Постанова

від 07.08.2012 по справі 44/93-22/709

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2012 р. Справа № 44/93-22/709

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЮЛГ" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 року у справі№ 44/93-22/709 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Елегант-Фарм" доТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЮЛГ" простягнення заборгованості в розмірі 142 141,65 грн. за участю представників сторін: від арбітражного керуючого Дяченка С.В.- Марюхіна К.В., довіреність б/н від 09.01.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЮЛГ" (далі -ТОВ "ЮЛГ") про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 року у справі № 44/93-22/709 залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 року у справі № 44/49-22/709 залишено без змін.

Ухвала мотивована тим, що акт про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.03.2006 року на який заявник -ТОВ "ЮЛГ" посилався як на нововиявлену обставину не є такою, в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), оскільки існувала на час прийняття постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 року у справі № 44/93-22/79.

Не погодившись із ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 року, ТОВ "ЮЛГ" звернулось до Вищого господарського суду України зі скаргою у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний господарський суд, на думку заявника дійшов помилкового висновку, що обставина про зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами у справі вже аналізувалась судами, оскільки відповідачеві про існування відповідного акту від 13.03.2006 року стало відомо лише у листопаді 2011 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено апеляційним господарським судом, рішенням господарського суду м. Києва від 08.02.2010 року у справі № 44/93-22/709 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "ЮЛГ" на користь ТОВ "Елегант Фарм" 356,70 грн. основного боргу, 384, 85 грн. судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 року у справі № 44/93-22/709 рішення господарського суду м. Києва від 08.02.2010 року скасовано в частині відмови в позові та прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, в іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2010 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 року у справі № 44/93-22/709 - залишено без змін.

17.11.2011 року ТОВ "ЮЛГ" звернулось з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 року у справі № 44/93-22/709.

У оскаржуваній ухвалі апеляційний господарський суд з'ясував, що як на нововиявлену обставину заявник посилається на акт про зарахування зустрічних однорідних вимог, від 13.03.2006 року, який був виявлений відповідачем 03.11.2011 року.

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, 01.03.2006 року ТОВ "Елегант -Фарм" поставило ТОВ "ЮЛГ" товар - медикаменти, факт передачі якого підтверджується товарно - транспортними накладними № 40502, № 40503 від 01.03.2006 року, № 40685 від 13.03.2006 року, № 40575 від 07.03.2006 року, завірені копії яких містяться в матеріалах справи. ТОВ "ЮЛГ" вказаний товар не оплатило, що стало підставою для звернення ТОВ "Елеган - Фарм" до господарського суду з позовною заявою та в подальшому для задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що судами всіх інстанцій досліджувались обставини щодо факту зарахування зустрічних однорідних вимог та було встановлено, що 13.03.2006 року господарським судом м. Києва порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Елегант-Фарм", введено процедуру розпорядження майном, мораторій на задоволення кредиторських вимог та призначено розпорядника майна Захарчука В.С.

Постановою господарського суду м. Києва від 14.09.2007 року у справі № 43/184 ТОВ "Елегант-Фарм" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора та визначено строк виконання всіх грошових зобов'язань.

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлені в березні 2006 року медикаменти виникла до оголошення позивачем банкрутом та до відкриття ліквідаційної процедури.

Також, із матеріалів справи вбачається, що відповідач не надав суду доказів погашення перед позивачем до визнання останнього банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, в тому числі доказів проведення з позивачем взаєморозрахунків та/або взаємозаліку зустрічних однорідних вимог.

Крім того, судами досліджувалося посилання відповідача на можливість зарахування зустрічних вимог у процедурі банкрутства, проте таке посилання було відхилено у зв'язку з тим, що таке зарахування можливе лише у випадку визнання сторони кредитором в процедурі банкрутства, а в даному випадку відповідач з такою заявою не звертався і кредитором в процедурі банкрутства не визнавався.

Як встановив суд апеляційної інстанції, матеріали справи містять заяву ТОВ "ЮЛГ" від 28.03.2006 року про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 140 206, 60 грн. та 139 849, 90 грн. дата проведення зарахування - 31.03.2006 рік.

Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

У Постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23.12.2012 року № 3 зазначено, що ст. 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

У з'ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з п.п. 2 - 5 ч. 2 ст. 112 ГПК України має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду про безпідставність поданої заяви, оскільки існування акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.03.2006 року не є нововиявленою обставиною, оскільки обставини щодо факту зарахування зустрічних однорідних вимог, на час прийняття постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 року у справі № 44/93-22/709, були предметом судового дослідження всіх інстанцій і їм було надано відповідну правову оцінку.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вказані заявником обставини не є підставою для перегляду прийнятого судом рішення за нововиявленими обставинами, оскільки такими не можуть вважатися обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень та могли бути відомі заявникові, що спростовує довід касаційної скарги про зворотнє.

За таких обставин справи, доводи ТОВ "ЮЛГ" не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій, тому оскаржувана ухвала залишається без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЮЛГ" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 року у справі № 44/93-22/709 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк