов'язково зазначається ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

Натомість подана позовна заява не містить точного повного найменування відповідача.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

В силу п. 1, ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Реалізація рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна. Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України»вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Відповідно до пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України оскарження рішень контролюючих органів -оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку

Отже, вимога про визнання протиправним (скасування) рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо є майновою, на чому наголошується у листі Вищого адміністративного суду України № 165/11/13-12 від 18.01.2012р .

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень (вимог) про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача-суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Як вбачається з матеріалів поданої позовної заяви, позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення від 28.03.2012р. № 0000442220, № 0000452220, якими йому визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)»у розмірі 305 033, 00 грн. та суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств»у розмірі 385 667, 00 грн.

З урахуванням вищенаведеного заявлені позивачем позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2012р. № 0000442220, № 0000452220 є по своїй суті майновими.

У відповідності до ч. 1, 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011р. № 3674-VI (із змінами та доповненнями), ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру становить 1% розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня календарного року, в якому подається відповідний позов, та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011р. № 4282-VI, з 01 січня 2012 року мінімальна заробітна плата становить 1 073, 00 грн.

З аналізу викладеного вбачається, що доданий до матеріалів справи оригінал квитанції від 18.07.2012р. за № 14309 про сплату судового збору в розмірі 32, 19 грн. не є належним документом про сплату судового збору, оскільки сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2 146, 00 грн. (тобто сума не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат), а тому позивач має доплатити судовий збір в розмірі 2 113, 81 грн.

Також, абзацом першим ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (ч. 1 ст. 2 цього Закону).

В силу положень п. 1.2 і 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976 (в редакції чинній на момент подання позовної заяви до суду) перерахування банками за дорученням підприємств, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів, являються по суті безготівковими операціями, порядок проведення і оформлення яких врегульовано нормами цієї Інструкції.

Так, зокрема, п. 2.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та відповідних її глав, а саме: біля реквізиту «Платник»зазначаються найменування платника, що відповідає найменуванню платника, яке заявлене в банку платника в картці із зразками підписів та відбитка печатки, або його скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах; біля реквізиту «Підпис платника»ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб (відповідальної особи), які вповноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці із зразками підписів і відбитка печатки.

З аналізу викладеного вбачається, що додана до матеріалів позовної зави квитанція від 18.07.2012р. за № 14309 про сплату судового збору в розмірі 32, 19 грн., заповнена не посадовою особою позивача, а представником ОСОБА_1, яка діє на підставі доручення від 03.04.2012р. б/н, не є належним документом про сплату судового збору, оскільки в наданому дорученні відсутні посилання на уповноваження ОСОБА_1 на вчинення дій щодо оплати судового збору від імені позивача.

Крім того, ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

В порушення вищевказаних вимог, позивачем до позовної заяви не додано всіх документів, на які є посилання в позовній заяві, та інших документів на обґрунтування своїх позовних вимог, а саме: належним чином завірених копій скарги позивача поданої ним до ДПС у м. Києва на спірні податкові повідомлення-рішення, всіх наявних первинних та розрахункових документів складених за результатами фінансово-господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами -ПП «Ардея-ТЕХ», ПП «А.В.П. Тріада», ТОВ «Компанія «Денфанс», ТОВ «Укртрейдком»(договорів з усіма додатками до них, рахунків-фактур, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, журналів-ордерів по бухгалтерських рахунках, оборотно-сальдових відомостей, банківських виписок, довіреностей посадових осіб підприємства на отримання товарно-матеріальних цінностей за видатковими накладними, гарантійних документів на товар, тощо); докази наявності у позивача та його контрагентів матеріально-технічної бази, трудових ресурсів та відповідних дозвільних документів для здійснення господарської діяльності; докази пов'язаності спірних операцій з господарською діяльністю позивача та використання результатів спірних операцій у його власній господарській діяльності (у вигляді первинних і розрахункових документів та пояснень по суті фінансово-господарських операцій), або письмових пояснень із зазначенням причин неможливості їх надання.

Крім цього, письмовими доказами є документи, які за змістом ч. 2 ст. 69, ч. 4 ст. 79, п. 6 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

Згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів»(ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади , особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії , що проставляється у лівому нижньому куті документа.

В порушення вищевказаних вимог, до позовної заяви додані копії документів засвідчені неналежним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків до 31 липня 2012 року.

Керуючись ст. 106, п. 3 ч. 1 ст. 107, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УзДЕУ-Україна»залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «УзДЕУ-Україна»строк для усунення недоліків до 31 липня 2012 року.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 254 та ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно .

Суддя О.В. Дегтярьова