Ухвала

від 07.08.2012 по справі 14/192-пд-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

"07" серпня 2012 р. Справа № 14/192-ПД-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Борхаленко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Турінвест 1966" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по справі

за позовом: заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі територіальних громад Херсонської області в особі Херсонської обласної ради м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "Турінвест 1966" м. Херсон

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення майна

за участю прокурора відділу Херсонської обласної прокуратури Пуляєва І.В.

та представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - уповноважена особа Дубовий І.А.

від відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - не з'явився

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.12.2010року позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним договір від 19 вересня 2009 року купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між Херсонською обласною радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Турінвест 1966" .

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Турінвест 1966" повернути Херсонській обласній раді майно, одержане за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 15 вересня 2009 року.

Зобов'язано Херсонську обласну раду повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Турінвест 1966" кошти, отримані на виконання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15 вересня 2009 року в сумі 643 500 грн. 00 коп.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Турінвест 1966" в доход державного бюджету України 6520грн.00коп. державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2011року рішення господарського суду Херсонської області від 13.12.2010року скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду від 20.04.2011року скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2011року, рішення господарського суду Херсонської області від 13.12.2010року залишено в силі.

18.05.2011року судом видано накази.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.06.2011року виправлено описку, допущену в п. 2 резолютивної частини рішення щодо дати договору.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 29.08.2011року відмовлено в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2012року скасовано ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.08.2011року, заяву ТОВ "Турінвест 1966" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено, рішення господарського суду Херсонської області від 13.12.2010року скасовано. В задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 15 вересня 2009року відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду від 06.06.2012року скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2012року, залишено в силі ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.08.2011року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

11.07.2012року від відповідача надійшла скарга на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якій він просить визнати дії державного виконавця при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження серія ВП № 29691715 від 06.07.2012року неправомірними та скасувати зазначену постанову.

Відповідач зазначає, що постанова від 06.07.2012року про закінчення виконавчого провадження щодо виконання наказу суду від 18.05.2011року про зобов'язання Херсонської обласної ради повернути ТОВ "Турінвест 1966" кошти в сумі 643500грн. 00коп. винесена державним виконавцем на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" з посиланням на те, що постановою Вищого господарського суду від 06.06.2012року скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2012року, залишено в силі ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.08.2011року.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Однак, як пояснює відповідач, рішення господарського суду Херсонської області від 13.12.2010року, на підставі якого було видано наказ від 18.05.2011року, на даний час не скасоване і є чинним, оскільки постановою Вищого господарського суду від 06.06.2012року скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2012року і залишено в силі ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.08.2011року, якою було відмовлено в задоволенні заяви про перегляд рішення від 13.12.2010року за нововиявленими обставинами.

В засіданні суду прокурор пояснив, що він вважає, що скарга відповідача підлягає задоволенню.

Позивач в засідання суду не прибув, надіславши відзив на скаргу, в якій повідомив, що скарга підлягає задоволенню і те, що він був готовий перерахувати кошти відповідачу згідно наказу суду від 18.05.2011року, але не зміг це здійснити, оскільки у рішенні суду та у виконавчому документі відсутні банківські реквізити відповідача. На його звернення до відповідача та відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з проханням надати реквізити відповідача, відповіді не отримано.

Відповідач в засіданні суду просить задовольнити скаргу, посилаючись на те, що ним оскаржуються дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, а не державного виконавця, в порядку ст. 121-2 ГПК України відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Представник відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги, в засідання суду не прибув. У відзиві на скаргу відділ просить в задоволенні скарги відмовити, посилаючись на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження серія ВП № 29691715 від 06.07.2012року винесена правомірно на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки було скасовано рішення, на підставі якого було видано наказ від 18.05.2011року.

Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України посилається на те, що в мотивувальній частині постанови Вищого господарського суду України від 06.06.2012року зазначено: "Рішенням господарського суду Херсонської області від 13 грудня 2010року позов задоволено. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011року рішення скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено", а в резолютивній частині зазначеної постанови від 06.06.2012року не зазначено про залишення в силі рішення господарського суду Херсонської області від 13.12.2010року, на підставі якого було видано наказ від 18.05.2011року.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За таких підстав скарга відповідача на дії ВДВС розглядається по суті без участі позивача та відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України , за наявними в справі доказами.

Розглянувши скаргу заявника, заслухавши представника прокурора та відповідача, суд дійшов висновку, що скарга позивача підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Згідно з ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.

Спірну постанову про закінчення виконавчого провадження винесено державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 06.07.2012року.

Скаргу на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №29691715 від 06.07.2012року, позивач подав до господарського суду 11.07.2012року.

Таким чином, позивач звернувся зі скаргою у встановлений статтею 121-2 ГПК України 10-денний строк від дня винесення постанови від 06.07.2012 року, тому скарга підлягає розгляду по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З матеріалів справи вбачається, що 03.11.2011року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесена постанова про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду від 18.05.2011року про зобов'язання Херсонської обласної ради повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Турінвест 1966" кошти, отримані на виконання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15 вересня 2009 року, в сумі 643 500 грн. 00 коп.

Постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 06.07.2012року закінчено зазначене виконавче провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" з посиланням на те, що постановою Вищого господарського суду від 06.06.2012року скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2012року, залишено в силі ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.08.2011року.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Рішення господарського суду Херсонської області від 13.12.2010року, на підставі якого було видано наказ від 18.05.2011року, на даний час не скасовано і є чинним, оскільки постановою Вищого господарського суду від 20.04.2011року рішення господарського суду Херсонської області від 13.12.2010року залишено в силі.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2012року скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2012року і залишено в силі ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.08.2011року, якою було відмовлено в задоволенні заяви про перегляд рішення від 13.12.2010року за нововиявленими обставинами.

Судом відхиляються посилання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на те, що в резолютивній частині постанови Вищого господарського суду України від 06.06.2012року не зазначено про залишення в силі рішення господарського суду Херсонської області від 13.12.2010року, оскільки воно не було предметом розгляду касаційної інстанції. Вищим господарським судом України було задоволено касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2012 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2012року було скасовано ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.08.2011року, якою було відмовлено відповідачу в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Херсонської області від 13.12.2010року.

З огляду на викладене, рішення господарського суду Херсонської області від 13.12.2010року є чинним і відповідно до ст. 115 ГПК України є обов'язковим на всій території України та підлягає виконанню у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Отже, дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження серія ВП №29691715 від 06.07.2012року щодо примусового виконання наказу суду від 18.05.2011року по справі № 14/192-ПД-10 про зобов'язання Херсонської обласної ради повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Турінвест 1966" 643 500 грн. 00коп., є неправомірними.

Постанова відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження серія ВП №29691715 від 06.07.2012року підлягає скасуванню.

За вказаних обставин скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Турінвест 1966" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -

ухвалив:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Турінвест 1966" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження серія ВП № 29691715 від 06.07.2012року неправомірними.

3. Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження серія ВП №29691715 від 06.07.2012року.

Суддя З.І. Ємленінова