Постанова

від 01.08.2012 по справі 2а/0570/4490/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2012 року справа №2а/0570/4490/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Нікуліна О.А.

суддів: Жаботинської С.В., Ханової Р.Ф.

при секретарі судового засідання Гуринович А.Б.

за участі:

представника позивача: Щербіна А.В.

представника відповідача: Мороз О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтехніка» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000621542 від 30 березня 2012 року про донарахування зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій на суму 22620 грн., -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2012 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000621542 від 30 березня 2012 року про донарахування зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій на суму 22620 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтехніка» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000621542 від 30 березня 2012 року про донарахування зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій на суму 22620 грн. задоволено частково, а саме:

скасовано податкове повідомлення-рішення №0000621542 від 30 березня 2012 року про донарахування зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій на суму 22620 грн.;

в решті позовних вимоги відмовити.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального прав, внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовтехніка" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 24 вересня 2001р., включене до ЄДРПОУ за номером 31674529 /а.с. 23/.

06 березня 2012 року Жовтневою МДПІ м. Маріуполя проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої було складено акт №59/15-214-18/31674529 /а.с. 29-31/ та встановлено факт завищення податкового кредиту в сумі 18096,00 грн. по контрагенту ТОВ «Загіп», чим було порушено вимоги п.198.6 ст.198 ПК України. Також, в порушення п.200.1 ст.200 ПК України занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 18096,00грн. та порушено порядок ведення податкового обліку.

30 березня 2012 року Жовтневою МДПІ м. Маріуполя згідно із пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України на підставі акта перевірки №59/15-214-18/31674529 від 06 березня 2012 року за порушення п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000621542, яким було збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Азовтехніка» за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робот, послуг) за основним платежем - 18096грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4524грн. /а.с. 27/.

Згідно з наданим ТОВ "Азовтехніка" уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 07 лютого 2012р. №9003840405 з додатком 5 від 07 лютого 2012р. №9003848805, завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 18096,00грн. в результаті включення до податкового кредиту податкової накладної по взаємовідносинам з контрагентом, яка виписані в період, що перевищує 365 днів, а саме 24 червня 2010р. на суму ПДВ 18096,00грн.

На момент виникнення у позивача права на податковий кредит порядок та строки включення податку на додану вартість у податковий кредит регулювались Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно з п. п. 7.2.6 п. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Податковий кодекс України набрав чинності з 01.01.2011р., у зв'язку з чим втратили чинність Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР та Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Отже, враховуючи вищевикладене, у даному випадку необхідно враховувати строки давності, встановлені ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Норми цієї статті застосовуються до порядку визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів). Оскільки податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується у момент виникнення податкового зобов'язання, то до неї також застосовуються норми зазначеного вище Закону. Аналогічне правило застосовується і під час формування податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідно до законодавства, що діяло у 2010 році, платник податку має право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати виписаних у 2010 році податкових накладних.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Отже, Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, суттєво скорочує право платника податку на включення податкових накладних минулих періодів до податкового кредиту звітного періоду з 1095 до 365 днів. Прикінцеві та перехідні положення ПКУ не містять норм щодо поширення дії норми п. 198.6 ст. 198 на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності. З огляду на це суд вважає, що визначені статтею 198 ПК України строки для формування податкового кредиту застосовуються лише до сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних після 01.01.2011р.

Згідно з п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Вищезазначене узгоджується з нормою статті 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Податковим органом не наведено доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як то, безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету, або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Будь-яких порушень порядку виписки та заповнення податкових накладних під час дослідження в судовому засіданні, а також в акті перевірки не встановлено.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до п. 123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту з ПДВ, застосування до нього штрафних санкцій в сумі 4524,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням є безпідставним.

Проте, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; змінити постанову суду; скасувати її та прийняти нову постанову суду; скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі; скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Суд першої інстанції правильно встанови в фактичні обставини справи, але допустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідачем прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення від 30.03.2012 року № 0000621542 про донарахування податкового зобов»язання та фінансових санкцій з податку на додану вартість в сумі 22620,0 гривень.

Можливість включити до податкового кредиту у лютому 20012 року податкову накладну за червень 2010 року судом першої інстанції обґрунтовано з посиланням на ст. 15 Закону України «Про порядок погашення обов»язків платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Суд першої інстанції вважав, що право на повернення надміру сплачених податків, зборів(обов»язкових платежив) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Датою виникнення права на податковий кредит у розглянутому випадку є дата отримання позивачем товару, що підтверджено податковою накладною.

Позивач за придбаним товаром у ТОВ «Загіп» 24 червня 2010 року отримав податкову накладну на суму 18096.00 гривень. Сума по вказаній податковій накладній включена позивачем до складу податкового кредиту в лютому 2010 року шляхом самостійного виправлення помилок за уточнюючим розрахунком від 07 липня 2012 року.

На час виправлення помилки позивач здійснював нарахування та сплату платків за Податковим кодексом.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладених, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Колегія вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми саме Податкового кодексу України, оскільки він не передбачає будь-яких виключень і загального правила про застосування строку в 365 днів.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтехніка» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000621542 від 30 березня 2012 року про донарахування зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій на суму 22620 грн. - відмовити.

Постанова за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Постанова у повному обсязі складена 03 серпня 2012 року.

Колегія суддів О.А.Нікулін

С.В.Жаботинська

Р.Ф.Ханова