Постанова

від 23.09.2013 по справі 2а-9878/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 вересня 2013 року 16 год. 59 хв. № 2а-9878/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., за участю представників: позивача - Бойчук О.Д. (довіреність від

---

), відповідача - Денисенко О.Е. (довіреність від 29.12.2012р. № 8147/9/10), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УзДЕУ-Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 березня 2012 року № 0000442220, № 0000452220, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «УзДЕУ-Україна» (далі - ТОВ «УзДЕУ-Україна», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Подільському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 березня 2012 року № 0000442220, № 0000452220.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта документальної планової виїзної перевірки від 02.03.2012р. № 4/22-205-33348610 щодо того, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «УзДЕУ-Україна» та його контрагентами - ПП «Ардея-ТЕХ» (ідентифікаційний код 37156768), ПП «А.В.П. Тріада» (ідентифікаційний код 32820771), ТОВ «Компанія «Дефанс» (ідентифікаційний код 37144768) і ТОВ «Укртрейдком» (ідентифікаційний код 37701730) є такими, що не мають реального товарного характеру, а тому позивач не має право врахувати в бухгалтерському і податковому обліках суми витрат і податку на додану вартість до податкового кредиту, сплаченого таким підприємством в ціні придбаних товарів (автозапчастин) і робіт, нормативно та документально не підтверджуються. Зокрема, позивач вказує на те, що хибні висновки податківців, які викладені в зазначеному Акт перевірки ТОВ «УзДЕУ-Україна» ґрунтуються на недостовірних доказах - матеріалах зустрічних перевірок контрагентів іншими податковими органами. Також, позивач звертає увагу суду на те, що на момент отримання ТОВ «УзДЕУ-Україна» податкових накладних від вказаних вище суб'єктів господарської діяльності, останні були зареєстровані платниками податку на додану вартість у встановленому законом порядку.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 13.05.2013р. б/н, додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівниками податкової інспекції була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «УзДЕУ-Україна» (ідентифікаційний код 33348610) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2011р., за результатами якої складений Акт від 02.03.2012р. № 4/22-205-33348610. Даною перевіркою встановлено порушення ТОВ «УзДЕУ-Україна» норм пп. 14.1.27 і пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 і п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижений податок на прибуток підприємств на загальну суму 355 813, 00 грн., в т.ч. за ІV-ий квартал 2010 року - 39 000, 00 грн., за ІІ-ий квартал 2011 року в сумі 236 402, 00 грн., за ІІ - ІII-ий квартал 2011 року в сумі 316 813, 00 грн., а також порушення норм п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 293 978, 00 грн., в т.ч. за травень 2011 року в сумі 121 597, 91 грн., за червень 2011 року в сумі 102 456, 90 грн., за вересень 2011 року в сумі 69 923, 00 грн. На думку відповідача висновки Акта перевірки від 02.03.2012р. № 4/22-205-33348610 являються правомірними та ґрунтуються на належних доказах (матеріалах документальних перевірок інших ДПІ по контрагентах ТОВ «УзДЕУ-Україна», якими встановлена нікчемність правочинів цих суб'єктів господарської діяльності, а тому як наслідок прийняття спірних податкових повідомлень-рішень цілком відповідає вимогам чинного законодавства України.

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 16.01.2012р. по 24.02.2012р. на підставі направлень на перевірку від 16.01.2012р. та наказів ДПІ у Подільському районі м. Києва від 30.12.2011р. № 2723 і від 10.02.2012р. № 225, працівниками податкової інспекції була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «УзДЕУ-Україна» (ідентифікаційний код 33348610) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2011р., за результатами якої складений Акт від 02.03.2012р. № 4/22-205-33348610 (далі - Акт перевірки).

В ході проведення вказаної документальної перевірки позивача перевіряючими встановлені господарські взаємовідносини ТОВ «УзДЕУ-Україна» з рядом суб'єктів підприємницької діяльності протягом 2010 -2011 років, а саме: ПП «Ардея-ТЕХ» (ідентифікаційний код 37156768), ПП «А.В.П. Тріада» (ідентифікаційний код 32820771) і ТОВ «Компанія «Дефанс» (ідентифікаційний код 37144768).

По закінченню документальної перевірки працівники відповідача прийшли до висновків:

- про завищення ТОВ «УзДЕУ-Україна» валових витрат на загальну суму 1 377 448, 00 грн. (в т.ч. числі у ІІ-му кварталі 2011 року на суму коштів 1 027 833, 00 грн. та в ІІ-му 2011 року на суму коштів 349 615, 00 грн.) за наслідками взаємовідносин з ПП «Ардея-ТЕХ» (договір про надання послуг від 11.04.2011р. № 11/04-УД, акти від 07.06.2011р. та від 31.05.2011р. на загальну суму 1 383 400, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 230 566, 67 грн.) і ПП «А.В.П. Тріада» (договір поставки автозапчастин від 14.09.2011р. № 14/09 та видаткова накладна від 14.09.2011р. на суму 349 615, 00 грн. та ПДВ 69 923, 00 грн.);

- про заниження ТОВ «УзДЕУ-Україна» податкового кредиту на загальну суму 293 978, 00 грн. (в тому числі за травень 2011 року в сумі 121 597, 91 грн., за червень 2011 року в сумі 102 456, 90 грн., за вересень 2011 року в сумі 69 923, 00 грн.) в результаті включення до його складу сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних виписаних контрагентами ТОВ «Компанія «Дефанс» (податкова накладна від 31.05.2011р. № 142 на суму ПДВ 11 890, 00 грн., договір на поставку автозапчастин від 20.05.2011р. № 20/05), ПП «А.В.П. Тріада» (податкові накладні датовані травнем 2011 року на загальну суму ПДВ 205 566, 67 грн., та податкова накладна від 14.09.2011р. № 27 на суму ПДВ 69 923, 00 грн.).

Також в описовій частині Акта перевірки від 02.03.2012р. № 4/22-205-33348610 працівником ДПІ наведенні посилання на встановлення факту завищення ТОВ «УзДЕУ-Україна» податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами фінансово-господарських операцій з контрагентом ТОВ «Укртрейдком» на суму податку в розмірі 293 651, 00 грн., в тому числі за вересень 2011 року - 114 732, 00 грн., за жовтень 2011 року - 65 518, 00 грн., листопад 2011 року - 113 401, 00 грн.).

При формуванні таких висновків перевіряючим були враховані дані Акта Алчевською ОДПІ від 14.11.2011р. № 1813/236-37156768, складеного за результатами позапланової невиїзної докумен-тальної перевірки ПП «Ардея-Тех» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.04.2011р. по 30.09.2011р., Акта ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 30.12.2011р. № 16895/23-02/32820771, складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «А.В.П. Тріада» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р., Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 17.08.2011р. № 1151/23-6/37144768, складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «Дефанс» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р., а також попередній Акт ДПІ у Подільському районі м. Києва від 16.02.2012р. № 86/23-205-33348610, складений за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УзДЕУ-Україна» з питань правильності обчислення та повноти податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Укртрейдком» за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. (на підставі постанови ст. слідчого СВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 06.01.2012р.).

У вказаних Актах перевірок зазначені наступні обставини: місцезнаходження ПП «Ардея-ТЕХ», ПП «А.В.П. Тріада» і ТОВ «Компанія «Дефанс» при виході співробітників податкової міліції за відповідними адресами не підтверджено, а фактичне місцезнаходження - не встановлено; виявлено неможливість фактичного здійснення вказаними підприємствами господарських операцій через відсутність необхідних для здійснення господарської діяльності майна, персоналу та інших матеріальних ресурсів, а також первинних документів; правочини таких підприємств з контрагентами-постачальниками визнанні нікчемними; свідоцтво платника ПДВ ПП «Ардея-ТЕХ» анульовано 21 вересня 2011 року за рішенням податкового органу; відносно директора ПП «Ардея-ТЕХ» ОСОБА_4 порушено кримінальну справу № 10/11/8012 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (далі - КК України); наявний висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП «А.В.П. Тріада». В даному висновку зазначено, що ПП «А.В.П. Тріада» входить до складу конвертаційного центру (матеріали кримінальної справи № 79-00227, порушеної 22.06.2009р. за ознаками злочину передбаченого ст. 205, ст. 212 КК України); відносно ПП «А.В.П. Тріада» наявний висновок почеркознавчого дослідження від 26.12.2011р. № 564, в якому зазначено, що підписи від імені громадянина ОСОБА_5 (директора цього підприємства) на копіях певних документів (картки приєднання № 32820771/11-1 до договору про надання послуг з обробки даних, видачі та обслуговування посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису; картки реєстрації електронної заявки на посилений сертифікат підписувала ЕЦП від 05.09.2011 року; картки реєстрації електронної заявки на посилений сертифікат підписувала ЕЦП від 05.09.2011 року; наказу № 01-7/11 від 17.05.2011р.) ймовірно виконані іншою невстановленою особою; відповідно до матеріалів кримінальної справи № 79-00227 (протокол допиту ОСОБА_6 від 06.09.2011р. в якості свідка) ТОВ «Укртрейдком» містить ознаки фіктивності.

Крім того, в ході проведення документальної перевірки позивача працівником ДПІ були виявлені інші порушення ТОВ «УзДЕУ-Україна» норм податкового законодавства, а саме:

- при продажу автомобілів НЕКСІЯ фізичним особам підприємство не включило суму оплати за товар до складу валового доходу, які надходили від ОСОБА_7 відповідно до приходного касового ордеру № 1160 від 08.10.2010р. на суму 4 166, 67 грн. (без ПДВ), № 1172 від 12.10.2010р. на суму 70 808, 33 грн. (без ПДВ); ОСОБА_8 відповідно до банківських виписок від 20.12.2010р. на суму 11 158, 33 грн. (без ПДВ), від 22.12.2010р. на суму 41 366, 67 грн. (без ПДВ); ОСОБА_9 відповідно до приходного касового ордеру № 31159 від 08.10.2010р. на суму 26 000, 00 грн. (без ПДВ), в результаті чого перевіряємим Товариством порушено вимоги пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на загальну суму 156 000, 00 грн. та відповідно занижено податок на прибуток за ІV-ий квартал 2010 року на суму 39 000, 00 грн.;

- 21 липня 2011 року ТОВ «УзДЕУ-Україна» було подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року з порушенням термінів її подання, визначених пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

На підставі вищенаведеного в розділі 4 «Висновок» Акта від 02.03.2012р. № 4/22-205-33348610 працівник відповідача встановив порушення ТОВ «УзДЕУ-Україна», зокрема, наступних норм податкового законодавства:

- п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, пп. 14.1.27 і пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 і п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Товариством податку на прибуток підприємств на загальну суму 355 813, 00 грн., в т.ч. за ІV-ий квартал 2010 року - 39 000, 00 грн., за ІІ-ий квартал 2011 року в сумі 236 402, 00 грн., за ІІ - ІII-ий квартал 2011 року в сумі 316 813, 00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 293 978, 00 грн., в т.ч. за травень 2011 року в сумі 121 597, 91 грн., за червень 2011 року в сумі 102 456, 90 грн., за вересень 2011 року в сумі 69 923, 00 грн., та відповідно як наслідок - до заниження податку на додану вартість на аналогічну суму за аналогічні звітні періоди;

- пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасного подання Товариством податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року.

При цьому зі змісту Акта від 02.03.2012р. № 4/22-205-33348610 вбачається, що суми завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та розміру валових витрат за результатами фінансово-господарських операцій з ТОВ «Укртрейдком» ДПІ за результатами даної документальної перевірки не визначалися, та суми занижених податків - не обраховувалися.

28 березня 2012 року ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС на підставі Акта від 02.03.2012р. № 4/22-205-33348610 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 000452220, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) і пп. 14.1.27 і пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 і п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «УзДЕУ-Україна» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 385 667, 00 грн., в т.ч. 355 813, 00 грн. - основний платіж, 29 854, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0000442220, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозд. 10 розд. «Перехідні положення» цього Кодексу за порушення вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (норми пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України - в ППР відсутні) , визначило ТОВ «УзДЕУ-Україна» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 305 033, 00 грн., в т.ч. 287 381, 00 грн. - основний платіж, 17 652, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 05.06.2012р. № 3324/10/12-114 первинну скаргу ТОВ «УзДЕУ-Україна» на податкові повідомлення-рішення від 28.03.2012р. № 0000442220 і № 000452220 задоволено частково, а саме скасоване одне із спірних податкових повідомлень-рішень - від 28.03.2012р. № 0000452220 в частині 20 104, 00 грн. застосованих штрафних санкцій, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення рішення, а також податкове повідомлення-рішення від 28.03.2012р. № 0000442220 залишені без змін.

Згідно рішення Державної податкової служби України від 06.07.2012р. № 12185/6/10-2115, прийнятого за результатами розгляду повторної скарги платника податків на обидва спірні податкові повідомлення-рішення, вказані податкові повідомлення-рішення від 28.03.2012р. з урахуванням рішення ДПС у м. Києві від 05.06.2012р. № 3324/10/12-114 залишені без змін, а скарга підприємства - без задоволення.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу «господарська діяльність» - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно до п 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який набрав чинності 01 січня 2011 року та втратив чинність 16 грудня 2011 року)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Також у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у його листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними податковими накладними та первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також було встановлено, що протягом 2011 року між ТОВ «УзДЕУ-Україна» (Замовник/Покупець) та контрагентами - ПП «Ардея-ТЕХ» (ідентифікаційний код 37156768), ПП «А.В.П. Тріада» (ідентифікаційний код 32820771), ТОВ «Компанія «Дефанс» (ідентифікаційний код 37144768) і ТОВ «Укртрейдком» (ідентифікаційний код 37701730) були укладені письмові договори на виконання робіт та поставку товару, а саме:

- 11 квітня 2011 року позивачем (Замовник) був укладений договір за № 11/04-УД з ПП «Ардея-ТЕХ» (Підрядник), згідно якого Підрядник зобов'язується за завданнями Замовника та у відповідності до Додатків до цього Договору, із використанням своїх матеріалів, виконати роботи з підготовки і нанесенню матеріалу для антикорозійної обробки днища та порожнин, а Замовник в свою чергу зобов'язується прийняти виконанні роботи та сплатити їх вартість. Вартість за даним Договором визначається поетапно у Додаткових угодах. Приймання виконання робіт здійснюється поетапно на території Замовника відповідно до підписаних додаткових угод, та одночасно при цьому оформляється і підписується акт виконаних робіт;

- 20 травня 2011 року між позивачем (Покупцем) і ТОВ «Компанія «Дефанс» (Постачальник) був укладений письмовий договір поставки автозапчастин за № 20/05, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця запчастини, комплектуючі та супутні матеріали до автомобілів (далі - товар), а Покупець - приймати та оплачувати на умовах цього Договору такий товар. За умовами цього Договору доставка товару на склад Покупця (м. Київ, вул. Сирецька, 33-В) здійснюється Продавцем самостійно;

- 14 вересня 2011 року між позивачем (Покупцем) і ПП «А.В.П. ТРІАДА» (Постачальник) був укладений письмовий договір поставки автозапчастин за № 14/09, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця запчастини, комплектуючі та супутні матеріали до автомобілів (далі - товар), а Покупець - приймати та оплачувати на умовах цього Договору такий товар. За умовами цього Договору товар поставляється партіями, характеристики кожної партії та вартість товару визначається у заявках Покупця, рахунках-фактурах, видаткових накладних;

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (виконання робіт, надання послуг, поставки товарів та оплати їх вартості за вказаними спірними правочинами позивач надав суду оригінали та копії наступних первинних і розрахункових документів:

- договору від 11.04.2011р. № 11/04-УД;

- актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.05.2011 № 000056 на суму 1 233 400, 00 грн. (з ПДВ) та від 07.06.2011р. № ОУ-0000060 на суму 150 000, 00 грн. (з ПДВ), оформлених сторонами за результатами виконання ПП «Ардея-ТЕХ» робіт по нанесенню матеріалів для антикорозійної обробки днища Tectyl5750W та робіт з нанесення матеріалу для захованих порожнин Tectyl5750W;

- звіту від 07.06.2011р. щодо виконаних ПП «Ардея-ТЕХ» робіт (наданих послуг) по нанесенню матеріалу для антикорозійної обробки днища та нанесення матеріалу для захованих порожнин на певні автомобілі Замовника за визначеним переліком відповідно до договору від 11.04.2011р. № 11/04-УД;

- платіжних доручень ТОВ «УзДЕУ-Україна», датованих травнем-червнем 2011 року, про сплату вартості наданих ПП «Ардея-ТЕХ» послуг на загальну суму 1 383 400, 00 грн. (з ПДВ), з відмітками банківської установи про проведення відповідних розрахункових операцій;

- договору поставки автозапчастин від 20.05.2011р. № 20/05;

- видаткової накладної від 23.05.2011р. № 052301 на суму 39 585, 90 грн. (з ПДВ) та від 31.05.2011р. № 053101 на суму 71 343, 00 грн. (з ПДВ) щодо поставки ТОВ «Компанія «Дефанс» на адресу позивача визначеного за переліком товару на загальну суму 110 928, 90 грн.;

- товарно-транспортних накладних від 23.05.2011р. № 1012 та від 31.05.2011р. № 1021 щодо перевезення вантажів (автозапчастин) автомобільним транспортом третьої особи (Фізична особа-підприємець ОСОБА_11) на замовлення ТОВ «Компанія «Дефанс» до складу Покупця (ТОВ «УзДЕУ-Україна») - м. Київ, вул. Сирецька, 33-В;

- платіжних доручень ТОВ «УзДЕУ-Україна», датованих червнем 2011 року, про сплату вартості придбаних у ТОВ «Компанія «Дефанс» товарів на загальну суму 110 928, 90 грн. (з ПДВ), з відмітками банківської установи про проведення відповідних розрахункових операцій;

- договору поставки автозапчастин від 14.09.2011р. № 14/09;

- видаткової накладної від 14.09.2011р. № ТР-0000027 щодо поставки ПП «А.В.П. ТРІАДА» на адресу позивача визначеного за переліком товару на загальну суму 419 538, 00 грн. (з ПДВ);

- товарно-транспортної накладної від 14.09.2011р. № 112368 щодо перевезення вантажу (автозапчастин) автомобільним транспортом третьої особи (Фізична особа-підприємець ОСОБА_12) на замовлення ПП «А.В.П. ТРІАДА» до складу Покупця (ТОВ «УзДЕУ-Україна») - м. Київ, вул. Сирецька, 33-В;

- платіжних доручень ТОВ «УзДЕУ-Україна», датованих жовтнем 2011 року, про сплату вартості придбаних у ПП «А.В.П. ТРІАДА» товарів на загальну суму 419 538, 00 грн. (з ПДВ), з відмітками банківської установи про проведення відповідних розрахункових операцій.

За результатами виконання робіт, здійснення поставок товарів контрагентами позивача були виписані такі податкові накладні: за № 122 від 16.05.2011р. на суму 175 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 29 166, 67 грн.), № 123 від 19.05.2011р. на суму 35 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 900, 00 грн.), № 124 від 24.05.2011р. на суму 200 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 33 333, 33 грн.), № 125 від 26.05.2011р. на суму 50 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 333, 33 грн.), № 126 від 30.05.2011р. на суму 400 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 66 666, 67 грн., від 31.05.2011р. № 127 на суму 373 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 62 166, 67 грн.) - ПП «Ардея-ТЕХ»; за № 75 від 23.05.2011р. на суму 39 585, 90 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 597, 65 грн.), № 142 від 31.05.2011р. на суму 71 343, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 890, 50 грн.) - ТОВ «Компанія «Дефанс»; за № 27 від 14.09.2011р. на суму 419 538, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 69 923, 00 грн.) - ПП «А.В.П. ТРІАДА», які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.

Відповідно до усних пояснень представника позивача, наданих в судових засіданнях по даній справі, замовлення та придбання у контрагентів ПП «Ардея-ТЕХ», ПП «А.В.П. Тріада» і ТОВ «Компанія «Дефанс» робіт та автозапчастин здійснювалися позивачем з метою використання в свої господарській діяльності (а саме відповідно до статуту ТОВ «УзДЕУ-Україна» та довідки органу статистики до видів діяльності позивача відносяться оптова та роздрібна торгівля автомобілями, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування та ремонт автомобілів).

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «УзДЕУ-Україна» надало суду наступні документи: копії статуту та довідки з органу статистики відносно ТОВ «УзДЕУ-Україна»; копії первинних документів, оформлених ТОВ «УзДЕУ-Україна» в ході та за наслідками реалізації кінцевим споживачам товарів (автозапчастин) і послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів (видаткових накладних, актів виконаних робіт, довіреностей контрагентів на отримання товарно-матеріальних цінностей) - на підтвердження факту використання придбаних товарів і робіт в своїй подальшій господарській діяльності; копії штатних розкладів ТОВ «УзДЕУ-Україна», договору оренди від 01.01.2009р. № 01/01/09 (із додатковими угодами до нього), укладеного між позивачем та ТОВ «НУР-АВТО» щодо платного строкового користування нежилим приміщенням загальною площею 2 200,0 м 2 , що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 33-В, та акта приймання-передачі приміщення від 01.01.2009р. - на підтвердження наявності у позивача відповідних трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Натомість відповідачем не надано доказів відсутності у контрагента позивача (ПП «Ардея-ТЕХ», ПП «А.В.П. Тріада» і ТОВ «Компанія «Дефанс») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаного правочину, зокрема того, що вказані підприємства не було зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в періоди виписки вказаних вище податкових накладних. Відтак, наявна в матеріалах справи податкові накладні, на підставі якої позивач сформував податковий кредит за травень, червень і вересень 2011 року, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 Податкового кодексу України.

Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названих підприємств умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих , а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб .

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 02.03.2012р. № 4/22-205-33348610 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит та валові витрати.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати як позивачем, так і його контрагентом (за даними податкової звітності) сум податку на додану вартість за наслідками спірної господарської операції.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «УзДЕУ-Україна» і контрагентами - ПП «Ардея-ТЕХ», ПП «А.В.П. Тріада» і ТОВ «Компанія «Дефанс».

Зокрема, в Акті перевірки від 02.03.2012р. № 4/22-205-33348610 також відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення йому сум податкових зобов'язань безпосередньо за спірними господарськими операціями, винесення вироків посадовим особам згаданих підприємств за фактом ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до листа Слідчого відділу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 22.05.2013р. № 697/9/09, наданого у відповідь на судовий запит від 18.04.2012р. № 2а-9878/12/2670, в провадженні цього Слідчого відділу відсутні кримінальні провадження, порушенні за фактом або відносно посадових осіб ТОВ «Компанія «Дефанс».

Також, в ході розгляду даної справи суду стало відомо, що в провадженні Алчевського міського суду Луганської області знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 (директора ПП «Ардея-ТЕХ») у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (лист-відповідь Алчевського міського суду Луганської області від 14.06.2013р. № 1-кп-12/12 наявний в матеріалах справи).

За результатами дослідження тексту обвинувального акта Прокурора Прокуратури м. Алчевська від 10.12.2012р. у кримінальному провадженні № 32012030170000010 за фактом службового підроблення та умисного ухилення від сплати податків директором ПП «Ардея-ТЕХ» ОСОБА_4, який відповідно став предметом розгляду в Алчевському міському суді Луганської області, Окружним адміністративним судом м. Києва встановлено, що під час провадження досудового слідства по вказаному кримінальному провадженні № 32012030170000010 (попередньо кримінальна справа № 10/11/8012) факти реальності (товарності) господарських операцій між ТОВ «УзДЕУ-Україна» і ПП «Ардея-ТЕХ» не з'ясовувалися.

При цьому відповідачем не надано суду будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ТОВ «УзДЕУ-Україна» або його контрагентів - ПП «Ардея-ТЕХ», ПП «А.В.П. Тріада» і ТОВ «Компанія «Дефанс», з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток і податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Крім того, з огляду на те, що відповідачем до суду не було надано жодних документів (а саме: копій прибуткових касових ордерів № 1160 від 08.10.2010р., № 1172 від 12.10.2010р., № 31159 від 08.10.2010р. та банківських виписок за періоди 20.12.2010р. і 22.12.2010р.), які безпосередньо засвідчують факт вчинення позивачем порушення норм пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР та підтверджують правомірність донарахування ТОВ «УзДЕУ-Україна» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 48 750, 00 грн., суд дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення від 28.03.2012р. № 0000452220 в цій частині також.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УзДЕУ-Україна» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби від 28 березня 2012 року № 0000442220 і № 0000452220.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова