Постанова
від 05.04.2012 по справі 37/290
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2012 р. Справа № 37/290 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.02.12 у справі№ 37/290 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Меліта" доПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" простягнення 186 350,02 грн. за участю представників сторін від:

позивача : Рибак І.В. (дов. від 01.09.11),

відповідача : Лазаренко Ю.Г. (дов. від 02.04.12).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меліта" звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 161 216,67 грн. боргу, 7 783,53 грн. інфляційних втрат, 2 813,48 грн. 3 % річних, 14 536,34 грн. пені та 2 200,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В обґрунтування вимог позивач вказував на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого йому товару за договорами поставки від 02.04.10 р.: № 237/24/14-10, № 239/24/14-10 та № 240/24/14-10. При цьому, посилався на приписи статей 525, 526, 530, 536, 625 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.11, ухваленим суддею Гавриловською І.О., позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь ТОВ "Меліта" 161 216,67 грн. основного боргу, 7 783,53 грн. інфляційних втрат, 2 813,48 грн. 3 % річних, 12 434,89 грн. пені, 1 842,49 грн. державного мита та 233,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У решті позову відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати поставленого за умовами спірних договорів товару. Часткове задоволення позову в частині стягнення пені ґрунтується на помилках позивача стосовно періоду нарахування. Відмовляючи у вимозі про стягнення послуг на оплату адвоката, суд першої інстанції виходив з того, що вказані витрати можуть бути покладені на відповідача лише у випадку оплати їх саме адвокату, а не юридичній особі, яка не є адвокатським об'єднанням.

Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. -головуючого, Баранця О.М., Пашкіної С.А., постановою від 07.02.12 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати в частині задоволених позовних вимог і прийняти нове рішення, яким у позові в цій частині відмовити. В обґрунтування касаційної скарги, зазначає про порушення судом першої інстанції приписів законодавства щодо об'єднання позовних вимог за трьома різними договорами поставки. Також, вказує про неврахування попередніми судами усіх обставин справи, внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку щодо настання строку оплати відповідачем отриманого товару. При цьому, посилався на порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 530, 625 Цивільного кодексу України, статей 4 3 , 4 7 , 43, 58, 63 Господарського процесуального кодексу України, статті 129 Конституції України. Враховуючи викладене, оскаржувана постанова переглядається колегією суддів лише в межах касаційної скарги.

На адресу Вищого господарського суду України від ТОВ "Меліта" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 02.04.10 між ТОВ "Меліта" (постачальник) та ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (покупець) були укладені договори поставки № 237/24/14-10, № 239/24/14-10 та № 240/24/14-10 за якими позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідачу кольорові метали (далі товар) з найменуванням та цінами, що вказані в рахунках-фактурах та накладних, які складаються на кожну партію товару згідно заявок відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах, зазначених у договорах. Згідно з пунктом 1.2. вказаних договорів товар передається відповідачу партіями. Партією товару вважається його найменування, кількість, вказані у поданій позивачу письмовій заявці відповідача. Пунктом 2.2. означених договорів сторони визначили, що ціна товару, який входить в партію поставки, вказується позивачем у рахунку-фактурі та видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару, які є невід'ємною частинами вказаних договорів. За умовами пункту 3.2. наведених договорів передача товару від позивача відповідачу здійснюється за видатково-прибутковою накладною, в якій зазначається найменування товару, що постачається, кількість одиниць вимірювання, ціна товару та загальна вартість товару, що постачається. Відповідно до пункту 4.2. зазначених договорів датою поставки товару вважається дата отримання товару уповноваженим представником відповідача, що підтверджується його підписом на видатковій накладній. Попередніми судами установлено, що позивач на виконання умов спірних договорів поставив відповідачу товар на загальну 163 457,50 грн., що підтверджується: рахунками-фактури № СФ-03379 від 16.12.10, № СФ-03361 від 15.12.10, № СФ-03464 від 27.12.10, № СФ-03381 від 16.12.10; видатковими накладними № РН-0001994 від 28.12.10, № РН-0002004 від 30.12.10, № РН0002005 від 30.12.10, № РН-0001981 від 27.12.10; довіреностями на отримання матеріальних цінностей № 1919 від 27.12.10, № 1040 від 29.12.10, № 780 від 24.12.10. Пунктом 5.1. договорів про які йдеться сторони визначили, що розрахунки за кожну партію товару здійснюються на підставі рахунку-фактури позивача, який виписується на основі заявки відповідача. Відповідач здійснює оплату товару протягом 20-ти банківських днів з моменту отримання товару від позивача. За несвоєчасну оплату за товар відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (пункт 7.2. згаданих договорів). Судом першої інстанції також установлено, що позивач звертався до відповідача з претензійним листом від 25.07.11 № 4710/0/34/1 щодо погашення існуючої заборгованості, проте останнім претензія була залишена без жодного реагування, що й слугувало підставою для звернення з позовом до суду. Отже, предметом спору у даній справі є матеріально-правові вимоги ТОВ "Меліта" до ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 161 216,67 грн. боргу, 7 783,53 грн. інфляційних втрат, 2 813,48 грн. 3 % річних, 14 536,34 грн. пені та 2 200,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Вирішуючи спір по суті суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з такого. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Установивши факт невиконання відповідачем зобов'язання з оплати отриманого за вищевказаними договорами товару в сумі 161 216,67 грн., суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині основного боргу. Колегія суддів касаційної інстанції також враховує, що відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно зі статтею 612 вказаного Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Виходячи з положень статті 231 Господарського кодексу України, пункту 7.2. означених договорів, статті 625 Цивільного кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що крім суми основної заборгованості з відповідача підлягають стягненню 7 783,53 грн. інфляційних втрат, 2 813,48 грн. 3 % річних, та стягнення, відповідно до здійсненого розрахунку судом першої інстанції, 12 434,89 грн. пені. З огляду на вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що апеляційний суд виконав всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, тому підстави для скасування постанови апеляційного господарського суду відсутні. Доводи касаційної скарги щодо порушення судом першої інстанції правил об'єднання позовних вимог колегія суддів відхиляє як безпідставні. Згідно частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. З огляду на те, що договори, які стали підставою позову, є однорідними договорами та відносини виникли між одними і тими ж сторонами, колегія суддів визнає, що судом першої інстанції не порушені правила об'єднання позовних вимог. Інші доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами. Крім того, скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів, яка не віднесена до компетенції касаційної інстанції. За таких обставин, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.02.12 у справі Господарського суду міста Києва № 37/290 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення05.04.2012
Оприлюднено20.08.2012
Номер документу25646248
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —37/290

Ухвала від 21.01.2010

Господарське

Господарський суд Харківської області

Доленчук Д.О.

Ухвала від 16.01.2014

Господарське

Господарський суд Харківської області

Бринцев О.В.

Ухвала від 08.01.2014

Господарське

Господарський суд Харківської області

Бринцев О.В.

Ухвала від 28.11.2013

Господарське

Господарський суд Харківської області

Бринцев О.В.

Ухвала від 19.11.2013

Господарське

Господарський суд Харківської області

Бринцев О.В.

Постанова від 05.04.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Швець В.О.

Ухвала від 14.05.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гавриловська І.О.

Ухвала від 04.05.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гавриловська І.О.

Постанова від 07.02.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Калатай Н.Ф.

Ухвала від 17.01.2012

Господарське

Господарський суд Донецької області

Попков Д.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні