Постанова

від 03.08.2012 по справі 6/551

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2012 р. Справа № 6/551 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. -головуючого Волковицької Н.О. Костенко Т.Ф. за участю представників сторін: позивачаГолуб В.Є. дов. від 07.12.2011 року відповідачаТрохимчук О.І. дов. від 08.05.2012 року розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Форвард" на постановувід 10.05.2012 року Київського апеляційного господарського суду у справі№ 6/551 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Форвард" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері" простягнення 716430,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері" та з урахуванням збільшення позовних вимог просило стягнути заборгованість за договором поставки та надання послуг № 21519 від 01.01.2009 року в сумі 716430,63 грн., з яких: 606409,74 грн. основного боргу, 91828,80 грн. інфляційних втрат, 18192,29 грн. -три відсотки річних та 25000,00 грн. витрат на оплату адвокатських послуг.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.02.2012 року (суддя Ковтун С.А.) позов задоволено повністю.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" рішення місцевого господарського суду від 16.02.2012 року переглянуто в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2012 року (головуючий суддя Мальченко А.О., судді Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.) скасовано. У позові відмовлено.

Доповідач Волковицька Н.О.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2012 року, а рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2012 року залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: статтей 526, 601, 610, 611, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтей 32, 34, 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2012 року без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 01.01.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард" (в тексті договору - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "МГБ МЕТРО Груп Байінг Україна" ( в тексті договору - покупець), що діє в інтересах покупців, було укладено договір поставки та надання послуг № 21519, за умовами якого постачальник зобов'язався постачати покупцям, переліченим у Додатку № 1 до даного договору (ТОВ "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" та ТОВ "Реал-Гіпермаркет Україна") товари, а покупці зобов'язались приймати та оплачувати ці товари на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Водночас, предметом договору, у відповідності до розділу 1, є надання покупцями рекламних, інформаційних, маркетингових та інших послуг позивачеві, а також послуги з логістики згідно з процедурою та умовами, які вказані в додатку № 6 до даного договору. При цьому, надання рекламних та інших послуг підтверджується актами приймання виконаних робіт (п.1.2 договору).

Покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначеного у п. 10 договору протягом терміну платежу, зазначеного у п. 1.1 додатку №7 до договору (пункт 3.2 договору).

Згідно абз. 1 п. 1.1 додатку №7 до договору покупець оплачує товари протягом 51 дня з дня їх отримання у торговельному центрі за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні за адресою покупця, яка вказана в додатках №1 до договору, протягом не більше ніж 5 днів з дня поставки.

Згідно п.3.3 договору покупці мають право зменшити оплату, що належить постачальникові за товари на суму штрафів, вартість товарів, повернутих постачальникові, наданих йому послуг, а також на інші суми, що мають бути сплачені постачальником згідно з цим договором та додатками, які складають невід'ємну частину цього договору шляхом проведення заліку зустрічних вимог за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться покупцями без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів, тощо).

По результатах кожного місяця кожен покупець буде готувати акт звірки взаєморозрахунків та направляти їх постачальникові. В актах звірки будуть відображені товарні накладні, надані постачальником, акти наданих послуг, надані покупцями, та інформація про платежі або залік вимог, виконані сторонами.

В свою чергу, постачальник повинен направити покупцю підписаний акт звірки чи письмові мотивовані зауваження до нього. Ненадання підписаного акту або мотивованих зауважень протягом 14 календарних днів від дати надіслання акту означатиме згоду постачальника із даними, наведеними в акті.

У відповідності з п. 9.1, договір укладено на строк, починаючи з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року. Строк дії цього договору автоматично продовжується у випадку, якщо не менше, ніж за 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити чи припинити його дію.

Судом першої інстанції зазначено і з чим погодився суд апеляційної інстанції, що укладений сторонами договір є змішаним, оскільки містить елементи різних договорів.

Так, згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до частини 2 названої статті сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Таким чином, за договором в частині поставки товарів застосовуються положення про поставку (§ 3 глави 54 Цивільного кодексу України), а в частині надання послуг -положення про послуги (глава 63 Цивільного кодексу України).

В силу частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Судами також встановлено, що строк дії договору № 21519 від 01.01.2009 року сторонами було припинено 12.05.2010 року внаслідок укладання сторонами того ж дня, 12.05.2010 року іншого договору поставки товарів та надання послуг № 21519, за умовами якого "МЕТРО" надає постачальникові рекламні, інформаційні, маркетингові послуги, а також послуги з логістики, надання яких повинно підтверджуватись актами приймання виконаних робіт, а постачальник, у свою чергу, постачає та передає у власність "МЕТРО", а "МЕТРО" приймає та оплачує товари згідно з замовленнями та товаросупровідною документацією (п.п. 1.1, 1.2 договору).

ТОВ "Форвард" протягом 2009 року було поставлено у чотири торгові центри відповідача (центр оптової торгівлі 17 Львів, центр оптової торгівлі Івано-Франківськ, центр оптової торгівлі 28 Чернівці та центр оптової торгівлі 34 Рівне) товари на загальну суму 1 621 033,27 грн., які оплачені в сумі 854 994,35 грн. Також в рахунок оплати зараховано вартість наданих відповідачем маркетингових та інформаційних послуг в сумі 159 629,18 грн., в зв'язку з чим сума боргу відповідача перед позивачем за договором № 21519 від 01.01.2009 року становить 606 409,74 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції, виходив з того, що у позивача відсутнє зобов'язання по оплаті вартості послуг, наданих відповідачем у травні 2009 року згідно 10 актів приймання послуг по організації збуту товарів, підписаних сторонами 31.05.2009 року на суму по 60 000,00 грн. кожний (всього 600 000,00 грн.), оскільки постачання товару у торгові центри у м. Києві, у м. Одесі, у м. Вінниці, у м. Кривий Ріг, у м. Миколаєві та у м. Запоріжжі, в період дії договору не здійснювалось.

Відповідно до п. 1.4 додатку № 7 оплата за послуги по організації збуту товару постачальника здійснюється через кожний торговий центр покупця, до якого поставляється товар постачальником одноразово за початок поставок до кожного торгового центру.

Суд апеляційної інстанції не погодився з судом першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, так як у відзиві на апеляційну скаргу позивач не заперечував, а навпаки, підтвердив факт домовленості з відповідачем у квітні місяці 2009 року на входження позивача до нових торгових центрів зі своєю продукцією, а саме, до торгових центрів МЕТРО: ТЦ №10 (м. Київ, Позняки), ТЦ №11 (м.Київ, Теремки), ТЦ №12 (м.Одеса), ТЦ №16 (м. Київ, Оболонь), ТЦ №17 (м. Львів), ТЦ №18 (м.Запоріжжя), ТЦ №21 (м.Вінниця), ТЦ №27 (м. Івано-Франківськ), ТЦ № 28 (м. Чернівці), ТЦ №31 (м. Одеса), ТЦ №33 (м. Київ, Троєщина), ТЦ № 34 (м. Рівне).

На виконання таких домовленостей сторони договору 31.05.2009 року, в межах дії договору № 21519 від 01.01.2009 року підписали 10 актів приймання послуг з організації збуту товарів, який полягає у підготовці матеріальної бази для кожного конкретного виду продукції постачальника, створення умов для асортиментного позиціонування товару.

Акти, підписані позивачем без будь-яких застережень та заперечень, а "Послуги надані в повному обсязі, якісно та в обумовлений термін. Замовник претензій щодо наданих послуг не має".

МЕТРО: ТЦ №10 (м. Київ, Позняки), ТЦ №11 (м.Київ, Теремки), ТЦ №12 (м.Одеса), ТЦ №16 (м. Київ, Оболонь), ТЦ №17 (м. Львів), ТЦ №18 (м.Запоріжжя), ТЦ №21 (м.Вінниця), ТЦ №27 (м. Івано-Франківськ), ТЦ № 28 (м. Чернівці), ТЦ №31 (м. Одеса), ТЦ №33 (м. Київ, Троєщина), ТЦ № 34 (м. Рівне) підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, підписаних позивачем та доданих до апеляційної скарги.

Касаційна інстанція не може погодитись з такими висновками з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи спір виник з приводу зарахування зустрічних вимог за надані послуги по договору № 21519 від 01.01.2009 року.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

За змістом вказаної норми зарахуванню підлягають реальні вимоги. Не можна пред'явити до зарахування вимоги, за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

На вимогу відповідача зарахуванню підлягають послуги, надані позивачу по організації збуту товарів останнього в магазині № 18 м. Запоріжжя; № 12 м. Одеса; № 20 м. Кривий Ріг; № 33 м. Київ, 5 ; № 31 м. Одеса 2 ; № 21 м. Вінниця; № 16 м. Київ, Петрівка; № 11м. Київ, Теремки; № 10 м. Київ, Позняки; № 23 м. Миколаїв, що підтверджується актами від 31.05.2009 року (а.с. 59-68, т.2).

При цьому п. 1.4 додатку № 7 від 01.01.2009 року до договору передбачає, що оплата за послуги здійснюється Постачальником одноразово за початок поставок до кожного ТЦ Покупця.

Доказів постачання позивачем товару у магазини, що зазначені у наданих відповідачем актах місцевому суду не надано, а відтак посилання апеляційного суду на товарно -транспортні накладні, які додані до апеляційної скарги є безпідставним, оскільки:

по-перше , відповідач не обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, а тому апеляційний суд порушив приписи статті 101 Господарського процесуального кодексу України та пункту 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу 12 Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року;

по-друге, вказані товарно -транспорті накладні стосуються періоду липень -жовтень 2010 року, тобто в період дії іншого договору, укладеного, як встановлено судом 12.05.2010 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції послався на наявність домовленості про входження до нових торгових центрів, але цей висновок не підтверджений належними та допустимими доказами та не спростовує умов договору № 21159 від 01.01.2009 року, в межах якого, як встановив суд апеляційної інстанції, складено спірні акти.

Помилкове посилання місцевого суду на відсутність письмової заяви відповідача про проведення взаємозаліку не спростовує висновку про відсутність заборгованості позивача по оплаті послуг по організації збуту у тих торгових центрах, до яких він не поставляв товар в період дії договору від 01.01.2009 року.

Таким чином висновок господарського суду першої інстанції про відсутність підстав, для оплати послуг, наданих по актах від 31.05.2009 року на суму 600000,00 грн. є правомірним та обгрунтованим, оскільки, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи підставою оплати цих послуг згідно п. 1.4 додатку до договору є саме поставка товару, а не складання акта.

Поставка товару у вказані в актах торгові центри в період дії договору № 21519 від 01.01.2009 року не здійснювалось.

За таких встановлених судами обставин, касаційна інстанція дійшла висновку про скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2012 року та залишення рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2012 року без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 2 статті 111 9 , статтею 111 11 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2012 року у справі № 6/551 господарського суду міста Києва скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2012 року залишити в силі.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард" задовольнити.

Головуючий суддя Т. Дроботової

С у д д і Н. Волковицької

Т. Костенко