Постанова

від 29.03.2012 по справі 3/216

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2012 р. Справа № 3/216 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 30.01.12 у справі№ 3/216 господарського суду Донецької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" доПублічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" простягнення 180 969,71 грн.

за участю представників сторін від:

позивача: Бугай В.М. - директор

відповідача: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення заборгованості в сумі 180 969,71 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на належне виконання прийнятих на себе зобов'язань по наданню послуг з персоналу, що підтверджується актом про надання послуг № ОУ-082 від 31.05.11. Проте, в порушення приписів статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України відповідач за надані послуги не розрахувався, що слугувало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення боргу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.12.11, ухваленим суддею Овсянніковою О.В., позов задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" 180 969,71 грн. боргу, 1 809,70 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вмотивовуючи рішення, суд першої інстанції установив факт надання позивачем відповідачу послуг з персоналу за договором № 7 від 01.08.09 на спірну суму та дійшов висновку про доведеність позовних вимог. При цьому, суд керувався приписами статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Донецький апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Стойка О.В. -головуючого, Діброви Г.І., Бойченка К.І., постановою від 30.01.12 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована доводами щодо порушення попередніми судами норм процесуального та матеріального права. Скаржник зазначив про необґрунтовану зміну попередніми судами підстав позову, оскільки позивачем був заявлений позов про стягнення спірної суми саме на підставі акту про надання послуг № ОУ-082 від 31.05.11, а не договору № 7 від 01.08.09 про надання послуг з персоналу. Також, вказує на неврахування судами попередніх інстанцій усіх обставин справи, внаслідок чого попередні суди дійшли помилкового висновку про настання строку зобов'язання відповідача зі сплати наданих позивачем послуг за договором. При цьому, скаржник посилався на порушення попередніми судами приписів статей 526, 610, 629 Цивільного кодексу України, статей 193, 221 Господарського кодексу України, статей 22, 43, 83 Господарського процесуального кодексу України.

На адресу Вищого господарського суду України від ТОВ "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О, пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" були надані послуги з надання персоналу Публічному акціонерному товариству "Металургійний комбінат "Азовсталь" на суму 180 969,71 грн., що підтверджується актом № ОУ-082 про надання послуг від 31.05.11. Зазначені послуги надані на виконання зобов'язань, які виникли на підставі укладеного 01.08.09 між сторонами договору № 7 про надання послуг з персоналу (далі -договір), за умовами якого відповідач (замовник) доручив, а позивач (виконавець) прийняв на себе зобов'язання надавати по заявці послуги з надання відповідачу робітників для участі у виробничому процесі, управлінні виробництвом або для виконання інших функцій, пов'язаних з виробництвом і (або) реалізацією продукції в період часу і на умовах, визначених договором. Пунктом 11.1. договору сторони погодили, що договір діє з моменту його підписання до 31.12.09. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами протягом 2010 року були укладені додаткові угоди до договору № 7 від 01.08.09 та підписаний в травні 2011 року акт про надання послуг, з урахуванням чого суди дійшли висновку, що своїми діями сторони продовжили строк дії договору на 2010-2011 роки. Пунктом 5.3.3. договору (в редакції додаткової угоди № 7 від 01.12.10) сторони визначили, що позивач зобов'язався передавати відповідачу не пізніше 12-го і 27-го числа поточного місяця, після підписання акта надання послуг двома сторонами, рахунок-фактуру на підставі акта і податкову накладну, а відповідач відповідно до пункту 5.4. договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 01.04.10) зобов'язався оплатити послуги позивача шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок останнього на підставі рахунку і підписаного акта наданих послуг впродовж п'яти банківських днів від дати надання вищевказаних документів. Між сторонами договору 31.05.11 був складений акт № ОУ-082 про надання послуг за договором, відповідно до якого позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги на загальну суму 180 969,71 грн., який підписаний представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень. В додатку № 1 до акту № ОУ-082 від 31.05.11 підставою виконання робіт зазначено договір № 7 від 01.08.09. Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання пункту 5.3.3. договору, позивач направляв відповідачу рахунок-фактуру № 082/7 від 31.05.11 на оплату наданих послуг на суму 180 696,71 грн. та податкову накладну, які отримані відповідачем 19.10.11, про що свідчить відмітка штампу відповідача на листі № 423 від 19.10.11. Отже, предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" до ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення 180 969,71 грн. заборгованості за актом про надання послуг у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг. Статтею 901 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Ухвалюючи судові акти у справі, суди попередніх інстанцій установили факт надання позивачем відповідачеві послуг з надання персоналу саме за договором № 7 від 01.08.09 на суму 180 969,71 грн. При цьому, судами при вирішенні спору було враховано, що відповідачем не заперечується факт надання позивачем послуг за договором. За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання. Згідно з частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Враховуючи встановлений судами попередніх інстанцій факт порушення відповідачем зобов'язань зі сплати наданих позивачем послуг, висновок судів про наявність правових підстав для задоволення позову і стягнення з відповідача заборгованості в сумі 180 969,71 грн. визнається правомірним. Доводи касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки не спростовують установлених судами обставин та ґрунтуються на переоцінці доказів, але, відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. За таких обставин справи, колегія суддів визнає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційного суду відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.12 у справі господарського суду Донецької області № 3/216 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т.Добролюбова

Судді: Т.Гоголь

В.Швець