Ухвала

від 27.09.2012 по справі 33/5005/3887/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.09.12р. Справа № 33/5005/3887/2012

За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", с. Надеждівка Криворізький район Дніпропетровська область

на дії Відділу державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозуватський ХПК", с. Лозуватка Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", с. Надеждівка Криворізький район Дніпропетровська область

про стягнення 145 485 грн. 00 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Немодрук А.М. - довіреінсть від 11.09.2012 року

Від відповідача: представник не з'явився

Від ВДВС: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії відділу Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції, в якій просить:

- до вирішення справи по суті зупинити виконавче провадження що перебуває на примусовому виконанні у відділі Державної виконавчої служби Криворізького районного управління відносно боржника ТОВ "МІК";

- визнати дії відділу Державної виконавчої служби Криворізького районного управління неправомірними, а постанову від 10.07.2012 р. про арешт коштів боржника, виданого відділом Державної виконавчої служби Криворізького районного управління - недійсною.

Вмотивовує скаргу наступним, що головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Шманіною К.Ю. постановою від 10.07.2012 р. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на розрахункові рахунки, що належать боржнику, не надіславши боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження, не надав розумний строк для добровільного виконання судового рішення, чим порушено вимоги ст. 25, 31 Закону України "Про виконавче провадження", що істотно виплинуло на законні інтереси ТОВ "МІК" як сторони виконавчого провадження.

Представник позивача у своєму відзиві на скаргу на дії відділу державної виконавчої служби (зареєстрована судом за вх. № 53895/12 від 20.09.2012 р.) просить відмовити в задоволені скарги відповідача, оскільки винесення постанови про арешт коштів боржника не залежить від надання йому строку для добровільного виконання постанови, і вказана постанова прямо не пов'язана із моментом надсилання виконавцем або отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, за заявою стягувача від 05.07.2012 р. державний виконавець 10.07.2012 р. виніс постанову про арешт коштів на рахунки божника. Також вказує на те, що виконавче провадження ВП № 33328724, яке відповідач просить суд зупинити вже закінчено у зв'язку з виконанням наказу господарського суду Дніпропетровської області.

Представник відділу Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції не забезпечив присутність у призначені судові засіданні, свої заперечення щодо поданої відповідачем скарги на дії ДВС не надав.

Дослідивши доводи поданої скарги господарський суд Дніпропетровської області вважає останню необґрунтованою в силу наступного.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" (далі Закон).

Згідно зі ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема судових наказів (ст.17 Закону). Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону).

Частиною 2 статті 25 Закону встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Судом встановлено, що 09.07.2012 р. постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Криворізького РУЮ Шманіною К.Ю. ВП №ВП33328724 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача на примусове виконання наказу № 33/5005/3887/2012 господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ "МІК" боргу у розмірі 52 994, 70 грн., боржнику встановлено строк добровільного виконання до 16.07.2012 р., при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, накласти арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення : 52 994, 70 грн., заборонити здійснювати відчуження усього майна яке належить боржнику. Постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2012 р. було направлено супровідним листом відповідачу за вих. № 0314/8830.

10.07.2012 р. державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Криворізького РУЮ Шманіною К.Ю. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою зокрема встановлено, відповідно до заяви стягувача, з врахуванням ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність", ст. 11, 25, 52 Закону України "Про виконавче провадження", а відтак постановлено на підставі рішення суду, накласти арешт на кошти у межах суми 52 994, 70 грн., що міститься на рахунках , яка направлена сторонам і банку разом з супровідним листом № 03-14/8891 від 10.07.2012 р., докази відправки містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2012 р. державним виконавцем за заявою стягувача від 05.07.2012 р. винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти у межах суми 52 994, 70 грн.

Щодо посилання скаржника, що арешт грошових коштів та майна застосовується державним виконавцем в процесі примусового виконання виконавчого документа і може накладатися виключно у випадку належного повідомлення державним виконавцем боржника про відкриття виконавчого провадження, то Закон України "Про виконавче провадження" не пов'язує право державного виконавця на накладення арешту з повідомленням боржника про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідно до ч.2 ст. 25 Закону за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Отже, державний виконавець правомірно виніс постанову від 10.07.2012 р. про накладення арешту на грошові кошти, так як стягувач у заяві від 05.07.2012 р., яка міститься в матеріалах справи, просив накласти арешт на майно та кошти боржника, крім того постанова про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2012 р. направлялась на адресу відповідача.

Згідно ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві , боржникові та органові виконання судових рішень.

Відповідно до п.7 роз'яснення Вищого господарського суду від 28.03.02 №04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визначає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визначає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визначає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доведення покладено на особу яка звертається до суду з певними вимогами.

Заявлена вимога у скарзі про зупинення виконавчій дій не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 121 1 ГПК України, суд касаційної інстанції за заявою сторони чи поданням прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

Враховуючи те, що положеннями ГПК України не передбачено права місцевого господарського суду зупиняти виконавче провадження, господарський суд не знаходить підстав для задоволення заяви, у зв'язку з чим в задоволенні заяви слід відмовити.

Враховуючи вищезазначене, скаржником не доведено суду факту вчинення незаконних дій відділу Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції при винесені постанови про арешт коштів боржника від 10.07.2012 р., а відтак і немає підстав для визнання постанови про арешт коштів боржника від 10.07.2012 р. недійсною.

Відтак, подана скарга на дії державної виконавчої служби задоволенню не підлягає, оскільки заявником не доведено неправомірності дій ВДВС.

З огляду на зазначене вище, суд відхиляє доводи заявника скарги.

Керуючись ст. 33, 86, ч.3 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", с. Надеждівка Криворізький район, Дніпропетровська область за №35 від 11.07.2012р. (вх.№40246 від 11.07.2012р.) на дії відділу Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції у справі №33/5005/3887/2012 - відмовити.

Суддя І.А. Рудовська