Постанова

від 01.08.2012 по справі 33/5005/3887/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2012 року Справа № 33/5005/3887/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б.;

суддів : Лисенко О.М.;

Широбокової Л.П.

при секретарі судового засідання: Гаврилову О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Кафтасьєва Г.В. -довіреність б/н від 09.04.2012 року;

від відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2012 року по справі № 33/5005/3887/2012 (суддя Рудовська І.А.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозуватський ХПК» с. Лозуватка, Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК»с. Надеждівка, Криворізький район, Дніпропетровської області

про стягнення 145 485,00 грн.

ВСТАНОВИВ :

26 квітня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лозуватський ХПК»звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК»про стягнення 145 485,00 грн. заборгованості по оплаті за отриманий товар та штрафних санкцій.

31 травня 2012 року рішенням господарського суду Дніпропетровської області провадження по справі № 33/5005/3887/2012 в частині стягнення основного боргу у сумі 95 400,00 грн., згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинено. Стягнуто з ТОВ «МІК»на користь ТОВ «Лозуватський ХПК»47 700,00 грн. штрафу, 2 385,00 грн. 30 % річних та 2 909,70 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «МІК»звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Скарга мотивована прийняттям рішення господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просить: скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2012 року по справі № 33/5005/3887/2012 повністю.

Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на той факт, що судом першої інстанції не прийнято до уваги клопотання відповідача про зупинення провадження по справі № 33/5005/3887/2012 з підстави подання ним 30.05.2012 року до господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви про визнання недійсним договору № 01/09 від 01.09.2011 правовідносини за яким на думку апелянта є взаємопов'язаними зі справою № 33/5005/3887/2012.

19 липня 2012 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прийнято до провадження і призначено до розгляду у судове засідання на 01 серпня 2012 року о 10:00 год.

Представник ТОВ «Лозуватський ХПК»надав відзив на апеляційну скаргу, проти доводів якої заперечував.

Представник скаржника у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справ, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеній в позовні заяві (абзац 3 пункту 3.63 Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування ГПК України»).

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги.

01 серпня 2012 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи встановив наступне.

01.09.2011 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) укладено договір № 01/09 купівлі-продажу (далі - договір), за умовами якого (п. 1.1., 1.2.) продавець зобов'язується передати товар (борошно пшеничне вищого ґатунку) у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього суму у розмірі, передбаченому у видатковій накладній, яка являється невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 1.3. договору найменування, асортимент, сорт, одиниця вимірювання, кількість, ціна і загальна вартість товару, строки доставки і передачі товару вказані в накладних, які являються невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 3.2. договору покупець оплачує товар по рахунку або видатковим накладним протягом 10 (десяти) банківських днів з дати оформлення і підписання сторонами видаткових накладних.

На виконання умов договору, згідно видаткових накладних та довіреностей на отримання товару, які знаходяться в матеріалах справи (а. с. 14-22) позивач здійснив поставку борошна, а відповідач прийняв товар на загальну суму 128 670,01 грн.

У позовній заяві позивач посилається на часткове виконання відповідачем умов договору в частині оплати за поставлений товар та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 95 400,00 грн., штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором 47 700,00 грн. та 30 % річних у розмірі 2 385,00 грн., всього на суму 145 485,00 грн.

Колегія суддів перевіривши повноту з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, проаналізувавши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2012 року по справі 33/5005/3887/2012 слід змінити з огляду на наступне.

Припиняючи провадження по справі № 33/5005/3887/2012 в частині суми основного боргу у розмірі 95 400,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідач здійснив оплату суми основного боргу після звернення позивачем з позовом до господарського суду та після порушення останнім провадження по справі, тобто після 27.04.2012 року.

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач частково сплатив на користь позивача (до порушення провадження по справі) 30 200,00 грн., за платіжними дорученнями: № 4007 від 10.04.2012 р. на суму 16 200,00 грн. та № 4113 від 19.04.2012 р. на суму 14 000,00 грн. (а. с. 53-54).

Суму заборгованості у розмірі 65 200,00 грн. відповідач сплатив на користь позивача після порушення (після 27.04.2012 р.) провадження по справі № 33/5005/3887/2012, що підтверджується платіжним дорученням № 598 від 03.05.2012 р. (а. с. 55).

Отже провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України саме у сумі 65 200,00 грн., в іншій частині позову слід відмовити з огляду на те, що заборгованість у сумі 30 200,00 за платіжними дорученнями № 4007 від 10.04.2012 р. на суму 16 200,00 грн. та № 4113 від 19.04.2012 р. на суму 14 000,00 грн. сплачена відповідачем на користь позивача до звернення позивачем з позовом та порушення судом провадження по справі № 33/5005/3887/2012.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору.

Згідно зі ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.2. договору сторони передбачили, що у разі порушення встановленими умовами договору строків виконання зобов'язань, а в частині проведення платежів, вказаних в п. 3.2. договору, покупець зокрема сплачує -пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня, від суми поставленого, але не оплаченого товару, за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язань по договору;

- додатково до пені, за прострочення платежу більш 10 календарних днів покупець сплачує штраф в розмірі 10 % від суми поставленого, але неоплачуваного товару;

- додатково до пені, за прострочення платежу більш 30 (тридцяти) календарних днів покупець сплачує штраф в розмірі 50 % від суми поставленого, але неоплачуваного товару;

- крім цього, покупець у разі прострочення оплати за поставлений товар сплачує додатково до пені 30% річних від суми заборгованості за поставлений, але не оплачуваний товар.

Позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 47 700,00 грн. та 30 % річних у розмірі 2 385,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

За викладених обставин та за наявності прострочення відповідачем оплати за поставлений позивачем товар більше 30 днів, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 47 700,00 грн. штрафу, 2 385,00 грн. 30% річних.

Посилання скаржника в обґрунтування апеляційної скарги на той факт, що господарським судом в порушення ст. ст. 77, 79 ГПК прийнято рішення про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, не зважаючи на подання відповідачем позову про визнання недійсним договору № 01/09 від 01.09.2011 р., який стосується справи № 33/5005/3887/2012 колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне:

- по-перше: згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи. Наявність в провадженні суду справи про визнання договору недійсним не унеможливлює розгляд справи про стягнення заборгованості за спірним договором;

- по-друге: відповідачем не надано належних доказів про порушення провадження по справі в підтвердження наявності іншої пов'язаної з нею справи, що розглядається іншим судом;

- по-третє: у разі прийняття рішення в іншій справі про визнання договору недійсним позивач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про перегляд справи № 33/5005/3887/2012 за нововиявленими обставинами.

Судові витрати за звернення позивачем з позовом до господарського суду підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача на підставі ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2012 року по справі № 33/5005/3887/2012 змінити.

Викласти резолютивну частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2012 року по справі 33/5005/3887/2012 в наступній редакції:

Припинити провадження в частині стягнення основного боргу у сумі 65 200,00 грн., згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК»(53000, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Надеждівка, вул. Шевченка, буд. 36; ідентифікаційний код 19096149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозуватський ХПК»(53020, Дніпропетровська область, с. Лозуватка, вул. Леніна, буд. 129; ідентифікаційний код 36722131) 47 700 грн. 00 коп. (сорок сім тисяч сімсот грн. 00 коп.) -штрафу, 2 385 грн. 00 коп. (дві тисячі триста вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) -30 % річних та 2 305 грн. 70 коп. (дві тисячі триста п'ять грн. 70 коп.) -судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Доручити господарському суду видати відповідний наказ.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено 06.08.2012 р.

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді О.М. Лисенко

Л.П. Широбокова