Ухвала

від 30.07.2012 по справі 34/1

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"30" липня 2012 р. Справа № 34/1

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М. суддівШевчук С.Р., Воліка І.М. перевіривши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.05.2012р. у справі№ 34/1 господарського суду міста Києва за позовомПриватного акціонерного товариства "Союз" доПублічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Токарева Ірина Петрівна 2. Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України провизнання виконавчого напису нотаріуса №4255 від 15.11.2011р. таким, що не підлягає виконанню В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою б/н від 15.06.2012р. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2012р. у справі № 34/1.

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ№ Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита.

Згідно з ч. 1ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

01.11.2011р. набрав чинності Закон України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011р., який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до підпунктів 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Порядок сплати судового збору регулюється "Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита", яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.93р. № 50 та є чинною на час звернення заявника з касаційною скаргою.

Відповідно до п. 14 вказаної Інструкції, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Проте, як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником в якості доказу сплати судового збору надано платіжне доручення № 926 від 12.06.2012р. про сплату 751грн. 10коп., яке не відповідає зазначеним вимогам Інструкції, а саме: відсутній напис "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)", підписи першої і другої посадових осіб та відтиск печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

За таких обставин, дане платіжне доручення не може вважатися документом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і тому касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 111 3 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я С.Р. Шевчук

С у д д я І.М. Волік