Постанова

від 25.04.2013 по справі 2а/0570/4490/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 р. Справа №2а/0570/4490/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 28 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Куденков К.О.

при секретарі: Афоніній Г.Р.

за участю:

представника позивача: Перевозник О.В.

представника відповідача: Лукащук Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтехніка» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовтехніка» (надалі - позивач, ТОВ «Азовтехніка») звернулось до суду з адміністративним позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Жовтнева МДПІ м.Маріуполя) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000621542 від 30 березня 2012 року.

Позов мотивовано незгодою позивача із висновками акта перевірки, на підставі якого прийнято спірне рішення, щодо завищення податкового кредиту за другий квартал 2010р. на суму 18 096,00 грн. Позивач вважає, що відповідно до законодавства, яке діяло у 2010 році, платник податку має право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати виписаних у 2010 році податкових накладних.

Також, позивач зазначає, що уточнюючим розрахунком не змінювалась сума податкового кредиту за другий квартал 2010р., а лише була виправлена помилка, яка пов'язана із зазначенням невірного контрагента.

Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, за змістом яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Наполягає, що позивач вказаним правом не скористався, тому не мав права на віднесення до податкового кредиту з податку на додану вартість в лютому 2012 року сум за податковою накладною за червень 2010 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2012р. скасоване податкове повідомлення-рішення №0000621542 від 30 березня 2012 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012р. рішення суду першої інстанції скасоване, у задоволені позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2013р. (К/9991/53766/12) постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2012 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012 у справі № 2а/0570/4490/2012 скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У судовому засіданні від 25.04.2013р. представник позивача адміністративний позов підтримала та просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Також, у судовому засіданні представником позивача надано заяву про уточнення позовних вимог, за якою представник позивача просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000621542 від 30 березня 2012 року.

Представник відповідача у судовому засіданні від 25.04.2013р. адміністративний позов не визнала та просила відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

24.09.2001р. ТОВ «Азовтехніка» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 31674529, місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, буд.54, що підтверджується відповідним свідоцтвом серія А00 №284464, витягом є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13954695 та довідкою АБ №453743 з ЄДРПОУ від 27.06.2012р.

Позивач перебуває на обліку у відповідача, про що свідчить довідка від 25.02.2005р. №1216/10/28-113-5 про взяття на облік платника податків.

Згідно свідоцтва № 08498317 від 22.02.2005р. ТОВ «Азовтехніка» зареєстровано у якості платника податку на додану вартість.

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за другий квартал 2010р., за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 06.03.2012р. №59/15-214-18/31674529.

Згідно вказаного акта перевіркою встановлено, що уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 07.02.2012р. №9003840405 з додатком 5 від 07.02.2012р. №9003848805 позивач за податковий період 2 квартал 2010р. включає до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 18 096,00 грн. за операціями з контрагентом ТОВ «Загіп».

Відповідач зазначив, що взаємовідносини підтверджено податковою накладною від 24.06.2010р. №3265, яка виписана ТОВ «Загіп» позивачу на суму податку на додану вартість 18 096,00 грн.

У зв'язку із наведеним відповідач зазначив, що позивачем включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі вказаної накладної після спливу 365 днів з дати виписки податкової накладної.

На підставі наведеного відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України - занижено суму податку на додану вартість за 2 квартал 2010р. на 18 096,00 грн.

На підставі вказаного акта відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №0000621542 від 30 березня 2012 року, яким позивачу визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 22 620,00 грн., у тому числі 18 096,00 грн. - за основним платежем та 4 524,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно розрахунку штрафних санкцій до акта перевірки від 06.03.2012р. №59/15-214-18/31674529, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 524,00 грн. застосовані на підставі абзацу другого п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за другий квартал 2010р. позивачем визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду (рядок18.1) у розмірі 7 770,00 грн. та суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 27), у розмірі 3 658,00 грн.

Відповідно до додатку 5 до вказаної декларації «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем зазначено обсяг поставки у розмірі 90 480,00 грн. та суму податку на додану вартість у розмірі 18 096,00 грн. за контрагентом з індивідуальним податковим номером 350988805666 (№ з/п 8).

Також, до суду наданий реєстр виданих та отриманих податкових накладних за другий квартал 2010р. за яким зазначено обсяг поставки у розмірі 90 480,00 грн. та суму податку на додану вартість у розмірі 18 096,00 грн. за контрагентом з індивідуальним податковим номером 350988805666 ТОВ «Сучасний будівельний світ» - податкова накладна №1451 від 24.06.2010р.

07.02.2012р. позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (№9003840405) за звітний (податковий) період лютий 2012р., звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - другий квартал 2010р.

Із вказаного розрахунку вбачається, що позивачем не змінювалась (не уточнювались) показники, які зазначені безпосередньо в декларації з податку на додану вартість за другий квартал 2010р. (в основній частині).

До уточнюючого розрахунку позивачем доданий додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» яким позивач змінив індивідуальний податковий номер контрагента за обсягом поставки у розмірі 90 480,00 грн. та сумою податку на додану вартість у розмірі 18 096,00 грн. з 350988805666 на 366161505661.

Суд зазначає, що будь-яких інших відомостей уточнюючим розрахунком та додатком 5 до нього за звітний (податковий) період 2 квартал 2010р. позивачем не змінювалось.

Позивачем до суду надана податкова накладна від 24.06.2010р. №3265 на загальну суму 108 576,00 грн., у тому числі обсяг поставки - 90 480,00 грн. та податок на додану вартість у розмірі 18 096,00 грн., яка виписана Товариством з обмеженою відповідальністю «Загіп» (індивідуальний податковий номер 366161505661) згідно договору купівлі-продажу від 24.06.2010р. №3265.

Також, до суду надані: договір купівлі-продажу від 24.06.2010р. №3265, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Загіп», у якості продавця, та позивачем, у якості покупця, специфікація до вказаного договору на загальну суму 108 576,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 18 096,00 грн., рахунок №3265 від 24.06.2010р. та видаткова накладна №РН-0003265 від 24.06.2010р.

Згідно пояснень представника позивача вказана помилка виникла через несправності програмного забезпечення.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, який набрав чинність з 01.01.2011р., встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналогічні положення містились в п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного до 01.01.2011р.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Таким чином, з урахуванням встановленого статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 1095 денного строку, платник податків мав право подати уточнюючий розрахунок при самостійному виявленні помилок у показниках раніше поданої податкової декларації.

Відповідно до п.50.1 ст.50 «Внесення змін до податкової звітності» Податкового кодексу України, встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно п.50.2 вказаної статті, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням встановленого статтею 102 Податкового кодексу України 1095 денного строку, платник податків зобов'язаний подати уточнюючий розрахунок при самостійному виявленні помилок у показниках раніше поданої податкової декларації.

За змістом п.1.3, п.4.2 «Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість» затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 р. за №250/2054, п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України та п.13, п.14 розділу ІІІ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від25.11.2011 №1492, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за N 1490/20228, додаток 5 (Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) до податкової декларації з податку на додану вартість є частиною такої декларації.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Податковим кодексом України не визначено терміну «помилки» (в декларації).

Суд вважає, що під помилкою в декларації в контексті наведених положень можливо розуміти ненавмисне перекручення інформації в результаті арифметичних або логічних помилок, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильного представлення в обліку фактів господарської діяльності, що потягло невідповідне відображення відомостей в декларації.

Таким чином, на виконання вимог п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України позивачем поданий уточнюючий розрахунок з додатком 5 до нього, яким позивач виправив допущену в додатку 5 до декларації за другий квартал 2010 року помилку. Вказана помилка не впливає на правильність формування податкового кредиту за відповідний звітний період, оскільки позивачем виправлений невірно зазначений індивідуальний податковий номер контрагента.

Наявність помилки щодо номера контрагента та номера податкової накладної і назви контрагента в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за другий квартал 2010р. не спростовують доводів позивача щодо виправлення уточнюючим розрахунком помилки, а не включення нової суми податку на додану вартість.

На підтвердження висновків акта перевірки від 06.03.2012р. №59/15-214-18/31674529 відповідачем не надано до суду жодних доказів того, що уточнюючим розрахунком позивачем не виправлено помилку, а включено нову суму до податкового кредиту.

Частиною другою ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем не надано доказів та належних обґрунтувань щодо правомірності висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку, а позивачем надані належні докази того, що виправлення індивідуального податкового номеру контрагента та наявність невідповідностей в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних викликані помилкою при складанні звітної податкової декларації з податку на додану вартість за другий квартал 2012р., яку позивач за приписами 50.1 ст.50 Податкового кодексу України повинен був виправити.

З огляду на наведене, відповідачем безпідставно застосовані спірним рішенням штрафні (фінансові) санкції згідно п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд вбачає наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно платіжного доручення №32 від 26.04.2012р. позивачем сплачено 227,00 грн. судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтехніка» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби №0000621542 від 30 березня 2012 року.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтехніка» 227 (двісті двадцять сім) гривень 00 копійок сплаченого судового збору.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 25 квітня 2013 року, складання постанови у повному обсязі - 30 квітня 2013 року.

4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Куденков К.О.