Ухвала

від 15.09.2014 по справі 2а-9878/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

15 вересня 2014 року м. Київ В/800/4046/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Лосєва А.М.

Островича С.Е.

Степашка О.І.

Федорова М.О.

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 липня 2014 року

у справі № 2а-9878/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УзДЕУ-Україна»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) звернулась до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 липня 2014 року у справі № 2а-9878/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УзДЕУ-Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В поданій заяві ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, підпунктів 4.2.1, 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, пункту 19.2 статті 19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб».

На підтвердження своїх доводів ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві додано ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року № К/9991/26540/11 та від 12 лютого 2014 року № К/800/42298/13, в яких, на її думку, інакше застосовано вказані норми матеріального права у подібних правовідносинах, ніж в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08 липня 2014 року.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

Так, у справі № 2а-9878/12/2670, про перегляд рішення в якій ставиться питання, Вищий адміністративний суд України, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин у справі, дійшов висновку про те, що позивачем реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинам з контрагентами, що підтверджено належним чином складеними первинними документами.

В свою чергу, в ухвалі від 26 березня 2014 року № К/9991/26540/11 підставою для відмови в задоволенні позову стала недоведеність підприємством реального характеру господарських операцій з придбання у контрагента нафтопродуктів.

Таким чином, ухвалення різних за наслідками судових рішень у подібних правовідносинах стало результатом надання судом касаційної інстанції різної правової оцінки встановленим у справах обставинам, що, в свою чергу, не може свідчити про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Ухвалою ж Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2014 року № К/800/42298/13, на яку посилається ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, адміністративна справа по суті не вирішувалась, а направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Слід зазначити, що направлення справи на новий розгляд виключає можливість формулювання судом касаційної інстанції остаточної правової позиції у справі, оскільки застосування норм матеріального права можливе лише на підставі повного та всебічного встановлення обставин справи. Водночас неповне встановлення обставин справи виключає можливість ствердження того факту, що матеріальні норми по-різному застосовано саме в подібних відносинах, оскільки зміст цих відносин у такому разі не є остаточно встановленим.

З огляду на викладене, підстави для допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 липня 2014 року відсутні.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в допуску справи № 2а-9878/12/2670 для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 липня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Лосєв А.М.

Острович С.Е.

Степашко О.І.

Федоров М.О.