Постанова

від 09.12.2008 по справі 25/85-05-2990

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/85-05-2990

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"09" грудня 2008 р. Справа № 25/85-05-2990

На підставі розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду від 08.12.2008р. № 182 суддю Жекова В.І. замінено суддею Колоколовим С.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Колоколова С.І.,

секретар судового засідання Стогній С.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача Оксюта В.В.,

від відповідача Дорунда Ю.В., Швець О.В.

розглянула апеляційну скаргу

ПІІ “Корунд”

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 10.09.2008р.

про зміну способу та порядку виконання рішення

у справі № 25/85-05-2990

за позовом АКБ “Імексбанк”

до ПІІ “Корунд”

про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 494 925,68 грн. та пені за порушення строків погашення кредиту в сумі 8394,25 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2008р. прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.10.2008р. апеляційну скаргу ПІІ “Корунд” на ухвалу господарського суду Одеської області від 10.09.2008р. про зміну способу та порядку виконання рішення у справі № 25/85-05-2990.

За правилами ст.77 ГПК України в засіданні господарського суду апеляційної інстанції оголошено перерву до 18.11.2008р., в судовому засіданні 18.11.2008р. розгляд справи відкладено на 09.12.2008р.

Сторони повідомлені належним чином про час і місце засідання апеляційного господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їхніх представників.

Ухвалою голови Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2008р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги ПІІ “Корунд” до 23.12.2008р.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в засіданні господарського суду апеляційної інстанції 09.12.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.11.2005р. зі справи № 25/85-05-2990 уточнені позовні вимоги АКБ “Імексбанк” про стягнення з ПІІ “Корунд” заборгованості по кредиту в сумі 494 925,68 грн. та пені за порушення строків погашення кредиту в сумі 8394,25 грн. задоволено повністю. 19.12.2005р. місцевим господарським судом видано наказ на примусове виконання цього рішення, яке набрало законної сили.

В подальшому АКБ “Імексбанк” звернувся до господарського суду Одеської області із доповненою заявою на підставі ст.121 ГПК України, в якій просить:

-          змінити спосіб та порядок виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.11.2005р. зі справі № 25/85-05-2990 шляхом звернення стягнення на майно ПІІ “Корунд”;

-          визнати за АКБ “Імексбанк” право продажу будь-якій особі-покупцеві предмету застави за договором застави нерухомого майна (іпотеки) та майнового комплексу (Великомихайлівський млин) від 08.05.2003 року, який складається з будівлі мельниці —літери “А”, “а”, “а1”, “а2”, “а3”, лабораторії —літера “Б”, вбиральні —літера “В”, майстерні —літера “Д”, офісу —літера “Е”, складу —літера “Ж”, підвалу —літера “З”, літнього душу —літера “К”, офісу —літера “Л”, курнику —літера “М”, підстанції —літера “Н” та огорожі  —№ 1, трьох вальцевих станків А1-БЗ-ЗН, двох розпилювачів ЗРШ4-4-М, ситовіїчної машини А1-БС-20, сепаратору А1-БЛС-12, конвеєру 75м винт, двох відбивочних машин ДВМ-50П, металоконструкції, трьох батарейних установок У-21-ББЦ, двадцяти шлюзових затворів А1-БШМ1, трьох вентиляторів БШП-5, мішкозашивочної машини К4БУА, вісьмох норіїв У-20, ваговідбійного апарату, зволожувальної машини А1-БШУ, вісьмох магнітних сепараторів У1-БЗМ, п'ятнадцяти циклонів У2-БЦР, двох вентиляторів БЦ5-35, трьох бункерів БМ-75, дев'ятьох пневмоприймальних сопел, чотирьох бункерів для зерна 35 т, бункеру для муки 9 т, чотирьох бункерів мучних, вентилятора високого тиску, опрокидувача АК-30, вагів автомобільних 15 т, трансформатора КТП 10/04 КвТ 450, електроприборів та пускачів, які знаходяться по вул. Орджонікідзе, 102 в   с. Великоплоське Великомихайлівського району Одеської області;

-          до моменту реалізації вищезазначеного майна передати його в управління ТОВ “Моноліт” на умовах спрямування продукції, плодів і доходів, отриманих в результаті управління цим майном, на задоволення забезпечених іпотекою вимог АКБ “Імексбанк”, якщо такі продукція, плоди і доходи отримані із сировини ПІІ “Корунд”.

Ухвалою місцевого господарського суду від 10.09.2008р. заяву АКБ “Імексбанк” про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.11.2005р. зі справі № 25/85-05-2990 задоволено як обґрунтовану.

Не погоджуючись із цією ухвалою, ПІІ “Корунд” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із доповненою апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду першої інстанції від 10.09.2008р. по даній справі скасувати, в задоволенні заяви відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Зокрема, скаржник відзначає неврахування під час винесення оскарженої ухвали того факту, що зміна способу та порядку виконання рішення за правилами ст.121 ГПК України можлива лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим таке виконання. При цьому АКБ “Імексбанк” не надано жодних доказів підтвердження неможливості виконання судового рішення шляхом стягнення грошових коштів, про що свідчать відсутність відкритого виконавчого провадження та непроведення в рамках останнього дій по виявленню коштів на рахунках. Крім того, на думку ПІІ “Корунд”, надані ним квитанції про часткову сплату боргу після прийняття рішення та довідка позивача про те, що станом на 17.07.2008р. відповідач не має перед АКБ “Імексбанк” заборгованості за кредитами та відсотками, також свідчать про передчасність висновку щодо неможливості погашення боргу шляхом стягнення грошових коштів. Окрім цього, скаржник, вказуючи на зміст ст.115 ГПК України, ст.ст.2,62-1 Закону України “Про виконавче провадження”, наполягає на тому, що реалізацію предмету іпотеки в разі звернення стягнення на нього за рішенням суду здійснюють виключно органи державної виконавчої служби.

У відзиві на апеляційну скаргу АКБ “Імексбанк” просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в ухвалі, додаючи, що господарським судом Одеської області допущено описку в п.2 резолютивної частини, а саме надано право реалізації майнового комплексу Великомихайлівського млину, в той час як предметом іпотеки виступає майновий комплекс Великоплотського млину.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, повноту та об'єктивність дослідження ним наданих документів, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість оскарженої ухвали, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення,   ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

25.04.2003р. між АКБ “Імексбанк” (Банк) та ПІІ “Корунд” (Позичальник) укладено договір кредиту № 1031, згідно умов якого Банк видає Позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом 750 000 грн. на закупівлю пшениці з кінцевим строком повернення кредиту до 24.04.2004р., заборгованість за яким у вигляді основного платежу в сумі 494 925,68 грн. та пеня за порушення строків погашення кредиту в сумі 8394,25 грн. стягнута рішенням господарського суду Одеської області від 14.11.2005р. зі справи № 25/85-05-2990.

Як вбачається з матеріалів справи, на теперішній час зазначене вище судове рішення боржником в повному обсязі не виконано. При цьому грошові кошти на рахунках в банківських установах відсутні, що підтверджується довідками Роздільнянської МДПІ в Одеській області від 05.03.2008р. № 348129 та ВДВС Великомихайлівського районного управління юстиції в Одеській області від 11.03.2008р. № 712/03-41.

Доводи скаржника стосовно того, що Банком не надано жодних доказів підтвердження неможливості виконання судового рішення шляхом стягнення грошових коштів спростовуються змістом вищезазначених довідок. До того ж посилання Позичальника на наявність коштів на рахунках всупереч положенням ст.33 ГПК України не доведено шляхом представлення відповідних документів, за наслідками дослідження яких можна встановити обґрунтованість таких тверджень. Також апеляційний господарський суд відзначає, що з урахуванням позиції ПІІ “Корунд” щодо можливості виконання судового рішення за рахунок наявних коштів незрозумілим є факт непогашення заборгованості в добровільному порядку.

Судова колегія погоджується з висновком, зробленим місцевим господарським судом, відносно непередбачення приписами ГПК України та законодавства про виконавче провадження залежності права стягувача вимагати  зміни способу та порядку виконання рішення від стадії виконавчого провадження або його відсутності.

Слід зазначити, що господарським судом першої інстанції правомірно  не прийнято до уваги й доводи боржника про відсутність у нього заборгованості перед стягувачем з посиланням на довідку АКБ “Імексбанк” від 17.07.2008р.    № 6189, оскільки зміст останньої спростовується матеріалами справи, в т.ч. тими, які підтверджують розірвання договору відступлення права вимоги від 05.07.2007р., укладеного між АКБ “Імексбанк” та ТОВ “Моноліт”.

За таких обставин, під час винесення оспорюваної ухвали зроблено правомірний висновок про те, що виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.11.2005р. по даній справі шляхом стягнення грошових коштів є неможливим у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунках підприємства та змінено спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, Одеський апеляційний господарський суд вважає цілком обґрунтованими та такими, що повністю відповідають положенням іпотечного законодавства, зокрема ст.ст.572,575,589 ЦК України, ст.ст.1,33,34,38,39 Закону України “Про іпотеку” від 05.06.2003р. № 898-IV (із змінами), п.п.2,15  нотаріально посвідченого договору застави нерухомого майна (іпотеки) та майнового комплексу (Великоплосківський млин) від 08.05.2003р., укладеного  між АКБ “Імексбанк” та ПІІ “Корунд” з метою забезпечення виконання зобов'язання Позичальника перед Банком за договором кредиту від 25.04.2003р. № 1031, вимоги заявника про визнання за ним права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету застави та передачу до моменту реалізації предмету застави в управління ТОВ “Моноліт” на умовах спрямування продукції, плодів і доходів, отриманих в результаті управління цим майном, на задоволення забезпечених іпотекою вимог АКБ “Імексбанк”, якщо такі продукція, плоди і доходи отримані із сировини ПІІ “Корунд”, оскільки виконання рішення в такий спосіб найбільш повно сприятиме погашенню заборгованості, стягнутої ще в 2005 році, та збереженню заставленого майна до моменту його реалізації.

Додатково господарський суд апеляційної інстанції відзначає, що визнання за АКБ “Імексбанк” права реалізації предмету іпотеки не позбавляє боржника на підставі ч.2 ст.38 Закону України “Про іпотеку” можливості протягом тридцятиденного строку з дня отримання обов'язкового для направлення повідомлення стягувача про продаж майна письмово повідомити останнього про свій намір купити предмет іпотеки та з дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення набути переважне право на його придбання.

Твердження особи, яка подала апеляційну скаргу, про те, що положення ст.115 ГПК України та ст.ст.2,62-1 Закону України “Про виконавче провадження” покладають обов'язок з реалізації предмету іпотеки в разі звернення стягнення на нього за рішенням суду виключно на органи державної виконавчої служби не відповідають дійсності в зв'язку з тим, що прямо суперечать приписам Закону України “Про іпотеку”. Наведений висновок апеляційного господарського суду ґрунтується на наступному.

Відповідно до п.5.3.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5                  та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999р. за № 865/4158 (із змінами), яка згідно її преамбули розроблена на виконання Закону України “Про виконавче провадження”, визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог  стягувача —заставодержателя...При реалізації цієї норми слід мати на увазі,  що згідно з ч.2 ст.1 Закону України “Про заставу” в силу застави кредитор  (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем)   забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Крім того, право заставодержателя на звернення стягнення саме на заставлене майно регулюється ст.20 Закону України “Про заставу”.

Статтями 1,2 Закону України “Про заставу” від 02.10.1992р. № 2654-XII (із змінами) передбачено, що застава —це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого    заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору,  закону або рішення суду. Цим Законом визначаються основні положення про заставу. Відносини застави, не передбачені цим Законом, регулюються іншими актами законодавства України.

З урахуванням того, що між сторонами за кредитною угодою укладено договір іпотеки (за визначенням абз.2 ч.1 ст.1 Закону України “Про іпотеку” —вид забезпечення зобов'язання нерухомим майном...), а також відсильного характеру норми ст.2 Закону України “Про заставу”, до спірних правовідносин слід застосовувати правила Закону України “Про іпотеку”, ст.ст.38,39 якого прямо встановлено можливість одержання задоволення вимог кредитора шляхом визнання за ним права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки та передачі останнього в управління на період до моменту реалізації.

Таким чином, мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставами для зміни або скасування оскарженої ухвали, винесеної без порушень норм матеріального та процесуального права.

Однак, в резолютивній частині ухвали про зміну способу та порядку виконання рішення відсутній висновок по суті розглянутого в мотивувальній частині питання про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки за договором від 08.05.2003р., а також помилково визнано право продажу будь-якій особі-покупцеві майнового комплексу Великомихайлівського млину, замість майнового комплексу Великоплотського млину, а, відтак, названі недоліки підлягають усуненню.

Керуючись ст.ст.77,85,99,101-106 ГПК України, колегія суддів

Постановила:

1.          Ухвалу господарського суду Одеської області від 10.09.2008р. зі справи № 25/80-05-2990 залишити без змін, апеляційну скаргу —без задоволення, доповнивши п.1 резолютивної частини словами: “звернувши стягнення заборгованості на предмет іпотеки за договором від 08.05.2003р.”

2.          Виправити описку в п.2 резолютивної частини ухвали від 10.09.2008р., а саме замість слів “Великомихайлівський млин” читати —“Великоплотський млин”.

3.          Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      В.Т. Пироговський

Судді                                                                                                    В.І. Картере

                                                                                                    С.І. Колоколов

Повний текст постанови підписано 12.12.2008р.