Постанова

від 15.08.2012 по справі 5013/2602/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2012 р. Справа № 5013/2602/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І., суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу ТОВ "АПС-Кіровоград" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року у справі за позовомПАТ "Науково-виробниче підприємство "Радій" доТОВ "АПС-Кіровоград" третя особаПАТ "Автобусний парк" простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2012 року ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Радій" звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "АПС-Кіровоград" про повернення 45 000 грн. сплаченої попередньої оплати та стягнення 90 000 грн. пені за неналежне виконання зобов'язань по договору № ДГ-002503 від 07.10.2010 року.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.05.2012 року у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено про стягнення з відповідача 45 000 грн. передоплати та 10 000 грн. пені, а в решті позову відмовлено.

Постанова апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 02.08.2012 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, і просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № ДГ-002503 від 07.10.2010 року, за умовами якого ТОВ "АПС-Кіровоград" (виконавець) зобов'язалось за замовленням ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Радій" (замовник) виконати роботи з монтажу систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення на об'єкті АГНКС, розташованому за адресою: м. Кіровоград, вул. Волкова, 42, а останній прийняти ці роботи та оплатити.

Згідно п. 2.2. цього договору, замовник забезпечує виконавця технічною документацією, а також вільним доступом уповноважених представників виконавця до об'єкту у визначений для проведення робіт час.

Пунктами 3.1, 3.2 зазначеного договору передбачено, що. сума даного договору є договірною і становить 90 000 грн., у тому числі ПДВ 15 000 грн., але є орієнтовною і може змінюватися, якщо виникне потреба у зміні обсягів робіт або у виконанні додаткових видів робіт.

Строк виконання робіт становить до 31.12.2010 року (п. 4.1 договору).

Перевіряючи виконання кожною із сторін своїх зобов'язань по договору № ДГ-002503 від 07.10.2010 року судами обох інстанцій встановлено, що у визначений договором строк роботи, які б відповідали технічному завданню замовника виконано не було, прийняти виконане, яке не відповідало замовленню поза межами строків виконання робіт замовник відмовився, а тому апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку щодо правомірності вимог про повернення попередньої оплати, здійсненої замовником за платіжним дорученням № 428 від 20.10.2010 року в сумі 45 000 грн., обґрунтовано скасував рішення місцевого господарського суду у цій частині та постановив нове рішення про задоволення позову щодо стягнення 45 000 грн., і підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції у цій частині судова колегія не вбачає.

В той же час постанова апеляційного господарського суду щодо стягнення пені не може залишатись в силі, оскільки судом не було враховано, що умови договору не передбачали часткову попередню оплату замовлення, невиконання позивачем своїх зобов'язань з повної попередньої оплати робіт надає виконавцю право зупинити виконання свого обов'язку, або відмовитись від його виконання, попередня оплата здійснена несвоєчасно, погоджень, відповідно до п. 4.5 договору сторони не вчинили, що виключає вину виконавця та право на притягнення його до відповідальності за порушення договірних зобов'язань, а тому за таких обставин Вищий господарський суд України вважає можливим постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції у цій частині залишити без змін

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року у частині стягнення пені скасувати, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.05.2012 року у цій частині залишити без змін.

У решті постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року залишити без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко