Постанова

від 13.08.2012 по справі 31/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2012 р. Справа № 31/11

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.Г., суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем - Груп" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 р. (головуючий суддя: Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) у справі№ 31/11 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Систем - Груп" пророзірвання договору підряду та стягнення пені 834.807, 78 грн., за участю представників: позивачаОлєйніков Є.В.; відповідачаГура Р.М., Вітвицька І.В. -директор;

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2012 р. у справі № 31/11 позовні вимоги задоволено частково: розірвано договір підряду № 1402-01 від 14.02.2011 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Солстрой" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Систем-Груп", в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 р. рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2012 р. у справі № 31/11 змінено, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем - Груп" (02081, м. Київ, вул. Ахматової, 48, офіс 69, код ЄДРПОУ 34574692, ІПН 345746926510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" (02140, м. Київ, вул. Гмирі,1-А, код ЄДРПОУ 30210582, ІПН 302105826655) пеню в розмірі 834.807,78 грн. В іншій частині рішення залишити без змін."

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову апеляційного суду скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, зокрема ст. 43 ГПК України, ст. 526, 612, 613, 629, 837, 875, 887, 888 ЦК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14.02.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Солстрой" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Систем -Груп" було укладено Договір підряду № 1402-01, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним Договором, відповідач як підрядник зобов'язався організувати та виконати повний комплекс робіт з використанням власного обладнання та матеріалів на будівництві об'єкта: "Реконструкція будівлі за адресою: бульвар Пушкіна, 4 у м. Донецьк, Україна (Об'єкт)", згідно з Додатками до цього Договору, ДБН України та вимогами позивача як генпідрядника.

Відповідно до п. 1.2 Договору під повним комплексом робіт за цим Договором сторони розуміють: проектування стадії РД, поставку обладнання та виконання монтажних та налагоджувальних робіт по внутрішнім інженерним системам, а саме: вентиляції, кондиціонуванню повітря, радіаторному опаленню, водопостачанню, каналізації та індивідуального теплового пункту згідно з положеннями цього Договору, та Додатків до нього.

Відповідно до п. 4.1 Договору термін виконання робіт становить з 10.02.2011 р. по 10.11.2011 р. згідно з Графіком виконання комплексу робіт. При цьому фактичним терміном початку робіт є дата отримання першого авансового платежу на поточний рахунок підрядника.

Вищезазначений перший авансовий платіж в розмірі 350.000,00 грн. позивач перерахував відповідачу 18.02.2011 р.

Як визначено п. 4.2 Договору, термін виконання робіт на об'єкті може бути змінено тільки шляхом підписання сторонами додаткової угоди до даного Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору в комплекс робіт входить виконання підрядником робочої документації стадії "РД" по відповідних розділах.

Згідно з п. 2.2 Договору стадія "РД" виконується на підставі документації та вихідних даних, які надає генпідрядник за відповідними актами передачі, а саме: Технічне завдання та стадія "Проект" шифр 2-К/П/3169; техніко-економічні показники; генеральний план; погоджені архітектурні рішення комплексу; дійсні технічні умови на водопостачання, каналізацію, дощові стоки, електропостачання, теплопостачання, технологічні завдання. Відповідно до п. 2.2 ДБН А.2.2-3-2004 вихідні дані для виконання проектних робіт на відповідній стадії замовник зобов'язаний надати до початку виконання проектних робіт.

Згідно з п. 3.2 Договору поставка обладнання за цим Договором проводиться поетапно, згідно з "Графіком виконання комплексу робіт" (Додаток № 3), та за умови виконання генпідрядником "Графіка фінансування комплексу робіт" (Додаток № 4).

Відповідно до п. 3.7 Договору монтажні роботи виконуються після надання генпідрядником фронту робіт згідно з "Графіком передачі фронту робіт" (Додаток № 5).

Згідно з п. 7.1.1 Договору генпідрядник зобов'язаний передати підряднику фронт робіт та надану замовником будівництва проектну документацію з оформленням відповідного акту.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що термін виконання робіт становить з 10.02.2011 р. по 10.11.2011 р., при цьому фактичним терміном початку робіт є дата отримання першого авансового платежу на рахунок відповідача.

Судами встановлено, що позивач не підписав додатки, які є суттєвими та невід'ємними частинами Договору, а саме: Графік фінансування робіт (додаток № 4 до Договору), Графік передачі фронту робіт (додаток № 5 до Договору), Технічне завдання (додаток № 7 до Договору).

Листом від 30.03.2011 р. №223/03-1 відповідач звернувся до позивача щодо узгодження та підписання цих додатків.

В результаті невиконання позивачем умов п.п. 2.2 та 7.1.1 Договору щодо передачі відповідачу документації та вихідних даних, в тому числі Технічного завдання, відповідач був вимушений здійснити виконання проектних робіт стадії "РД" за наявними матеріалами не в повному обсязі.

Місцевим судом встановлено, що вся розроблена проектна документація передавалася у незавершеному вигляді за накладними № 1904-01 від 19.04.2011 р., № 0908-01 від 09.08.2011 р., № 0908-02 від 09.08.2011 р., б/н від 21.07.2011 р. та актом прийому-передачі проектної документації від 22.05.2011 р.

До матеріалів справи долучено копії листів за 2011 рік, якими посвідчуються ті обставини, що позивач не підписав та не узгодив проектні завдання на роботи, що підлягали виконанню.

Внаслідок відсутності графіку фінансування робіт виявилося неможливим належне виконання п. 3.2 Договору щодо закупівлі та поставки обладнання та матеріалів на об'єкт.

За наявності неузгодженого та непідписаного графіку відповідач листом від 03.03.2011 р. № 216/03-11 просив позивача перерахувати авансовий платіж у розмірі 3.689.166,50 грн., проте позивач перерахування вказаних грошових коштів не здійснив.

Непідписання позивачем графіку передачі фронту робіт в порушення п.п. 3.7 та 7.1.1 Договору не надало змоги відповідачу виконати монтажні роботи на об'єкті.

Позивач 21.09.2011 р. надіслав відповідачу лист за вих. № 1-548 від 19.09.2011 р., в якому пропонував підряднику розірвати Договір підряду № 1402-01 від 14.02.2011 р. До листа була прикладена підписана позивачем Угода про розірвання Договору підряду № 1402-01 від 14.02.2011 р.

Позивач 12.10.2011 р. отримав від відповідача лист за вих. № 370/10-11 від 12.10.2011 р. Даним листом відповідач повідомив позивача, що вважає положення п. 3 Угоди про розірвання Договору підряду № 1402-01 від 14.02.2011 р. неприйнятними та такими, що потребують додатково узгодження. Також відповідач звернув увагу позивача, що він неодноразово попереджав позивача, що невиконання ним обов'язків за Договором спричинить неможливість виконання відповідачем подальших робіт за Договором.

Враховуючи надане сторонами листування та зібрані докази у справі, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що порушення строків виконання робіт сталося з вини позивача, оскільки саме ним не були виконані договірні зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи небажання сторін продовжувати договірні відносини, порушення строку виконання робіт з вини позивача, судами визнано позовні вимоги про розірвання Договору обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Апеляційним судом, як вбачається з резолютивної частини постанови, було змінено рішення місцевого суду в частині відмови у стягненні пені та стягнуто з відповідача пеню за прострочення виконання робіт у розмірі 834.807,78 грн.

За висновком колегії суддів, місцевий суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, а апеляційним судом не було враховано наступного.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 614 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за прострочення передання збудованого об'єкта замовнику, якщо не доведе, що це порушення сталося не з його вини.

Пунктом 9.1.2 Договору встановлено, що сторона Договору не несе відповідальності за його порушення, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи необережності).

Оскільки порушення строків виконання робіт сталося з вини позивача, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 834.807,78 грн. є безпідставними та необґрунтованими. При цьому висновки апеляційного суду про наявність вини позивача грунтуються на довільному тлумаченні умов договору та неправільній правовій оцінці відносин, що фактично склалися між сторонами.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За висновком колегії суддів, місцевий суд повно встановив обставини справи, надав їм вірну юридичну оцінку, встановив безпідставність доводів позивача щодо стягнення пені та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав лише для часткового задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Окремо колегія суддів відзначає таке. Як вбачається з резолютивної частини постанови апеляційної інстанції (з урахуванням її логічної та граматичної побудови), апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції, виклав резолютивну частину рішення в новій редакції, яка фактично стосується лише однієї позовної вимоги -про стягнення пені. Разом з тим, беручи до уваги мотивувальну частину постанови, апеляційний суд мав би скасувати рішення частково і прийняти у відповідній частині нове рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду -залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем - Груп" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 р. скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2012 р. у справі № 31/11 залишити в силі.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков