Ухвала

від 31.07.2012 по справі 5016/3897/2011(3/233)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 липня 2012 р. № 5016/3897/2011(3/233)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Владимиренко С.В. суддів:Демидової А.М. Мирошниченка С.В. Селіваненка В.П. Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Миколаїв" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 29.05.2012 у справі№ 5016/3897/2011(3/233) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глаша" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВК Миколаїв" простягнення 13992,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.01.2012 у справі № 5016/3897/2011(3/233), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2012, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Глаша" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Миколаїв" 11 700 грн. заборгованості, 1 768,86 грн. інфляційних втрат, 524,09 грн. 3 % річних.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2012 у справі № 5016/3897/2011(3/233) рішення господарського суду Миколаївської області від 05.01.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ВК Миколаїв" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29.05.2012 у справі № 5016/3897/2011(3/233), у якій заявник просить скасувати згадану постанову Вищого господарського суду України, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 31.08.2011 у справі № 13/95, від 12.10.2011 у справі № 5005/4710/2011, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статтей 530, 692, 712 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 5016/3897/2011(3/233) до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 29.05.2012 у справі № 5016/3897/2011(3/233), про перегляд якої просить заявник, та постанов від 31.08.2011 у справі № 13/95, від 12.10.2011 у справі № 5005/4710/2011, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

В постанові від 29.05.2012 у справі № 5016/3897/2011(3/233), про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позову про стягнення з відповідача 11 700 грн. заборгованості за поставлений товар, 1 768,86 грн. інфляційних втрат, 524,09 грн. 3 % річних. Відповідного висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що на виконання умов укладеного сторонами договору, позивачем було поставлено товар і загальна сума фактично прийнятого товару за товарною накладною сплачено 11 700 грн. про що зазначено і в акті звірки взаєморозрахунків між сторонами; відповідач обов'язок по оплаті отриманого ним товару не виконав, а претензію відповідача з цього приводу залишив без відповіді.

Водночас у постановах від 31.08.2011 у справі № 13/95, від 12.10.2011 у справі № 5005/4710/2011, на які посилається заявник, Вищий господарський суд України, погодився з висновками судів апеляційної інстанції про недоведеність позивачами обставин з якими згідно умов укладених сторонами договорів пов'язано настання строку оплати поставленого товару.

Вказане свідчить лише про те, що судами касаційних інстанцій у зазначених вище справах встановлені різні фактичні обставини справи, у зв'язку з чим були прийняті різні по своїй суті судові рішення.

Таким чином Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВК Миколаїв" у допуску справи № 5016/3897/2011(3/233) до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Владимиренко СуддіА.Демидова С.Мирошниченко В.Селіваненко С.Шевчук KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)