Ухвала

від 08.08.2012 по справі 12/205-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"08" серпня 2012 р. Справа № 12/205-11

Суддя Грабець С.Ю., розглянувши скарги Васильківської об'єднаної державної

податкової інспекції Київської області на дії відділу примусового виконання

рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління

юстиції у Київській області в справі

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про стягнення заборгованості у розмірі 247 716,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Воловенко О.М. -представник

(довіреність №25/10/10-028 від 03.02.2012 року);

від відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київської області: не з'явився,

ВСТАНОВИЛА:

рішенням господарського суду Київської області від 01.11.2011 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про стягнення заборгованості був задоволений повністю. На виконання вищевказаного рішення суду видано наказ.

14 травня 2012 року на адресу суду надійшла скарга Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі -заявник) на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі -скарга від 14.05.2012 року), в якій заявник просив визнати недійсною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№32423037 від 04.05.2012 року (далі -постанова від 04.05.2012 року).

Крім цього, 28 травня 2012 року на адресу суду представник заявника направив доповнення до скарги.

19 червня 2012 року на адресу суду надійшла скарга заявника на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі -скарга від 19.06.2012 року), в якій заявник просив визнати недійсною та скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП№32423037 від 28.05.2012 року (далі - постанова від 28.05.2012 року).

12 липня 2012 року на адресу суду надійшла скарга заявника на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі -скарга від 12.07.2012 року), в якій заявник просив визнати недійсною та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП№32423037 від 18.06.2012 року (далі -постанова від 18.06.2012 року).

В обґрунтування скарг, заявник послався на порушення відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області вимог ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалами суду від 28.05.2012 року, 19.06.2012 року та 12.07.2012 року розгляд питання щодо прийняття скарг до провадження було відкладено до повернення матеріалів справи №12/205-11 до господарського суду Київської області.

24 липня 2012 року матеріали справи повернуті Вищим господарським судом України до господарського суду Київської області.

Ухвалою суду від 24.07.2012 року скарги прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 08 серпня 2012 року.

08 серпня 2012 року представник заявника в судовому засіданні скарги підтримав у повному обсязі.

Представники фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. та відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду скарг були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника заявника, дійшов висновку про те, що скарги заявника задоволенню не підлягають, у зв'язку з наступним:

рішенням господарського суду Київської області від 01.11.2011 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про стягнення заборгованості був задоволений повністю.

18 листопада 2011 року господарським судом Київської області був виданий наказ на примусове виконання рішення суду від 01.11.2011 року.

14 травня 2012 року на адресу суду надійшла скарга Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі -заявник) на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі -скарга від 14.05.2012 року), в якій заявник просив визнати недійсною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№32423037 від 04.05.2012 року (далі -постанова від 04.05.2012 року).

28 травня 2012 року на адресу суду представник скаржника направив доповнення до скарги.

В обґрунтування поданої скарги, заявник послався на порушення заявником вимог ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки заявником був отриманий супровідний лист з вищевказаною постановою без конверта, який би свідчив про направлення постанови від 04.05.2012 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За твердженням представника заявника, вищевказані дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області позбавили заявника можливості добровільного виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі -документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч. 4 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

04 травня 2012 року супровідний лист №5474 та постанова від 04.05.2012 року були отримані заявником, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на супровідному листі та зареєстровано під номером 343/9.

Пунктом 153 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади (далі -Типова інструкція) встановлено, що факт і дата надходження документа до установи обов'язково фіксуються за правилами, зазначеними у пункті 82 цієї Інструкції.

Згідно з абзацом 1 п. 82 Типової інструкції, відмітка про надходження документа до установи проставляється від руки або за допомогою штампа, автоматичного нумератора на лицьовому полі у правому кутку нижнього поля першого аркуша оригіналу документа. Елементами зазначеного реквізиту є скорочене найменування установи - одержувача документа, реєстраційний індекс, дата (у разі потреби - година і хвилини) надходження документа. У разі застосування автоматизованої системи реєстрації зазначена інформація наноситься за допомогою штрих-коду.

Частиною 1 п. 3.1.1. Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України встановлено, що уся кореспонденція, що надходить до ОДПС поштою, факсом, електронною поштою, кур'єром тощо, приймається централізовано протягом робочого дня діловодною службою, працівники якої перевіряють правильність адреси доставленої кореспонденції, цільність пакета і в разі необхідності розписуються за її одержання, зазначаючи дату і час одержання.

Так, суд дійшов висновку про те, що заявник був повідомлений про відкриття виконавчого провадження вчасно та належним чином, а його право на добровільне виконання рішення суду порушено не було.

Крім цього, 19 червня 2012 року на адресу суду надійшла скарга заявника на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі -скарга від 19.06.2012 року), в якій заявник просив визнати недійсною та скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП№32423037 від 28.05.2012 року (далі -постанова від 28.05.2012 року).

12 липня 2012 року на адресу суду надійшла скарга заявника на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі -скарга від 12.07.2012 року), в якій заявник просив визнати недійсною та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП№32423037 від 18.06.2012 року (далі -постанова від 18.06.2012 року).

В обґрунтування скарг від 19.06.2012 року та 12.07.2012 року представник заявника послався на те, що, незважаючи на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем були винесені постанови про арешт коштів боржника та про стягнення з боржника виконавчого збору.

Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»закріплено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі:

- смерті, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво;

- визнання стягувача або боржника недієздатним;

- проходження боржником строкової військової служби у Збройних Силах України, передбачених законом інших військових формуваннях, якщо згідно з умовами служби провадження виконавчих дій неможливе, чи на прохання стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах України або інших військових формуваннях;

- зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

- прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення;

- зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою

особою, якій законом надано таке право;

- зупинення судом реалізації арештованого майна;

- порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі

одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

- запровадження Національним банком України мораторію на задоволення вимог кредиторів банку, крім рішень щодо виконання зобов'язань, пов'язаних з обслуговуванням господарської діяльності банку, у тому числі з виплатою заробітної плати, авторської винагороди, відшкодуванням шкоди, завданої життю та здоров'ю працівників банку, а також вимог кредиторів щодо виплати заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, соціальної допомоги в межах, установлених тимчасовим адміністратором лімітів;

- сплати боржником або іншим гарантом у встановленому законодавством порядку (у тому числі за договорами про відшкодування ядерної шкоди) коштів на відшкодування ядерної шкоди, що дорівнюють або перевищують встановлену законом межу відповідальності оператора ядерної установки. Для обчислення сплачені кошти підлягають перерахуванню у Спеціальні права запозичення, що встановлюються Міжнародним валютним фондом, за офіційним курсом Національного банку України на день сплати;

- прийняття судом до розгляду касаційної скарги прокурора на рішення суду;

- звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 8 цього Закону;

- надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;

- наявності коштів за договорами банківського рахунку або банківського вкладу, які боржник не має права вимагати до закінчення строку дії таких договорів, у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення;

- внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств".

Так, оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження не зупиняє виконавчого провадження.

Крім цього, ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі

вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його

примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відтак, постанови про арешт коштів боржника та про стягнення з боржника виконавчого збору винесені законно та скасуванню не підлягають.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність

боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального

підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого

провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Пунктом 2 постанови від 04.05.2012 року визначено, що рішення суду може бути виконано боржником самостійно у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

У судовому засіданні представник заявника стверджував, що у зв'язку з неправомірними діями відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, заявник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення суду.

Доводи представника заявника спростовуються наявними в матеріалах справи документами, з яких вбачається, що саме заявником було оскаржено рішення суду від 01.11.2011 року в апеляційному та касаційному порядках, що свідчить про відсутність намірів у заявника добровільного виконання рішення суду.

З огляду на те, що заявник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 04 травня 2012 року та мав можливість добровільного виконання рішення суду, його права не були порушені відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.

Відтак, підстави для скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника та про стягнення з боржника виконавчого збору відсутні, а скарги заявника задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 25, ч. 1 ст. 28, ч. 1, 4 ст. 31, ч. 1 ст. 37, ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», абзацом 1 п. 82, п. 153 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, ч. 1 п. 3.1.1. Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, ст. 121-2, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні скарг, поданих Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцію Київської області, на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про визнання недійсними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№32423037 від 04.05.2012 року, постанови про арешт коштів боржника ВП№32423037 від 28.05.2012 року та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП№32423037 від 18.06.2012 року відмовити.

Суддя С. Грабець

Суддя Грабець С.Ю.