Рішення

від 01.08.2012 по справі 15/128-11/12-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2012 р. Справа № 15/128-11/12-12

01 серпня 2012 року справа №15/128-11/12-12

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого: судді Грабець С.Ю.

секретар: Шапаренко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом першого заступника прокурора

Шевченківського району міста Києва

в інтересах держави в особі:

1) Міністерства фінансів України;

2) публічного акціонерного товариства

«Акціонерний комерційний банк «КИЇВ»

до: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Імідж»;

2) товариства з обмеженою відповідальністю

«КОМПАНІЯ «АТЛАНТ»;

3) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за зустрічним позовом: 1) товариства з обмеженою відповідальністю

«КОМПАНІЯ «АТЛАНТ»;

2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до: 1) публічного акціонерного товариства

«Акціонерний комерційний банк «КИЇВ»;

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Імідж»;

3) Міністерства фінансів України

про часткове припинення правовідносин за іпотечним договором

за участю представників сторін (за первісним позовом):

від прокуратури: не з'явився;

від позивача 1: не з'явився;

від позивача 2: Молодюк А.Л. -представник (довіреність №25/361 від 27.12.2011 року);

від відповідача 1: Лемешко М.Ф. -представник (довіреність від 10.01.2012 року);

від відповідача 2: Кушнір Н.Ф. -представник (довіреність від 13.07.2012 року);

від відповідача 3: Кушнір Н.Ф. -представник (довіреність від 13.07.2012 року),

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України (далі -позивач 1) та публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ»(далі -позивач 2) до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Імідж»(далі -відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «АТЛАНТ»(далі -відповідач 2) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач 3) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов кредитного договору №51/07 від 05.07.2007 року (далі -кредитний договір), згідно з якими позивач 2 зобов'язувався надати відповідачу 1 кредит у розмірі 8 448 814,63 грн. строком з 05.07.2007 року до 04.07.2008 року зі сплатою 17% річних, а відповідач 1 зобов'язувався вчасно повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними.

На забезпечення виконання відповідачем 1 зобов'язань, взятих на себе згідно з умовами кредитного договору, 30 липня 2007 року між позивачем 2 та відповідачами 1, 2 і 3 був укладений іпотечний договір (далі -іпотечний договір), згідно з умовами якого відповідачі 1, 2 і 3 зобов'язувались передати, а позивач 2 зобов'язувався прийняти майнові права, які є їх спільною власністю, на нерухоме майно, будівництво якого не завершено, а саме право вимоги на отримання у власність нежилих приміщень культурно-торгівельного центру, загальною площею 6 498,60 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (далі -нерухоме майно або предмет іпотеки).

Відповідач 1 зобов'язання, взяті на себе згідно з умовами кредитного договору, не виконав.

Вважаючи, що інтереси держави порушено, перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся до суду, просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів для оплати боргу відповідача 1, що становить 53 929 320,46 грн. і складається з основного боргу (кредиту) у розмірі 29 651 713,99 грн, процентів за користування кредитом у сумі 20 509 083,01 грн., 2 323 541,25 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом у розмірі 1 444 982,21 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.01.2012 року (далі -ухвала суду від 23.01.2012 року) провадження у справі було зупинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 року (далі -постанова суду від 19.03.2012 року) апеляційну скаргу першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва залишено без задоволення, ухвалу суду від 23.01.2012 року -без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2012 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ»задоволено, ухвалу суду від 23.01.2012 року та постанову суду від 19.03.2012 року скасовано, заяву про зупинення провадження у справі товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Імідж»передано на новий судовий розгляд.

05 липня 2012 року справу прийнято до провадження господарським судом Київської області та призначено до розгляду на 01 серпня 2012 року.

26 липня 2012 року представник відповідача 1 направила на адресу суду відзив на позовну заяву, просила суд у задоволенні позову відмовити.

31 липня 2012 року представник позивача 2 направила на адресу суду заяву, просила суд звернути стягнення тільки на частини предмету іпотеки, що належать відповідачам 2 і 3.

31 липня 2012 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «АТЛАНТ»(далі -відповідач 2 за первісним позовом) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач 3 за первісним позовом) направила на адресу суду зустрічний позов до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ»(далі -позивач 2 за первісним позовом), товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Імідж»(далі -відповідач 1 за первісним позовом) та Міністерства фінансів України (далі -позивач 1 за первісним позовом) про часткове припинення правовідносин за іпотечним договором.

В обґрунтування заявлених вимог, відповідачі 2 і 3 за первісним позовом пояснили, що їх права, як майнових поручителів відповідача 1 за первісним позовом, були порушені, оскільки сторони кредитного договору збільшили розмір зобов'язання відповідача 1 за первісним позовом без повідомлення про це майнових поручителів. Крім цього, вважали, що термін дії поруки сплив.

У зв'язку з цим, відповідачі 2 і 3 за первісним позовом просили суд припинити правовідносини згідно з договором іпотеки в частині передачі в іпотеку майнових прав на нерухоме майно, що належать відповідачам 2 і 3 за первісним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Так, зустрічний позов підлягав прийняттю судом для спільного розгляду з первісним.

01 серпня 2012 року представники відповідачів 1, 2 і 3 у судовому засіданні просили суд клопотання про зупинення провадження у справі задовольнити. Проти задоволення позову заперечували, вважали його необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Представник позивача 2 за первісним позовом у судовому засіданні проти задоволення клопотання представника відповідача 1 за первісним позовом про зупинення провадження у справі від 09.12.2011 року заперечувала. Позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Заслухавши пояснення представників сторін, судом у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі було відмовлено з огляду на відсутність підстав для зупинення провадження у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку:

05 липня 2007 року між акціонерним комерційним банком «КИЇВ»та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Імідж»(далі -відповідач 1) був укладений кредитний договір №51/07 (далі -кредитний договір), згідно з умовами якого акціонерний комерційний банк «КИЇВ» зобов'язувався надати відповідачу 1 кредит у розмірі 8 448 814,63 грн. строком з 05.07.2007 року до 04.07.2008 року зі сплатою 17% річних, а відповідач 1 зобов'язувався вчасно повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними.

Як вбачається зі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи А01№457523, копія якого долучена до матеріалів справи, 11 червня 2009 року була проведена заміна свідоцтва акціонерного комерційного банку «КИЇВ»у зв'язку із зміною найменування юридичної особи на публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ»(далі -позивач 2).

Між позивачем 2 та відповідачем 1 були укладені додаткові угоди до кредитного договору №1 від 23.07.2007 року, №2 від 17.08.2007 року, №3 від 25.10.2007 року, №4 від 24.03.2008 року, №5 від 27.06.2008 року та №6 від 28.10.2008 року.

03 липня 2009 року між позивачем 2 та відповідачем 1 була укладена додаткова угода №7 до кредитного договору №51/07 від 05.07.2007 року, згідно з якою строк користування кредитом було подовжено до 05.10.2009 року, а суму кредиту встановлено у розмірі 29 941 660,00 грн.

Позивач 2 надав відповідачу 1 кошти в розмірі 29 651 713,99 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1, №2 від 05.07.2007 року, №3, №4, №5 та №6 від 23.07.2007 року, №7, №8 та №9 від 03.08.2007 року, №10 від 05.09.2007 року, №11 від 21.09.2007 року, №13, №14 і №15 від 25.10.2007 року, №16 від 13.11.2007 року, №17 від 20.12.2007 року, №18 від 27.12.2007 року, №19 від 24.01.2008 року, №20 від 28.02.2008 року, №21 від 21.03.2008 року, №22 і №23 від 28.10.2008 року, №24 від 03.11.2008 року, №25 від 21.11.2008 року.

Пунктом 3.1 кредитного договору передбачено, що виконання відповідачем 1 зобов'язань за цим договором забезпечується іпотекою. Договір іпотеки підписується не пізніше 10-ти банківських днів після підписання цього договору.

Так, 30 липня 2007 року між позивачем 2 та відповідачами 1, 2 і 3 був укладений іпотечний договір (далі - іпотечний договір), згідно з умовами якого відповідачі 1, 2 і 3 зобов'язувались передати, а позивач 2 зобов'язувався прийняти майнові права, які є їх спільною власністю, на нерухоме майно, будівництво якого не завершено, а саме право вимоги на отримання у власність нежилих приміщень культурно-торгівельного центру, загальною площею 6 498,60 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (далі -нерухоме майно або предмет іпотеки).

Відповідач 1 зобов'язання, взяті на себе згідно з умовами кредитного договору, не виконав.

У зв'язку з цим, перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся до суду, просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів для оплати боргу відповідача 1, що становить 53 929 320,46 грн. і складається з основного боргу (кредиту) у розмірі 29 651 713,99 грн, процентів за користування кредитом у сумі 20 509 083,01 грн., 2 323 541,25 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом у розмірі 1 444 982,21 грн.

31 липня 2012 року представник позивача 2 направив на адресу суду заяву, просив суд звернути стягнення тільки на частини предмету іпотеки, що належать відповідачам 2 і 3.

Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача 1 підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Згідно з ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Відповідачі документів, що підтверджують оплату ними заборгованості перед позивачем або спростовують доводи позивача, суду не надали.

Так, суд дійшов висновку про те, що основний борг (кредит) відповідача 1 перед позивачем 2 становить 29 651 713,99 грн.

Частиною 3 ст. 346 Господарського кодексу України встановлено, що кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

27 червня 2008 року між позивачем 2 та відповідачем 1 була укладена додаткова угода №5 до кредитного договору №51/07 від 05.07.2007 року, відповідно до умов якої розмір процентів за користування кредитом збільшено до 24%.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються в валюті кредиту на рахунок №20683001764102, починаючи з дня перерахування коштів, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, за період фактичного користування фактичною сумою кредиту, з розрахунку фактичної кількості днів поточного року.

Так, проценти за користування кредитом за період з 05.07.2007 року до 19.08.2011 року становлять 20 509 083,01 грн.

Також, за прострочення відповідачем 1 виконання зобов'язань, взятих на себе згідно з умовами кредитного договору, позивачем 2 нараховано 2 323 541,25 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та пеню за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом у розмірі 1 444 982,21 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 217 Господарського кодексу України закріплено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч. 2 цієї статті, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.1 кредитного договору передбачено, що при порушенні строку повернення кредиту та сплати процентів за його користування за цим договором відповідач 1 сплачує позивачу 2 пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 цього Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами додаткової угоди №7 від 03.07.2009 року було встановлено строк користування кредитом до 05.10.2009 року.

Суд вважає, що розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту, враховуючи облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), період заборгованості з 19.02.2011 року до 19.08.2011 року, суму боргу в розмірі 29 651 713,99 грн., складає 2 323 541,25 грн.

Пунктом 4.4.9 кредитного договору передбачено, що відповідач 1 зобов'язується нараховані проценти за користування кредитом перераховувати на рахунок №29093001764102 в АКБ «Київ», МФО 322498 щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця.

24 березня 2008 року між позивачем 2 та відповідачем 1 була укладена додаткова угода №4 до кредитного договору №51/07 від 05.07.2007 року, згідно з умовами якої відповідач 1 зобов'язувався нараховані проценти за користування кредитом перерахувати на рахунок №29093001764102 або №20683001764102 в АКБ «Київ», МФО 322498 -в кінці терміну дії договору.

Так, розмір пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом, враховуючи облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), період заборгованості з 19.02.2011 року до 19.08.2011 року, суму боргу в розмірі 20 138 639,68 грн., становить 1 444 982,21 грн.

Як зазначалось раніше, 30 липня 2007 року між позивачем 2 та відповідачами 1, 2 і 3 був укладений іпотечний договір, згідно з умовами якого відповідачі 1, 2 і 3 зобов'язувались передати, а позивач 2 зобов'язувався прийняти майнові права, які є їх спільною власністю, на нерухоме майно, будівництво якого не завершено, а саме право вимоги на отримання у власність нежилих приміщень культурно-торгівельного центру, загальною площею 6 498,60 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 584 Цивільного кодексу України, у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Частиною 2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачі 2 і 3 є майновими поручителями відповідача 1 перед позивачем 2.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Пунктом 4.2.1 іпотечного договору передбачено, що після завершення будівництва будинку, в якому розміщені приміщення, майнові права на які є предметом іпотеки за цим договором, і які згідно чинного законодавства залишаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору, звернення стягнення на ці приміщення здійснюється на підставі рішення суду.

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку»).

Так, суд дійшов висновку про те, що вимоги першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва про звернення стягнення на 13/100 частин предмету іпотеки, що належить відповідачу 2, та 23/100 частини предмету іпотеки, що належить відповідачу 3, шляхом проведення прилюдних торгів для оплати боргу відповідача 1, що становить 53 929 320,46 грн. і складається з основного боргу (кредиту) у розмірі 29 651 713,99 грн, процентів за користування кредитом у сумі 20 509 083,01 грн., 2 323 541,25 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом у розмірі 1 444 982,21 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).

31 липня 2012 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «АТЛАНТ»(далі -відповідач 2 за первісним позовом) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач 3 за первісним позовом) направила на адресу суду зустрічний позов до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ»(далі -позивач 2 за первісним позовом), товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Імідж»(далі -відповідач 1 за первісним позовом) та Міністерства фінансів України (далі -позивач 1 за первісним позовом) про часткове припинення правовідносин за іпотечним договором.

В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог, відповідачі 2 і 3 за первісним позовом (далі -відповідач 2 і 3 відповідно) послались на те, що їх права, як майнових поручителів відповідача 1 за первісним позовом (далі -відповідач 1), були порушені, оскільки сторони кредитного договору збільшили розмір зобов'язання відповідача 1, змінивши ставку процентів за користування кредитом з 17 на 24, без повідомлення про це майнових поручителів. Крім цього, вважали, що термін дії поруки сплив.

У зв'язку з цим, відповідачі 2 і 3 просили суд припинити правовідносини по договору іпотеки в частині передачі в іпотеку майнових прав на нерухоме майно, що належать відповідачам 2 і 3.

Разом з тим, пунктом 4.2.9 кредитного договору передбачено, що позивач 2 за первісним позовом (далі -позивач 2) має право переглянути умови цього договору в частині процентної ставки за користування кредитом та строків користування ним при зміні економічної ситуації, облікової ставки Національного банку України, ситуації на фінансовому ринку, попередивши про це відповідача 1 у письмовій формі за 10 (десять) днів до введення змін.

Так, сторонами було погоджено внесення змін до кредитного договору в односторонньому порядку позивачем 2 та встановлено обов'язок щодо попередження про такі зміни виключно іншої сторони кредитного договору.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 2.4 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються в валюті кредиту на рахунок №20683001764102, починаючи з дня перерахування коштів, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, за період фактичного користування фактичною сумою кредиту, з розрахунку фактичної кількості днів поточного року.

З огляду на те, що відповідач 1 на момент розгляду справи кредитні кошти позивачу 2 не повернув, тобто продовжив ними користуватись, нарахування процентів за користування кредитом тривало.

Відтак, термін дії поруки на час розгляду справи не сплив, оскільки зобов'язання, взяті на себе згідно з умовами кредитного договору відповідачем 1, виконані ним не були.

Таки чином, суд дійшов висновку про те, що зустрічні вимоги відповідачів 2 і 3 про припинення правовідносин по договору іпотеки в частині передачі в іпотеку майнових прав на нерухоме майно, що належать відповідачам 2 і 3, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в задоволенні позову господарські витрати покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 346, ч. 3 ст. 198, ч. ч. 1, 2 ст. 217, ч. 1 ст. 230, ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 1054, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 3 ст. 549, ч. 1 ст. 575, ч. 1 ст. 584, ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, ст. 1, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ч. 2 ст. 5, ст. 1, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку», п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ч. ч. 3, 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Імідж»припинити.

Первісний позов першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ»до товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «АТЛАНТ»та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити повністю.

Звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 30.07.2007 року, укладеним між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Імідж», товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «АТЛАНТ»та фізичною особою-підприємцем Дерюгіною Оленою Миколаївною, а саме:

13/100 частин об'єкту нерухомого майна, площею 855,30 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «АТЛАНТ»;

23/100 частин об'єкту нерухомого майна, площею 1 466,70 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3, що належить фізичній особі-підприємцю Дерюгіній Олені Миколаївні,

в межах заборгованості перед публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», що становить 53 929 320,46 грн. (п'ятдесят три мільйони дев'ятсот двадцять дев'ять тисяч триста двадцять грн. 46 коп.), з яких 29 651 713,99 грн. (двадцять дев'ять мільйонів шістсот п'ятдесят одна тисяча сімсот тринадцять грн. 99 коп.) основний борг (кредит), 20 509 083,01 грн. (двадцять мільйонів п'ятсот дев'ять тисяч вісімдесят три грн. 01 коп.) проценти за користування кредитом, 2 323 541,25 грн. (два мільйони триста двадцять три тисячі п'ятсот сорок одна грн. 25 коп.) пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 1 444 982,21 грн. (один мільйон чотириста сорок чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят дві грн. 21 коп.) пеня за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом.

Визначити спосіб реалізації предмету іпотеку шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною для реалізації предмета іпотеки у розмірі 18 202 681,00 грн. (вісімнадцять мільйонів двісті дві тисячі шістсот вісімдесят одна грн. 00 коп.).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «АТЛАНТ»(м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 9-А, кв. 10, ідентифікаційний код 30920897) в дохід Державного бюджету України 32 190,00 грн. (тридцять дві тисячі сто дев'яносто грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України 32 190,00 грн. (тридцять дві тисячі сто дев'яносто грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

У зустрічному позові товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «АТЛАНТ»та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Імідж»та Міністерства фінансів України про часткове припинення правовідносин згідно з іпотечним договором відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 06.08.2012 року.

Суддя С. Грабець